27 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/15336/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом про:
- визнання протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.05.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та на день аварії з 26.04.1986 року постійно проживає в селі Велика Чернігівка Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, тобто на території, яка відноситься до зони добровільного (гарантованого) відселення.
Позивач 02.05.2023 року з досягненням 54 річного віку та за наявності відповідного страхового стажу та періоду проживання на радіоактивно забрудненій території звернулася до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.05.2025 року відмовлено у такому призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю підстав, так як вважає, що в зоні добровільного (гарантованого) відселення Позивач прожила менше 3 років, а страховий стаж становить лише 23 роки 1місяць 9днів. Таку відмову Позивач вважає протиправною.
Ухвалою суду від 12.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача - 1, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у встановлені строки відзив на позов до суду не подав.
Представник Відповідача - 2, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у відзиві на позов проти позову заперечила і зазначила, що період проживання Позивача на території, яка відноситься до зони добровільного (гарантованого) відселення, не підтверджується належними документами. Загальний страховий стаж Позивача становить лише 23 роки 1місяць 9днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.05.2025 року. По цій причині Позивачу правомірно було відмовлено у призначенні такої пенсії.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 26 Закону N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 роки.
Одночасно суд враховує, що відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 3 роки та додатково 1 рік за кожні два роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача від 02.05.2025 року до Відповідача-1 щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону № 796-XII.
За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем-2, було прийнято оскаржуване рішення від 09.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років.
Таке рішення Відповідача-2 не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню з огляду на таке.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні та у відзиві Відповідача-2, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на призначення (переведення) пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років, так як відсутні належні документи на підтвердження періоду проживання Позивача в зоні добровільного (гарантованого) відселення, а її загальний страховий стаж становить лише 23 роки 01 місяць 09 днів, що є недостатнім для зниження пенсійного віку на 6 років.
Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до паспорта громадянина України Позивач, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення (02.05.2025 року) була особою, якій виповнилося повні 54 роки.
Судом встановлено та визнається представником Відповідача-2, що Позивачем на підтвердження права на таке призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років були надані, окрім інших, слідуючі документи:
- копія посвідчення громадянина, який потерпів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 3) серії НОМЕР_1 , виданого 25.03.1994 року Житомирською обласною державною адміністрацією;
- копія довідки Великочернігівського старостинського округу Овруцької міської ради Житомирської області від 27.05.2025 року №158 про те, що Позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 26.04.1986 року по даний час постійно проживала та була прописана в селі Велика Чернігівка Коростенського (Овруцького) району Житомирської області;
- копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 27.12.2016 року про те, що Позивач змінила прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , що було зумовлено укладанням 31.12.1988року шлюбу з ОСОБА_5 ;
- копія архівної довідки Архівного відділу Овруцької міської ради Житомирської області від 26.03.2025 року №0/91-1 про кількість відпрацьованих вихододнів в ПОСП в ПОСП "Нива" у 1988 році " ОСОБА_6 ", в 1993 році - " ОСОБА_7 " і в 2003-2005 роках " ОСОБА_1 ";
- копія архівної довідки Архівного відділу Овруцької міської ради Житомирської області від 26.03.2025 року №0/91-2 про мінімум вихододнів в ПОСП "Нива" у 1975-2004роках:
- копія архівної довідки Архівного відділу Овруцької міської ради Житомирської області від 26.03.2025 року №0/92-1 про кількість відпрацьованих вихододнів в ПП "Чернігівське" в 2005-2006 роках;
- копія архівного витягу із протоколу №1 від 08.01.1994 року загальних зборів КСП "Нива" про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади секретаря правління;
- копія архівного витягу із протоколу №1 від 26.01.1993 року загальних зборів СГП "Нива" про реорганізацію колгоспу "Ленінським шляхом" в КСП "Нива";
- копія архівного витягу із протоколу №14 від 12.09.1988 року правління колгоспу "Ленінським шляхом" про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_6 та її направлення на навчання в Головинське сільськогосподарське училище бухгалтерів.
Як вже зазначалося судом, в розумінні вимог частини другої статті 55 Закону № 796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону N 1058-IV, на 3 роки.
Відповідно до примітки до вказаної правової норми законодавець зазначив, що така початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Тобто, в розумінні вимог статті 55 Закону № 796-XII право на зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, на 3 роки мають особи, які постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Крім того, Позивачем до позову долучено докази на підтвердження її проживання на території зони добровільного (гарантованого) відселення в період з 26.04.1986 року по даний час в селі Велика Чернігівка Коростенського (Овруцького) району Житомирської області.
Згідно до постанови КМ Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" ( в редакції постанови КМ України № 914 (914-2008-п ) від 16.10.2008 ) с.Велика Чернігівка Овруцького району Житомирської області відносяться до зони добровільного (гарантованого) відселення.
Зазначене свідчить, що наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) та довідка Великочернігівського старостинського округу Овруцької міської ради Житомирської області від 27.05.2025 року №158 надає підстави для віднесення Позивача до категорії осіб, які на день аварії та з моменту аварії по 01 січня 1993 року постійно та більше 6 років проживала у зоні добровільного (гарантованого) відселення, що відповідно до примітки до частини другої статті 55 Закону № 796-XII надає їй право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на шість років (3 роки + 3 роки із розрахунку 1 рік за 2 роки проживання).
Як вже зазначалося судом, в розумінні вимог статті 26 Закону N 1058-IV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року мають особи за наявності страхового стажу не менше 32 роки.
Як вже зазначалося судом, у Позивача наявне право на зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону № 796-XII.
Тобто, призначення Позивачу пенсії за віком можливе за умови наявності страхового стажу не менше 26 років (32роки - 6 років).
Суд враховує, що відповідно до оскаржуваного рішення Відповідачем-2 визнається наявність у Позивача страхового стажу сумарно 23 роки 1 місяць 9 днів. Відповідачем-2 не враховано до страхового стажу періоди її роботи в 1993 році в ПОСП "Нива" по причині зазначення в довідці імені Позивача "Титяна" замість "Тетяна" та період перебування у декретній відпустці з 13.07.1989 року по 06.04.1993 року.
Такі доводи Відповідача-2 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Так, за приписами частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що, зокрема, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача-2, що зазначення в довідці імені Позивача "Титяна" замість "Тетяна" є підставою для неврахування до страхового стажу періоди її роботи в 1993 році в ПОСП "Нива".
Помилка щодо написання імені Позивача в окремих документах бухгалтерського обліку ПОСП "Нива" за окремий рік (1993) не можу слугувати підставою для невизнання такого страхового стажу.
Долучені до позову копії архівних довідок та архівних витягів беззаперечно засвідчують, що саме Позивач в період з 16.08.1988 року по 2006 рік перебувала у трудових відносинах відповідно з колгоспом "Ленінським шляхом", який було з 26.01.1993 року реорганізовано КСПП "Нива" (ПОСП "Нива"), а в подальшому в ПП "Чернігівське".
Зазначене свідчить, що сумарний страховий стаж Позивача становить більше 26 років та про право Позивача з дня досягнення 54 річного віку (02.05.2025 року) на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років.
Таким чином, позовні вимоги Позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.05.2025 року про відмову у призначення пенсії та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 02.05.2025 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років.
При вирішенні питання про відшкодування судових витрат по даній справі суд враховує, що ухвалою суду Позивачу було відстрочено сплату судового збору в сумі 1211,00 грн. за подання даного спорую.
Як зазначене в частині 8 статт1 139 КАС України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судові витрати по даній справі у вигляді судового збору в сумі 1211,20 грн. підлягають стягненню до Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись вимогами ст.ст.2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ: 13559341) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, Дніпровський район, 49094, код ЄДРПОУ: 21910427) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.05.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 02.05.2025 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років.
Стягнути до Державного бюджету України 1211,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
27.11.25