27 листопада 2025 року м.Київ № 320/5596/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про зміну способу виконання судового рішення у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Служби судової охорони про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певних, стягнення сум,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби судової охорони, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Служби судової охорони, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі 30 000,00 гривень щомісячно за період з 24 лютого 2022 року по 29 листопада 2022 року;
- зобов'язати Службу судової охорони видати наказ (накази) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24.02.2022 по 29.11.2022;
- стягнути зі Служби судової охорони на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 24.02.2022 р. по 29.11.2022 у розмірі 274 357,14 грн;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Служби судової охорони подати звіт про його виконання у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у цій справі, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено: визнано протиправною бездіяльність Служби судової охорони щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць, починаючи з 24.02.2022 по 29.11.2022 (включно); зобов'язано Службу судової охорони (код ЄДРПОУ - 42902258, вул.Вознесенський узвіз, 10б, м.Київ, 04053) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", починаючи з 24.02.2022 по 29.11.2022 (включно).
01.09.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Міністерства юстиції України про встановлення способу та порядку виконання рішення суду у цій справі.
Заява обґрунтована тим, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 77142019 з примусового виконання виконавчого листа № 320/5596/23 від 18.10.2024, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язати Службу судової охорони (код ЄДРПОУ - 42902258, вул.Вознесенський узвіз, 10б, м.Київ, 04053) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", починаючи з 24.02.2022 по 29.11.2022 (включно). Відповідно до статей 3, 4, 24 - 27 Закону України «Про виконавче провадження» 10.02.2025 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. Служба судової охорони листом від 27.08.2025 № 30/01.30-02.2-1027 повідомив про виконання в частині нарахування ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", починаючи з 24.02.2022 по 29.11.2022 (включно), та долучено інформацію, сума яких становить: 323741,43грн. Також, вищезазначеним листом повідомлено про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 320/5596/23 від 18.10.2024, виданого Київським окружним адміністративним судом зазначаючи, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.. Таким чином, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5596/23 від 18.10.2024 ОСОБА_1 нараховано 323741,43грн. Проте, вказану суму не виплачено. Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі № 320/5596/23 та підтверджують відсутність у відповідача можливості виплатити нараховану, однак не виплачену суму у розмірі 323741,43 грн.
Судом призначено розгляд заяви у судовому засіданні.
Суд розглянув заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши заяву позивача, матеріали справи, суд зазначає таке.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Так, відповідно до змісту частин 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024 року), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з абз. 1 ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення має бути наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинні визначені в рішенні суду.
Відповідно до обставин даної справи, які визнаються учасниками справи, єдиною причиною невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, є відсутність належного фінансування відповідача.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі №320/5596/23 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. Отже, у такому випадку, зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не впливає на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по виплаті додаткової винагороди позивачу.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі №420/6671/18, стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
З огляду на викладене та враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у даній справі.
До того ж, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, звертає увагу, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Відтак, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. В постановах Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 759/1928/13-а, від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Відтак, суд не може погодитись з доводами заявника про наявні підстави для зміни способу або порядку виконання судового рішення, оскільки об'єктивні обставини, які ускладнюють або унеможливлюють таке виконання не змінюються від встановленого способу (стягнення сум), а тому заява Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №320/5596/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Лисенко В.І.