про закриття провадження у справі
28 листопада 2025 року м. Київ 640/592/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доСлужби безпеки України
третя особа:ОСОБА_2
провизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Служби безпеки України, в якому просить:
- визнати дії Служби безпеки України щодо прийняття рішення від 11.04.2018 року про заборону позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в'їзду в Україну строком на п'ять років протиправними;
- визнати протиправною та скасувати постанову Служби безпеки України від 11.04.2018 року №5/2/1 - 6839 та постанову Служби безпеки України від 11.04.2018 року №5/2/1 - 6841 про заборону в'їзду в Україну іноземцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у Служби безпеки України довідку та інші матеріали, на підставі яких було винесено постанову Служби безпеки України від 11 квітня 2018 року № 5/2/1-6839 та постанову Служби безпеки України від 11 квітня 2018 року № 5/2/1-6841 про заборону в'їзду в Україну іноземцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року клопотання Служби безпеки України про надання додаткового часу для подання доказів задовольнити. Продовжено процесуальний строк подання відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалою суду від 04.02.2019 року документів до 15 березня 2019 року включно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року заяву адвоката Горошки Миколи Івановича, представника третьої особи, від 03.04.2019 року про "визнання вимоги помічниці у телефонній розмові такою, що не підлягає виконанню через невідповідність вимогам адміністративного судочинства" повернуто заявнику без розгляду. Попереджено адвоката Горошку Миколу Івановича про наслідки зловживання процесуальними правами, передбачені статтями 45, 145 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Служби безпеки України про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року зобов'язано адвоката Горошку Миколу Івановича у дводенний строк з дня отримання цієї ухвали направити на адресу позивача та відповідача примірники клопотання від 29.03.2019 року про залишення позову без розгляду, докази чого надати суду. Запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання примірника клопотання адвоката Горошка Миколи Івановича про залишення позову без розгляду подати до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. П. Болбочана, 8, корпус А) заяву у порядку статті 123 КАС України про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та/або визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Роз'яснено позивачу наслідки не подання заяви у порядку статті 123 КАС України про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та/або визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Ухвалено вирішити клопотання адвоката Горошки Миколи Івановича про залишення позову без розгляду після надходження позиції позивача щодо цього клопотання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2019 року у задоволенні клопотань адвоката Горошки М.І. від 29.03.2019 року, від 09.07.2019 року, від 17.07.2019 року та 26.07.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Заяву адвоката Бокача І.П. від 18.07.2019 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 справу прийнято до провадження судді Жукової Є.О., розгляд справи розпочато спочатку, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
У подальшому від представника Служби безпеки України надійшло клопотання про закриття провадження у справі та пояснення, за змістом яких відповідач зазначає, постанови СБУ від 11.04.2018 № 5/2/1-6839 та від 11.04.2018 № 5/2/1-6841 про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_1 було відмінено на підставі постанов СБУ про скасування заборони в'їзду від 07.06.2019 №5/2/1 -12021 та від 07.06.2019 №5/2/1-12022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 витребувано від Служби безпеки України завірені належним чином копії постанов СБУ про скасування заборони в'їзду від 07.06.2019 №5/2/1 -12021 та від 07.06.2019 №5/2/1-12022.
Від відповідача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025, в яких відповідач повідомляє, що в Департаменті захисту національної державності СБУ (ініціатор заборони) відсутні вищевказані матеріали у зв'язку із знищенням. Зважаючи на викладене, виконати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 не вбачається за можливе у зв'язку із знищенням у 2022 році запитуваних матеріалів.
Розглядаючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі, суд враховує таке.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Як зазначає відповідач, постанову СБУ від 11.04.2018 № 5/2/1-6839 та постанову СБУ від 11.04.2018 № 5/2/1-6841 про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_1 було відмінено на підставі постанов СБУ про скасування заборони в'їзду від 07.06.2019 №5/2/1-12021 та від 07.06.2019 №5/2/1-12022.
Матеріали, пов'язані із забороною в'їзду в Україну іноземцю, зберігаються в уповноваженому підрозділі СБУ, який виніс постанову про заборону в'їзду в Україну, протягом року після закінчення строку заборони їй в'їзду в Україну (пункт 13 Інструкції про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом СБУ від 29.01.2021 № 31).
Відповідно уповноваженим підрозділом СБУ, який виніс постанову про заборону в'їзду в Україну, документальні матеріали (довідки, доручення), на підставі яких було винесено постанови СБУ від 11.04.2018 № 5/2/1-6839 та від 11.04.2018 № 5/2/1-6841, як і самі постанови, знищено.
За наведених обставин та враховуючи, що відповідачем постанову СБУ від 11.04.2018 № 5/2/1-6839 та постанову СБУ від 11.04.2018 № 5/2/1-6841 про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_1 було відмінено на підставі постанов СБУ про скасування заборони в'їзду від 07.06.2019 №5/2/1-12021 та від 07.06.2019 №5/2/1-12022.
Поряд з цим, суд бере до уваги закінчення строку дії оскаржуваних рішень.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, з огляду на наступне.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у законах України, згідно з п. 3.6 мотивувальної частини цього рішення означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".
Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має стосуватися суб'єктивних прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що оскаржувані порушення наразі усунуто відповідачем, з урахуванням відсутності у суду підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Протилежного суду під час розгляду справи не доведено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Клопотання представника Служби безпеки України про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Закрити провадження в адміністративній справі №640/592/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Жукова Є.О.