27 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/14723/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 240/14723/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення, доплати за виконання службових обов'язків у нічний час, надбавки за специфічні умови проходження служби, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та середнього заробітку за періоди, зазначені у позовній заяві, а також зобов'язання Департаменту патрульної поліції здійснити нарахування та виплату відповідних сум.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 06.08.2024 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи № 240/14723/24 визначено суддю Шимоновича Р.М.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі з постановленням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
21.11.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником, про відвід судді Шимоновичу Р.М.
Мотивуючи подану заяву, представник позивача зазначає, що суддя не вчиняє жодних процесуальних дій у справі та всупереч нормам статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка встановлює 60-денний строк для розгляду справи в спрощеному провадженні, свідомо затягує розгляд спору, чим позбавляє позивача права на ефективний судовий захист.
На думку представника позивача необґрунтоване порушення суддею Шимоновичем Р.М. процесуальних строків розгляду справи має ознаки дисциплінарного проступку та викликає обґрунтовану недовіру до його неупередженості та об'єктивності.
Ухвалою судді Шимоновича Р.М. від 24.11.2025 року відвід судді визнано необґрунтованим та передано матеріали адміністративної справи для визначення головуючого судді у порядку, встановленому КАС України, та вирішення питання про відвід судді.
На підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду № 305 від 25.11.2025 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано судді Майстренко Н.М. для вирішення питання про відвід судді Шимоновичу Р.М.
Перевіривши доводи заяви, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з такого.
Відповідно до норми частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Суд звертає увагу, що він не надає правової оцінки діям судді Шимоновича Р.М. у справі № 240/14723/24, а лише перевіряє наявність підстав для відводу, передбачених нормою статті 36 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді".
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Особа, яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи.
Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Суд зауважує, що заявником не наведено жодних аргументів, як і не надано доказів, які свідчать про наявність підстав для відводу, в тому числі, суб'єктивного та об'єктивного критерію.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану зацікавленість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Основною підставою для відводу заявник зазначає тривалий строк розгляду справи.
З урахуванням кількості повітряних тривог, які оголошуються, в тому числі, у м.Житомирі, що передбачає також право залишення робочого місця для переміщення в укриття, та значне навантаження суддів справами, суд зауважує, що вказані обставини можуть впливати на фізичну можливість розгляду справ.
Тому недотримання строків розгляду справи заявника жодним чином не свідчить про особисту зацікавленість судді та спеціальне затягування розгляду справи.
Нормою частини 4 статті 36 КАС України чітко встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям (рішенням) суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
Отже, заявлений відвід фактично мотивований незгодою з процесуальними діями судді під час розгляду даної справи, що не може бути підставою для відводу. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді, перелік яких визначено статтею 36 КАС України, заявником не наведено, а обставини, зазначені в заяві про відвід, зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді Шимоновича Р.М.є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відвід судді Шимоновича Р.М.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя Н.М. Майстренко