28 листопада 2025 рокуСправа №160/27718/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.09.2025 року через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 30.09.2025 року просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до загального стажу та розрахунку розміру пенсії період роботи згідно оригіналу трудової книжки з 03.12.1992 року по 14.07.1995 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) врахувавши до загального стажу та розрахунку розміру пенсії період роботи згідно оригіналу трудової книжки з 03.12.1992 року по 14.07.1995 рік з дати призначення пенсії (з 08.06.2025 року);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити перераховану пенсію за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з дня її призначення, а саме з 08.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 13.06.2025 до Пенсійного фонду України із використанням із заявою про призначення їй пенсії за віком. Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Позивачці було призначено пенсію за віком. При призначенні пенсії Позивачці не враховано період роботи з 03.12.1992 року по 14.07.1995 рік в Державному Карельському науково-дослідному інституті. На підставі цього ОСОБА_1 звернулась до Відповідача 1 із заявою про здійснення повного, всебічного аналізу документів, зарахувавши даний період. У відповідь на звернення було отримано Лист № 40560-30944/Н-01/8-0400/25 від 03.09.2025 року про відмову у перерахунку пенсії. Про неврахування стажу Позивачку повідомлено не було, причини та підстави такого не врахування також невідомі. Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки зазначений стаж підтверджується записами у трудовій книжці.
Ухвалою суду від 02.10.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
17.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, заява позивача від 13.06.2025 розглянута за принципом єдиної черги та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про призначення Позивачу пенсії за віком з 08.06.2025. Позивач не перебуває на обліку та не отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Про що було повідомлено Позивача листом № 40560-30944/Н-01/8-0400/25 від 03.09.2025. За таких обставин, просимо суд задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.10.2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 02.10.2025р.
20.10.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, яка за своїм змістом аналогічна доводам викладеним в позовній заяві
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.06.2025 року Позивачка звернулась через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із використанням електронного цифрового підпису із заявою про призначення їй пенсії за віком.
Відповідно до принципу екстериторіальності Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Позивачці було призначено пенсію за віком.
Після призначення та отримання пенсії у позивачки виникли сумніви стосовно правильності нарахування пенсії зважаючи на те, що згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 не враховано період роботи з 03.12.1992 року по 14.07.1995 рік в Державному Карельському науково-дослідному інституті.
Таким чином, 06.08.2025 року Позивачка звернулась до Відповідача 1 із заявою про здійснення повного, всебічного аналізу документів.
У відповідь на звернення було отримано Лист № 40560-30944/Н-01/8-0400/25 від 03.09.2025 року про відмову у перерахунку пенсії.
Позивач вважає, що не зарахування спірного періоду з 03.12.1992 року по 14.07.1995 рік згідно оригіналу трудової книжки до загального стажу при призначенні пенсії за віком є неправомірним.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід взяти до уваги, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Суд зауважує, що трудова книжка серії серія НОМЕР_2 від 05.09.1984 року вбачається, що остання містить внесені записи щодо спірного періоду роботи ОСОБА_1 , а саме :
- згідно запису № 6 - 03.12.1992 була прийнята на посаду «інженера» наказом № 155/л-с від 09.12.1992 року у Державний Карельський науково-дослідний інститут;
- згідно запису № 10 - 14.07.1995 року було звільнено з посади за власним бажанням згідно наказу № 42/л-с від 11.07.1995 року.
Записи в трудовій книжці містять усі необхідні реквізити, а саме: дати та номери наказів, печатки установи, найменування роботодавця та посад. Крім того, титульна сторінка заповнена згідно паспортних даних, містить підпис та печатку уповноваженої особи. Таким чином, дійсність трудової книжки та записів про роботу не можуть піддаватися сумніву.
Суд зазначає, згідно частиною 1 ст. 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві.
В той же час, позивач працював на території російської федерації до того як Держава Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, а отже періоди роботи з 03.12.1992 року по 14.07.1995 рік, мають бути врахований до страхового стажу позивача.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити перераховану пенсію за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з дня її призначення, а саме з 08.06.2025 року, суд відмовляє, оскільки дана вимога є передчасна та спрямована на майбутнє, оскільки на виконання рішення суду відповідач повинен здійснити спочатку перерахунок пенсії, а потім вирішити питання про виплату недоотриманої позивачем пенсії, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, на користь позивача сплачену ним суму судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до загального стажу та розрахунку розміру пенсії період роботи згідно оригіналу трудової книжки з 03.12.1992 року по 14.07.1995 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) врахувавши до загального стажу та розрахунку розміру пенсії період роботи згідно оригіналу трудової книжки з 03.12.1992 року по 14.07.1995 рік з дати призначення пенсії (з 08.06.2025 року).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін