28 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/5667/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» (вул. Східна, буд. 4В, с. Великі Лази, Ужгородський район, Закарпатська область, 89440, код ЄДРПОУ 44107494) до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 39А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015, код ЄДРПОУ 40314229) про визнання протиправними та скасування наказу та постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт», через представника - адвоката Резуненка Олександра Анатолійовича, звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, яким просить суд: 1. Визнати протиправною та скасувати Наказ №150-п Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 09 червня 2025 року. 2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 26 червня 2025 року №04.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 12.06.2025 року Головним управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області за результатами перевірки прийнято Акт перевірки характеристик продукції від 12 червня 2025 року №0000018 на підставі якого 12.06.2025 року складено Протокол №0000003 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а саме пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зміст скоєного правопорушення: суб'єкт господарювання створив перешкоди шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та не виконав законних вимог посадових осіб.
Згідно з направлення на проведення перевірки від 09.06.2025 року №150, вбачається, що вказана перевірка є позапланова. Як вказано в повідомленні, підставою для проведення перевірки є повідомлення Головного управління Держспоживслужби в Івано-Франківській області від 28.03.2025 року номери: Р-4282-2025, Р-4283-2025). Позивач зазначає, що вказані повідомлення Головного управління Держспоживслужби в Івано-Франківській області йому не відомі та не можуть бути підставою для перевірки згідно чинного законодавства. Вказує, що Головне управління Держспоживслужби в Івано-Франківській області вправі в межах своєї компетенції проводити власні перевірки і випадку наявності для цього підстав в межах Івано-Франківської області. Позивач вважає, що такого роду «позапланові» перевірки є втручанням в його господарську діяльність.
Позивач звертає увагу, що позивач як імпортер продукції вказаний вид контролю пройшов під час митного контролю. Відповідно, до ч.1, ст.12 Закону України, «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», контроль продукції здійснюється митними органами. Отже позивач переконаний, що посадові особи відповідача не відносяться до кола уповноважених осіб згідно Закону, які вправі проводити такого роду перевірки.
По четверте, відповідно, до ч.1, ст.23-1 Закону України, «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
Проте наказ як підставу для складання направлення для проведення самої перевірки позивачу не було пред'явлено.
Також позивач зазначає, що позапланова перевірка можлива тільки у випадку за скаргою осіб (суб'єктів) визначених в п.п. а, п.2, ч.1, ст.24 Закону України, «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», при цьому Головного управління Держспоживспілки в Івано-Франківській області не є тим суб'єктом визначеним в ст.24 Закону України, «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Крім цього, на думку позивача, законом не передбачено такої форми звернення як «повідомлення», так як у повідомленні Головного управління Держспоживспілки в Івано-Франківській області вже констатуюся «факти» про «порушення» без відповідної належної перевірки. В той же час, Законом передбачено звернення громадян та юридичних осіб. Згідно Закону України «Про звернення громадян». Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Позивач переконаний, що у діях директора ТОВ «Д-Трансгейт» ОСОБА_1 та фінансового директора ОСОБА_2 немає ознак порушення передбаченого пункт шостий частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», адже посадові особи органу нагляду не можуть і не мають законних підстав проводити будь-які перевірки імпортера, яким являється підприємство «Д-Трансгейт» та у позивача були наявні підстави для заперечень проти проведення позапланової перевірки
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та у поданих додаткових поясненнях. У поданому відзиві відповідач проти позову заперечує повністю з тих підстав, що викладені в акті перевірки висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, відтак порушень прав позивача при проведенні перевірки та оформленні її результатів не допущено. Також наголошує, що посилання позивача щодо відсутності підстав для здійснення спірного позапланового заходу ринкового нагляду є необґрунтованими, а Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області мало всі правові підстави для проведення позапланового заходу ринкового контролю і діяло лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Звертає увагу суду, що відповідно до статті 23-1 Закону №2735-VI «Розпорядчі документи органів ринкового нагляду»: 1. Для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція. 2. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу. 4. Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення. Отже, обов'язковим розпорядчим документом, яке підлягає врученню суб'єкту господарювання є направлення та службове посвідчення. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
До суду також було подано додаткові пояснення представником позивача, у яких останній зазначає, що направлення покликане виконувати наказ на перевірку, то такий наказ є обов'язковим для пред'явлення посадовими особам юридичної особи в якої проводиться перевірка.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи, встановлено, що на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області за №01-02/227 від 26.03.2025 року про вжиття обмежувальних корегувальних заходів та рішення №01-02/228 від 26.03.2025 року про вжиття обмежувальних корегувальних заходів.
Вищевказані рішення прийнято щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, саме: іграшка - дитячий стіл для малювання «Жираф» з проектором та мозаїкою в коробці, ТМ «TY», артикул: 2200-2, 2 в 1, р. 28*11,5*23,5 см, д.в: січень 2023 року, штриховий код: 6920108871088; виробник: YG TOYS - на іграшці, її пакуванні відсутня інформація про контактну поштову адресу виробника; відсутня інформація про імпортера (найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг), його контактна поштова адреса), що є порушенням п.п.18, 19, 27 «Технічного регламенту безпечності іграшок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №151 (далі - Технічний регламент безпечності іграшок».
Вказані Рішення про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, відповідачем отримано шляхом повідомлення через Національну інформаційну систему державного ринкового нагляду (з застосуванням системи електронного документообігу АСКОД та відповідним позначенням №Р-4282-2025, №Р-4283-2025).
На підставі повідомлень ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 28.03.2025 року за №Р-4282-2025, №Р-4283-2025 про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, отриману за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам (ІТС НРН), Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області видано наказ №150-п та направлення №150 від 09.06.2025 року про проведення перевірки ТОВ «Д-Трансгейт» в термін з 11.06.2025 по 16.06.2025.
За наслідками проведення перевірки працівниками відповідача складено Акт перевірки характеристик продукції від 12 червня 2025 року №0000018 та складено протокол №0000003 про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 12 червня 2025 року, а також прийнято спірну Постанову про накладення штрафу від 26 червня 2025 року №04, якою накладено на позивача штраф у розмірі 170000,00 грн.
Вважаючи, що спірні наказ та постанову прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (надалі Закон України №2735-VI) законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону України №2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Стаття 5 Закону України №2735-VI регламентує основні принципи ринкового нагляду і контролю продукції, серед яких, об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції; наявність законних підстав, визначених цим Законом та виданими відповідно до нього іншими нормативно-правовими актами, для вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції;
Відповідно до частин першої - другої статті 10 Закону України №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України №2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Частиною 1-3 статті 23 Закону України №2735-VI визначено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 23 Закону України №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Відповідно до статті 23-1 Закону України №2735-VI регламентовано, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
У направленні на проведення перевірки зазначаються:
а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку;
б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);
г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо);
ґ) підстави для проведення перевірки;
д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;
е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону;
є) дата початку та дата закінчення перевірки;
ж) тип перевірки (планова або позапланова);
з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
Статтею 24 Закону України №2735-VI закріплено особливості проведення перевірок продукції у її розповсюджувачів, а саме.
Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:
1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
2) позапланові:
а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), об'єднань суб'єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;
а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання;
б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:
- він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;
- продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
У випадках, зазначених у підпункті «б» пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
У цій справі, судом встановлено, що ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області проведено позапланову перевірку характеристик продукції в постачальника ТОВ «Д-Трансгейт» (код ЄДРПОУ 44107494), яка була призначена згідно наказу від 09.06.2025 року №150-п «Про проведення позапланової перевірки» та направлення на проведення перевірки від 09.06.2025 року №150.
Підставою проведення позапланової перевірки у наказі та направленні зазначено повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 28.03.2025 року №Р-4282-2025 та №Р-4283-2025 про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, отриману за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду (ІТС НРН) встановлено розповсюдження продукції: іграшка - дитячий стіл для малювання «Жираф» з проектором та мозаїкою в коробці, ТМ «ТУ», артикул: 2200-2, 2 в 1, р. 28*11,5*23,5 см, д.в: січень 2023 року, штриховий код: 6920108871088; виробник: YG TOYS - на іграшці, її пакуванні відсутня інформація про контактну поштову адресу виробника; відсутня інформація про імпортера (найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг), його контактна поштова адреса).
Відповідно до видаткової накладної №10/1 від 10.01.2025 року постачальником зазначеної вище продукції є ТОВ «Д-ТРАНСГЕЙТ» (Україна, 89440, Закарпатська обл., Ужгородський район, мікрорайон «Новий», с. Великі Лази, вул. Східна, буд. №4, офіс 3); покупець: ФОП ОСОБА_3 .
Суд не погоджується з обґрунтуваннями позивача, що вказані повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 28.03.2025 року №Р-4282-2025 та №Р-4283-2025 не можуть слугувати підставою для складання направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно вимог п.п.а, а1, п.2 ч.1 ст.24 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції, зокрема:
а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), об'єднань суб'єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;
а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання.
За результатами розгляду отриманих матеріалів перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області відповідачем встановлено, що за ланцюгом постачання вищезазначеної продукції, відповідно до видаткової накладної №10/1 від 10.01.2025 року є ТзОВ «Д-Трансгейт» (Україна, 89440, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, мікрорайон «Новий», с. Великі Лази, вул. Східна, буд. 4, офіс 3); покупець: ФОП ОСОБА_3 .
На підставі вищевказаних повідомлень (рішень) спеціалістами Головного управління було проведено позапланову перевірку позивача за ланцюгом постачання (ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача) ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»).
Звідси висновок, що зазначені повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 28.03.2025 року №Р-4282-2025 та №Р-4283-2025 є тим зверненням, на підставі яких органом ринкового нагляду може бути призначено позапланову перевірку характеристик продукції у розповсюджувачів, адже такі відповідають вимогам в даному випадку п.п.а п.2 ч.1 ст.24 Закону України №2735-VI.
Тож, відповідно до вищенаведеного було видано наказ №150-п від 09.06.2025 року про проведення позапланової перевірки характеристик продукції за ланцюгом постачання у суб'єкта господарювання: ТОВ «Д-Трансгейт», вул. Східна, будинок 4 в, офіс 3, мікрорайон «Новий», с. Великі Лази, Ужгородський район, Закарпатська область.
На підставі наказу було видано направлення на проведення перевірки №150 від 09.06.2025 року.
Резюмуючи наведене вище, суд констатує, що суд не знайшов підстав вважати наказ відповідача від 09.06.2025 року за №150-п «Про проведення позапланових заходів на предмет дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного нагляду і контролю нехарчової продукції» протиправним та таким, що прийнятий не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, незгода позивача ТОВ «Д-Трансгейт», з обставинами, які викладені у повідомленнях ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 28.03.2025 року №Р-4282-2025 та №Р-4283-2025, або ж певні сумніви у нього у викладеній інформації не свідчить про те, що у Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області були відсутні підстави для прийняття наказу від 09.06.2025 року №150-п.
За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 09.06.2025 року №150-п прийнято відповідачем правомірно у межах його повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26 червня 2025 року №04, суд зазначає наступне.
Пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо пропорційності заходів ринкового нагляду слід зазначити, що пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI не містить діапазону штрафної санкції, вона передбачена виключно у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як наслідок, відповідач не має жодних правових підстав виходячи з будь-яких засад, в т.ч. пропорційності, змінювати розмір штрафної санкції, яка є абсолютно визначеною і не передбачає дискреції для суб'єкта застосування санкції.
В цій справі йдеться про безпечність продукції, яку позивач імпортував та випустив на внутрішній ринок, а в подальшому з формальних підстав ухилився від надання документів щодо безпечності такої продукції на запит уповноваженого органу.
Тобто, в спірних правовідносинах позивач вчинив саме ті дії, які малися на увазі законодавцем як підстава для відповідальності через їх значущість та небезпечність для суспільних відносин.
Щодо посилань позивача про обов'язковість вручення йому наказу на проведення перевірки органу державного нагляду (контролю), суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 231 Закону №2735-VI «Розпорядчі документи органів ринкового нагляду» для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення. Отже, обов'язковим розпорядчим документом, яке підлягає врученню суб'єкту господарювання є направлення та службові посвідчення.
Також ТзОВ «Д-Трансгейт» зауважує, що інспектори прибули на перевірку на місце діяльності суб'єкта господарювання, що його думку є неправильним.
Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначено ч.1 ст23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» № 2735-VI, (далі - Закон №2735-VI), а саме під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
Частиною 6 ст.23 Закону №2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України.
Відтак доводи позивача, і в цій частині, не знайшли свого підтвердження.
Позивачем не спростовується факт недопуску до перевірки уповноважених працівників ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області.
Недопущення до перевірки ТОВ «Д-Трансгейт» аргументує тим, що відповідно до пункту 4 «Технічного регламенту безпечності іграшок» затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 року №151 він являється виключно імпортером та не визнає факт розповсюдження ним вищевказаної продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
У частині 1 статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що виробник - це:
- фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;
- уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);
- імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).
Вищевказаними доказами підтверджено, що виробником товару (іграшок) є нерезидент України (виробництво Китай), отже, як встановлено нормами Закону, на імпортера поширюються обов'язки виробника передбачені Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», зокрема вводити в обіг лише безпечну продукцію (що відповідає встановленим вимогам).
Відповідно до вимоги частини 7 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Термін «введення в обіг» визначено у ч.1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз.
З метою недопущення порушення прав суб'єктів господарювання заходи державного нагляду фіксуються, відповідно до встановлених вимог, за допомогою відео реєстраторів.
Головним управлінням було надано суду відеозапис заходу державного нагляду, чим підтверджує недопуск до перевірки інспекторів Головного управління.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що про проведення позапланової перевірки позивача з допомогою відеофіксації, ні в наказі від 09.06.2025 року №150-п, ні в направленні на проведення №150 від 09.06.2025 року не зазначено.
Про проведення відеофіксації перевірки зроблено запис тільки в Акті перевірки характеристик продукції від 12.06.2025 року №0000018. Однак до даного акту носій з доказами такої відеофіксації не долучено. Відсутній носій з доказами такої відеофіксації також у додатку до протоколу №0000003 від 12.06.2025 року про виявлене порушення вимог Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», відтак суд вважає такий відеозапис неналежним доказом.
Проте, суд зауважує, що позивач не оспорює факт не допуску ним працівників до проведення позапланового заходу.
Отже захід державного нагляду здійснено не було, про що складено Акт від 12 червня 2025 року №0000018 з додатками, в описі якого зазначено встановленні порушення, а саме: «За результатами планової перевірки характеристик продукції Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (Акт перевірки характеристик продукції від 26 лютого 2025 №10) та за ланцюгом постачання позапланової перевірки характеристик продукції Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, на підставі повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (рішення №Р-4282-2025, №Р-4283-2025 від 28.03.2025) про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, отриману за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду (ІТС НРН) встановлено розповсюдження продукції: іграшка - дитячий стіл для малювання «Жираф» з проектором та мозаїкою в коробці, ТМ «TY», артикул: 2200-2, 2 в 1, р. 28*11,5*23,5 см, д.в: січень 2023 року, штриховий код: 6920108871088; виробник: YG TOYS - на іграшці, її пакуванні відсутня інформація про контактну поштову адресу виробника; відсутня інформація про імпортера (найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг), його контактна поштова адреса). Відповідно до видаткової накладної №10/1 від 10.01.2025 постачальником зазначеної вище продукції є ТОВ «Д-Трансгейт» (Україна, 89440, Закарпатська область, Ужгородський район, мікрорайон «Новий», с. Великі Лази, вул. Східна, буд. №4, офіс 3); покупець: ФОП ОСОБА_3 », що є порушенням п.п.18, 19, 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 №151».
Директором ТОВ «Д-Трансгейт» Малош А.Р. та фінансовим директором ОСОБА_4 було відмовлено посадовим особам органу державного ринкового нагляду у виконанні законних вимог щодо проведення позапланового заходу, чим створено перешкоду шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, що є порушенням пункту шостого частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Разом з тим перевірити документацію щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам спеціалістам не вдалося, і як наслідок не було прийнято Рішення про вжиття обмежувальних корегувальних заходів: - щодо тимчасової заборони про надання продукції на ринку; - приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
З вищевказаний Актом з додатками від 12 червня 2025 року №0000018 було ознайомлено директора ТОВ «Д-Трансгейт» Малош А.Р. та представника суб'єкта господарювання Гнатик Р.О., під розпис, а також забезпечено право позивача для надання зауважень у відповідному розділі Акта.
Відповідно до встановлених вимог відповідачем було складено протокол №0000003 від 09.04.2025 року про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», примірник якого було вручено позивачу Малеш А.Р.
З метою дотримання прав позивача листом Головного управління №Вих.05.1./2274-25 від 17.06.2025 року його було запрошено на розгляд справи за результатами проведеної перевірки та складених Акта і Протоколу, відеозапису недопуску.
Повідомлення про розгляд було надіслано ТОВ «Нова пошта», копія експрес накладної 59001398489404 від 19.64.2025 року міститься в матеріалах справи. У визначений час 26 червня о 10:00 год. справу щодо встановлених порушень було розглянуто керівником Головного управління за участі комерційного директора ТОВ «Д-Трансгейт» Гнатик Р.О., та представника позивача Резуненко О.А. Під час розгляду представники ТОВ «Д-Трансгейт» не погоджувалися з порушеннями щодо введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, а також недопуску посадових осіб Головного управління до документальної перевірки, вважаючи таку незаконною та заявляли про оскарження перевірки у судовому порядку.
Заслухавши спеціалістів Управління захисту споживачів Головного управління, представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи та проаналізувавши нормативно-правові акти, що регламентують вимоги проведення перевірки про введення даної продукції на ринок України, дослідивши факт недопускну посадових осіб до перевірки було прийнято Постанову про накладення штрафу №04 від 26 червня 2025 року за порушення вимог щодо введення в обіг продукції та створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та не виконав встановлених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Враховуючи викладене, суд висновує, що оскаржувана постанова від 26.06.2025 року за №04 про накладення штрафу у розмірі 170000,00 грн. прийнята відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява не підлягає задоволенню.
З урахуванням відмови у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» (вул. Східна, буд. 4В, с. Великі Лази, Ужгородський район, Закарпатська область, 89440, код ЄДРПОУ 44107494) до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 39А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015, код ЄДРПОУ 40314229) про визнання протиправними та скасування наказу та постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич