28 листопада 2025 року м. Житомир
справа № 240/23403/24
категорія 111030000
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192422406 від 07.08.2024 в частині, а саме на суму податкового зобов'язання в розмірі - 419781,53 грн та 788,05 грн - штрафна (фінансова) санкція;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192522406 від 07.08.2024 в частині, а саме на суму податкового зобов'язання в розмірі - 466423,92 грн та 116606,25 грн - штрафна (фінансова) санкція;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192412406 від 07.08.2024 в частині, а саме на суму податкового зобов'язання в розмірі - 34981,80 грн та 656,71 грн - штрафна (фінансова) санкція.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем проведено планову перевірку фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), за результатами перевірки складено акт від 29.05.2024 №12826/06-30-24-07/ НОМЕР_1 відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного податкового законодавства.
Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0192422406 від 07.08.2024 в частині, що оскаржується, вказує, що на підтвердження витрат, що пов'язані із отриманим доходом позивачем надано всі первинні документи. Однак підставою не визнання витрат на суму 419781,53 грн - сума основного податкового зобов'язання та 788,05 грн - сума штрафної (фінансової) санкції, слугувало непідтвердження господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Профлайнтех».
Однак, за наявності документально підтвердженого факту правовідносин з даним контрагентом, відповідач не заперечує отриманий дохід від продажу такого товару, який у свою чергу придбаний у ТОВ «Профлайнтех».
Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0192522406 від 07.08.2024 зазначає, що не погоджується з ним у частині, а саме: 466423,92 грн - сума податкового зобов'язання та 116606,25 грн - сума штрафної (фінансової) санкції, оскільки на момент реєстрації податкових накладних, які сформовані та належним чином зареєстровані ТОВ «Профлайнтех» в Єдиному реєстрі податкових накладних на користь позивача, відповідачем не було здійснено процедури блокування таких податкових та не виникало питання щодо ризиковості ТОВ «Профлайнтех".
Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0192412406 від 07.08.2024 в частині, а саме на суму податкового зобов'язання в розмірі - 34981,80 грн та 656,71 грн - штрафна (фінансова) санкція зазначає, що сума сплати за платежем військовий збір, яка підлягає зменшенню на суму 35637,90 грн, є по суті похідною від попередніх податкових повідомлень-рішень, а саме з податку на доходи фізичних осіб по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «Профлайнтех» з придбання товару за період, що перевірявся.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями в частині, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали суду від 02.12.2024 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслав до суду відзив на позовну заяву від 17.12.2024 (за вх.№69773/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування правової позиції вказує, що для проведення документальної планової виїзної перевірки використано первинні документи, зокрема, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, податкова звітність, інші документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
В ході проведення вищевказаної документальної планової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_2 з TOB «Профлайнтех» щодо придбання стрічки поліпропіленової з липким шаром. Проте у податкового органу по TOB «Профлайнтех» наявна інформація щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості. Крім того, враховано інформацію, що основними контрагентами - постачальниками TOB «Профлайнтех» у період з 2019 року по 2021 рік були TOB «Прегона» та TOB «Торгово-виробнича компанія «СВМ»» за якими у свою чергу неможливо достовірно ідентифікувати операції за справжнім їх призначенням.
Враховуючи вищевказане, досліджені в ході перевірки первинні документи не підтверджують фактичне придбання ТМЦ у TOB "Профлайнтех", оскільки надані для перевірки первинні документи не є достовірними доказами фактичного здійснення даних операцій, тому не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податковою обліку та звітності, і як наслідок включення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є неправомірним.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 26.12.2024 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2025.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 30.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.02.2025.
Протокольною ухвалою суду від 13.02.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 06.03.2025 та зобов"язано представника відповідача надати суду додаткові докази.
Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2025 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. відповіді на відзив на позовну заяву, додаткових поясненнях.
Представник відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на позовну заяву, додаткових пояснення.
У ході судового розгляду справи, 06.03.2025, судом заслухано пояснення представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, заслухано покази свідків та відповідно до протокольної ухвали, суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у письмове провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) (ідн. номер НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Житомирському управлінні Житомирської Державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.
В період з 11.04.2024 по 08.05.2024 Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України в порядку, встановленому п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за періоди з 01.01.2018 по 31.12.2022.
За наслідками перевірки складено акт №12826/06-30-24-07/ НОМЕР_1 від 29.05.2024 (далі - акт перевірки) (т.1 а.с.16-232).
Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем:
- пп. 16.1.2, п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п.176.1 ст.176, п. 177.10 ст. 177 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами і доповненнями) та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (надалі - Порядок №481), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року №481, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218, та Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (надалі - Порядок №261), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2021 року №261, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 за №865/36487, не ведення ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 обліку доходів та витрат, а саме: не надання Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2018 по 31.12.2022;
- пп. 16.1.2, п. 16.1, ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 177.2, пп. 177.4.1, пп.177.4.5. п.177.4, п.177.10 ст.177 ПК України, пп.5, пп.6, пп.8, пп.9 п.6, п.7 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року №481, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218, та Порядку №261 ФОП ОСОБА_1 в річних податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки (додатку Ф2 до них) завищено суму документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності на загальну суму 3 515 305,38 грн, в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 3 515 305,38 грн, що призвело до заниження в періоді з 01.01.2018 по 31.12.2022 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 632 754,97 грн;
- абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п.189.1 ст.189 ПК України ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов"язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та не складено не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, в результаті чого занижено податкові зобов'язання всього у сумі 15925 грн. в т.ч.: серпень 2018 року на суму 1420 грн; березень 2019 року на суму 6667 грн; травень 2019 року на суму 1191 грн; липень 2019 року на суму 883 грн; жовтень 2019 року на суму 437 грн; серпень 2020 року на суму 1338 грн.; грудень 2021 року на суму 3 883 грн; серпень 2022 року на суму 106 грн;
- п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України порушено терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені законодавством а саме: складено податкову накладну №1744 від 23.09.2022 на загальну суму 78 647,42 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації даної податкової накладної згідно ЄРПН 20.10.2022 ; складено податкову накладну №1612 від 24.06.2022 на загальну суму 52 282,14 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 25.08.2022; складено податкову накладну №2125 від 15.11.2022 на загальну суму 73 000,00 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 19.12.2022; складено податкову накладну №2132 від 02.11.2022 на загальну суму 79 107,38 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 30.01.2023; складено податкову накладну №1621 від 29.07.2022 на загальну суму 67 752,03 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 25.08.2022; складено податкову накладну №2127 від 14.11.2022 на загальну суму 37 702,20 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 20.12.2022;
- п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість до сплати за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 на загальну суму 512420 грн, в т.ч.: за серпень 2018 року на суму 1420 грн, за березень 2019 року на суму 6667 грн, за травень 2019 року на суму 1191 грн, за липень 2019 року на суму 883грн, за жовтень 2019 року на суму 35462 грн, за вересень 2020 року на суму 1338 грн, за грудень 2020 року на суму 129249 грн, за січень 2021 на суму 130920 грн, за лютий 2021 року на суму 171230 грн, за грудень 2021 року на суму 3883 грн, за липень 2022 року на суму 71 грн, за серпень 2022 року на суму 106 грн за рахунок заниження податкового зобов'язання з ПДВ та завищення податкового кредиту з ПДВ у відповідних звітних періодах;
- пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.1 та пп. 1.2 п.п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2018 по 31.12.2022 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 3515305,38 грн, що відповідно призвело до заниження в даному періоді військового збору на загальну суму 52729,57 грн, за 2018 рік в сумі 106,50 грн, за 2019 рік в сумі 3 315,20 грн, в 2020 році в сумі 9 794,03 грн, в 2021 році в сумі 39 505,91 грн, в 2022 році в сумі 7,93 грн.
- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, пп. «а» п. 176.1 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями, пп.5, пп. 6, пп. 7, пп.8, пп.9 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року №481 зі змінами і доповненнями в періоді з 01.01.2018 року по 31.12.2022 року, Порядку ведення «Типової форми «Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі Порядок №261), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України від 30.06.2021 року за №865/36487 в ході перевірки не надано документи за період з 01.01.2018 року по 31.12.2022 року, а саме Книга обліку доходів і витрат, типову форму “ Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, договори поставки ТМЦ, інформацію щодо транспортування ТМЦ та інші первинні документи що підтверджували взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Профлайнтех» (код ЄДРПОУ 42892782).
На підставі акта перевірки, за результатами виявлених порушень відповідачем 07.08.2024 прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення:
- №0192522406 від 07.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 512420,00 грн та 128105,00 грн - штрафна (фінансова) санкція;
- №0192412406 від 07.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 52729,57 грн та 857,43 грн - штрафна (фінансова) санкція;
- №0192422406 від 07.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 632754,97 грн та 10288,90 грн - штрафна (фінансова) санкція.
Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями в частині, подав скаргу, за результатами розгляду якої Державна податкова служба України рішенням від 31 жовтня 2024 року у її задоволенні відмовила, а податкові повідомлення-рішення в частині, що оскаржувалась, залишила без змін (т.2 а.с. 103-111).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Положеннями ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
За правилами п.77.1 ст.77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Як зазначено в п.77.2 ст.77 ПК України, до плану-графіку проведення документальних перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контролю за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначаються залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім не частіше ніж раз на два календарних роки, високим не частіше одного разу на календарний рік. При цьому, порядок формування та затвердження плану-графіку, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Приписами п.77.4 ст.77 ПК України передбачено, що про проведення планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Отже, вищенаведеними нормами податкового законодавства чітко визначено, що право на проведення перевірки у податкового органу виникає у разі, коли наказ на проведення документальної планової перевірки вручено платнику податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки, або цей наказ надіслано рекомендованим листом з повідомлення про вручення його копії та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Позивач не заперечує, що про проведення виїзної документальної перевірки його було проінформовано письмовим повідомленням №58/06-30-24-05 від 08.03.2024 разом з копією наказу відповідача від 08.03.2024 №573-п «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", яке вручено 15.03.2024 уповноваженому представнику позивача - Вербовському Валентину Валентиновичу.
Направлення від 10.04.2024 №1606, №1607, №1608, №1609, №1610 на проведення планової документальної виїзної перевірки вручені особисто позивачу, про що отримано розписку від 11.04.2024.
З метою проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом сформовано запити від 10.04.2024, від 24.04.2024, від 01.05.2024 про надання документів та письмових пояснень (т. 2 а.с.114-119, 120-123, 124-127).
Відповідно до наявних у справі матеріалів, отримання позивачем вказаних запитів не заперечується.
У відповідь на вищевказані запити позивач 03.05.2024 за вих. №03/05-2024 через електронний кабінет платника надав Головному управлінню ДПС у Житомирській області відповідь (т.2 а.с. 129 -132).
З метою встановлення всіх фактичних обставин справи, щодо достеменності витребування контролюючим органом у позивача первинних документів по контрагенту ТОВ "Профлайнтех", в судовому засіданні 13.02.2025 судом заслухано пояснення свідків, а саме заступника начальника відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_3 та заступника начальника відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що під час проведення перевірки позивачу тричі направлялись запити про отримання документів з метою проведення перевірки, в останньому запиті вказано про надання документів щодо взаємовідносин з ризиковими контрагентами. Свідок зазначила, що уповноваженими особами позивача інспекторам, що здійснювали перевірку надано доступ до документів господарської діяльності та вказано про можливість їх самостійного пошуку, жодного перешкоджання щодо доступу до первинної документації не здійснювалось. Проте свідок пояснила, що оскільки перевірка здійснювалась за 5 років господарської діяльності, об"єм документації, що підлягав опрацюванню, був дуже великий. Саме тому, інспекторами самостійно були віднайдені вибіркова кількість документів, щодо іншої частини надсилались запити до позивача.
На питання суду, які саме документи в електронному вигляді запитувались у позивача, свідок пояснила, що конкретно по контрагенту ТОВ "Профлайнтех" запит не формувався, інформація запитувались без деталізації контрагента.
Свідок ОСОБА_4 надала пояснення аналогічного змісту.
Додатково на питання представника позивача, чи може інспектор підтвердити про відсутність у позивача під час перевірки первинної документації по контрагенту ТОВ "Профлайнтех", свідок пояснила, що стверджувати про відсутність або про наявність таких документів не може, оскільки перевірка проводилась вибірковим методом, а не суцільним, зважаючи на великий обсяг первинної документації.
Суд враховує, що питання надання платниками податків документів врегульовано статтею 85 ПК України, пунктом 85.2 якої (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
В свою чергу положеннями 86.7 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Як визначено пунктом 44.7 статті 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Зміст вказаних норм свідчить про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки.
При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, й надсилає відповідні документи контролюючому органу до прийняття рішення за результатами такої - це є підставою для призначення позапланової перевірки.
Обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Отже, відсутність у запиті контролюючого органу конкретизації, які саме документи необхідні для підтвердження господарських операцій із контрагентом, не обґрунтовують висновки акту перевірки про їх відсутність та не надання позивачем.
Щодо оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0192422406 від 07.08.2024 в частині збільшення суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 419781,53 грн сума податкового зобов'язання та 788,05 грн - штрафна (фінансова) санкція, суд зазначає наступне.
В акті перевірки зазначено, що відповідно до даних ЄРПН встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_2 з TOB "Профлайнтех" щодо придбання ТМЦ на суму 2798 544 грн, в тому числі ПДВ - 46 424 грн, згідно з податковими накладними:
за №62 від 21.10.2021 (ТМЦ на загальну суму 210150,80грн, в т.ч. ПДВ - 35025,64грн, код товару - 3919), №151 від 18.12.2020 (ТМЦ на загальну суму 775 493,28грн в т.ч. ПДВ - 129 248,88 грн, код товару - 3919), №60 від 27.01.2021 (ТМЦ на загальну суму 785 520,00грн, в т.ч. ПДВ - 130 920,0грн, код товару - 3919), за №51 від 26.02.2021 (ТМЦ на загальну суму 1 027 382,40грн, в т.ч. ПДВ - 171 230,4 грн, код товару-3919).
При цьому, відповідач вказує, що за результатами аналізу первинних документів, які надані ФОП ОСОБА_5 в ході перевірки (видаткові та податкові накладні) неможливо достовірно ідентифікувати ці операції за справжнім призначенням, у розумінні визначеному абзацом 5 ст. 1 Закону №966, та підтвердити понесені витрати.
З огляду на вказане, посадовими особами відповідача встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю на загальну суму на суму 2332119,60 грн, зокрема у 2019 році на суму 175123,20 грн, у 2020 році на суму 646244,40 грн, в 2021 році на суму 1510752,00 грн, в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід на суму 2332119,60 грн.
Встановлене порушення, а саме за 2019 рік, за 2020 рік, 2021 рік, в частині, що оскаржується позивачем, призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 419781,53 гривень.
Згідно з вимогами п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п.177.4. п.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, шо перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), - витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця. зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою-підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в пп. 177.4.1-177.4.3 п. 177.4 ст.177 ПК України, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
В той же час п. 177.4.5. ст. 177 ПК України, - не включаються до складу документально не підтверджені витрати.
Пунктом 177.4 ст.177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Відповідно до п. 177.2 ст.177 ПК України об'єктом є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Матеріали справи свідчать, що підставою встановленого відповідачем порушення заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 419781,53 грн, слугували висновки контролюючого органу про безпідставність віднесення до витрат кошти на придбання ТМЦ у ТОВ «Профлайнтех».
В свою чергу, господарські правовідносини позивача з TOB «Профлайнтех» не враховані відповідачем з підстав наявності у податкового органу по TOB «Профлайнтех» інформація щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості. Крім того враховано інформацію, що основними контрагентами-постачальниками TOB «Профлайнтех» у період з 2019 року по 2021 рік були TOB «Прегона» та TOB «Торгово-виробнича компанія «СВМ»» за якими у свою чергу неможливо достовірно ідентифікувати операції за справжнім їх призначенням.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року №996-ХІVз наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон України №996-ХІV).
Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 9 Закону України №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю за впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Статтями 1 та 3 названого Закону передбачено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.
Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3статті 9 Закону України №996-ХІV).
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, у тому числі податковий кредит, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Матеріали справи свідчать, що в період з 2019 року по 2021 рік між ФОП ОСОБА_1 ("Покупець") та ТОВ «Профлайнтех» ("Постачальник") виникли господарські правовідносини на підставі договору поставки товару №63 від 18.10.2019 (т.1 а.с. 239-244, 245).
Предметом даного договору був товар, визначений у видаткових накладних.
Відповідно до видаткової накладної №431 від 23.10.2019 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 210147,84 грн, в т.ч. ПДВ - 35024,64 грн.
Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р431 від 25.10.2019.
Оплата за товар в 2019 році з ТОВ «Профлайнтех» підтверджується банківської випискою про оплату ФОП ОСОБА_1 товару в розмірі 210147,84 грн, отримувачем коштів згідно з банківською випискою є ТОВ «Профлайнтех».
Щодо придбання в 2020 році, слід зазначити, що відповідно до видаткової накладної №27 від 15.01.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 434561,76 грн. в т.ч. ПДВ - 72426,96 грн.
Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р27 від 15.01.2021.
Відповідно до видаткової накладної №49 від 26.01.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 340931,52 грн, в т.ч. ПДВ - 56821,92 грн.
Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р49 від 15.01.2021.
Щодо реальності господарської операції яка мала місце в 2020 році з ТОВ «Профлайнтех» позивачем надано копію банківської виписки 18.12.2020 про перерахунок на ТОВ «Профлайнтех» загальної суми по двом видатковим накладним №27 від 15.01.2021 та №49 від 26.01.2021 грошових коштів в загальній сумі 775493,28 грн.
Щодо придбання в 2021 році, надано видаткову накладну №126 від 22.02.2021 відповідно до якої "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 365705,28 грн, в т.ч. - ПДВ 60950,88 грн.
Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р126 від 22.02.2021.
Відповідно до видаткової накладної №302 від 02.04.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 68428,80 грн, в т.ч. ПДВ - 11404,80 грн.
Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р302 від 02.04.2021.
Відповідно до видаткової накладної №303 від 02.04.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 419814,72 грн, в т.ч. ПДВ - 69969,12 грн.
Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р303 від 02.04.2021.
Відповідно до видаткової накладної №416 від 29.04.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 420552,00 грн, в т.ч. ПДВ - 70092,00 грн.
Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р416 від 29.04.2021.
Відповідно до видаткової накладної №444 від 11.05.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 538401,60 грн, в т.ч. ПДВ - 89733,60 грн.
Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р444 від 11.05.2021.
Також щодо достовірності господарських операцій, яка мала місце в 2021 році з ТОВ «Профлайнтех» позивачем надана копія банківської виписки 27.01.2021 про перерахунок на ТОВ «Профлайнтех» на суму 785520,00 грн, дана виписка підтверджує придбання товару по видатковій накладній №126 від 22.02.2021 та по видатковій накладній №303 від 02.04.2021.
Банківська виписка від 26.02.2021 на суму 1027382,40 грн підтверджує оплату за товар по видатковій накладній №302 від 02.04.2021, №416 від 29.04.2021 та №444 від 11 травня 2021 року.
Слід врахувати, що пункт розвантаження згідно з товарно-транспортними накладними вказано: м. Житомир, вул. Коростишівська, 45, тобто фактичне місце здійснення діяльності позивача, де безпосередньо здійснено перевірку діяльності позивача.
Вся вищевказана первинна бухгалтерська документація надана позивачем до суду та міститься в матеріалах справи, а також була подана позивачем Державній податковій службі в додатках до скарги на податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с. 246-250, т.2 а.с.1-77, 90-102).
При цьому про наявність у ФОП ОСОБА_1 найманих працівників та основних засобів, у тому числі для доставки, розвантаження та подальшої реалізації товару, який був придбаний у ТОВ «Профлайнтех» підтверджено контролюючим органом у п. 1.24 та розділ 2.3. Акту перевірки, жодних зауважень посадовими особами контролюючого органу не встановлено.
Будь-яких інших доводів та зауважень щодо повноти та достовірності поданих позивачем, як під час перевірки, та і під час розгляду справи по суті, до первинних документів, на підтвердження господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Профлайнтех», відповідачем не вказано.
Крім того, під час проведення перевірки та розгляду справи судом податковий орган не ставив під сумнів, отриманий позивачем дохід від продажу зазначеного товару, який у свою чергу придбаний у контрагента ТОВ «Профлайнтех», що підтверджено первинними бухгалтерськими документами, які були надані під час проведення перевірки, оцінені відповідачем та відображені в податковій звітності за період що підлягав перевірці (з 2019 року по 2022 рік).
Суд наголошує, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Виходячи зі специфіки та умов укладеного між позивачем та контрагентом правочину, предмету господарських операцій, суд встановив, що надані позивачем документи в їх сукупності повною мірою підтверджують фактичне виконання таких господарських операцій з контрагентами. У наданих позивачем первинних документах, визначено суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання товару, робіт, послуг та використання їх для безпосередньої господарської діяльності підприємства. Натомість доказів щодо неправильного відображення позивачем вказаних господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку матеріали справи не містять.
Крім того, відповідачем не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Суд наголошує, що загальна позиції податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам його контрагентів з іншими особами, та зроблено висновок про нереальність господарських операцій ТОВ "Профлайнтех" з ТОВ "Лідер Тейп" та ТОВ Торгово-виробнича компанія "СВМ". Разом з тим, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за обставин даної справи й відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.
Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об'єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів у їх сукупності.
Узагальнюючи наведене, суд вважає, що документи, додані до матеріалів справи, та пояснення представника позивача підтверджують доводи ФОП ОСОБА_1 та реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ «Профлайнтех».
З огляду на викладене, проаналізувавши первинні документи наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про неможливість підтвердження взаємовідносин ФОП ОСОБА_2 з TOB «Профлайнтех» щодо придбання стрічки поліпропіленової з липким шаром (Без лого), з підстав неможливості достовірно ідентифікувати за справжнім призначенням, а відтак і підтвердити суму витрат на загальну суму 2332119,60 грн (без ПДВ), в тому числі: у 2019 році в сумі 175123,20 грн, у 2020 році в сумі 646 244,40 грн, в 2021 році в сумі 1 510 752,00 грн.
Як наслідок вищевказаного, висновки контролюючого органу про наявність у позивача обов"язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на суму 419781,53 грн та штрафних санкцій у розмірі 788,05 грн, є необґрунтованими, а податкове повідомлення рішення в частині, що оскаржується неправомірним.
Щодо оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0192522406 від 07.08.2024, в частині збільшення суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на 466423,92 грн та 116606,25 грн - штрафна (фінансова) санкція, суд зазначає наступне.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість платника податків за період з 01.01.2018 по 31.12.2022, контролюючим органом встановлено в сумі 126 395 707 грн на підставі наданих на дату проведення перевірки таких документів: договорів з постачальниками, додаткових угод та доповнень до них, видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей, податкових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг), актів приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів, рахунків-фактур, рахунків, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажних автомобілів, актів списання паливно-мастильних матеріалів, відомостей (реєстрів) на видачу паливно-мастильних матеріалів, актів списання матеріалів та запасних частин, банківських виписок про рух коштів на рахунках, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №1 до податкових декларацій з ПДВ), витягів з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 податкових декларацій з податку на додану вартість «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» на загальну суму 496 495 грн, в тому числі: за жовтень 2019 року в сумі 35 025 грн, за грудень 2020 року в сумі 129 249 грн, за січень 2022 року в сумі 130 920 грн, за лютий 2022 року в сумі 171 230 грн, за липень 2022 року в сумі 71 грн, за серпень 2022 року в сумі 30 000 грн.
В акті перевірки вказано, що у жовтні 2019 року, грудні 2020 року, січні, лютому 2021 року ФОП ОСОБА_1 мав господарські взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Профлайнтех» (код ЄДРПОУ 42892782). Суми ПДВ ризикового контрагента ТОВ «Профлайнтех» (код ЄДРПОУ 42892782) в загальному розмірі - 466424грн включені:
- до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за жовтень 2019 року в розмірі 35025 грн;
- до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за грудень 2020 року в розмірі 129249 грн;
- до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за січень 2021 року в розмірі 130920 грн;
- до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за лютий 2021 року в розмірі 171230 грн.
Під час проведення перевірки, відповідно до даних ЄРПН встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Профлайнтех» щодо придбання ТМЦ на суму 2798 544 грн, в тому числі ПДВ - 466 424 грн, згідно з податковими накладними:
- за №62 від 21.10.2021 (ТМЦ на загальну суму 210 150,80 грн, в т.ч. ПДВ - 35 025,64 грн, код товару - 3919);
- за №151 від 18.12.2020 (ТМЦ на загальну суму 775 493,28 грн, в т.ч. ПДВ - 129 248,88 грн, код товару - 3919);
- за №60 від 27.01.2021 (ТМЦ на загальну суму 785520,00 грн, в т.ч. ПДВ - 130 920,0 грн, код товару - 3919);
- за №51 від 26.02.2021 (ТМЦ на загальну суму 1 027 382,40 грн, в т.ч. ПДВ - 171 230,4 грн, код товару - 3919).
Контролюючим органом вищевказані висновки про порушення позивачем податкового законодавства здійснені у зв"язку з ненаданням позивачем під час перевірки договорів поставки ТМЦ, інформацію щодо транспортування ТМЦ та інші первинні документи що підтверджували взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Профлайнтех».
Водночас, достовірність та реальність взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Профлайнтех» досліджена судом вище.
Суд зазначає, що відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Згідно з абзацами 1 та 2 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Так, відповідно до абзаців 11, 25-27 пункту 201.10 статті 201 ПК України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Тобто, наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Суд зауважує, що наявними в матеріалах справи первинними документами у повній мірі підтверджується господарська операція з контрагентом ТОВ "Профлайнтех" за якою складено податкові накладні №62 від 21.10.2021, №151 від 18.12.2021, №60 від 27.01.2021 та №51 від 26.02.2021, загалом щодо придбання ТМЦ на суму 2798544 грн, у тому числі ПДВ 466424 грн (т.2 а.с. 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 89).
Суд зауважує, що під час розгляду справи відповідачами не спростовано, що ТОВ "Профлайнтех" зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платниками ПДВ, в свою чергу за результатами здійснення господарських операцій з даними контрагентами позивачем надано до суду копії первинних документів та договори, правомірність яких не спростована податковим органом.
Підсумовуючи наведене, висновки акту перевірки щодо завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту по податкових накладних з контрагентом ТОВ "Профлайнтех" на суму 466424 грн, не є обґрунтованими, та, як наслідок, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192522406 від 07.08.2024, в частині збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 466423,92 грн, а 116606,25 грн - штрафна (фінансова) санкція, є протиправним та підлягає скасуванню.
Окрім того, податкове повідомлення-рішення №0192412406 від 07.08.2024, в частині, що оскаржується позивачем, а саме збільшення суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 34981,80 грн та 656,71 грн - штрафна (фінансова) санкція є похідним від податкового повідомлення-рішення №0192422406 від 07.08.2024, оскільки, як свідчить зміст акту перевірки заниження позивачем частини оподаткованого доходу у розмірі 2332119,60 грн призвело до заниження військового збору у розмірі 34981,80 грн = (2332119,60 грн х 1,5%).
З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів" (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким, зокрема, запроваджено сплату військового збору.
Згідно пп.1.1 п.16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПК України.
Так відповідно пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, платниками військового збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно пп.1.2 п.16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, об"єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України. Відповідно пп.163.1.1 п. 163.1 ст.163 ПК України, об"єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПК України.
Аналіз наведених вище норм Податкового кодексу України щодо справляння військового збору дозволяє дійти висновку, що правові підстави його сплати є такими ж, як і для податку на доходи фізичних осіб.
З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0192412406 від 07.08.2024, в частині збільшення суму грошового зобов'язання за платежем військового збору у розмірі 34981,80 грн. та 656,71 грн. штрафна (фінансова) санкція підлягає скасуванню, оскільки сума військового збору розрахована внаслідок тих же обставин, що безпідставно донараховане грошове зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. частково.
Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною четвертою ст.134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Станом на день постановлення рішення по суті спору на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, суду надано лише договір про надання правової допомоги. Будь-яких інших доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу позивачем не надано.
У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 177, 241-245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192422406 від 07.08.2024 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб, а саме податкового зобов'язання в розмірі - 419781,53 грн та 788,05 грн - штрафна (фінансова) санкція.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192522406 від 07.08.2024 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість, а саме податкового зобов'язання в розмірі - 466423,92 грн та 116606,25 грн - штрафна (фінансова) санкція.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192412406 від 07.08.2024 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов"язання з військового збору, а саме податкового зобов'язання в розмірі - 34981,80 грн та 656,71 грн - штрафна (фінансова) санкція.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 10392 (десять тисяч триста дев"яносто дві) грн 38 (тридцять вісім) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 28 листопада 2025 р. 28.11.25