Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 листопада 2025 року Справа №200/7355/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення по справі № 200/7355/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 належної їй пенсії за період з 01.04.2017 по 01.02.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_1 належну їй пенсію за період з 01.04.2017 по 01.02.2024 в розмірі 311 172,49 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №200/7355/24 адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року та не виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по 01.02.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) нарахувати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію та сплатити заборгованість за період з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану але не виплачену пенсію за період з 01.01.2021 року по 01.02.2024 року у сумі 227 217 (двісті двадцять сім тисяч двісті сімнадцять) грн. 94 коп.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишено без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 200/7355/24 за позовом Мастюгіна Євгенія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без змін.
15.09.2025 року до суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду у встановлений судом строк, звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №200/7355/24 з відповідними доказами виконання рішення суду. В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року в повному обсязі не виконано.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 14 січня 2025 року у адміністративній справі № 200/7355/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 14 січня 2025 року у справі № 200/7355/24.
18.11.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало звіт про виконання даного судового рішення, в якому зазначало, що управлінням рішенням №930080305232 від 18.07.2025 виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 в межах резолютивної частини, а саме нараховано пенсію ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року. Розмір пенсії після виконання рішення суду з 01.04.2017 становить 1864,99 грн., з 01.10.2017 становить 3469,97 грн., з 01.12.2018 - 3487,07 грн., з 01.03.2019 - 3971,88 грн., з 01.07.2019 - 3997,34 грн., 01.12.2019 - 4025,46 грн., з 01.05.2020 - 4392,48 грн., з 01.07.2020 4420,60 грн., з 06.09.2020- 4920,60 грн., з 01.12.2020- 4942,26 грн., з 01.03.2021 - 5349,66 грн., з 01.07.2021 - 5381,96 грн., 01.12.2021 - 5412,36 грн., з 01.03.2022 - 6057,90 грн., з 01.07.2022 6093,24 грн., 01.12.2022 - 6118,32 грн., з 01.03.2023 - 7041,57 грн., з 01.03.2024 - 7589,95 грн., з 01.03.2025 - 8286,43 грн. На виконання зазначеного рішення, нараховано заборгованість за період з 01.04.2017 по 31.12.2020 у загальному розмірі 163541 грн 29 коп. підлягає виплаті на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165. Додатково повідомляємо, що дана заборгованість обліковується в переліку боргів на виплату по ПКМУ №1165 станом на 31.12.2025 року. Поряд з тим, наголошуємо, що згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Бюджет Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. В Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.
Отже, у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Як наслідок, покладені судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві. Звертаємо увагу суду, що облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі- в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі- ІКІС ПФ). У свою чергу Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві направлено лист до Пенсійного фонду України №2600-0401-5/190930 від 31.10.2025 з проханням профінансувати заборгованість в сумі 163541 грн 29 коп. (сто шістдесят три тисячі п'ятсот сорок одна грн 29 коп.) для виконання рішення суду в повному обсязі. Зважаючи на вищевикладене, встановлення судового контролю щодо виконання судового рішення є правом суду і відноситься до процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового рішення. Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, просить суд, прийняти звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №200/7355/24.
19.11.2025 року представником позивача було надано пояснення з приводу поданого управлінням звіту, в якому зокрема зазначив, що боржником позивачу лише нараховано заборгованість з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року, але не виплачено. Про суму заборгованості в розмірі 227 217,94 грн. у звіті боржника взагалі не йдеться. Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду. Вказане право не заперечується відповідачем. Не виплата позивачу заборгованості з пенсії, право на яку підтверджено судовим рішенням, за відсутності передбачених законами України підстав, порушує право позивача на вільне володіння майном, що є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Більше того, боржником не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість ним виконати рішення суду без додаткових дозволів, зокрема Пенсійного фонду України, який є окремою юридичною особою і самостійно пенсії не виплачує. В листі від 01.04.2025 №12798-10164/Р-03/8-2800/25 по скарзі на невиконання рішення суду Пенсійний фонд України на це прямо вказує. Більше того, звіти про виконання рішень суду у інших справах вказують на наявність фінансової можливості у боржника виплачувати заборгованість по пенсії, в тому числі особам, які мають статус ВПО. У зв'язку із чим просить суд:
відмовити у прийнятті звіту відповідача;
накласти штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за невиконання рішення суду;
надати Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві додатковий строк для подання звіту щодо виконання рішення суду.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 382-2, ч. 1, 2 ст. 382-3 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи наданий відповідачем звіт від 18.11.2025 року, суд зазначає, що відповідачем не виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №200/7355/24 в повному обсязі.
Як встановлено судом з наданих до звіту відповідача доказів, позивачу було нараховано заборгованість з пенсії з 01.04.2017 по 31.12.2020 у загальному розмірі 163 541,29 грн.
Вказана обставина не заперечується представником позивача.
Разом з тим, як встановлено судом, заборгованість позивачу не виплачена у зв'язку із відсутністю фінансування з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня Пенсійного фонду України.
При цьому, суд зазначає, що звернення відповідача з листом від 31.10.2025 року № 2600-0401-5/190930 до Пенсійного фонду України з проханням про розгляд питання щодо виділення коштів на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по цій справі, хоча певною мірою і є свідченням вчинення відповідачем дій, направлених на виконання судового рішення, проте не свідчить про виконання судового рішення у повному обсязі.
Ураховуючи зазначене вище, підстави для прийняття звіту про виконання судового рішення відсутні.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 382-3 КАС України).
Частиною 5 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Щодо звільнення керівника від накладання штрафу у разі неприйняття звіту, суд зазначає наступне.
Так згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 розділу ІІ цього Порядку визначено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді, зокрема, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року № 28-2) (далі - Положення № 28-2), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2, Головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; (підпункт 2); організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства (підпункт 3); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4).
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 4 Положення № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (підпункт 4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 6).
Отже, з наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат. Своєчасне та у повному обсязі фінансування таких виплат здійснює Пенсійний Фонд України.
Як вбачається зі звіту та доданих до нього документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №200/7355/24 здійснювався запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату заборгованості позивачу, проте такі кошти виділені не були.
Разом з тим, недостатнє фінансування відповідача розпорядником бюджетних коштів вищого рівня не може бути підставою для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві штрафу за невиконання рішення суду.
За таких обставин, суд звільняє керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати штрафу за невиконання рішення суду у справі № 200/7355/24.
Щодо твердження представника позивача про відсутність у звіті інформації про суму заборгованості в розмірі 227 217,94 грн., суд зазначає наступне.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі Порядок № 845).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунку державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 845 цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
На підставі пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Як визначено пунктом 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).(…)
Відповідно до пункту 8 Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Таким чином, судові рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюються органами Казначейства, а не Пенсійним фондом України та його структурними підрозділами.
При цьому, Порядок № 845 визначає подання відповідної заяви про виконання рішення суду до органів Казначейства за стягувачем, а не за боржником.
За положеннями ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Отже, виконавчі документи, видані за судовими рішеннями про стягнення коштів з державного органу підлягають виконанню Державною казначейською службою України.
Таким чином, виконання рішення у справі № 200/7355/24 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої але не виплаченої пенсії за період з 01.01.2021 року по 01.02.2024 року у сумі 227 217 (двісті двадцять сім тисяч двісті сімнадцять) грн. 94 коп. підлягає виконанню органами Казначейства.
При цьому нормативно-правовими актами не визначено обов'язок пенсійному органу щодо ведення обліку рішень про стягнення коштів у відповідних реєстрах, надсилання органам казначейства виконавчих листів за такими рішення тощо.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
В силу частини третьої статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).
З наданих матеріалів справи, судом встановлено, що залишок невиплачених пенсійних коштів, нарахованих на виконання рішення суду Позивачу складає 163 541,29 грн.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз викладеного вище, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства - ефективний захист та поновлення порушених прав.
Враховуючи, що відповідачем самостійно розраховано суму заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №200/7355/24, а вказане рішення у встановлений судом спосіб не виконано понад чотири місяці, суд дійшов висновку з власної ініціативи змінити спосіб виконання рішення суду.
Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу.
При цьому, судом враховується, що зміна способу і порядку виконання не змінює та не зачіпає суті самого судового рішення, сутністю якого є, зокрема, поновлення прав позивача на виплату заборгованості зі страхових виплат.
Відтак, суд вирішив змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №200/7355/24, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої за період з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року проте невиплаченої пенсії у розмірі 163 541,29 грн.
Разом з тим, оскільки суд змінює спосіб виконання рішення суду, суд вважає, що встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві нового строку для подання звіту про виконання судового рішення недоцільне.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №200/7355/24.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати штрафу.
Змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №200/7355/24 із «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) нарахувати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію та сплатити заборгованість за період з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року.» на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої за період з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року проте невиплаченої пенсії у розмірі 163 541,29 грн.»
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров