про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/21596/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов'язати здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2025 №ХЗ48747 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Після відкриття провадження в ході розгляду справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є підстави залишення позовної заяви без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Позивач у позові просить здійснити йому перерахунок пенсії за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2025 №ХЗ48747 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018.
Разом з тим, позов подано до суду 03.09.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку.
На момент відкриття провадження у справі строки звернення до спірних правовідносин не застосовувалися.
Разом з тим, суд звертає увагу, що 08.10.2025 Верховний Суд у постанові під час розгляду справи №560/12997/24 у релевантних правовідносинах, надав оцінку приписам Закону України №2262-XII та прийшов до висновку про застосування у спірних правовідносинах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України та зазначив, що не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, щодо тлумачення положень статті 122 КАС України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
Також Верховний Суд зазначив, що отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Крім того, Верховний Суд надав оцінку й тій обставині, що довідка про розмір грошового забезпечення складена 11.06.2024, а позов до суду подано 06.09.2024. Колегія дійшла висновку, що позивачка звернулася - 06 вересня 2024 року, тому її права щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом лише з 06 березня 2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01 лютого 2023 року.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, в даному випадку застосуванню підлягає позиція Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 по справі №560/12997/24 під час розгляду аналогічних позовних вимог щодо перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки уповноваженого органу.
Згідно з ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивач пропустив шестимісячний строк звернення, однак заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску до суду не подав.
Згідно з ч.3, ч.4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску або примірник уточненої позовної заяви з доказами направлення копії відповідачу в межах шестимісячного строку звернення до суду, який обраховується з моменту звернення позивача до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович