26 листопада 2025 року Справа № 280/8056/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мінаєвої К.В.,
за участю секретаря судового засідання Поляк А.С.,
представника позивача - Івашківського А.О.,
представника відповідача - Діхтяр А.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, подане в адміністративній справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №280/8056/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
26.09.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване пропущенням позивачем строку звернення до суду. Відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 31.10.2024 №00200690709 на суму 1 959 477, 00 грн., а також від 31.10.2024 №00200700709 на суму 2 040, 00 грн. були належним чином відправлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення ФОП ОСОБА_1 . У відповідності до пункту 42.5 статті 45 Податкового кодексу України позивачем не було подано відповідну заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет до контролюючого органу, позивач не скористався даним правом. Окрім цього, позивач, попри все, здійснює свою господарську діяльність у м. Кропивницькому, отже, має певний шлях «спілкування» із податковим органом для надання звітностей і т.д. Крім того, оспорюванні податкові повідомлення-рішення були направлені також на офіційну електронну адресу платника податків ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яку ФОП ОСОБА_1 надавав разом із документами до контролюючого органу при взятті останнього на облік. Отже, контролюючий орган зробив все можливе задля того, щоб платник податків отримав податкові повідомлення-рішення та був з ними ознайомлений. Підкреслює, що строк на оскарження всіх оспорюваних податкових повідомлень сплинув 30.04.2025, водночас позов подано до суду 12.09.2025, тобто зі спливом понад як 5 місяців з кінцевої дати для подання документу до суду.
Представник позивача проти залишення позову без розгляду заперечив, зауваживши, що спірні податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу позивача, яка є тимчасово окупованою територією, тому позивач об'єктивно не мав можливості отримати спірні податкові повідомлення-рішення. Також представник не погоджується з твердженням податкової щодо направлення оскаржуваних рішень на електронну пошту позивача, оскільки жодного листа до ОСОБА_1 не надходило. Крім того, з наданого скриншоту екрану неможливо визначити достеменно, що саме було направлено на електронну адресу. Оскільки позивач не подавав заяву щодо отримання листування від податкової в електронний кабінет, то належним способом повідомлення позивача щодо наявності податкових повідомлень-рішень є саме вручення податкових повідомлень-рішень або ж особисто позивачу або ж його представнику. Відтак, позивач зміг належним чином дізнатися про податкові повідомлення-рішення лише після отримання відповіді на адвокатський запит 10.06.2025.
Розглянувши клопотання відповідача та дослідивши матеріали справи, слід зазначити наступне.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За приписами частини першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення становить: шість місяців з дня, коли особа дізналася про прийняття такого податкового повідомлення-рішення у випадку невикористання процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження) відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України та один місяць з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України у випадку використання процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 31.10.2024 № 00200700709 та від 31.10.2024 № 00200690709, з позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування позивач звернувся 10.09.2025 (дата здачі позовної заяви на пошту), тобто з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до пунктів 42.1-42.2, 42.4 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Судом встановлено, що місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є АДРЕСА_1 . Разом з тим, Мелітопольська міська територіальна громада відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, з 25.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
На підтвердження направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на податкову адресу платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) відповідачем надано копію конверта із відміткою про повернення поштового відправлення на адресу відправника з позначкою «окупація». Отже, податкові повідомлення-рішення вручені позивачу не були.
Щодо направлення податкових повідомлень-рішень на адресу ФОП ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку в електронній формі суд зауважує, що позивач не звертався до контролюючого органу із відповідною заявою про бажання отримувати документи через електронний кабінет або здійснення листування засобами електронного зв'язку в електронній формі, про що відповідач сам і зазначає. Крім того, суд погоджується з представником позивача, що наданий відповідачем скриншот з електронної пошти не може вважатися допустимим та належним доказом на підтвердження направлення на електронну адресу позивача з огляду на неможливість встановлення дійсного змісту відправлення.
Суд звертає увагу представника відповідача, що ухвалою від 17.09.2025 суд констатував, що позивач звернувся до суду із цим позовом з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Водночас, враховуючи те, що позивач тільки у червні 2025 року дізнався про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (з листа від 09.06.2025), що свідчить про об'єктивну неможливість вчасно звернутись до суду, у зв'язку з чим суд визнав поважними причинами пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з чим з метою запобігання порушенню права позивача на судовий захист суд уважав за необхідне поновити строк звернення до суду.
Будь-яких заперечень проти поновлення позивачу строку звернення до суду представник відповідача у підготовчому засіданні не навів.
З огляду на викладене вище, суд не встановив підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому вважає, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 123, 166, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 27.11.2025.
Суддя К.В.Мінаєва