28 листопада 2025 року Справа №160/32356/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Сікілінди Олександра Івановича про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Горлова Артема Миколайовича до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
11.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11.11.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Горлова Артема Миколайовича до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо не застосування норми абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановлення чи перевищує розмір підвищення грошового доходу ОСОБА_1 суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу за посадою, яку займав ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) з 07.10.2021 року неправомірними;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення із урахуванням норми абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01.02.2023 року по 20.06.2025 року у розмірі 127 943,63 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 є звільненим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.06.2025 року № 259. Позивач проходив військову службу за контрактом у період з 01.02.2023 року по 20.06.2025 року. За час проходження військової служби позивачу здійснювалась виплата грошового забезпечення, натомість розрахункових листів на його адресу від відповідача за вказані періоди військової служби не надходило. У зв'язку із здійсненням неправомірних розрахунків посадового окладу за період проходження військової служби, позивач звернувся із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Суд ухвалою від 08.08.2025 року постановив відкрити провадження по справі № 160/22335/25. У межах провадження, військова частина НОМЕР_1 (яка також являється відповідачем по даній справі) подала відзив на позовну заяву та додала до неї картку обліку грошового забезпечення, після аналізу якої стало зрозуміло, що індексація грошового забезпечення позивача у період 01.02.2023 року по 20.06.2025 року була нарахована невірно. Відтак, у позивача виникла необхідність у зверненні до суду задля захисту соціальних прав та законних інтересів останнього, а саме - для встановлення правильного розрахунку грошового забезпечення та стягнення належних сум, які були нараховані з порушенням чинного законодавства.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.11.2025 року передана судді Пруднику С.В.
14.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення із урахуванням норми абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01.02.2023 року по 20.06.2025 року у розмірі 127 943,63 грн. Судом зобов'язано витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 11.12.2025 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
24.11.2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. Позивач вимагає визнати неправомірними дії відповідача щодо не застосування норми абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановлення чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу за посадою, яку займав позивач з 07.10.2021 року неправомірними. Але з 07.10.2021 по 24.11.2021 року позивач взагалі не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Він прибув до військової частини для проходження строкової військової служби 24.11.2021 року і з того дня його було зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2021 № 252). Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)». Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк зверненнядо суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. В першу чергу варто зазначити, що позивач взагалі не звертався до командування військової частини НОМЕР_1 з питань викладених у позовній заяві. Щодо періоду з 19 липня 2022 року по 20 червня 2025 року діє правило яке обмежує право на оскарження до суду у тримісячний строк який обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому «повинна» необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Відтак, адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Представник відповідача звертає увагу на те, що позовні вимоги позивача стосуються всього періоду проходження ним військової служби і не є спором який виник при звільненні. в якій визначив що у справі, пов'язаній зі спором щодо грошового забезпечення військовослужбовця, днем коли військовослужбовець дізнався або мав дізнатися про порушення свого права в частині виплати грошового забезпечення є дата його виключення із списків військової частини. З точки зору Верховного Суду документом який підтверджує цей факт є грошовий атестат. Так, у пунктах 77, 78 постанови Верховного Суду від 21 березня 2025 року по справі №460/21394/23 роз'яснено, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).Саме дата вручення позивачу зазначеного документа (грошового атестата), є подією, з якою Верховний суд пов'язує початок перебігу строку звернення до суду. Щодо твердження позивача про те що йому стало відомо про можливе порушення його прав в частині невірного нарахування індексації грошового забезпечення лише після відкриття Дніпропетровським окружним адміністративним судом 08.08.2025 року провадження у справі №160/22335/25 з картки обліку грошового забезпечення наданої військовою частиною НОМЕР_1 то воно не відповідає дійсності оскільки до позовної заяви позивача у справі №160/22335/25 було додано копію грошового атестату виданого військовою частиною НОМЕР_1 20.06.2025 при звільненні позивача з військової служби (додаємо квитанцію з переліком документів спрямованих до Електронного суду позивачем у справі № 160/22335/25). Тобто даним фактом підтверджується, що в червні 2025 року позивач вже точно був ознайомлений із своїм грошовим атестатом. Отже представник відповідача вважає, що позивачем по справі пропущено строки звернення до адміністративного суду. в частині що стосується періоду з 19 липня 2022 по 20 червня 2025 року. Щодо індексації за 2023 рік - відповідно до ч.3 “Прикінцевих положень» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Також, статтею 39 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Тому вимоги позивача про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення як поточної так і індексації-різниці за період з 01.02.2023 по 31.12.2023 року є неправомірними. Щодо нарахування і виплати індексації за період з 01.01.2024 по 20.06.2025 то судячи з тексту позовної заяви позивачем оскаржується не нарахування та невиплата йому так званої індексації-різниці грошового забезпечення. У березні 2018 року вступило у силу передбачене постановою Кабінету міністрів від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» підвищення розміру посадових окладів та інших виплат, які не мають разового характеру, всіх категорій військовослужбовців. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених враховуються грошових доходів населення. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої грошової індексації грошового забезпечення військовослужбовців було розпочато наново з квітня 2018 року. Відповідно до п.5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходів. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходів, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації розміром підвищення доходів Разом з тим у разі коли відбувається зростання тарифних ставок (окладів) у місяця підвищення доходів враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Порівняння суми підвищення грошового доходу та суми індексації має здійснюватися відповідно до прикладу, наведеному у додатку 4 до Порядку № 1078. Зокрема, у зазначеному прикладі порівняння суми підвищення грошового доходу та суми індексації здійснюється в умовах місяця, коли відбулось посадового окладу. Тобто у березні 2018 року порівняння суми підвищення грошового забезпечення має здійснюватися не у порівнянні із розміром грошового забезпечення, який склався у лютому 2018 року, а з урахуванням посадового окладу до і після його підвищення, а також всіх складових грошового забезпечення. які не мають разового характеру та були встановлені на березень 2018 року. Надбавки та грошові винагороди, які не були встановлені у березні 2018 року не мають враховуватися для здійснення порівняння суми підвищення грошового доходу та суми індексації. Таку позицію викладено у листі Міністерства соціальної політики України від 17.01.2023 № 168/0/290-23/51. Як зазначається позивачем у позовній заяві сума можливої індексації у березні 2018 року становить 4463,15 грн. Оскільки позивач станом на березень 2018 року не проходив військову службу то військовою частиною НОМЕР_1 для вирішення питання про наявність підстав для виплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та встановлення чи перевищує розмір підвищення грошового доходу ОСОБА_1 суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу за посадою, яку займав ОСОБА_1 було проведено порівняння відповідних грошових забезпечень. Отже, військовою частиною НОМЕР_1 визначено що у березні 2018 року відбулось збільшення грошового забезпечення, обрахованого відповідно прикладу, наведеному у додатку 4 до Порядку № 1078, на 4869 гривень 20 копійок. Тобто, з довідки наданої військовою частиною НОМЕР_1 видно, що сума підвищення доходу перевищує суму можливої індексації. Таким чином, розмір збільшення грошового забезпечення у березні 2018 року перевищує розмір індексації станом на березень 2018 року і у позивача відсутнє право на отримання індексації - різниці. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 200/3994/24. Щодо витребування судом пояснень нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2023 по 20.06.2023 то представник відповідача вважає, що даний відзив на позовну заяву і є такими поясненнями, які повністю розкривають запитуване судом запитання. Відтак представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не відповідає вимогам адміністративного судочинства.
Також, 24.11.2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження, в якому представник відповідача просить суд зупинити провадження по справі №160/32356/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/22335/25 у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи №160/32356/25 до вирішення справи №160/22335/25.
Аргументи даного клопотання зводяться до наступного. 08.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 року у справі №160/22335/25 відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про: визнання протиправними дій відповідача, щодо застосування розміру прожиткового мінімуму встановленого на 01 січня 2018 років для визначення розміру окладу військовослужбовця ОСОБА_1 в період з 07.10.2021 по 20.06.2025 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати недоотримане грошове забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням встановленого прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2021 року за період з 07 жовтня 2021 по грудень 2021 року включно, з урахуванням встановленого прожиткового встановленого станом на 01 січня 2022 року за період з січня 2022 року по грудень 2022 року включно, з урахуванням встановленого прожиткового встановленого станом на 01 січня 2023 року за період з січня 2023 року по грудень 2023 року включно, з урахуванням встановленого прожиткового встановленого станом на 01 січня 2024 року за період з січня 2024 року по грудень 2024 року включно, з урахуванням встановленого прожиткового встановленого станом на 01 січня 2025 року за період з січня 2025 року по 20 червня 2025 року включно; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати недоотримане грошове забезпечення ОСОБА_1 недоотриману одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з розрахунку грошового забезпечення, розмір окладу якого розрахований з урахуванням прожиткового мінімуму встановленого станом на 01 січня 2025 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати недоотримане грошове забезпечення ОСОБА_1 компенсаційні виплати (компенсація за невідгуляні відпустки) з розрахунку грошового забезпечення, розмір окладу якого розрахований з урахуванням встановленого прожиткового встановленого станом на 01 січня 2025 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати недоотримане грошове забезпечення ОСОБА_1 недоотриману матеріальну допомогу та допомогу на оздоровлення за період військової служби, з урахуванням висновків суду Від рішення суду по справі №160/22335/25 буде залежати можлива зміна розміру посадового окладу позивача у 2023-2025 роках. Збільшення розміру посадових окладів відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» впливає на момент виникнення у громадян права на отримання індексації і на визначення розміру індексації грошових доходів. Представник відповідача вважає, що без вирішення питання про розмір посадового окладу позивача у 2023-2025 роках об'єктивно неможливо вирішити питання про наявність чи відсутність у позивача права на нарахування і виплату йому індексації грошового забезпечення у період 01.02.2023 по 20.06.2025, що є предметом спору у справі №160/32356/25.
Вирішуючи означене клопотання у справі, суд дійшов наступного.
Варто зазначити, що зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Так, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на зазначені вимоги процесуального закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Представником відповідача не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють установити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в адміністративній справі №160/22335/25.
Водночас, представником відповідача, в обґрунтування наявності підстав для зупинення провадження по даній справі в порядку ст.236 КАС України зазначено лише про те, що у без вирішення питання про розмір посадового окладу позивача у 2023-2025 роках об'єктивно неможливо вирішити питання про наявність чи відсутність у позивача права на нарахування і виплату йому індексації грошового забезпечення у період 01.02.2023 по 20.06.2025, що є предметом спору у справі №160/32356/25.
Інших доказів щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи представником відповідача до суду не надано, а відтак наразі представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин об'єктивної неможливості розгляду адміністративної справи №160/22335/25 в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі, а отже у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236, 241-243, 248, 256 суд, -
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник