28 листопада 2025 року м.Київ справа №320/30104/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три роки перед призначенням пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» при призначенні та розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 08.06.2022 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу». Після досягнення пенсійного віку, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідачем протиправно не було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) під час призначення пенсії за віком за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2019, 2020, 2021 роки. Позивач звертався до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої зарплати за останні три роки перед призначенням пенсії, проте відповідач листом відмовив у задоволенні такої заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26червня 2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи судом вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача, та йомубуло призначено пенсію за вислугу років на умовах Закону України «Про державну службу».
На підставі заяви позивача від 08.06.2022 р. йомувідповідачем призначено пенсію за віком.
Позивач звертався із заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії за віком, призначеної замість пенсії за вислугу років, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки перед зверненням за пенсією, проте відповідач листом повідомив, що з її було переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого показник середньої заробітної плати залишається таким, який враховувався під час призначення пенсії.
Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-ІV).
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п. 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.
Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Разом з цим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Як свідчать матеріали справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу років відповідно до Закону «Про державну службу», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся08.06.2022 р.
Суд зазначає, що в даному випадку при зверненні позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком мало місце саме призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переходу з одного виду пенсії на інший на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №213/1226/16-а (провадження №К/9901/42455/18).
Отже, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування в спірних правовідносинах норм ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV. Позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 (справа № 876/5312/17, провадження №11-731апп18) та постанові Верховного Суду від 13.02.2019 (справа №265/7301/16-а).
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно було застосовано при розрахунку пенсії позивачу за віком показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески у сумі 6186, 32 грн.
Висновки суду узгоджуються з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постановах від 08.08.2023 у справі № 320/4/23 та від 22.11.2023 у справі № 320/5929/23.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при розрахунку позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україніз якої сплачені страхові внески у сумі 6186, 32 грн. та зобов'язання відповідача провести позивачу з 08.06.2022 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум, що не змінює суті позовних вимог.
Питання розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три роки перед призначенням пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» при призначенні та розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 08.06.2022 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.