28 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/8954/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючої судді Калинич Я.М. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд: 1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», виплаченої за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року, за весь час затримки виплати з березня 2016 року по день фактичної виплати 28 жовтня 2025 року. 2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», виплаченої за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року, за весь час затримки виплати з березня 2016 року по день фактичної виплати 28 жовтня 2025 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при звільненні позивача з військової служби мало наслідком виникнення у відповідача обов'язку щодо проведення з ним повного розрахунку за всіма видами забезпечення, у тому числі грошового забезпечення. Відповідачем порушені законні права та інтереси позивача в частині отримання належних до виплати сум як під час проходження військової служби так і при звільненні. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
21.11.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідач добровільно виконав рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №260/5686/24, а саме виплатив 10249, 10 грн. Нарахування та виплата доходу позивачу за вказаним рішенням є юридичним фактом, що носить разовий характер. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 набрала законної сили 08.10.2025, а відтак у відповідача виник обов'язок нарахування та виплати доходу позивачеві саме з цієї дати. Таким чином, підстав для виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати могла виникнути лише у зв'язку із невиконанням рішення суду.
24.11.2025 позивачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого просив задовольнити позовні вимоги. Також позивач зазначив, що під час проведення виплат 28.10.2025 відповідач не врахував і не виплатив позивачеві компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що позивач проходив службу у Прикордонних військах України на посадах офіцерського складу, що не заперечується відповідачем.
Наказом голови Державної прикордонної служби України від 05.12.2016 №1222-ос «По особовому складу» позивача було звільнено з військової служби за пунктом «б» частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у військовому званні «полковник». На підставі вказаного наказу, наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 грудня 2016 №489-ос «По особовому складу» виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення управління у запас ЗСУ.
Станом на день звільнення відповідач не провів з ним розрахунків грошового забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 260/5686/24 позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 N 889 за період з 01 лютого 2016 року по 14 грудня 2016 року без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 N 889 за період з 01 лютого 2016 року по 14 грудня 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням проведених виплат.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі №260/5686/24 без змін.
На виконання вказаного рішення суду відповідач провів розрахунок з позивачем 28.10.2025 в розмірі 10 249,10 грн, що підтверджено наданою позивачем квитанцією розрахункової операції від 28.10.2025.
Зі змісту наданого перерахунку щомісячної додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 за період з 01.02.2016 по 14.12.2016 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення згідно рішення суду від 03.10.2024 по справі №260/5686/24, сформованого головним бухгалтером - начальником фінансово-економічного відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_3 , вбачається, що нарахована та виплачена щомісячна додаткова винагорода під час проходження військової служби за період з 01.02.2016 по 14.12.2016 склала 52626,12 грн, а різниця, що належить до нарахування з розрахунку (65936,64-52626,12=13310,52) становить 13310,52 грн (тринадцять тисяч триста десять гривень 52 копійки).
ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило позивача листом №09/ЗПІ-27/31 від 23.10.2025 про те, що його запит за вхідним номером ЗПІ 27 від 21.10.2025 розглянуто та за результатами розгляду для добровільного виконання рішення суду у справі №260/8612/24 до Адміністрації Державної прикордонної служби України 16.10.2025 направлено запит на виділення додаткових асигнувань. Роз'яснено, що виплата відбудеться встановленим порядком у найкоротші терміни після надходження коштів.
Вважаючи порушеним право позивача на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).
Стаття 1 Закону №2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За приписами статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).
На реалізацію положень Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 подібні за змістом положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Відтак підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем заробітної плати за час вимушеного прогулу, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050 та в пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення та невірно обрахованого розміру складових грошового забезпечення). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - військовою частиною) добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі №264/6796/16-а та ряду інших.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено позивачеві щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, повинний був здійснити виплату таких коштів з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата грошового забезпечення та окремих складових грошового забезпечення позивача, є порушенням прав військовослужбовця на отримання такої компенсації.
Отже, вимоги, пов'язані з необхідністю нарахування та виплати сум компенсації, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, а саме за період з лютого 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 28.10.2025 року.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 28.10.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 28.10.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич