28 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 308/8743/23
10:31 год
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі:
головуючого - судді Скраль Т.В.
при секретарі судового засіданні - Колушкіна Ю.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився,
відповідач: Управління Служби безпеки України- представник Семенов Олександр Олександрович,
співвідповідач: Житлово-побутова комісія Управління служби безпеки України в Закарпатській області - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, Житлово-побутової комісії Управління служби безпеки України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 28 листопада 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 28 листопада 2025 року.
26 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення (протокол) житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №1 від 29.07.2020, в частині відмови ОСОБА_1 у внесенні пропозиції начальнику УСБУ в Закарпатській області про виключення із списку житлових приміщень та надання для постійного проживання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м); 2) визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м); 3) зобов'язати житлово-побутову комісію Управління Служби безпеки України в Закарпатській області за встановленим порядком звернутися з клопотанням про виключення з числа службового житлового приміщення однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м).
31 травня 2023 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі № 308/8743/23 за правилами загального позовного провадження.
03 липня 2024 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вичинити дії передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
29 серпня 2024 справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду.
02 вересня 2024 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
06 вересня 2024 року позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
10 вересня 2024 року судом продовжено розгляд справи.
01 жовтня 2024 року ухвалою суду клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задоволено. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду.
13 травня 2025 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 308/8743/23 - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
02 червня 2025 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду.
09 червня 2025 року ухвалою суду прийнято до свого провадження адміністративну справу № 308/8743/23 та розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження.
26 червня 2025 року судом залучено до участі в справі - Житлово-побутову комісію Управління служби безпеки України в Закарпатській області як співвідповідача та в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Бюро економічної безпеки України.
02 вересня 2025 року клопотання представника Бюро економічної безпеки України про виключення Бюро економічної безпеки України зі складу учасників справи 308/8743/23 - задоволено. Виключено зі складу учасників справи №308/8743/23 - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Бюро економічної безпеки України (ЄДРПОУ 44168316). У задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів - відмовлено. Закрито підготовче провадження в даній адміністративній справі.
11 листопада 2025 року судом у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 30340/25, 30422/25 від 25.09.2025 року) про закриття провадження у справі на підставі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України - відмовлено.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при відмові у задоволенні заяви ЖПК УСБУ в Закарпатській області посилається на положення ст. 12 Закону України ««Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якого жилі приміщення для постійного проживання надаються військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше. Однак, вказане положення розповсюджується саме на військовослужбовців, яким я на даний час не є, оскільки я звільнений з військової служби. В свою чергу, згідно положення ст. 12 Закону України ««Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду. Окремо зазначає, що пп «а» п. 5.21 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої Наказом Голови Служби безпеки України від 06.11.2007 р. № 792, передбачає окремий випадок надання співробітникам СБУ для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових, а саме тим, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше. Тобто, комісія при відмові в задоволенні заяви не врахувала, та свідомо проігнорувала, наявність в Інструкції окремого підпункту, який регламентує порядок виключення житла з числа службових, для осіб, які звільнені з військової служби СБУ. За таких обставин, я вважаю рішення ЖПК УСБУ в Закарпатській області № 1 від 29.07.2020, в частині відмови у внесенні пропозиції начальнику УСБУ в Закарпатській області про виключенні із списку житлових приміщень та надання для постійного проживання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , незаконним та таким, що підлягає скасування, з огляду на чинне законодавство України.
06 липня 2023 року представником відповідача 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що службове житло було надане ОСОБА_1 саме як військовослужбовцю СБ України. Вирішення питання про можливість виключення з числа службових наданого ОСОБА_1 житла, що по суті є наданням житла для постійного проживання, повинно вирішуватись з врахуванням положень ст. 12 Закону № 2011-XII, яка передбачає обов'язкову ознаку для цього - наявність вислуги на військовій службі 20 і більше років. Зазначене також підтверджується п. З Порядку № 1081, згідно з яким житло для постійного проживання надається лише військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше. У протилежному випадку, вважають, матимуть місце 1) недотримання по відношенню до діючих військовослужбовців (які перебувають на квартирному обліку Управління і можуть претендувати на надання житла для постійного проживання шляхом виключення із числа службового) принципу справедливості та 2) вчинення щодо них дискримінаційних дій. Зокрема, наявність у військовослужбовця вислуги на військовій службі 20 і більше років є безумовним критерієм для можливості застосування інституту надання житла для постійного проживання шляхом виключення із числа службових. Оскільки ОСОБА_1 не надав житлово-побутовій комісії УСБУ в Закарпатській області документи про наявність у нього календарної вислуги на військовій службі 20 років і більше, рішення про відмову позивачу у внесенні пропозиції начальнику УСБУ в Закарпатській області про виключення із списку (службових) житлових приміщень та надання для постійного проживання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м) є таким, що прийняте відповідно до вказаних норм ст. 12 Закону № 2011-XII.
21 липня 2025 року представником відповідача 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що житлово-побутова комісія Управління наділена в цій частині виключно повноваженням внести пропозиції керівнику органу СБУ про виключення житла з числа службового, після чого його рішення (у випадку прийняття такого рішення) має бути погоджене житлово-побутовою комісією ЦУ СБ України та затверджене відповідним заступником Голови СБУ. Відтак житлово-побутова комісія Управління не наділена повноваженнями «звертатися з клопотанням про виключення з числа службового житлового приміщення» обумовленої вище однокімнатної квартири - водночас стороною позивача навіть не конкретизовано (взагалі не зазначено) до якого суб'єкта житлово-побутова комісія повинна, на його переконання, звертися з таким клопотанням. З огляду на зміст позовних вимог також слід зазначити, що житлово-побутова комісія Управління не наділена повноваженнями вносити начальнику Управління пропозиції про виключення яких-небудь об'єктів (приміщень, будівель, споруд) із списку житлових приміщень. У свою чергу вимогу про визнання за позивачем права на виключення з числа службового житла вказаної вище квартири у м. Ужгороді (по теперішній час службової квартири УСБУ в Закарпатській області) вважають надуманою (неспроможною), безпідставною та необґрунтованою, оскільки позивач не є та об'єктивно не може бути носієм права на здійснення виключення квартир із числа службового житла Управління. Зазначають, що право позивача на житло не порушено, оскільки відповідач не позбавляє його можливості проживати у спірному житловому приміщенні та користуватися ним, не ставить питання і про виселення позивача зі спірної квартири. Лише сам факт проживання позивача у квартирі та його бажання про виключення займаної квартири з числа службових не може вказувати на порушення його житлових прав, що, у свою чергу, кореспондує пункту 5.22 Інструкції №792, відповідно до якого факт проживання в службових житлових приміщеннях осіб, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Позивач та його уповноважений представник у судове засідання не з'явилися, однак до суду подано клопотання про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
2. Обставини, встановлені судом.
Згідно договору купівлі-продажу квартири № 143 від 25.10.20017 року Управління СБ України в Закарпатській області придбало у власність вказану квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_2 . Дана квартира складається з однієї кімнати, має загальну площу 46, 5 кв.м та житлову площу 21.4 кв.м. Рішенням Ужгородської міської ради № 1401 від 18.01.2019 "Про перейменування вулиць" назву вулиці Перемоги у м. Ужгороді змінено на Капушанська.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №101532659 від 25.10.2017 року, зазначена квартира зареєстрована на прав власності за УСБУ в Закарпатській області за №1231280721101.
За клопотанням Управління виконавчим комітетом Ужгородської міської ради прийняте рішення від 08.11.2017 року № 351 про включення даної квартири до числа службових.
На засіданні ЖПК УСБУ в Закарпатській області від 08.12.2017 року (протокол № 2) ініційоване питання про звернення до виконавчого комітету Ужгородської міської ради з клопотанням про видачу ордеру на дану службову квартиру ОСОБА_1 , на склад дві особи (він, дружина). Рішення про надання вказаного службового житла ОСОБА_1 погоджене у встановленому порядку на засіданні ЖПК ЦУ СБ України.
Судом встановлено, що 23 березня 2018 року Виконавчим комітетом міської ради міста Ужгорода видано ОСОБА_1 ордер № 000164 на право зайняття однокімнатної квартири загальною площею 21,4 кв.м в квартирі АДРЕСА_3 . Одер видано на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради від 21.03.2018 року № 71, (т.1, а.с. 28)
14 грудня 2018 року наказом Служби безпеки України № 1608-ОС «По особовому складу» звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «а» пункту 61, підпункту «г» пункту 62 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та пунктом 88-1 у запас Служби безпеки України по Управлінню Служби безпеки України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_1 , (т.1, а.с. 32).
20 грудня 2018 року наказом Управління Служби безпеки України в Закарпатській області № 208-ОС «По особовому складу» виключено зі списків особового складу майора юстиції ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника управління по посаді слідчого в особливо важливих справах, звільненого з військової служби з дня виключення зі списків особового складу наказом Голови Служби безпеки України від 14 грудня 2018 року № 1608-ос, з 22 грудня 2018 року, (т.1, а.с. 31).
26 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Управління СБ України в Закарпатській області, в якій просить вказівки розглянути на засіданні житлово-побутової комісії Управління питання щодо передачі для постійного проживання службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка виділена на підставі рішення житлово-побутової комісії УСБУ в Закарпатській області № 2 від 8.12.2017 та рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.01.2018 № 10 (ордер серії СЛ № 000164 від 23.03.2018), (т.1, а.с. 34).
29 липня 2020 року, відповідно до витягу з протоколу № 1 засідання житлово-побутової комісії Управління СБ України в Закарпатській області, відмовлено ОСОБА_1 у внесенні пропозиції начальнику Управління СБ України в Закарпатській області про виключення зі списків службових приміщень та надання для постійного проживання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 21,4 кв.м, у зв'язку із відсутністю у ОСОБА_1 вислуги на військовій службі 20 років, визначної ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», (т.1, а.с. 37-38).
19 вересня 2025 року, відповідно до витягу з протоколу № 8 засідання житлово-побутової комісії Управління СБ України в Закарпатській області, переглянуто рішення житлово-побутової комісії УСБУ в Закарпатській області, викладене в протоколі № 1 від 29.07.2020 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу йому для постійного проживання (шляхом виключення із числа службових) однокімнатної квартири АДРЕСА_4 у зв'язку із відсутністю у ОСОБА_1 вислуги на військовій службі 20 років і більше, визначеної ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та скасовано вказане рішення як безпідставне відповідно до листа-роз'яснень УПЗ СБУ (вих. № 16/3-5107 від 10.06.2025). Враховуючи надані УПЗ СБУ роз'яснення, вважати, що ОСОБА_1 , якого звільнено з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, набув право на одержання житла для постійного проживання, в тому числі шляхом його виключення з числа службових. Розгляд (повторно) заяви ОСОБА_1 від 26.03.2019 року (вх.№ К-90 від 01.04..2019 року з означеного вище питання здійснити на черговому наступному засіданні житлово-побутової комісії Управління у передбачений п.2.9 інструкції № 792 строк (не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення, (т.2, а.с. 207-209).
17 жовтня 2025 року згідно витягу з протоколу № 9 засідання житлово- побутової комісії Управління СБ України в Закарпатській області відбувся повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 26.03.2019 року про передачу йому квартири для постійного проживання шляхом виключення з числа службових, де за наслідками відмовлено ОСОБА_1 у внесенні житлово-побутовою комісією Управління пропозиції начальнику УСБУ в Закарпатській області про виключення із списку службових житлових приміщень та надання для постійного проживання однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 житловою площею 21.4 кв.м., загальною площею 46,5 кв.м.- у зв'язку із наявною) як станом на 26.03.2019 року чи 29.07.2020 року так і по теперішній час) потребою Управління у використанні такого службового житла.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про Службу безпеки України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби Безпеки України.
Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Положеннями статті 34 Житлового кодексу України ( у редакції чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках.
Статтею 125 ЖК України, визначено, осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення. Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено:
осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Служби безпеки України, а також особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у Службі безпеки України після звільнення та членам їх сімей, в тому числі, - членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали без вісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб та потребують поліпшення житлових умов врегульований Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою наказом Служби безпеки України від 06.11.2007 №792 (далі - Інструкція №792, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Пунктом 5.17 Інструкції № 792 визначено, що зі службових житлових приміщень без надання іншого житлового приміщення не може бути виселено в тому числі осіб, які мають вислугу або стаж роботи в СБ України не менше як десять років; звільнених у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Вказана вимога Інструкції узгоджується із ст. 125 ЖК України.
Згідно вимог Інструкції № 792, п. 3.13. співробітники, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку до одержання житла з державного житлового фонду.
Відповідно до пункту 5.22 Інструкції №792 за бажанням співробітника або особи, звільненої з військової служби в СБ України, що перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та проживає у службовому житловому приміщенні, це житлове приміщення може бути надано для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових у випадках, якщо ця особа: а) має вислугу на військовій службі 20 років і більше; б) звільнена з військової служби за вислугою років, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, унаслідок інвалідності, захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби; в) перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і належить до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення.
За змістом пункту 5.13 Інструкції № 792, рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ СБ України на підставі пропозицій житлово-побутової комісії та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України, що затверджується заступником Голови СБ України, до функціональних обов'язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення.
З матеріалів справи вбачається, що 23 березня 2018 року Виконавчим комітетом міської ради міста Ужгорода видано ОСОБА_1 ордер (службовий) № 000164 на право зайняття однокімнатної квартири загальною площею 21,4 кв.м в квартирі АДРЕСА_3 , (т.1, а.с. 28).
14 грудня 2018 року наказом Служби безпеки України № 1608-ОС «По особовому складу» звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «а» пункту 61, підпункту «г» пункту 62 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та пунктом 88-1 у запас Служби безпеки України по Управлінню Служби безпеки України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_1 , (т.1, а.с. 32).
20 грудня 2018 року наказом Управління Служби безпеки України в Закарпатській області № 208-ОС «По особовому складу» виключено зі списків особового складу майора юстиції ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника управління по посаді слідчого в особливо важливих справах, звільненого з військової служби з дня виключення зі списків особового складу наказом Голови Служби безпеки України від 14 грудня 2018 року № 1608-ос, з 22 грудня 2018 року, (т.1, а.с. 31).
Пунктом 5.21 Інструкції №792 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що житлове приміщення виключається з числа службового у випадках: якщо в Центральному управлінні, органі, закладі чи установі СБ України відпала потреба в його використанні; якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.
Згідно з пунктом 5.21 Інструкції №792 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за бажанням співробітника або особи, звільненої з військової служби в СБ України, що перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та проживає у службовому житловому приміщенні, це житлове приміщення може бути надано для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових у випадках, якщо ця особа: а) має вислугу на військовій службі 20 років і більше; б) звільнена з військової служби за вислугою років, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, унаслідок інвалідності, захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби; в) перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і належить до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення.
п. 5.22 - факт проживання в службових житлових приміщеннях осіб, які звільнені з військової служби в запас або відставку, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Пункти п.5.20, 5.21 та 5.22 Інструкції зазнали змін з дня виникнення спірних правовідносин, в т.ч. щодо хронології.
Накладаючи спірні правовідносини на вимоги п. 5.22 Інструкції №792, в редакції станом на 18.03.2018 року можна стверджувати, що позивач частково відповідає вимогам, крім пункту "в", оскільки на обліку тільки з 29.12.2009 року.
Крім того, як встановлено судом ОСОБА_1 майор юстиції запасу, у період 14.07.2004 року по 22.12.2018 року проходив службу в органах СБУ на офіцерських посадах. Згідно наказу Голови СБУ від 14.12.2018 року № 1608-ос звільнений з 22.12.2018 року у запис СБУ за пп. "а" п. 61 пп "г" п. 62 та п.88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України - у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Позивач з 29.12.2009 року перебуває на квартирному обліку в Управлінні та включений до списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, як учасник бойових дій (протокол ЖПК № 1 від 21.11.2016 року).
Під час проходження служби здобув статус учасника бойових дій (посвідчення НОМЕР_2 від 06.05.2016 року) та набув право на позачергове безоплатне отримання у приватну власність майна ( а.с.33, т.1).
У своєму рішенні житлово-побутова комісія УСБУ в Закарпатській області зазначила, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача є наявна потреба Управління у використанні спірної квартири як службового житла для проживання військовослужбовців, оскільки житлом не забезпечено значну кількість співробітників, у тому числі разом із сім'ями.
Однак, право позивача у даному випадку гарантоване імперативною нормою, а саме пунктом 8 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , якою визначено: «Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду».
Механізм реалізації цього права знайшов своє відображення в Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380. Зокрема, у пункті 10 розділу 7 передбачено, що: «Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку».
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога визнати протиправним та скасувати рішення (протокол) житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Закарпатській області № 1 від 29 липня 2020 року підлягає до задоволення з вищезазначених підстав.
Крім того, таке право визнано Управлінням СБУ в Закарпатській області відповідно до витягу з протоколу № 8 від 19.09.2025 року, де за наслідками засідання житлово-побутової комісії Управління СБ України в Закарпатській області, переглянуте рішення житлово-побутової комісії УСБУ в Закарпатській області, викладене в протоколі № 1 від 29.07.2020 де вказано, що ОСОБА_1 , якого звільнено з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, набув право на одержання житла для постійного проживання, в тому числі шляхом його виключення з числа службових. Однак, в даному рішенні відповідачем не конкретизовано право саме на одержання, якого житла, як це просив позивач у своїй заяві, від 26.03.2019 року (а.с.34 т.1) та (а.с.207-209, т.2).
Отже, Позивач повністю відповідає зазначеним умовам: він був звільнений у зв'язку зі скороченням штатів, перебуває на квартирному обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов, і займає у спірну квартиру на законних підставах. Відтак у нього сформовано цілком легітимне очікування, підтверджене чинним законом, на реалізацію права на житло для постійного проживання.
Тому, формально-організаційна потреба органу у службових приміщеннях не може скасовувати пряму гарантію реалізації права особи, закріплену у п.8 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З огляду на викладене, ОСОБА_1 , якого звільнено з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, набув право на одержання житла для постійного проживання, в тому числі шляхом його виключення з числа службових.
Крім того, посилання представника відповідача на постанови Верховного Суду від 20.09.2024 у справі 161/21587/20, від 0805.2018 року у справі 826/3807/14 не є релевантними до даних правовідносин.
Інші доводи та аргументи сторін не мають визначального значення для вирішення цього спору та не впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин у цій справі.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при прийняті оспорюваного протоколу, відповідачем не були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд вважає за необхідне скасувати рішення (протокол) житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №1 від 29 липня 2020 року, в частині відмови ОСОБА_1 у внесенні пропозиції начальнику УСБУ в Закарпатській області про виключення із списку житлових приміщень та надання для постійного проживання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м) та з метою захисту порушеного права - визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м) та зобов'язати житлово-побутову комісію Управління Служби безпеки України в Закарпатській області за встановленим порядком звернутися з клопотанням про виключення з числа службового житлового приміщення однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м).
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, Житлово-побутової комісії Управління служби безпеки України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення (протокол) житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №1 від 29 липня 2020 року, в частині відмови ОСОБА_1 у внесенні пропозиції начальнику УСБУ в Закарпатській області про виключення із списку житлових приміщень та надання для постійного проживання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м).
3. Визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м).
4. Зобов'язати житлово-побутову комісію Управління Служби безпеки України в Закарпатській області за встановленим порядком звернутися з клопотанням про виключення з числа службового житлового приміщення однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 21,4 кв.м).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль