Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 листопада 2025 року Справа№200/6048/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника Єфімік О.О. звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення № 057050012494 від 08.08.2025;
зобов'язати призначити з 19.05.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 № 1 р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначенні пенсії за віком, проте отримала відмову в зв'язку із недосягненням необхідного віку для виходу на пенсію, який на думку відповідача повинен бути 50 років. Позивач вважає, що має конституційне право на застосування до неї положень Закону № 1788-ХІІ та призначення пенсії за Списком № 1 на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 18 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 29 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах діяв у спосіб та у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Зазначив про пріоритетність норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та недійсність статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України та періоди відпустки, тимчасової непрацездатності та відрядження головуючого у справі, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 .
02.08.2025 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з пакетом необхідних документів з 19.05.2023.
За принципом екстериторіальності заяву з доданими документами щодо призначення пенсії за віком розглянуто та відповідно до рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057050012494 від 08.08.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з недосягненням встановленого віку 50 років.
Оскарженим рішенням встановлено:
до загального страхового стажу позивача зараховано усі періоди роботи.
Страховий стаж особи становить 19 років 3 місяці 16 днів, з урахуванням додаткових років за роботу за списком № 1 - 31 рік 3 місяці 16 днів.
Стаж позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 становить 12 років 8 місяців 2 дні.
Пільговий стаж обчислено згідно з інформацією про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд встановив, що підставою для прийняття спірного рішення про відмову у призначення пенсії є застосування відповідачем закону при визначенні пенсійного віку, при досягненні якого у позивача виникає право на пенсію, спір щодо підтвердженого загального трудового та пільгового стажу між сторонами відсутній.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає , що відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-ХІІ) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058- IV).
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XIIзі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що зміни до Закону № 1058-IV(зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесено Законом № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року, тобто раніше ухвалення КСУ Рішення № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке КСУ раніше визнав неконституційним. При цьому рішення КСУ про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одного закону не тягне втрату чинності положеннями іншого закону, який не був предметом конституційного контролю.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у справі № 360/3611/20, які суд застосовує відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Тому, вирішуючи справу, суд враховує наведену правову позицію Верховного Суду, через що вважає обґрунтованими доводи позовної заяви щодо права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 при досягненні віку 45 років відповідно до вимог Закону № 1788-ХІІ, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах при наявності пільгового страхового стажу 12 років 8 місяців 2 дні.
З наведених підстав підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 057050012494 від 08.08.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 при досягненні віку 45 років відповідно до вимог Закону № 1788-ХІІ.
Стосовно способу захисту права суд враховує зміст статті 58 Закону № 1058-IV, якою визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Проте дискреційні повноваження відповідача допускають прийняття на свій розсуд рішень лише у разі можливості вибору у межах, встановлених законом. У справі, що розглядається, орган Пенсійного фонду прийняв рішення, яке не відповідає закону та порушує права позивача, що обумовлює скасування прийнятих відповідачами рішень.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до п. 14-6.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається, зокрема, за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
З урахуванням наведеного суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403) № 057050012494 від 08.08.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 19.05.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 № 1 р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов