Рішення від 28.11.2025 по справі 320/6724/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року Київ справа № 320/6724/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області та Національної поліції України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач 1, ГУ НП в Київській області) та Національної поліції України (далі - відповідач 2, НПУ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.05.2020 № 853 "Про призначення службового розслідування", яким ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;

- визнати протиправним та скасувати п. 11 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 27.05.2020 № 334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області", яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади;

- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Київській області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень поліцейськими службової дисципліни", яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.06.2020 № 180 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції, майора поліції ОСОБА_1 , начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) статті 77 Закону "Про Національну поліцію";

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426, яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.06.2020 по день прийняття судового рішення з розрахунку 874,48 грн за кожен робочий день вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані накази є протиправними, оскільки позивача не було повідомлено про проведення службового розслідування висновки якого стали підставою для прийняття таких рішень, що позбавило позивача прав передбачених законом.

Так, позивач стверджує про те, що сукупність порушень допущених службовими особами під час призначення та проведення службових розслідувань призвела до позбавлення його прав визначених п. 2 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань, зокрема одними із основних які є, це надавати пояснення, подача клопотань та користуватися правничою допомогою в ході реалізації яких Позивач міг би спростувати факт наявності в його діях будь-якого дисциплінарного правопорушення та довести свою невинуватість.

Також службове розслідування було проведено лише за два дні, що свідчить про упередженість самого службового розслідування та заздалегідь визначеність дисциплінарних покарань для учасників.

Наказ про призначення службового розслідування виданий на підставі Інформаційної довідки від 25.05.2020 № 70 "Про надзвичайну подію за участю окремих працівників ГУНП в Київській області", відповідно до якої службове розслідування призначається у зв'язку з вчиненням працівниками Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, що мали місце 23 та 24 травня 2020 року.

Тобто, на думку позивача, службове розслідування призначалося та мало проводитися відносно окремої ситуації, яка відбулася за участі конкретних осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також осіб причетних саме до обставин, які відбулися 23 та 24 травня 2020 року. Натомість у висновку службового розслідування дисциплінарною комісією встановлювалися та досліджувалися факти, нібито, порушення саме позивачем обліково-реєстраційної дисципліни, які мали місце 13.05.2020 та неналежне проведення організаційно-виховної роботи з особовим складом за період перебування останнім на посаді начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Позивач стверджує про те, що із зазначеними у оскаржуваних наказах порушеннями він категорично не згоден та вважає їх незаконними і такими, які підлягають скасуванню оскільки в його діях як службової особи, а на той час начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області відсутні будь-які ознаки вчинення дисциплінарних правопорушень.

Також позивач наполягає на тому, що з часу виконання ним обов'язків начальника та призначення на посаду та до моменту звільнення його з поліції, ним в повному обсязі виконувалися визначені посадовою інструкцією функціональні обов'язки, забезпечувалося дотримання вимог наказів, вказівок, інструкцій та інших нормативних документів визначених чинним законодавством України, Міністерством внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Київській області. Належним чином проводилася індивідуально-виховна робота та приділялася належна увага до дотримання законності зі сторони підлеглих працівників.

Щодо визначення ОСОБА_2 виконавцем по матеріалу зареєстрованому до СО № 2423 від 13.05.2020, позивач стверджує про те, що це є абсолютною випадковістю або приховування вказаного повідомлення від керівника (позивача), про що свідчить резолюція, виконана не самим позивачем, на картці первинного обліку інформації що надійшла по телефону, оскільки рукописний текст категорично відрізняється від почерку позивача, а підпис позивача виконаний скоріш за все шляхом його наслідування.

На думку позивача, відповідачами під час проведення службових розслідувань не враховано того факту, що після того як позивачу стало відомо про події 23 - 24 травня 2020 року, саме позивачем було надано вказівку про затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , одночасно з цим надано вказівку про охорону службових кабінетів задля збереження обстановки та речових доказів на місці та охорону місця у дворі відділення поліції на якому було виявлено також предмет, що міг свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, відповідачами не мотивовано неможливості застосування до позивача, іншого передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту виду дисциплінарного стягнення, окрім як застосування найбільш суворого стягнення у вигляді звільнення з посади та звільнення з поліції, застосовуючи які відповідачі оминули факт, що позивач перебуває на службі в органах внутрішніх справ (поліції) понад 19 років 10 місяців та 11 днів, до дисциплінарної відповідальності не притягався та характеризується особою, яка у службовій діяльності дотримується законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ України. Однак, ні матеріали службового розслідування, ні оскаржувані накази не містять жодного посилання на настання тяжких наслідків та причинного зв'язку між наслідками, що настали та поведінкою (діями чи бездіяльністю) позивача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач також посилається на свою позитивну характеристику, яка підтверджується наявними у послужному списку матеріалами, зокрема: поданням про призначення на посаду начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області від 27.11.2018; поданням про призначення на посаду начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області від 13.01.2020.

Крім цього, позивач на підставі відповідних наказів ГУНП в Київській області був направлений на стажування (зона проведення АТО) у період часу із 20.11.2017 по 17.02.2018 та з 07.05.2019 по 04.08.2019 до Луганської області (ГУНП в Луганській області).

За результатами стажування на позивача було складено та затверджено позитивні відгук-характеристики та позитивні звіти про результати стажування.

Також 08.02.2018 позивачем отримано подяку від керівника військово-цивільної адміністрації сіл Трьохізбенка, Кряківка, Лопаскине, Лобачеве та Оріхово-Донецьке.

Згідно з ухвалою від 11.08.2020, суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначив судове засідання.

Ухвалою від 16 лютого 2021 року судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Згідно з ухвалою від 23 грудня 2021 року суд перейшов до розгляду адміністративної справи № 320/6724/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 20.04.2021 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно з ухвалою від 13 жовтня 2021 року суд вийшов із письмового провадження, призначив судове засідання по справі.

У судовому засіданні 23.12.2021 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

ГУНП у Київській області (відповідач 1) подало до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувані рішення є правомірними.

Так, відповідач 1 посилається на те, що до Головного управління 24.05.2020 з Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація про те, що до вказаного відділу поліції з закладів охорони здоров'я надійшло повідомлення лікаря Глущенко про те, що 23.05.2020 о 18.00, в приміщенні Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, працівник поліції на ім'я ОСОБА_4 побив та зґвалтував громадянку ОСОБА_5 .

Вказане повідомлення зареєстровано до ЖЄО Обухівського ВП ГУНП в Київській області за № 6695 від 24.05.2020.

Згідно з висновками службового розслідування за вказаним фактом встановлено, що окрім доручень керівництва Головного управління щодо проведення у територіальних відділах та відділеннях поліції роботи щодо зміцнення службової дисципліни, підполковник поліції ОСОБА_6 , майор поліції ОСОБА_7 , майор поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_8 порушили вимоги пункту 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, оскільки як керівники, зобов'язані були запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських, шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи, однак цього зроблено не було, що призвело до надзвичайної події за участі працівників ввіреного їм Кагарлицького відділення поліції.

Відповідно до підпунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підполковник поліції ОСОБА_6 , майор поліції ОСОБА_7 майор поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_8 несуть відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та з метою забезпечення дотримання службової дисципліни зобов'язані були контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, а у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Також 13.05.2020 о 14.06, на спецлінію "102" Головного управління надійшло повідомлення громадянки ОСОБА_9 (як встановлено у ході проведення службового розслідування матері громадянки ОСОБА_10 ) про те, що керівник карного розшуку звати ОСОБА_4 (майор поліції ОСОБА_2 ) погрожував заявниці розправою та вбивством (тобто громадянка ОСОБА_11 повідомляла про можливе вчинення працівником поліції кримінального правопорушення).

Вказане повідомлення було зареєстровано до ІТС ІПНП за № 2423 та о 14.07 інспектором ВОР УОАЗОР ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_12 , передано на виконання до Кагарлицького відділення поліції, а саме призначено до виконання капітана поліції ОСОБА_13 .

Старший лейтенант поліції ОСОБА_14 на повідомлення громадянки ОСОБА_11 не відреагував, виїзд на місце події наряду поліції не забезпечив, а обмежився лише тим, що здійснив телефонний дзвінок на номер мобільного телефону зазначений заявницею.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_14 о 14.14 поставив відмітку у ІПНП про те, що заявниця про своє місцезнаходження не вказала, на телефонні дзвінки не відповідає. У подальшому буде проведена перевірка.

Вказана бездіяльність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 та його безвідповідальне та байдуже ставлення до реагування на звернення громадян призвело до неналежного їх розгляду.

Того ж дня, старший лейтенант поліції ОСОБА_14 надав електронний рапорт за зверненням громадянки ОСОБА_11 майору поліції ОСОБА_1 , який у свою чергу вчинив на ньому резолюцію "т. ОСОБА_2 провести перевірку" та поставив свій підпис.

Відповідач 1 стверджує про те, що своїми діями, майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", якою визначено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

На думку відповідача 1, майор поліції Панасенко Сергій Васильович начальник Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, неналежно проводив роботу з особовим складом щодо дотримання службової дисципліни та недопущення надзвичайних подій за участі поліцейських, неналежно проводив індивідуально-виховну роботу з особовим складом для запобігання проявам неетичної поведінки підлеглими працівниками, не здійснював належний контроль за діями останніх, що призвело до тяжких наслідків, направив скарги громадян для розгляду особі, дії якої оскаржуються, неналежно організував перепускний режим до відділення поліції. Такими діями позивач порушив статті 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункт 1 розділу ІІ, пункт 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статтю 7 Закону України "Про звернення громадян", пункт 1 розділу VIІІ Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440. Вказані обставини, на думку відповідача 1, вказують на вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що було встановлено проведеним службовим розслідуванням та стало підставою для прийняття оскаржуваних наказів.

Національна поліція України (відповідач 2) подала до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що позовні вимоги є необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування таких доводів відповідач 2 посилається на те, що 25.05.2020 до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України надійшла інформація про причетність працівників Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області до заподіяння громадянці "П" тілесних ушкоджень та її зґвалтування.

З огляду на обставини, що стали відомі, начальник Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України Хоменко О. подала Голові Національної поліції України доповідну записку щодо призначення службового розслідування за фактом неналежного контролю за діями працівників Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області.

Наказом Національної поліції України від 25.05.2020 № 366 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактами, викладеними у доповідній записці начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України Хоменко О.

Під час проведення службового розслідування, у частині, що стосується позивача, встановлено, що ОСОБА_1 свої обов'язки щодо створення належного стану службової дисципліни в підрозділі ігнорував, належну взаємодію органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами поліції в запобіганні, виявленні й розслідуванні кримінальних правопорушень не організовував, щотижня під час оперативних нарад керівництва територіального підрозділу поліції про стан виконання доручень слідчих не інформував, належним чином організацію реагування на повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до чергової служби вищого рівня не здійснював, інформування ГУНП про надходження скарг на дії підлеглих поліцейських та належний їх розгляд не забезпечував, перенаправлення їх за підслідністю до інших правоохоронних органів не організовував, організацію та забезпечення пропускного режиму до адміністративного будинку підрозділу поліції на здійснював, призначення службових розслідувань відносно поліцейських, дії яких оскаржували громадяни, не ініціював, а також доручив проведення перевірки за скаргою на ОСОБА_2 особі, дії якої оскаржувалися, що призвело до систематичного порушення підлеглими законодавства, безпідставного знаходження в період з 23 по 24 травня 2020 року в адмінбудівлі Кагарлицького ВП цивільних осіб, обмеження свободи їх пересування, безпідставного застосування до них спеціальних засобів, можливого вчинення відносно них протиправних дій та викликало значний суспільний резонанс у суспільстві й негативно вплинуло на авторитет Національної поліції

Вищевикладене, на думку відповідача 2, вказує на вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що і було встановлено проведеним службовим розслідуванням.

Дисциплінарною комісією Національної поліції України в межах строку проведення службового розслідування підготовлено висновок, який 16.06.2020 був затверджений Головою Національної поліції України.

Пунктом 3 даного висновку службового розслідування пропонувалося за вчинення дисциплінарного проступку застосувати до майора поліції ОСОБА_1 , начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Також відповідач 2 зазначає, що п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського запобігати вчиненню правопорушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

На думку відповідача 2, обставини, встановлені під час службового розслідування, свідчать, що позивач допустив дисциплінарний проступок, згідно ч. 1 ст. 1, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому наказ Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 є законним.

15 жовтня 2020 року, 17.11.2020 та 05.02.2021 Національною поліцією України надано письмові пояснення на позов, в яких зазначено, що позивачем ігнорувались вимоги нормативно-правових актів, посадових обов'язків, наказів керівництва та допущено дисциплінарний проступок за вчинення якого його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби. Також, просив врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 вересня 2018 року по справі № 824/227/17-а, постанові від 07.03.2019 по справі "819/736/18 та від 05.12.2018 по справі № 808/1089/17.

21.01.2021 представником позивача надано суду письмові пояснення, в яких зазначено що дії відповідача 2 є формальними, що свідчить про його упередженість та порушення вимог Порядку № 893 щодо належного виклику для надання пояснень ОСОБА_1 . Зазначено, що відповідачем не вмотивовано неможливість застосування до позивача іншого передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення зі служби в поліції, з урахуванням того, що позивач перебуває на службі в органах внутрішніх справ (поліції) понад 19 років до дисциплінарної відповідальності не притягувався та характеризується особою, яка у службові діяльності дотримується законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ.

20.04.2021 позивачем надано суду додаткові письмові пояснення, яких підтвердив обставини викладені в позові, просив позов задовольнити. Зазначив, що проведення службового розслідування відповідачем 2 проведено без дотримання, визначеної статтею 18 Дисциплінарного статуту та Порядком № 893 процедури забезпечення поліцейському права на захист, дії членів дисциплінарної комісії НПУ щодо гарантованого права на захист позивача формальними та упередженими.

Розглянувши позовну заяву, письмові відзиви відповідачів на позов, письмові пояснення, заслухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріли справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 15.08.2000 прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України, а 07.11.2015 на підставі наказу № 1 о/с Головного управління Національної поліції в Київській області його прийнято на службу до Національної поліції України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 27).

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.01.2020 № 9 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції, звільнивши з посади начальника Ржищівського відділення поліції цього ж відділу поліції з 20 січня 2020 року (т. 1, а.с. 28-29).

Згідно з інформаційною довідкою ГУНП у Київській області від 25.05.2020 № 70 Про надзвичайну подію за участю окремих працівників ГУНП в Київській області 24.05.2020 до Головного управління з Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація про те, що до вказаного відділу поліції з закладів охорони здоров'я надійшло повідомлення про те, що 23.05.2020 о 18.00 в приміщенні Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, працівники поліції зґвалтували громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане повідомлення зареєстровано до ЖЄО Обухівського ВП ГУНП в Київській області за № 6695 від 24.05.2020.

У ході попередньої перевірки встановлено, що 23.05.2020 о 07.15, до Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_15 про те, що невідома особа з магазину, який розташований в с. Стави, Кагарлицького району, Київської області вчинила крадіжку 1 500 гривень та алкогольних напоїв.

Того ж дня о 10.04, до відділення поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_16 про те, що по АДРЕСА_1 , двоє наглядно знайомих чоловіків вчинили крадіжку бензомоторної коси марки "FORTE" та бензопили марки "HUSQVARNA".

Вказані повідомлення були зареєстровані до ЖЄО Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області за № № 2624 та 2626 від 23.05.2020, а на місце події направлено начальника СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оперуповноваженого СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оперуповноваженого СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Леваднюка Ярослава Олеговича, оперуповноваженого СКП Кагарлицького ВП Обухівськогоо ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_17 , слідчо-оперативну групу та групу реагування патрульної поліції відділення поліції.

У ході відпрацювання вказаних викликів було встановлено, що до вчинення крадіжок можуть бути причетні громадяни ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які за місцем проживання громадянки ОСОБА_16 , разом з нею та громадянкою ОСОБА_5 , громадянкою ОСОБА_20 , розпивали алкогольні напої, після чого здійснили крадіжку вищезазначеної техніки.

Надалі, після встановлення осіб злочинців, останніх було затримано та доставлено до Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області.

У подальшому, в приміщенні відділення поліції, ОСОБА_21 та ОСОБА_18 було опитано ОСОБА_17 .

Того ж дня близько 19.00, ОСОБА_21 було відпущено додому.

ОСОБА_18 у цей час залишився у коридорі третього поверху відділення поліції біля кабінетів працівників СКП, де перебував приблизно до 14.00 24.05.2020.

До Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області 23.05.2020 близько 18.00 також прибула ОСОБА_22 .

Допитана у як потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що перебуваючи у приміщенні Кагарлицького відділення поліції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наносили їй тілесні ушкодження, при цьому змушували вступати в статеві зносини з ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки № 2439 виданої 25.05.2020 о 02.00 КНП ОРР "Обухівська центральна районна лікарня", ОСОБА_5 встановлено діагноз забій грудної клітини та м'яких тканин шиї, забійна гематома м'яких тканин лівого плеча та лівого стегна.

Вказані відомості працівниками СВ Обухівського ВП ГУ внесені до ЄРДР за № 12020110230000839, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 152 КК України та працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві за № 62020100000001061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України та № 62020100.000.001062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 затримано по ст. 208 КПК України у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000001061.

Структурними підрозділами Головного управління за вказаним фактом організовано проведення службового розслідування.

Інформацію про подію внесено до автоматизованої системи обліку порушень законності особами рядового і начальницького складу та надзвичайних подій за їх участі (т. 1, а.с. 33-35).

З урахування вказаних обставин, наказом ГУ НП в Київській області від 25.05.2020 № 853 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень дисципліни керівництвом та окремими працівниками Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області (т. 1, а.с. 31-32).

Згідно з доповненням від 26.05.2020 до вказаної інформаційної довідки 25.05.2020 № 70 до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України 25.05.2020 направлялась інформація про те, що 24.05.2020 до Головного управління з Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація з приводу того, що 23.05.2020 о 18.00 в приміщенні Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, працівники поліції зґвалтували громадянку ОСОБА_5 .

У ході попередньої перевірки було встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні начальник СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_2 та колишній оперуповноважений СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 .

Вказані відомості працівниками СВ Обухівського ВП ГУ були внесені до СРДР за № 12020110230000839, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 152 КК України та працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві за № 62020100000001061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України та № 62020100000001062, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було затримано у порядку ст. 208 КПК України у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000001061.

26 травня 2020 року під час вивчення офіційного сайту ТУ ДБР, розташованого у м. Києві стало відомо, що цього ж дня працівниками зазначеного правоохоронного органу ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, а ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365 КК України.

Того ж дня Голосіївським судом міста Києва, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без можливості внесення застави (т. 1, а. с. 36-37).

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2023 року у справі № 368/1301/23, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 152 КК України. Призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 146 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі: за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 152 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 11 років позбавлення волі. Строк відбуття призначеного ОСОБА_2 покарання у вигляді 11 років позбавлення волі обраховувати із дня набрання вироком законної чинності, зарахувавши ОСОБА_2 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення, починаючи із 24 травня 2020 року, і до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено тримання під вартою в державній установі "Київський слідчий ізолятор" до набрання вироком законної чинності. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 152 КК України. Призначено ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 146-1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 152 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання ОСОБА_3 шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 11 років позбавлення волі. Строк відбуття призначеного ОСОБА_3 покарання у вигляді 11 років позбавлення волі обраховувати із дня набрання вироком законної чинності, зарахувавши ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення, починаючи із 24 травня 2020 року, і до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено тримання під вартою в державній установі "Київський слідчий ізолятор" до набрання вироком законної чинності. Цивільний позов ОСОБА_5 до Держави в особі Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, 1 296 000 грн. В частині позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - відмовлено. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_23 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено. Судові витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, стягнуто на користь держави із ОСОБА_3 в розмірі 20 000 грн та ОСОБА_2 в розмірі 25 000 грн.

Згідно з висновком службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками та керівництвом Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, затвердженого начальником ГУ НП в Київській області полковником поліції Нєбитовим А. 27.05.2020, комісія вважає, що (п. 13) за порушення службової дисципліни, статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 розділу II, пункту 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статті 7 Закону України "Про звернення громадян", пункту 1 розділу VIII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, що виразилося у неналежному проведенні роботи з особовим складом щодо дотримання службової дисципліни та недопущення надзвичайних подій за участю поліцейських, неналежному проведенні індивідуально-виховної роботи з особовим складом, незапобіганні проявам неетичної поведінки підлеглими працівниками, нездійсненні контролю за діями останніх, що призвело до тяжких наслідків, направленні скарги громадян для розгляду особі, дії якої оскаржуються, неналежній організації перепускного режиму до відділення поліції, начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 звільнити з посади (т. 1, а.с. 86).

Відповідно до наказу ГУ НП в Київській області від 27.05.2020 № 334 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області, у ході проведення службового розслідування, інформація щодо вчинення поліцейськими неправомірних дії відносно громадян підтвердилась, а у діях окремих працівників ГУ НП в Київській області встановлено порушення нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України.

Так, з підстав викладених у висновку вказаного службового розслідування, згідно п. 11 наказу ГУ НП в Київській області від 27.05.2020 № 334 начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено з посади за порушення службової дисципліни, статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 розділу II, пункту 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статті 7 Закону України "Про звернення громадян", пункту 1 розділу VIII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, що виразилося у неналежному проведенні роботи з особовим складом щодо дотримання службової дисципліни та недопущення надзвичайних подій за участю поліцейських, неналежному проведенні індивідуально-виховної роботи з особовим складом, незапобіганні проявам неетичної поведінки підлеглими працівниками, нездійсненні контролю за діями останніх, що призвело до тяжких наслідків, направленні скарги громадян для розгляду особі, дії якої оскаржуються, неналежній організації перепускного режиму до відділення поліції (т. 1, а.с. 94-104).

Пунктом 1 наказу Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Київській області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень поліцейськими службової дисципліни" скасовано за м'якістю пункт 11 наказу ГУНП в Київській області від 27.05.2020 № 334 в частині застосування дисциплінарних стягнень до начальника Кагарлицького відділення Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_1 .

Також згідно з п. 2 наказу Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Київській області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень поліцейськими службової дисципліни" за скоєння дисциплінарного проступку майора поліції ОСОБА_1 , начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, звільнено зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку (т. 1, а.с. 105-113).

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.06.2020 № 180 о/с По особовому складу згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції 25 червня 2020 року звільнено зі служби в поліції (т. 1, а.с. 114).

Крім того, в копії послужного списку позивача містяться відомості про те, що згідно наказу ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, вимог ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту НПУ, ст.ст. 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1 розділу II, п. 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилися у неналежному проведенні роботи з особовим складом щодо дотримання службової дисципліни та недопущення надзвичайних подій за участю поліцейських, неналежному проведенні індивідуально виховної роботи з особовим стадом, недотриманні правил етичної поведінки підлеглими працівниками, нездійсненні контролю за діями останніх (т. 1, а.с. 130-131).

Вважаючи протиправними п. 3 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.05.2020 № 853 "Про призначення службового розслідування", наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.06.2020 № 180 о/с "По особовому складу", п. 2 наказу Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Київській області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень поліцейськими службової дисципліни", п. 11 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 27.05.2020 № 334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" та наказ ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законові України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Відповідно до статей 11, 12, 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 3 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.05.2020 № 853 "Про призначення службового розслідування", яким ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, суд зазначає таке.

Так, згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У пункті 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893) зазначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 2. розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції";

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу ІІІ Порядку № 893 на час проведення службового розслідування поліцейський може бути відсторонений від виконання службових обов'язків (посади) у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) здійснюється на підставі письмового наказу керівника, до повноважень якого належать призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, воно не може тривати більше строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Поліцейський має право ознайомитися та отримати копію наказу про відсторонення його від виконання службових обов'язків (посади).

Особливості відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) визначено частинами четвертою-шостою статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 17 Дисциплінарного статуту відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Зі змісту наказу від 25.05.2020 № 853 суд встановив, що його прийнято у зв'язку з тим, що до Головного управління 24.05.2020 з Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація про те, що до вказаного відділу поліції з закладів охорони здоров'я надійшло повідомлення про те, що 23.05.2020 о 18.00 в приміщенні Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, працівники поліції зґвалтували громадянку П. (т. 1 а.с. 31).

Пунктом 1 цього ж наказу було призначену службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни керівництвом та окремими працівниками Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області (т. 1 а.с. 31-32). І саме в межах проведення даного службового розслідування було встановлено ряд порушень, зокрема керівником Кагарлицького ВП - позивачем. Отже, твердження позивача, що підстави проведення службового розслідування НПУ не відповідають наслідкам встановлених обставин не підтверджено в ході судового розгляду справи.

Оскільки службове розслідування було призначено у т.ч. фактом можливих порушень службової дисципліни керівництвом Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, відсторонення позивача згідно п. 3 наказу на час проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків є обґрунтованим з огляду на необхідність забезпечення встановлення обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Щодо твердження позивача про необізнаність про проведення службового розслідування суд зазначає, що в матеріалах службового розслідування міститься Акт спроби відібрання пояснення у ОСОБА_1 від 27.05.2020 № 2075/109/1009.1/20, в якому зазначено, що 27.05.2020 Об 11.10 год. Члени дисциплінарної комісії, зокрема начальник відділу УЮС ДКЗ НПУ Сінчак С.В. та старший інспектор з ОД УЮС ДКЗ НПУ Єрін A.B. склали акт про те, що у вказаний час у службовому кабінеті № 17 адміністративної будівлі Кагарлицького ВП начальнику Панасенку С.В. було запропоновано надати письмові пояснення по суті предмету проведення СР призначеного наказом НПУ від 25.05.2020 № 386. У свою чергу ОСОБА_1 погодився та взяв бланк та повідомив, що він його буде писати у сусідньому кабінеті, оскільки для надання пояснень він буде використовувати довідкові матеріали. Станом на 14.03 год. 27.05.2020 ОСОБА_1 до членів дисциплінарної комісії не прибув. Під час телефонного дзвінка на його мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_1 повідомив, що у нього піднявся тиск і він знаходиться у лікарні, без конкретизації її назви. Одночасно наголосив, що письмове пояснення у зв'язку з станом здоров'я надавати не може. На пропозицію під'їхати до нього у зручне місце ОСОБА_1 відмовився.

Враховуючи вищевикладене, Позивач сам, незважаючи на пропозиції членів дисциплінарної комісії Національної поліції України, не виявив бажання надати пояснення. Відтак, твердження позивача, про необізнаність проведення службового розслідування НПУ, не підтверджено належними доказами.

Задля дотримання вимог Дисциплінарного статуту НПУ та Порядку проведення службових розслідувань у НПУ затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, позивача листом від 12.06.2020 № 3214/12/6/03-2020 було запрошено прибути до НПУ для надання пояснень. Даний лист був скерований за адресою: АДРЕСА_2 . Саме така адреса реєстрації зазначена у послужному списку особової справи позивача. Окрім того за вищезгаданою адресою було здійснено виїзд до ОСОБА_1 з метою отримання пояснень, про що складена довідка від 12.06.2020 № 3208/12/6-2020.

Крім того, у позовній заяві позивач не навів суду будь-яких доводів щодо протиправності наказу від 25.05.2020 № 853 в оскаржуваній частині, а саме - в частині відсторонення майора поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (посади) начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Також суд відхиляє доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення з тих підстав, що позивача не було з ним ознайомлено, оскільки Порядок № 893 не визначає обов'язкового ознайомлення з наказом про призначення службового розслідування, на відміну від ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування та наказу про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо позовних вимог в часині визнання протиправними та скасування п. 11 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 27.05.2020 № 334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області", яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, п. 2 наказу Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Київській області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень поліцейськими службової дисципліни", яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з поліції, наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.06.2020 № 180 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції, майора поліції ОСОБА_1 , начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) статті 77 Закону "Про Національну поліцію" та наказу ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426, яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає таке.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач посилається на те, що з часу виконання ним обов'язків начальника та призначення на посаду та до моменту звільнення його з поліції, ним в повному обсязі виконувалися визначені посадовою інструкцією функціональні обов'язки, забезпечувалося дотримання вимог наказів, вказівок, інструкцій та інших нормативних документів визначених чинним законодавством України, Міністерством внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Київській області. Належним чином проводилася індивідуально-виховна робота та приділялася належна увага до дотримання законності зі сторони підлеглих працівників.

Такі доводи позивач обґрунтовує протоколами наради керівництва Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області.

Також постійне та неухильне дотримання вимог законності, дисципліни та порядку в ході службової діяльності підтверджується, на думку позивача, зокрема доведенням до особового складу під підпис вимогами наказів МВС, службовими телеграмами, доповідними записками, оглядами службової дисципліни та події, пов'язаних з особовим складом НПУ, дорученнями та вказівками НПУ, ознайомленням особового складу з наказами ГУНП в Київській області щодо притягнення працівників поліції до дисциплінарної відповідальності, роз'ясненням НАЗК.

При цьому позивач посилається на те, що під час складання протоколів та проведення оперативних нарад був присутній ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто особи за участі яких сталися події 23 та 24 травня 2020 року.

Також всіма працівниками Кагарлицького ВП писалися відповідні рапорти щодо зрозумілості та доведеності їм позивачем вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів (копії додаються), середи яких мається і рапорт ОСОБА_3 .

Сукупність всіх зазначених заходів, на думку позивача, свідчать про те, що останнім проводилася робота з питань стану дисципліни та законності серед особового складу (організаційно-виховна робота).

Проте суд оцінює такі доводи позивача критично, з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи (Висновку службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками та керівництвом Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 27.05.2020) суд встановив, що до Головного управління 24.05.2020 з Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація про те, що до вказаного відділу поліції з закладів охорони здоров'я надійшло повідомлення лікаря Глущенко про те, що 23.05.2020 о 18.00, в приміщенні Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, працівник поліції на ім'я ОСОБА_4 побив та зґвалтував громадянку ОСОБА_5 .

Вказане повідомлення зареєстровано до ЖЄО Обухівського ВП ГУНП в Київській області за № 6695 від 24.05.2020.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до розстановки нарядів, яка зазначена у "Книзі нарядів" (інвентарний номер 29) затвердженої начальником Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_1 , 23.05.2020 на добове чергування відповідальним від керівництва заступив начальник сектору реагування патрульної поліції № 4 Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_24 .

Черговим чергової служби Кагарлицького відділення поліції заступив старший інспектор-черговий сектору реагування патрульної поліції № 2 Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_25 .

Помічником чергового чергової служби Кагарлицького відділення поліції заступив помічник чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області старший сержант поліції Бондаренко Юрій Григорович.

На добове чергування у складі слідчо-оперативної групи Кагарлицького відділення поліції заступили: слідчий слідчого відділення Кагарлицького ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_26 , оперуповноважений сектору кримінальної поліції Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції Трохименко Євгеній Олександрович, старший інспектор - криміналіст слідчого відділення Кагарлицького ВП ГУНП в Київській області капітан поліції Спичак Володимир Іванович та дільничний офіцер поліції сектору превенції Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_27 .

У складі групи реагування патрульної поліції Кагарлицького відділення поліції заступив поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 2 Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області капрал поліції Трищук Юрій Юрійович.

Відповідно до розстановки нарядів, лейтенант поліції ОСОБА_24 на виконання пункту 18 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 16.02.2018 № 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 371/31823, провів інструктаж працівникам поліції, які заступали на добове чергування, після чого поліцейські отримали вогнепальну зброю.

Вивченням "Книги нарядів" встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_24 під час проведення інструктажу наголосив тільки на дотриманні мір особистої безпеки, про що зробив відповідний запис у графі: "Інструктаж ведуть (посада, звання, прізвище, ініціали)".

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, інструктажі з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю поділяються на первинні та цільові.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу ІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, цільовий інструктаж проводиться з поліцейськими перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї.

Однак у порушення пункту 3 розділу Інструкції ІІ із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, лейтенант поліції ОСОБА_24 цільовий інструктаж в частині дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю не провів.

Крім того, у "Книзі нарядів" відсутні будь-які записи про проведення лейтенантом поліції ОСОБА_24 перевірок несення служби.

Встановлено, що о 07.15 до Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_15 про те, що невідома особа вчинила крадіжку грошових коштів у сумі 1500 гривень та алкогольних напоїв з магазину, який розташований в с. Стави, Кагарлицького району, Київської області.

Вказане повідомлення було зареєстровано до ІТС ІПНП за № 2624, а на місце події за вказівкою майора поліції ОСОБА_1 направлено слідчо-оперативну групу Кагарлицького відділення поліції у складі: слідчого відділення Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_28 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Бондаренко Руслани Анатоліївни, які перебували на добовому чергуванні з 22.05.2020 по 23.05.2020.

Вивченням "Книги нарядів" встановлено, що відповідальний від керівництва начальник сектору реагування патрульної поліції № 2 Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області капітан поліції Капітоненко Сергій Олександрович.

Також у "Книзі нарядів" відсутні будь-які записи про проведення капітаном поліції ОСОБА_13 перевірок несення служби, що також свідчить про порушення останнім вимог підпункту 7 пункту 6 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440.

Аналогічні порушення, були допущенні під час чергування у якості відповідального начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_29 .

Також встановлено, що за вказівкою майора поліції Панасенка С.В. на місце події здійснили виїзд: начальник СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майор поліції Кузів Микола Богданович, оперуповноважений СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Сулима Сергій Сергійович, оперуповноважений СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції Леваднюк Ярослав Олегович, та лейтенант поліції Трохименко Є.О.

Відповідно до "Книги нарядів" Кагарлицького відділення поліції, працівники сектору кримінальної поліції, окрім лейтенанта поліції ОСОБА_17 , який перебував у складі слідчо-оперативної групи, 23.05.2020 вогнепальну зброю не отримували.

Перебуваючи на місці події, працівники поліції розпочали займатися збором необхідних матеріалів, встановлювати свідків та очевидців події.

Того ж дня о 10.04, під час відпрацювання матеріалів за повідомленням громадянки ОСОБА_15 , на спецлінію "102" Головного управління надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_16 про те, що по АДРЕСА_1 , двоє наглядно знайомих чоловіків вчинили крадіжку бензомоторної коси марки "FORTE" та бензопили марки "HUSQVARNA".

Вказане повідомлення було зареєстровано до ІТС ІПНП за № 2626, а на місце події з метою реагування на повідомлення направлено слідчо-оперативну групу у складі лейтенанта поліції ОСОБА_26 та капітана поліції ОСОБА_30 .

Також на вказаний виклик прибули майор поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_17 , старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції Леваднюк Я.О.

Під час з'ясування всіх обставин події, поліцейськими було встановлено, що до вчинення крадіжок можуть бути причетні громадяни ОСОБА_31 , які за місцем проживання громадянки ОСОБА_32 , разом з нею та громадянкою ОСОБА_33 , громадянкою ОСОБА_34 , розпивали алкогольні напої, після чого здійснили крадіжку вищезазначеної техніки.

Надалі після встановлення осіб підозрюваних, майором поліції ОСОБА_2 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , лейтенантом поліції ОСОБА_35 та лейтенантом поліції ОСОБА_17 їх було як зазначили поліцейські запрошено до Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області.

Прибувши до Кагарлицького відділення поліції в період часу з 11.00 по 16.00, у порушення вимог підпункту 2 пункту 10 розділу VI розділу VIІІ Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440 (Усі без винятку особи, які затримані, доставлені, викликані працівниками поліції для складання матеріалів про адміністративні правопорушення, проведення процесуальних та слідчих (розшукових) дій, чи прибули з особистих або службових питань, реєструються в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених) вказані працівники поліції ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до в казаного Журналу не записали.

Разом з тим старший лейтенант поліції ОСОБА_36 зазначених громадян до Журналу не записав також, контроль за перепускним режимом та веденням Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, не здійснив.

У порушення вимог підпункту 1 пункту 10 розділу VI, підпункту 2 пункту 1 розділу VIІІ Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, старший лейтенант поліції ОСОБА_36 також не розглянув обставини доставлення осіб до відділення поліції, ведення журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених не проконтролював.

У подальшому лейтенантом поліції ОСОБА_17 в приміщенні відділення поліції, громадянина ОСОБА_19 та громадянина ОСОБА_18 було опитано, після чого 23.05.2020 у період часу з 19.00 по 21.00, громадянина ОСОБА_19 було відпущено додому, а громадянин ОСОБА_18 з невідомих причин та без оформлення будь-яких процесуальних документів залишився перебувати у приміщенні Кагарлицького відділення поліції, а саме на третьому поверсі адміністративної будівлі, біля кабінетів працівників сектору карного розшуку.

Того ж дня близько 14.00, майор поліції ОСОБА_2 зателефонував громадянину ОСОБА_37 та сказав щоб він разом з громадянкою ОСОБА_5 взяли документи та прибули до Кагарлицького ВП.

Близько 17.00, громадянку ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_38 , привіз до відділення поліції знайомий останнього - громадянин ОСОБА_39 на автомобілі марки "ВАЗ 2105", після чого на вулицю вийшов майор поліції ОСОБА_2 та забравши громадянку ОСОБА_33 завів її до поліції.

Вивченням журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області встановлено, що будь-які записи про перебування громадянки ОСОБА_5 у відділенні поліції відсутні.

Вказане свідчить про повторне порушення майором поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_40 вимог підпункту 2 пункту 10 розділу VI розділу VIІІ Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440.

Надалі перебуваючи у приміщенні Кагарлицького відділення поліції, майор поліції ОСОБА_2 піднявся з громадянкою ОСОБА_5 на третій поверх, де зайшов до службового кабінету лейтенанта поліції ОСОБА_17 .

Допитана у якості потерпілого громадянка ОСОБА_5 пояснила, що 23.05.2020 вона перебувала за місцем свого проживання.

Того ж дня близько 18.00, до неї приїхав її знайомий ОСОБА_41 та сказав, що дядя ОСОБА_42 (як встановлено у ході проведення службового розслідування майор поліції ОСОБА_2 ), наказав їхати давати свідчення, при цьому щоб вона взяла паспорт та ідентифікаційний код.

У подальшому, громадянка ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_43 прибули до відділення поліції, де їх при вході зустрів майор поліції ОСОБА_2 та сказав ОСОБА_44 зачекати, а сам спільно з громадянкою ОСОБА_5 зайшли до відділення поліції та піднялися на другий поверх, де зайшли в один із службових кабінетів (у ході проведення службового розслідування встановлено, що вказані особи зайшли в кабінет, який розташований на третьому поверсі).

Перебуваючи в кабінеті, майор поліції ОСОБА_2 зірвав з громадянки ОСОБА_5 окуляри, захисну маску та наказав зняти куртку, що вона і зробила.

Надалі майор поліції ОСОБА_2 почав розпитувати громадянку ОСОБА_5 про обставини вчинення крадіжки з магазину в с. Стави, яка мала місце на передодні.

У цей час в службовому кабінеті також перебував ще один працівник поліції у однострої, якого громадянка ОСОБА_33 не знає, однак може впізнати (на час проведення службового розслідування до Головного управління з ТУ ДБР, розташованого у м. Києві не надходила інформація з приводу проведення з вказаною громадянкою слідчої дії відповідно до статті 228 КПК України "Пред'явлення для впізнання особи" з метою встановлення особи невстановленого працівника поліції).

У подальшому майор поліції ОСОБА_2 наказав зазначеному поліцейському принести протигаз, що він і зробив.

Взявши протигаз, майор поліції ОСОБА_2 одягнув його на голову громадянки ОСОБА_5 , а отвір через який заходило повітря майор поліції ОСОБА_2 умисно закривав щоб вона не могла дихати, однак остання намагалася його зняти.

У зв'язку з вказаним, працівник поліції, який приніс протигаз за вказівкою майора поліції ОСОБА_2 почав тримати громадянку ОСОБА_5 за руки. Вказані дії тривали близько 15 хвилин.

Під час зазначених дій, майор поліції Кузів М.Б. вдарив громадянку ОСОБА_5 рукою по обличчю в область носу, від чого у неї потекла кров.

Надалі майор поліції ОСОБА_2 за допомогою шкіряного паску за живіт пристебнув громадянку П. до стільця та почав стягувати, таким чином затягуючи їй живіт. При цьому остання не могла дихати.

Після зазначеного, майор поліції ОСОБА_2 вивів громадянку ОСОБА_5 на коридор та посадив на стілець, при цьому пристебнув за праву руку до батареї, а сам почав ходити по кабінетах.

У подальшому прийшов ще один працівник поліції на ім'я ОСОБА_45 (як встановлено старший лейтенант поліції ОСОБА_3 ) та приніс пакет білого кольору, у якому був коньяк та їжа.

Також громадянка ОСОБА_5 бачила як майор поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , перебуваючи в іншому службовому кабінеті, разом із ще одним працівником поліції, якого остання не знає але може впізнати (на час проведення службового розслідування до Головного управління з ТУ ДБР, розташованого у м. Києві не надходила інформація з приводу проведення з вказаною громадянкою слідчої дії відповідно до статті 228 КПК України "Пред'явлення для впізнання особи" з метою встановлення особи невстановленого працівника поліції), знущалися над громадянином на ім'я ОСОБА_46 (як встановлено у ході проведення службового розслідування громадянина ім'я ОСОБА_46 є ОСОБА_18 .

Крім того, вказані поліцейські вживали алкогольні напої - коньяк.

Через деякий час, майор поліції ОСОБА_2 зняв з громадянки ОСОБА_5 наручники та завів до себе в кабінет та зачинив за собою двері.

Перебуваючи в кабінеті, майор поліції ОСОБА_2 дістав з шухляди стола предмет схожий на пістолет та перезарядивши приставив його до коліна громадянки ОСОБА_5 , потім підвів до голови, при цьому змушував зізнатися, що вона причетна до крадіжки з магазину в с. Стави. У цей час в кабінеті більше нікого не було.

Після зазначеного, майор поліції ОСОБА_2 завів громадянку ОСОБА_5 до службового кабінету старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

Перебуваючи у вказаному кабінеті, майор поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 вчинили протиправні дії відносно громадянки П. Після чого старший лейтенант поліції ОСОБА_3 комусь зателефонував та сказав щоб громадянку П. відвезли додому, після чого почав погрожувати їй вбивством якщо вона комусь розкаже про все, що відбувалося. У подальшому, громадянка ОСОБА_5 разом з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 спустилися на перший поверх відділення поліції, при цьому нікого не зустрічали. Вийшовши на вулицю, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 сів у автомобіль марки "DAEWOO" та поїхав в ліву сторону.

У свою чергу громадянка ОСОБА_5 зателефонувала громадянину ОСОБА_44 та попросила її забрати, який приїхав через 15 хвилин. Громадянин ОСОБА_41 завіз громадянку ОСОБА_5 до її матері, після чого завіз до місця її проживання. У автомобілі, громадянка ОСОБА_5 розповіла громадянину ОСОБА_44 про все, що сталося.

Крім того, громадянка ОСОБА_5 зазначила, що перебуваючи у Кагарлицькому відділенні поліції, майор поліції ОСОБА_2 забрав у неї куртку білого кольору, паспорт виданий на її ім'я та ідентифікаційний код, маску медичну синього кольору, окуляри сонцезахисні. Вказані речі залишилися в кабінеті у якому на останню одягали протигаз.

Відповідно до довідки № 2439 виданої о 02.00 25.05.2020 КНП ОРР "Обухівська центральна районна лікарня", громадянці ОСОБА_5 було встановлено діагноз забій грудної клітини та м'яких тканин шиї, забійна гематома м'яких тканин лівого плеча та лівого стегна.

З метою підтвердження чи спростування інформації наданої громадянкою ОСОБА_5 , було опитано громадянина ОСОБА_18 , який пояснив, що 22.05.2020 близько 14:00 він разом з громадянином ОСОБА_47 , приїхали в гості до знайомих, за адресою: с. Стави, Кагарлицького району, Київської області, де перебувала громадянка ОСОБА_5 , громадянин ОСОБА_48 , її сестра ОСОБА_49 , власник будинку громадянин ОСОБА_50 та його дружина.

Після розпиття спиртних напоїв, близько 20:00 дружина громадянина ОСОБА_51 надала громадянину ОСОБА_18 та громадянину ОСОБА_52 бензопилу та бензомоторну косу, щоб вони заклали їх під грошову позику знайомому ОСОБА_53 , а на отримані кошти придбали ще алкоголь.

У подальшому ОСОБА_54 пішов до знайомого і більше не з'являвся. Громадянин ОСОБА_18 у свою чергу залишив бензомоторну косу в домоволодінні тітки ОСОБА_55 та пішов в бар пити пиво.

Через деякий час він направився додому до знайомого на ім'я ОСОБА_56 , де продовжив з ним та його друзями вживати спиртні напої.

23.05.2020 близько 03.00, знайомий на ім'я ОСОБА_57 відвіз громадянина ОСОБА_18 до місця проживання.

23.05.2020 близько 10.00, п'ять осіб чоловічої статі, яких громадянин ОСОБА_18 запам'ятав та зможе впізнати, без дозволу його матері та будь-яких пояснень незаконно проникли до його житла, де застосували фізичну силу та силоміць посадили до автомобіля марки "DAEWOO".

У подальшому поліцейські та громадянин ОСОБА_18 приїхали до місця проживання громадянина ОСОБА_58 , де зазначені особи посадили його до "VOLKSWAGEN" і близько 11:00 привезли їх до Кагарлицького відділення поліції, не записавши до книги затриманих та доставлених.

Надалі, громадянина ОСОБА_18 та громадянина ОСОБА_59 розвели по різних службових кабінетах на третьому поверсі.

У кабінеті було чотири чоловіки, які звинувачували громадянина ОСОБА_18 у скоєнні крадіжки та змушували надати неправдиві покази проти громадянина ОСОБА_60 та громадянки ОСОБА_61 ( ОСОБА_62 ). Після того, як громадянин ОСОБА_18 відмовився та сказав, що без адвоката не буде спілкуватись, йому почали наносити багаточисленні удари руками та ногами по всіх частинах тіла та неодноразово одягали протигаз від чого він втрачав свідомість, зняли штани та погрожували "опустити", маючи на увазі неприродній статевий акт, погрожували йому пістолетом та здійснювали постріли в кабінеті.

Вказані дії продовжувалися до ранку 24.05.2020, у результаті чого він перебував у страху, відчував біль від отриманих фізичних та моральних катувань, жорстокого поводження.

У зв'язку з вказаним, громадянин ОСОБА_18 погодився надати неправдиві показання.

У подальшому в кабінет, де він перебував, завели Нелю (громадянка ОСОБА_5 ), де наносили їй удари руками по обличчю, силоміць одягали протигаз та чинили психологічний тиск на неї з метою отримання неправдивих показань щодо вчинення крадіжки та проти громадянина ОСОБА_60 .

Надалі громадянина ОСОБА_18 вивели в коридор та прикували кайданками до батареї на третьому поверсі, а громадянку ОСОБА_5 вивели в інший кабінет поруч з ним, де він чув як вона кричала від болі та доказувала свою невинуватість, а зазначені чоловіки змушували її сказати що вона разом з ним та громадянином ОСОБА_63 вчинила крадіжку.

Через деякий час ОСОБА_18 заснув на коридорі пристебнутим кайданками до батареї. За весь час перебування у відділенні поліції, громадянину ОСОБА_18 не давали пити воду та поїсти їжі.

У подальшому один з чоловіків, який знущався з громадянина ОСОБА_18 , завів його в кабінет на третьому поверсі та написав письмові покази щодо крадіжки, які він підписав, після чого відвів його на перший поверх відділення поліції та сказав чекати.

В післяобідній час з чергової частини вийшов чоловік у формі поліцейського, якого громадянин ОСОБА_18 раніше не бачив та відвіз його додому.

Крім того, під час усного спілкування з громадянином ОСОБА_18 останній повідомив, що коли на ньому був одягнутий протигаз йому розбили ніс і пішла кров.

23.05.2020 близько 20.00, після встановлення всіх обставин події за повідомленням про можливе зґвалтування працівниками поліції громадянки ОСОБА_5 , було здійснено огляд внутрішнього двору Кагарлицького відділення поліції, де під вікнами службових кабінетів майора поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_17 виявлено жіночу куртку білого кольору, три сумки з протигазами, на одній з яких була прикріплена бирка з надписом " ОСОБА_3 ". Також було виявлено протигаз, під час огляду якого в середині були наявні плями бурого кольору, ззовні схожі на кров.

Опитаний лейтенант поліції ОСОБА_17 пояснив, що 23.05.2020 о 08.00, він заступив на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи.

Того ж дня близько 08.30, він виїхав у складі слідчо-оперативної групи на виклик в с. Стави, Кагарлицького району, Київської області, а саме на крадіжку із приміщення продуктового магазину.

У ході проведення слідчих дій спрямованих на документування вищевказаного злочину, надійшло ще одне повідомлення про вчинення крадіжки із приватного домоволодіння.

Так, під час відпрацювання вказаних злочинів було встановлено, що до даних злочинів може бути причетний громадянин ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянин ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також їх місце перебування.

У зв'язку із вказаним, лейтенант поліції ОСОБА_17 , майор поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції Сулима С.С., лейтенант поліції Леваднюк Я.О. та лейтенант поліції Шрейдер В.В. направились до с. Мирівка, Кагарлицького району, Київської області, а саме до місця проживання підозрюваних осіб.

У подальшому по приїзду громадянину ОСОБА_18 та громадянину ОСОБА_19 було запропоновано прибути до Кагарлицького відділення поліції для з'ясування обставин, на що останні погодились.

Прибувши до відділення поліції, вказаних громадян до відповідного Журналу записано не було, а одразу доставлено на третій поверх відділення поліції.

Під час опитування громадянина ОСОБА_19 та громадянина ОСОБА_18 було встановлено їх причетність до вищевказаних злочинів та встановлено місце перебування викрадених речей.

Після того, як зазначені громадяни зізналися у вчиненні крадіжки, майор поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції Леваднюк Я.О. та старший лейтенант поліції Сулима С.С. почали розпивати спиртні напої, а лейтенант поліції ОСОБА_17 пішов опитувати громадянина ОСОБА_19 .

Громадянин ОСОБА_18 у цей час залишився чекати на коридорі.

Після опитування громадянина ОСОБА_19 , близько 22.00 його було відпущено додому.

Під час того як лейтенант поліції Трохименко Є.О. проводив громадянина ОСОБА_19 до виходу, він зустрів майора поліції ОСОБА_2 разом з жінкою на ім'я Неля.

Повернувшись на третій поверх відділення поліції, майор поліції ОСОБА_2 попросив лейтенанта поліції ОСОБА_17 відчинити свій службовий кабінет, що останній і зробив, після чого майор поліції ОСОБА_2 та Неля зайшли всередину кабінету.

У свою чергу лейтенант поліції ОСОБА_17 почав опитувати громадянина ОСОБА_18 , однак о 23.00 його викликали в чергову службу з метою здійснення виїзду на виклик.

Попросивши громадянина ОСОБА_18 зачекати його, лейтенант поліції ОСОБА_17 пішов на перший поверх відділення поліції та зустрів лейтенанта поліції ОСОБА_64 , який вийшовши з відділення поліції пішов у власних справах.

Повернувшись з виклику, лейтенант поліції ОСОБА_17 помітив сплячого на коридорі громадянина ОСОБА_18 , Нелю, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та майора поліції ОСОБА_2 . Однак, що відбувалося на третьому поверсі лейтенант поліції Трохименко Є.О. вказати не зміг, так як він знову виїхав на виклик та не повертався до відділення поліції приблизно до 07.00 24.05.2020.

Повернувшись, лейтенант поліції ОСОБА_17 виявив на третьому поверсі сплячого на стільці громадянина ОСОБА_65 та допитав його.

24.05.2020 близько 09.00, лейтенант поліції ОСОБА_17 вийшов з відділення поліції та направився до місця свого проживання, а громадянин ОСОБА_18 залишився у кімнаті прийому громадян.

Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_17 зазначив, що бачив як громадянин ОСОБА_18 був прикутий кайданками, які належать майору поліції ОСОБА_2 до батареї на третьому поверсі відділення поліції.

Вивід щодо належності кайданок, лейтенант поліції ОСОБА_17 зробив тому, що його кайданки були з ним, кайданки лейтенанта поліції ОСОБА_64 мають іншу форму, а у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 кайданок не було.

Також лейтенант поліції ОСОБА_17 пояснив, що близько 04.00-04.30 25.05.2020, йому зателефонував старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та попрохав підвезти його до місця проживання, на що ОСОБА_17 погодився.

Прибувши до відділення поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 стояв із дівчиною, яка його поцілувала та пішла, а він сів у службовий автомобіль марки "DAEWOO" номерний знак НОМЕР_3 (на синьому фоні), після чого його було доставлено до місця проживання.

Опитаний та допитаний у якості свідка працівниками правоохоронних органів лейтенант поліції ОСОБА_66 надав аналогічне за змістом пояснення, що й лейтенант поліції ОСОБА_17 в частині прибуття до відділення поліції громадян ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Разом з тим лейтенант поліції ОСОБА_66 пояснив, що він спільно з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та майором поліції ОСОБА_2 вживали алкогольні напої у приміщенні Кагарлицького відділення поліції 23.05.2020.

Того ж дня близько 22.30, на третьому поверсі відділення поліції з'явилася жінка на ім'я Неля. Як вона зайшла у відділення поліції йому не відомо.

Також лейтенант поліції ОСОБА_66 був свідком того, як майор поліції ОСОБА_2 застосував стосовно громадянина ОСОБА_18 спеціальний засіб кайданки та прикував його до батареї.

Приміщення Кагарлицького відділення поліції лейтенант поліції ОСОБА_66 залишив близько 23.00 та що там відбувалося він не знає.

Також, в ході службового розслідування встановлено, що про застосування до особи спеціального засобу, майор поліції ОСОБА_2 майора поліції ОСОБА_1 у письмовій формі не повідомляв.

Опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_25 пояснив, що 23.05.2020 о 08.00, він заступив на добове чергування у якості оперативного чергового чергової частини Кагарлицького відділення поліції.

Під час заступання на добове чергування, йому було передано інформацію про факт вчинення крадіжки в с. Стави, Кагарлицького району, Київської області.

На вищевказану подію було направлено слідчо-оперативну групу у складі: ОСОБА_28 та ОСОБА_67 .

Того ж дня близько 10.30, ОСОБА_25 зателефонувала ОСОБА_28 та повідомила, що матеріали за фактом вчинення крадіжки зібрані та вони повертаються до відділення поліції.

У подальшому близько 11.20, до відділення поліції працівниками сектору кримінальної поліції, а саме: майором поліції ОСОБА_2 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_17 було доставлено дві невідомі особи, однак старший лейтенант поліції ОСОБА_25 не проконтролював внесення відомостей щодо прибуття вказаних осіб до журналу відвідувачів, доставлених та затриманих, оскільки займався іншою справою.

Надалі близько 19.00, до приміщення Кагарлицького відділення поліції прибули дві невідомі жінки, одна з яких пояснила ОСОБА_25 , що у приміщення вказаного відділення поліції знаходиться її брат.

З метою підтвердження даної інформації, ОСОБА_25 зателефонував до лейтенанта поліції ОСОБА_17 , який повідомив, що дійсно у приміщенні відділення поліції дійсно знаходиться її брат, який через 30 хвилин звільниться.

Через деякий час, до вказаних жінок підійшов лейтенант поліції ОСОБА_17 , який поспілкувавшись з ними, попрямував до службового кабінету, а жінки у свою чергу у невідомому напрямку

Крім того, старший лейтенант поліції ОСОБА_25 додав, що приблизно з 20.00 по спецлінії "102" розпочали систематично надходити повідомлення, у зв'язку із чим, слідчо-оперативна група та група реагування патрульної поліції до приміщення відділення поліції не прибували

Встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_25 ніс службу у черговій частині приблизно до 04.00, після чого пішов відпочивати у кімнату відпочинку добового наряду.

Опитаний старший сержант поліції ОСОБА_68 пояснив, що 23.05.2020 о 08.00 він заступив на чергування у якості помічника оперативного чергового.

Того ж дня близько 10.00, до відділення поліції надійшло повідомлення про те, що в с. Стави, Кагарлицького району, на протязі ночі невідомі особи викрали з будинку громадянки ОСОБА_16 техніку.

Реагуючи на повідомлення, на місце події було направлено слідчо-оперативну групу відділення поліції.

Надалі близько 16.00, до Кагарлицького відділення поліції прибули запрошені громадяни ОСОБА_69 та ОСОБА_19 , які як пояснив лейтенант поліції ОСОБА_17 причетні до скоєння крадіжки.

Також старший сержант поліції ОСОБА_68 пояснив, що з 23.00 23.05.2020 по 03.30 24.05.2020 він відпочивав у кімнаті відпочинку добового наряду, після чого ніс службу у черговій частині

Враховуючи інформацію опитаних працівників поліції та громадянина ОСОБА_18 , під час проведення службового розслідування опитано капітана поліції ОСОБА_70 .

Так, вказаний працівник поліції пояснив, що 24.05.2020 о 08.00 він заступив на добове чергування.

Того ж дня близько 12.00, до Кагарлицького відділення поліції прибув лейтенант поліції ОСОБА_71 , який перебував у складі слідчо-оперативної групи та громадянин ОСОБА_18 .

Надалі вказані особи зайшли до кімнати прийому громадян, після чого громадянин ОСОБА_18 залишив приміщення відділення поліції.

Крім того, капітан поліції ОСОБА_72 проявив нещирість під час проведення службового розслідування, оскільки як встановлено під час його проведення, громадянин ОСОБА_18 приміщення відділення поліції з 23.05.2020 по 24.05.2020 не залишав, а капітан поліції ОСОБА_72 повідомив, що він прибув з лейтенантом поліції ОСОБА_73 .

З метою встановлення часу залишення громадянином ОСОБА_18 Кагарлицького відділення поліції, опитано поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_74 , який пояснив, що 24.05.2020 о 08.00, він заступив разом із капралом поліції ОСОБА_75 на добове чергування у складі групи реагування патрульної поліції.

Того ж дня о 14.00, до нього звернувся працівник СКП ОСОБА_66 з проханням підвезти у с. Мирівку, Кагарлицького району, Київської області невідомого їм чоловіка, який знаходився біля Кагарлицького відділення поліції, на що ОСОБА_76 погодився.

У подальшому старший сержант поліції ОСОБА_76 та капрал поліції ОСОБА_75 доставили вказаного чоловіка до місця його проживання

Під час руху вказаний чоловік вів себе спокійно та скаржився на те, що не працює громадський транспорт.

Чому вказаний чоловік перебував біля відділення поліції старший сержанту поліції ОСОБА_76 не знає.

Опитаний поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 1 Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області капрал поліції ОСОБА_77 , надала аналогічні за змістом пояснення, що і старший сержант поліції ОСОБА_78 .

Опитаний майор поліції ОСОБА_29 пояснив, що 24.05.2020 о 08.00, він заступив на добове чергування у якості відповідального від керівництва Кагарлицького відділення поліції.

Під час проведення інструктажу добового наряду ніхто із працівників сектору кримінальної поліції та попереднього наряду не повідомили його про те, що у адміністративній будівлі вказаного відділення перебувають сторонні особи.

Опитаний лейтенант поліції ОСОБА_24 пояснив, що 23.05.2020 о 08.00, він заступив на добове чергування.

Того ж дня близько 09.30, на спецлінію "102" надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_1 сталася крадіжка.

Прибувши на місце події заявниця повідомила, що під час розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_18 , останній вчинив крадіжку бензокоси.

У подальшому про дану подію було повідомлено начальника сектору кримінальної поліції майора поліції ОСОБА_2 та на місце події з метою проведення належного документування прибула слідчо-оперативна група.

Ні ОСОБА_29 , ні ОСОБА_24 пояснень щодо неналежної організації роботи добових нарядів не надали.

Опитаний майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що жодного відношення до злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, вчиненого відносно ОСОБА_5 не має, так як його не вчиняв.

Дії вищевказаної особи відносно нього, як помста працівникам поліції, у тому числі ОСОБА_2 за те, що у 2019 році її чоловіка було затримано за злочин, передбачений ч. 1 ст. 156 КК України.

Наразі кримінальне провадження відносно її чоловіка перебуває на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_5 , можливо, здійснила наклеп за те, що ОСОБА_2 встановив причетність до злочину її знайомого ОСОБА_18 .

Старший лейтенант поліції ОСОБА_3 від надання письмового пояснення, на підставі статті 63 Конституції України відмовився.

Опитаний капітан поліції ОСОБА_13 суттєвих пояснень щодо допущеного ним порушення службової дисципліни не надав.

У ході вивчення причин та умов, що сприяли виникненню надзвичайної події окремими працівниками Кагарлицького відділення поліції, встановлено, що у порушення вимог доручення Головного управління від 26.02.2020 № 410/109/3/12-20 "Про проведення додаткових заходів щодо контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участі" начальником Обухівського ВГІ ГУНП в Київській області підполковником поліції ОСОБА_6 , щотижнево на оперативних нарадах за участі особового складу не заслуховувалося стан дисципліни та законності, транспортної дисципліни, не доводилися надзвичайних подій за участі поліцейських (в наявності лише три протоколи із вказаним питанням)

Не було заслухано працівників, які притягуються до дисциплінарної відповідальності щодо причин та умов, які призвели до порушення службової дисципліни.

Контрольно-наглядова справа за вказаним напрямком роботи відсутня.

У порушення вимог доручення ГУ від 02.01.2020 № 7/109/01/12-2020 "Про додаткові заходи щодо дотримання дисципліни та законності, попередження надзвичайних подій, а також надання інформації" в підрозділі відсутня інформація щодо закріплення особи, яка буде контролювати напрямок роботи щодо дотримання дисципліни та законності.

У порушення вимог доручення ГУ від 02.01.2020 № 7/109/01/12-2020 "Про додаткові заходи щодо дотримання дисципліни та законності, попередження надзвичайних подій, а також надання інформації" в підрозділі відсутня інформація щодо закріплення особи, яка буде контролювати напрямок роботи щодо дотримання дисципліни та законності.

У порушення вимог доручення Головного управління від 02.01.2020 № 6/109/01/12-2020 "Про зміцнення транспортної дисципліни серед працівників ГУНП в Київській області" не організовано комплекс заходів, спрямованих на попередження надзвичайних подій та недопущення лібералізації відносно винних осіб.

Не звернута увага на категорію працівників поліції, які є молодими фахівцями та молодими працівниками.

Не узято на особистий контроль використання службового транспорту та заборони виїзду без нагальної на те потреби в нічний час, а також за поганих погодних умов.

У порушення вимог доручення Головного управління від 09.01.2020 № 24/109/01/12-2020 "Про додаткові заходи щодо недопущення випадків катування та жорстокого поводження в діяльності органів поліції" у підрозділі відсутня будь-яка інформація щодо проведення роботи за вказаним напрямком.

Із вказаним дорученням ознайомилося лише 70 % особового складу, із 11 працівників оперативного блоку, з дорученням ознайомилося лише 2 працівники.

Тобто до працівників сектору кримінальної поліції не доводиться інформація, щодо недопустимості брутального чи жорстокого поводження із громадянами.

Доручення Головного управління від 02.01.2020 № 5/109/01/12-2020 "Про організацію належного обліку кримінальних проваджень, відкритих за інформацією щодо причетності працівників органів та підрозділів поліції до вчинення кримінальних правопорушень" у підрозділ надійшло, але інформація за вказаним напрямком роботи відсутня, вказане доручення взагалі не було знайдено у відділі поліції.

Також у ході перевірки встановлено, що особовий склад з нормативними документами, які надходять з Головного управління щодо проведення роботи в частині дотримання дисципліни та законності, працівники сектору кадрового забезпечення та керівний склад Обухівського відділу поліції належно не ознайомлюють (ознайомлення коливається від 20 до 55 % від списочної чисельності особового складу).

Робота щодо покращення службової дисципліни, законності та транспортної дисципліни, недопущення надзвичайних подій поліцейськими, з працівниками Кагарлицького відділення поліції взагалі не проводиться.

Також встановлено, що виконання вказаних доручень підполковником поліції ОСОБА_6 доручено начальникові сектору кадрового забезпечення Обухівського ВП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_79 .

Крім того, здійснено перевірку стану та якості роботи психолога СКЗ Обухівського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_80 .

Так, у ході перевірки було виявлено ряд недоліків, а саме:

1. Недоліки в обліковій документації з психологічного забезпечення:

- карти психологічного супроводження з 2020 року оновлювались лише частково. Більшість матеріалів знаходяться окремо, в неналежному стані, не обраховані та не мають заключного висновку психолога за результатами тестування;

- журнал обліку карт психологічного супроводження, форму якого наведено у додатку 8 "Порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських", до якого вноситься основна довідкова інформація щодо місця зберігання карт психологічного супроводження та руху матеріалів, заповнений не повною мірою, а саме, з 174 осіб по списку карти психологічного супроводження заведено лише на 150 працівників; журнал обліку психопрофілактичної роботи заповнений лише частково.

Згідно з звітом станом на 25.05.2020 лейтенантом поліції ОСОБА_81 проведено 339 індивідуальних консультацій з працівниками Обухівського ВП ГУНП в Київській області, тоді як, у журналі зазначено лише 16 осіб, яким надано консультації з початку року.

Недоліки в психологічній підготовці працівників поліції в системі службової підготовки:

- за період 2020 року психологом Обухівського ВП ГУНП в Київській області 25.02.2020 було проведено 1 лекційне заняття на тему: "Психологічний супровід в діяльності працівників правоохоронних органів". На даному занятті були присутні лише працівники Обухівського ВП ГУНП в Київській області у кількості 42 особи.

- жодного разу з початку року не було проведено лекційного заняття в Кагарлицькому ВП та Ржищівському ВП.

Потребує суттєвого покращання якість проведення психологічного супроводження працівників поліції:

- здійснення психодіагностичного вивчення працівників поліції, за результатами якого складають довідку про результати психологічного вивчення;

- проведення планової експрес-діагностики працівників поліції для виявлення негативних психологічних станів, що заважають якісному виконанню ними професійних завдань, а також позапланову експрес-діагностику працівників поліції після перебування в екстремальних ситуаціях;

- здійснення психопрофілактичних заходів щодо працівників поліції, які потребують психологічної допомоги та підтримки;

- здійснення психологічного консультування працівників поліції;

- проведення занять, спрямованих на розвиток навичок ефективної комунікації, толерантного ставлення до населення, формування психологічної стійкості;

- здійснення моніторингу соціально-психологічного клімату в колективі;

- заходи для оптимізації СПК в колективах, корекції службових внутрішньо колективних відносин;

Також протягом 2020 року психолог Обухівського ВП ГУНП в Київській області взагалі не здійснювала виїзду до Кагарлицького ВП та Ржищівського ВП. Відомості щодо проведення експрес-діагностики, консультацій, індивідуальних бесід, а також участі лейтенанта поліції ОСОБА_81 у проведенні інструктажів відсутні, що є підставою вважати, що протягом 2020 року психологічний супровід даних підрозділів не здійснювався взагалі.

Своєю бездіяльністю лейтенант поліції ОСОБА_81 порушила вимоги Порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників НПУ і курсантів (слухачів) ЗВО зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2019 № 88.

Опитаний підполковник поліції ОСОБА_6 пояснив, що Кагарлицьке відділення поліції підпорядковується Обухівському відділу поліції.

Відповідно до своїх посадових інструкцій підполковник поліції ОСОБА_6 контролює роботу структурних підрозділів Обухівського відділу поліції, контролює та координує діяльність Ржищівського та Кагарлицького відділень поліції. Організовує виховання особового складу, вживає заходів до підвищення рівня службової діяльності, дотримання законності та дисципліни. Скликає та проводить наради з підпорядкованим особовим складом відділу та відділень поліції. Особовий склад Кагарлицького відділення поліції, неодноразово був присутній на нарадах в обухівському відділі поліції, де підполковник поліції ОСОБА_6 наголошував на необхідності дотримання Правил етичної поведінки та службової дисципліни під час затримання, доставляння громадян до підрозділів поліції. Начальникові Кагарлицького відділення поліції неодноразово наголошувалося на необхідності реагування на скарги громадян щодо неправомірних дій працівників поліції. Підполковником поліції ОСОБА_6 особисто та його заступниками неодноразово здійснювалися виїзди до Кагарлицького відділення поліції з метою перевірки несення служби.

Опитаний заступник начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_82 , пояснив, що під час проведення інструктажів працівників Кагарлицького ВП, що заступали на чергування, ним постійно наголошувалось на дотриманні заходів особистої безпеки, культурного та ввічливого ставлення до громадян, дотримання транспортної дисципліни, своєчасного реагування на заяви та повідомлення, а також щодо отримання спеціальних засобів та вогнепальної зброї.

Таким чином, окрім доручень керівництва Головного управління щодо проведення у територіальних відділах та відділеннях поліції роботи щодо зміцнення службової дисципліни, підполковник поліції ОСОБА_6 , майор поліції ОСОБА_7 майор поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_8 порушили вимоги пункту 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, оскільки як керівники, зобов'язані були запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських, шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи, однак цього зроблено не було, що призвело до надзвичайної події за участі працівників ввіреного їм Кагарлицького відділення поліції.

Відповідно до підпунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підполковник поліції ОСОБА_6 , майор поліції ОСОБА_7 майор поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_8 несуть відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та з метою забезпечення дотримання службової дисципліни зобов'язані були контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, а у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Крім того, у ході проведення службового розслідування встановлено, що 13.05.2020 о 14.06, на спецлінію "102" Головного управління надійшло повідомлення громадянки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (як встановлено у ході проведення службового розслідування матері громадянки ОСОБА_5 ) про те, що керівник карного розшуку звати ОСОБА_4 (майор поліції ОСОБА_2 ) погрожував заявниці розправою та вбивством (Тобто громадянка ОСОБА_11 повідомляла про можливе вчинення працівником поліції кримінального правопорушення).

Вказане повідомлення було зареєстровано до ІТС ІПНП за № 2423 та о 14.07 інспектором ВОР УОАЗОР ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_12 , передано на виконання до Кагарлицького відділення поліції', а саме призначено до виконання капітана поліції ОСОБА_13 .

Також старший лейтенант поліції ОСОБА_14 на повідомлення громадянки ОСОБА_11 не відреагував, виїзд на місце події наряду поліції не забезпечив, а обмежився лише тим, що здійснив телефонний дзвінок на номер мобільного телефону зазначений заявницею.

О 14.14 старший лейтенант поліції ОСОБА_14 поставив відмітку у ІПНП про те, що заявниця про своє місцезнаходження не вказала, на телефонні дзвінки не відповідає. У подальшому буде проведена перевірка.

Вказана бездіяльність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 та його безвідповідальне та байдуже ставлення до реагування на звернення громадян призвело до неналежного їх розгляду.

Того ж дня старший лейтенант поліції ОСОБА_14 надав електронний рапорт за зверненням громадянки ОСОБА_11 майору поліції ОСОБА_1 , який у свою чергу вчинив на ньому резолюцію "т. ОСОБА_2 провести перевірку" та поставив свій підпис

Своїми діями майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги статті 7 Закону України "Про звернення громадян", якою визначено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Також у ході проведення службового розслідування встановлено, що про надходження на спецлінію "102" Головного управління звернення громадянки ОСОБА_11 , капітан поліції ОСОБА_12 доповів старшому інспектору з особливих доручень чергової частини УОАЗОР ГУНП в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_83 , який у порушення вимог пункту 61 розділу II Переліку правопорушень та подій, інформація про які подається до центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, затвердженого наказом Національної поліції України від 27.06.2019 № 628, про правопорушення чи подію за участю поліцейського, яке може спричинити громадський резонанс або напруження в суспільстві, недовіру до органів влади, правоохоронних органів чи привести до інших тяжких наслідків, керівництву Головного управління не доповів та управління кадрового забезпечення ГУНП в Київській області не повідомив, що призвело до не інформування ДКЗ Національної поліції України

Опитаний майор поліції ОСОБА_1 пояснив, що він перебуває на посаді начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області. За час перебування на посаді, майором поліції ОСОБА_1 проводилася робота щодо зміцнення службової дисципліни у підрозділі. Підлеглим працівникам постійно наголошувалося на недопущенні випадків жорстокого поводження з громадянами.

24.05.2020 о 18.47, до Обухівського ВП ГУНП в Київській області з закладів охорони здоров'я надійшло повідомлення про те, що 23.05.2020 о 18.00 в приміщенні Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, працівник поліції на ім'я ОСОБА_4 зґвалтував громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане повідомлення зареєстровано до ЖЄО Обухівського ВП ГУНП в Київській області за № 6695 від 24.05.2020, а в подальшому о 21.00 відомості працівниками СВ Обухівського ВП ГУ внесені до ЄРДР за № 12020110230000839, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 152 КК України.

Одразу ж після цього, ОСОБА_1 розуміючи, що вказані особи можуть бути причетні до вчинення тяжкого злочину надав вказівку членам добових нарядів Кагарлицького відділення поліції встановити місце перебування ОСОБА_2 , затримати та доставити ОСОБА_3 , на той час, перебував у відділенні поліції.

Крім цього, ОСОБА_1 надав вказівку працівникам чергової служби, з метою недопущення можливого знищення речових доказів забезпечити охорону службових кабінетів вказаних працівників поліції, відеореєстратора на якому фіксувалися відеозаписи з камер відеоспостереження відділення поліції та охорону безпосередньо ОСОБА_3 щоб унеможливити зникнення останнього з місця вчинення злочину.

О 19.40 ОСОБА_2 було доставлено до Кагарлицького відділення поліції та забезпечено його охорону до приїзду працівників ТУ ДБР, розташованого у м. Києві.

Разом з тим про вказану подію, о 20.30 було повідомлено керівництво Головного управління, Київське обласне управління ДВБ НП України, ТУ ДБР, розташоване у м. Києві, з метою проведення відповідної перевірки.

24.05.2020 близько 20.00, при огляді внутрішнього двору відділення поліції, під вікнами службового кабінету ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено жіночу куртку білого кольору, сумку з під протигазу та дві сумки з протигазами, на одній з яких наявна бирка з надписом ОСОБА_3

Після виявлення вказаних речей, працівниками Кагарлицького відділення поліції, одразу ж було забезпечено їх охорону до офіційного вилучення працівниками ТУ ДБР

25.05.2020 о 01.30, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було передано працівникам ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, які прибули до Кагарлицького відділення поліції, з метою проведення першочергових слідчих дій

Також працівникам ТУ ДБР було надано інформацію про місцезнаходження службових кабінетів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і вказано на речі, які було виявлено у внутрішньому дворі.

Речові докази, виявлені працівниками поліції, були вилучені в ході огляду працівниками ТУ ДБР.

З приводу доручення майору поліції ОСОБА_2 розгляду звернення громадянки ОСОБА_11 майор поліції ОСОБА_1 нічого пояснити не зміг.

Опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_14 пояснив, що 13.05.2020 близько 14.00, зі спецлінїї "102" до Кагарлицького відділення поліції, надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_11 за фактом неправомірних дій з боку начальника карного розшуку Кагарлицького ВП, який погрожував заявниці фізичною розправою та вбивством.

На місце події, капітаном поліції ОСОБА_12 було призначено начальника СРПП Кагарлицького ВП.

Надалі старший лейтенант поліції ОСОБА_14 здійснив декілька телефонних дзвінків на номер мобільного телефону зазначений заявницею, однак телефон був вимкнений.

У подальшому старший лейтенант поліції Максименко А.І. зателефонував майору поліції ОСОБА_2 та запитав чи він не знаходиться біля заявниці, на що він відповів, що перебуває у м. Києві

Після зазначеного старший лейтенант поліції ОСОБА_14 поставив відмітку у ІПНП про те, що заявниця про своє місцезнаходження не вказала, на телефонні дзвінки не відповідає. У подальшому буде проведена перевірка

Крім того, про надходження вказаного звернення до Кагарлицького відділення поліції, старший лейтенант поліції доповів майору поліції ОСОБА_1 , який розписав його до виконання майору поліції ОСОБА_2 .

