26 серпня 2025 року Справа 160/23979/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування висновків акту та наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними висновки акта службового розслідування від 03.08.2022 №1098 військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) та скасувати їх;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 №217 про зміну статусу ОСОБА_2 на "самовільно залишив військову частину";
- зобов'язати відповідача змінити статус ОСОБА_2 з "самовільно залишив військову частину" на "зник безвісти";
- зобов'язати відповідача призначити повторне службове розслідування з урахуванням висновків суду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160 КАС України, а саме: зазначена в позовній заяві адреса електронної пошти, як і номер засобу зв'язку позивача ідентичні вказаним даним представника позивача.
При цьому, відповідно до ст.44, ст.47 КАС України позивач має право бути обізнаним про рух справи та особисто отримувати електронні документи. Крім того, до суду не надано доказів неможливості створення позивачем такої адреси електронної пошти.
Також, всупереч норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено поштовий індекс позивача та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, оскільки це обов'язкові реквізити позовної заяви.
Крім того, не надано доказів на підтвердження місця проживання чи перебування позивача всупереч п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, вказаний реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача не відповідає загальноприйнятим стандартам, у зв'язку з чим реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача не зазначено та в порушення ч.4 ст.161 КАС України, не надано до суду належним чином засвідченої копії РНОКПП для перевірки відомостей.
Також, в порушення п.6, п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п.5 та п.9 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Також, ч.5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Також, відповідно до пункту 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено ОСОБА_1 , а вимоги стосуються ОСОБА_2 .
При цьому, матеріали позовної заяви не містять доказів визнання обмежено дієздатним або недієздатним ОСОБА_2 .
Отже, будь-яке судове рішення може вплинути на права, інтереси та обов'язки ОСОБА_2 , тому небхідно визначити його статус відповідно до приписів ст.49 та п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою.
Визначені процесуальним законом строки - це той орієнтовний період часу, протягом якого особа мала б проявити інтерес стосовно свого порушеного права, якщо вона дійсно зацікавлена у його поновленні. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду та стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Що стосується відліку строку звернення із адміністративним позовом, слід зазначити, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
За характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовна заява надійшла до суду засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» 21.08.2025 року, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском встановленого місячного строку звернення до суду.
Стосовно строку звернення до суду з позовною заявою, представником позивача зазначено, що останнім на отриманий наказ від 03.08.2022 №217 подана скарга, яка розглянута та відхилена 11.08.2025, тому строк оскарження слід рахувати з моменту отримання відмови на скаргу, тобто з 11.08.2025 року.
Однак, така позиція є помилковою.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Представником позивача не наведено та не надано жодних доказів об'єктивних та переконливих причин, які завадили надіслати позовну заяву до суду у строк встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд враховує, що згідно ч.6. ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду зі заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування висновків акту та наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов'язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу та його представнику на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська