ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" листопада 2025 р. справа № 300/4333/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Бурштинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФ-Капіталбуд" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі
Бурштинська міська рада (далі також - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФ-Капіталбуд" (далі також - третя особа, ТОВ "ІФ-Капіталбуд") звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної аудиторської служби України (далі також - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок від 05.06.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-12-000488-а.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.04.2025 позивачем оголошено закупівлю робіт "Реконструкція водопровідної мережі м. Бурштин на території Бурштинської міської ради Івано-Франківської області" (ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), номер в електронній системі закупівель Prozorro UA-2025-04-12-000488-а. Участь у даній закупівлі взяв один учасник ТОВ "ІФ-Капіталбуд". Після розгляду уповноваженою особою замовника тендерної пропозиції учасника ТОВ "ІФ-Капіталбуд" 02.05.2025 прийнято рішення про визначення цього учасника переможцем процедури закупівлі оприлюднено йому повідомлення про намір укласти договір. 12.05.2025 по результату проведення процедури закупівлі замовником укладено договір про закупівлю №246 із ТОВ "ІФ-Капіталбуд". 05.06.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-М-2025-05-12-000005, із яким позивач не погоджується.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статтям 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку (а.с.128-129).
26.06.2025 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 135-136).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 09.07.2025. В зазначеному відзиві відповідач проти позову заперечив. Вказав, що Держаудитслужба не проводила моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-12-000488-a та відповідно не складала оскаржуваного висновку за його результатами, позаяк зазначений моніторинг був проведений міжрегіональним територіальним органом Держаудитслужби - Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, який є самостійною юридичною особою публічного права, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.152-154).
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Третя особа своїм правом для подання пояснень щодо позову (відзиву) не скористалася.
Розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив такі обставини.
Бурштинською міською радою, 12.04.2025 оголошено закупівлю робіт "Реконструкція водопровідної мережі м. Бурштин на території Бурштинської міської ради Івано-Франківської області" (ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), номер в електронній системі закупівель Prozorro UA-2025-04-12-000488-а (а.с.10-42, 60-93).
Участь у даній закупівлі взяв один учасник ТОВ "ІФ-Капіталбуд".
Після розгляду уповноваженою особою замовника тендерної пропозиції учасника ТОВ "ІФ-Капіталбуд" 02.05.2025 прийнято рішення про визначення цього учасника переможцем процедури закупівлі оприлюднено йому повідомлення про намір укласти договір.
12.05.2025 по результату проведення процедури закупівлі замовником укладено договір про закупівлю №246 із ТОВ "ІФ-Капіталбуд" (а.с.97-103).
05.06.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-М-2025-05-12-000005, яким встановлено порушення: "За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "ІФ-Капіталбуд" встановлено порушення вимог абзацу першого пункту 43, абзацу другого підпункту другого пункту 44 Особливостей" (а.с.119-125)
Не погоджуючись із висновками за результатами моніторингу процедури закупівлі позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері правових та організаційних засадах здійснення державного фінансового контролю в Україні, правових та економічних засад здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад, регулюються нормами Конституції України ЗУ “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ЗУ “Про публічні закупівлі», Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, тощо.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997р. встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом (частина перша статті 8 КАС України).
Отже, як випливає із зазначених норм, кожна особа має право звернутися до суду адміністративної юрисдикції для вирішення спору, що виник між такою особою та суб'єктом владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, та за умови, що рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушують права, свободи або законні інтереси особи, що звертається до суду.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому такі негативні правові наслідки для особи, як виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Інакше кажучи, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, який має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені у конституційному зверненні й конституційному поданні, щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у своєму рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Водночас таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Із зазначених правових норм випливає, що кожна особа може звернутися до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень лише в разі, якщо останні безпосередньо впливають на її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Як встановлено із позовної заяви (№ 1288/02-28 від 18.06.2025), відповідачем у справі визначено Державну аудиторську службу України.
У відповідності до відомостей, які розміщені в електронній системі закупівель, встановлено, що наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 12.05.2025 № 39-з вирішено почати моніторинг, зокрема процедури закупівлі № UA-2025-04-12-000488-a (Реконструкція водопровідної мережі м. Бурштин на території Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, 168674212.8 UAH, 45450000-6, ДК021, 1, робота).
За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі складено та оприлюднено 05.06.2025 висновок про результати моніторингу закупівлі, який підписала посадова особа Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області - Гамуляк Ігор Богданович та затвердив начальник Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області - Грицак Богдан Олексійович, що підтверджується відомостями, розміщеними в електронній системі закупівель, зокрема шляхом перевірки електронного підпису (а.с.119-125).
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби України утворені як юридичні особи публічного права за переліком згідно із додатком 1 до цієї постанови.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 16 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 22.02.2022 № 115, Офіс є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки.
Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області відповідно до пункту 1 Положення є структурним підрозділом у складі Офісу.
Отже, із зазначеного встановлено, що Держаудитслужба не проводила моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-04-12-000488-a та відповідно не складала оскаржуваного висновку за його результатами, позаяк зазначений моніторинг проведений міжрегіональним територіальним органом Держаудитслужби - Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, який є самостійною юридичною особою публічного права, а тому Держаудитслужба не порушувала жодних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-04-12-000488-a, з визначення Держаудитслужби як відповідача.
Отже, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч.5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
З огляду на вищезазначене, позовна вимога до Державної аудиторської служби України, є такою, що не підлягає до задоволення, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні позову Бурштинської міської ради (код ЄДРПОУ - 04357466, вул. С. Стрільців, 4, м. Бурштин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77111), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФ-Капіталбуд" (вул. О. Пушкіна, 6, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) до Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ - 40165856, вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ, Київська область, 04070) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, - відмовити.
Позивачу та відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.