Опитаний капітан поліції ОСОБА_12 пояснив, що 13.05.2020 він заступив на добове чергування.

Того ж дня близько 14.00, надійшла скарга від громадянки ОСОБА_11 на начальника карного розшуку Кагарлицького ВП, який погрожував заявниці фізичною розправою та вбивством.

Про вказаний факт, капітан поліції ОСОБА_12 повідомив оперативного чергового ГУНП в Київській області та начальника СРПП Кагарлицького ВП.

У подальшому, черговий ОСОБА_84 поставив відмітку про виконання вказаного повідомлення, при цьому зазначив, що заявниця місця свого перебування не говорить та на телефонні дзвінки не відповідає.

Опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_85 пояснив, що 13.05.2020 він заступив на добове чергування у якості оперативного чергового чергової частини УОАЗОР ГУ.

Того ж дня під час добового чергування на спецлінію "102" надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_11 за фактом неправомірних дій з боку начальника карного розшуку Кагарлицького ВП, який погрожував заявниці фізичною розправою та вбивством.

На місце події, капітаном поліції ОСОБА_12 було призначено начальника СРПП Кагарлицького ВП.

Крім того, під час обробки інформації ЖЄО Кагарлицького ВП № 2423 від 13.05.2020, у електронному рапорті було зазначено, що заявниця місця свого знаходження не вказала та на телефонні дзвінки не відповідала

У зв'язку з викладеним, підтвердити чи спростувати інформацію, за зверненням громадянки ОСОБА_11 не представилось можливим.

Разом з тим враховуючи те, що факт фізичної розправи не був підтверджений у ході попередньої перевірки, КОУ ДВБ НПУ та ВІОС УКЗ ГУ про даний факт не повідомлялися.

Опитаний начальник чергової частини УОАЗОР ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_86 , пояснив, що він перебуває на посаді начальника чергової частини УОАЗОР.

Щоденно під час прийому та здачі чергування, майор поліції ОСОБА_87 проводить інструктаж із особовим складом та наголошує на необхідності оперативного реагування на прийняті повідомлення про правопорушення та інші події, у тому числі щодо подій за участю особового складу Головного управління.

Крім того, під час проведення інструктажів, майор поліції ОСОБА_87 наголошує про суворе дотримання вимог нормативно-правових актів, які регламентують діяльність чергової частини

Про факт не інформування оперативним черговим Головного управління старшим лейтенантом поліції ОСОБА_88 щодо події за участю особового складу, майору поліції ОСОБА_89 стало відомо лише під час проведення службового розслідування, проте жодних вказівок по даному факту, черговим він не давав.

Встановлено, що відомості щодо вчинення майором поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві внесені до ЄРДР за № 62020100000001061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 КК України та № 62020100000001062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України.

25.05.2020 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та майора поліції ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26.05.2020 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 152 КК України та майора поліції ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 12 та ч. 2 ст. 365 КК України.

Того ж дня Голосіївським районним судом міста Києва, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_90 та майору поліції ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без можливості внесення застави.

Окрім того, факт причетності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та майора поліції ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, призвів до значного розголосу у засобах масової інформації, що призвело до значного зниження авторитету поліції серед населення.

Також у ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до інформації ТУ "ТМО МВС України по Київській області" старший лейтенант поліції ОСОБА_3 двічі проходив М(ВЛ)К в Центрі ПД та 1111В ТУ "ТМО МВС України по Київській області".

У січні 2014 році - визнаний здоровим, придатним до служби, у 2017 році - визнаний здоровим, придатним до служби.

Обов'язковий щорічний психіатричний огляд проходив 05.06.2019, за результатами якого ступінь невропатизації та психопатизації в межах норми.

За період обслуговування за допомогою до психіатрів, психологів не звертався, на обліку не перебував.

Майор поліції ОСОБА_2 . М(ВЛ)К та обов'язковий щорічний психіатричний огляд не проходив.

Таким чином, службовим розслідуванням інформація щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області, знайшла своє підтвердження

Судом також враховано, що викладені вище обставини підтверджуються Вироком Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2023 року у справі № 368/1301/23, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 152 КК України. Призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 146 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі: за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 152 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 11 років позбавлення волі. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 152 КК України. Призначено ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 146-1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 152 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_3 шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 11 років позбавлення волі.

Отже, у діях начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 , службовим розслідуванням встановлено порушення статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 розділу II, пункту 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статті 7 Закону України "Про звернення громадян", пункту 1 розділу VIII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, що виразилося у неналежному проведенні роботи з особовим складом щодо дотримання службової дисципліни та недопущення надзвичайних подій за участі поліцейських, неналежному проведенні індивідуально-виховної роботи з особовим складом, не запобіганні проявам неетичної поведінки підлеглими працівниками, не здійсненні контролю за діями останніх, що призвело до тяжких наслідків, направленні скарги громадян для розгляду особі, дії якої оскаржуються, неналежній організації перепускного режиму до відділення поліції.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

3. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.

4. Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.

5. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Статтею 3 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Підпунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" зазначено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність народові, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягати вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Пунктом 1 розділу v Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що керівник органу (підрозділу) поліції зобов'язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи.

Вимоги статті 7 Закону України "Про звернення громадян", визначено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VІ Порядку № 893).

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Підстави звільнення зі служби в поліції визначені частиною першою статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6).

Статтею 8 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З аналізу наведених вище норм слідує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого є з'ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

У цьому контексті, треба звернути увагу на те, що за етимологічним значенням дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету, що тісно пов'язані з морально-етичними нормами.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та, власне, органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 813/3279/17 та відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Дискредитація Національної поліції полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вчинення дій, що дискредитують органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.04.2018 у справі № 815/3636/15, у якій суд зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв'язку із поняттям "дотримання морально-етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов'язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.

З матеріалів справи, суд встановив, що оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнято за результатами службового розслідування в ході якого встановлено, що у діях начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 розділу ІІ, пункту 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статті 7 Закону України "Про звернення громадян", пункту 1 розділу VIІІ Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, що виразилося у неналежному проведенні роботи з особовим складом щодо дотримання службової дисципліни та недопущення надзвичайних подій за участі поліцейських, неналежному проведенні індивідуально-виховної роботи з особовим складом, не запобіганні проявам неетичної поведінки підлеглими працівниками, не здійсненні контролю за діями останніх, що призвело до тяжких наслідків, направленні скарги громадян для розгляду особі, дії якої оскаржуються, неналежній організації перепускного режиму до відділення поліції.

Водночас позивач в ході судового розгляду справи не довів суду належними та допустимими доказами необґрунтованість таких висновків.

Посилання позивача на те, що ним з часу виконання ним обов'язків начальника та призначення на посаду та до моменту звільнення його з поліції, у повному обсязі виконувалися визначені посадовою інструкцією функціональні обов'язки, забезпечувалося дотримання вимог наказів, вказівок, інструкцій та інших нормативних документів визначених чинним законодавством України, Міністерством внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Київській області, належним чином проводилася індивідуально-виховна робота та приділялася належна увага до дотримання законності зі сторони підлеглих працівників, судом оцінюється критично.

Так, дійсно, в матеріалах справи наявні докази проведення нарад керівництва Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, доведення до особового складу під підпис вимог наказів МВС, службових телеграмам, доповідних записок, огляду службової дисципліни та події, пов'язаних з особовим складом НПУ, доручень та вказівок НПУ, ознайомлення особового складу з наказами ГУНП в Київській області щодо притягнення працівників поліції до дисциплінарної відповідальності, роз'ясненням НАЗК.

Проте з урахуванням викладених вище фактів, які мали місце у діяльності підлеглих позивачу працівників поліції та положень ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яка визначає, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати, суд дійшов висновку про необґрунтованість таких доводів позивача.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 08.08.2019 у справі № 804/3447/17, від 29.05.2018 у справі № 800/508/17, від 02.10.2019 у справі № 804/4096/17, згідно яких застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи доводи позивача про те, резолюція "т. ОСОБА_2 провести перевірку" на рапорті старшого лейтенанта поліції Максименко А.І. за зверненням громадянки ОСОБА_11 є абсолютною випадковістю та виконана не самим позивачем, оскільки рукописний текст категорично відрізняється від почерку позивача, а підпис позивача виконаний скоріш за все шляхом його наслідування.

Суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.

Зазначена позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 800/508/17, у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 800/508/17, у постанові від 12.12.2018 у справі № 803/1907/16, у постанові від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17 та відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи зазначені обставини і докази у їх сукупності, суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчинених ним у сукупності проступків, обставинам, за яких їх скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв'язку з чим застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є законним, правомірним та обґрунтованим, пропорційним та за даних обставин справедливим, оскільки позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону № 580-VIII.

З урахуванням суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського як носія влади, вчинений позивачем дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Суд звертає увагу, що у висновку службового розслідування не зазначено обставин, які пом'якшують відповідальність за вчинені порушення службової дисципліни. Інших доказів позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування п. 11 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 27.05.2020 № 334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області", яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, п. 2 наказу Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Київській області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень поліцейськими службової дисципліни", яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з поліції, наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.06.2020 № 180 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції, майора поліції ОСОБА_1 , начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) статті 77 Закону "Про Національну поліцію" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині поновлення позивача на службі в поліції на посаді начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та стягнення з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає, що вони є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування п. 11 наказу ГУ НП в Київській області від 27.05.2020 № 334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області", п. 2 наказу Національної поліції України від 16.06.2020 № 827 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Київській області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень поліцейськими службової дисципліни" та наказу ГУ НП в Київській області від 25.06.2020 № 180 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції, майора поліції ОСОБА_1 , начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) статті 77 Закону "Про Національну поліцію", а тому також є необґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині оскарження наказу ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426, яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає таке (т. 3, а.с. 33-34).

Згідно з ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Як вказано вище, висновок службового розслідування за фактом можливих порушень дисципліни керівництвом та окремими працівниками Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області затверджено начальником ГУ НП в Київській області полковником поліції ОСОБА_91 27.05.2020.

Отже, застосування до позивача дисциплінарного стягнення наказом ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426 відбулось більш ніж через один місяць з дня виявлення дисциплінарного проступку, що не відповідає ст. 21 Дисциплінарного статуту.

Крім того, на переконання суду притягнення ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності згідно наказу ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426 є протиправним з огляду на те, що, як зазначено вище, станом на дату прийняття цього наказу позивача було звільнено з посади та зі служби.

З цих підстав, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Суд встановив, що під час звернення з позовною заявою до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 3 363,20 грн, що підтверджується копією квитанції від 04.08.2020.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат зі сплати судового збору.

Отже, сплата судового збору позивачем була здійснена помилково.

Згідно з пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Оскільки, в матеріалах справи на сьогоднішній день відсутнє відповідне клопотання позивача, питання про повернення помилково сплаченого судового збору судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Київській області від 03.07.2020 № 426, яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.