28 листопада 2025 року Київ справа №160/14290/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 164 120, 25 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі.
Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 цю справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи надійшли до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної їх реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Скрипку І.М.
Ухвалою суду від 02.12.2024 справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.05.2025 продовжено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом до відповідного органу скеровано запит про надання інформації про зареєстровану адресу місця проживання фізичної особи відповідача, за результатами розгляду якого отримано відповідь від Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідну ухвалу суду від 30.05.2025 направлено засобами поштового зв'язку на вказану адресу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R067017208915, яке повернулося за закінченням терміну зберігання, що прирівнюється до належного вручення.
У подальшому від позивача надійшла уточнена позовна заява, у відповідності до якої просили стягнути борг платника податків відповідача до бюджету у сумі 41620,25 грн через часткову сплату заборгованості. Докази направлення примірника уточненої заяви відповідачу на зареєстровану адресу місця проживання позивач подав до суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість із орендної плати з фізичних осіб, яка в добровільному порядку не погашена, а податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є платником податків, перебуває на обліку в органах доходів та зборів.
Із матеріалів справи слідує, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 41 620, 25 грн, який складається з орендної плати з фізичних осіб.
Судом установлено, що сума заборгованості з орендної плати виникла у зв'язку з несплатою 29 274, 27 грн на підставі податкового повідомлення-рішення №132441-2415-0410 від 12.04.2023 (нараховано 175 243, 14 грн і частково сплачено) та пені, нарахованої у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України на суму 12 345, 98 грн.
Податковий орган на підтвердження наявності податкового боргу у названій сумі у відповідача подав інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб, розрахунок пені, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію повідомлення-рішення №132441-2415-0410 від 12.04.2023, корінець податкової вимоги від 10.04.2023 тощо.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.
За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За визначенням у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (Податковий кодекс, ПК України) грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
У силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За нормами пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Питання нарахування пені врегульовані у статті 129 Податкового кодексу України.
Із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на дійсну на той час податкову адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 12.04.2023 № 132441-2415-0410 рекомендованим повідомленням №514090167826. Таке повідомлення було повернуте за закінченням терміну зберігання, що є належним врученням.
Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу у сумі 41620,25 грн за визначеними податковими зобов'язаннями відповідач суду не надав.
Матеріалами справи підтверджено, що сума податкового боргу ОСОБА_1 з податку з орендної плати з фізичних осіб за податковим повідомленнями-рішеннями від №132441-2415-0410 від 12.04.2023 складала 175243,14 грн, набула статусу узгодженого, оскільки податкове повідомлення-рішення надсилалось рекомендованим листом із повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача. При цьому більшу частину нарахованих таким повідомлення-рішенням відповідач сплатила добровільно.
За нормами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Доказів скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суду не надано та судом не встановлено.
За змістом підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
За положеннями пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що суму заборгованості у розмірі 41620,25 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у неї вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
За положеннями частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, який звільнений від сплати збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг у сумі 41620,25 (сорок одна тисяча шістсот двадцять гривень 25 копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.