28 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/11686/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Військова частина НОМЕР_1 , відповідач) в якому просив суд:
1) Визнати протиправною бездіяльність щодо невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою затвердженою Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, відносно отриманої 17 червня 2023 року мінно-вибухової травми.
2) Зобов'язати видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою затвердженою Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, відносно отриманої 17 червня 2023 року мінно-вибухової травми.
3) Визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення службового розслідування, яке передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, відносно зафіксованого 02.05.2024 у первинній медичній карті №5300/38 діагнозу: посттравматичний стресовий розлад.
4) Зобов'язати провести службове розслідування, яке передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, відносно зафіксованого 02.05.2024 у первинній медичній карті №5300/38 діагнозу: посттравматичний стресовий розлад.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 17.04.2024 по 22.06.2025 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с. Степове, с. П'ятихатки Василівського району Запорізької області. 02.05.2025 він був евакуйований до медичного закладу з діагнозом посттравматичний стресовий розлад. В період з 03.05.2024 по 05.06.2025 проходив тривале стаціонарне лікування. Довідкою ВЛК №39 від 08.01.2025 встановлено, що захворювання позивача пов'язане із захистом Батьківщини. 03.08.2025 представник позивача звернулась до відповідача з заявою про видачу позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою затвердженою Додатком 5 до Положення №402, з виплатою додаткової винагороди у розмірі передбачену пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Однак, відповідач листом від 22.08.2025 відповідач відмовив у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та виплаті додаткової винагороди.
Вважає, що відповідач протиправно не видав довідку форми 5 та не провів службове розслідування за фактом отриманої позивачем травми. З урахуванням наведеного просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 01.11.2025 відповідач позов не визнав та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що відсутні підстави для проведення службового розслідування та видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою 5, оскільки поранення та захворювання не є тотожними поняттями, що вбачається, зокрема, і з Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. Позивач у спірні періоди перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, а не у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), а тому відсутні підстави для видання йому довідки. В журналі бойових дій не зафіксовано, що позивач перебуваючи на позиції зазнав поранень або травм, в тому числі захворювань, а обставини відображені у анамнезі виключно зі слів позивача та жодними доказами не підтверджені. Також не передбачено проведення службового розслідування при кожному захворюванні військовослужбовця. Крім того, зазначає, шо позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 17.04.2024
У відповіді на відзив від 09.09.2025 представник позивача зазначає, що на її запит від 03.08.2025 про проведення службового розслідування та надання довідки визначеної додатком 5 до Положення №402, відповідач листом від 22.08.2025 повідомив, що ОСОБА_1 не отримав поранення, травму, контузію, каліцтво після введення воєнного стану, які пов'язані із захистом Батьківщини. Відповідно підстав для видачі йому довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у посадових осіб військової частини не має.
Зазначає, що з приводу такої бездіяльності позивач планує звертатися до суду в іншому провадженні.
Вважає, що ВЛК наділені виключними повноваженнями щодо встановлення причинного зв'язку травм та захворювань військовослужбовців із захистом Батьківщини, а тому відсутність довідки про обставини травми ОСОБА_1 не може свідчити про відсутність причинного зв'язку його психічного розладу із захистом Батьківщини.
В запереченнях у відповіді на відзив від 12.10.2025 відповідач зазначає, що після огляду лікарем військової частини позивача направили для лікування у 66 ВМГ, міста Кам'янське. При цьому жодним нормативним актом не передбачена видача довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) при направленні для лікування у заклади охорони здоров'я. Також не передбачено проведення службового розслідування при кожному захворюванні військовослужбовця. ОСОБА_1 17.04.2024 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а вже 01.05.2024 звернувся за медичною допомогою до медичної роти. Тобто, не виконував жодних бойових завдань, а вже фактично був хворий. З медичних документів, приєднаних до позовної заяви, що у даному випадку не було нещасного випадку, а є захворювання, яке розвивалось поступово на тлі психоемоційних перевантажень. За таких обставин відсутні підстави для проведення розслідування та видачі довідки.
У відповіді на відзив від 04.11.2025 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги посилаючись на обставини викладених в позовній заяві.
Інших заяв чи клопотань по суті справи від сторін не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 17.04.2024 по 22.06.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №237 від 19.04.2025 ОСОБА_1 приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в с. Степове, с. П'ятихатки Василівського району Запорізької області з 30.10.2022 по 12.02.2023, з 24.02.2023 по18.09.2023, з 30.09.2023 по 10.11.2023, з 23.11.2023 по 13.01.2024, 26.01.2024 по 16.04.2025.
02.05.2025 позивач звернувся за медичною допомогою та був направлений до 66 ВМГ, міста Кам'яське з діагнозом «посттравматичний стресовий розлад».
У період з 03.05.2024 по 05.06.2025 позивач проходив стаціонарне лікування в різних медичних закладах з діагнозом: посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу F-43.1. Двобічна вертеброгенна люмбоішіалгія на ґрунті остеохондрозу поперекового відділу хребта з протрузіями дисків L4-L5, L5-S1. Міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом та незначним порушенням статитко-кінетичної функції хребта.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №180 від 22.06.2025 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» за станом здоров'я - за наявності інвалідності, та виключено зі списків особового складу військової частини.
03.08.2025 представник позивача звернулась до відповідача з заявою про видачу позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою затвердженою Додатком 5 до Положення №402, з виплатою додаткової винагороди у розмірі передбачену пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Листами від 22.08.2025 та 02.10.2026 відповідач відмовив позивачу у видачі довідки про обставини отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) та виплати йому додаткової винагороди у зв'язку з проходженням лікування.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення службового розслідування, яке передбачене Інструкцією№332 та невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою затвердженою Додатком 5 до Положення №402 протиправними представник позивача звернулась до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року (далі - Статут Внутрішньої служби), визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Відповідно до статті 255 Статут Внутрішньої служби військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
Згідно із статтею 260 Статут Внутрішньої служби на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З первинної медичної картки (форма 100) виданої 66 ВМГ ПП м. Кам'яське від 02.05.2024, використання якої було визначено чинним станом на той час додатком 4 наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 №258 «Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України», відповідно до якого первинна медична картка (форма 100) - це документ, який заповнює медик після надання першої домедичної (екстреної медичної) допомоги, і який повинен бути на усіх етапах лікування, вбачається, що ОСОБА_1 о 17 годині 20 хвилин 02.05.2024 направлений на лікування в Дніпро з діагнозом: «посттравматичний стресовий розлад».
Наданими позивачем медичними документами підтверджено саме факт того, що з травня 2024 року позивач почав звертатися за медичною допомогою з приводу посттравматичного стресового розладу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 року (далі -Порядок №608), визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - ЗСУ), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі- військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від №332 від 27.10.2021 року (далі - Інструкція №332), визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Згідно пункту 1-5 розділу V Інструкції №332 у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1розділу II та пункті 1розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю медичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний:
негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю медичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;
оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;
опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
У рапорті зазначаються:
дата і час настання нещасного випадку;
стислий опис та характеристика місця нещасного випадку;
відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище,
ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження;
стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку;
вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець;
відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
інформація про обсяг до медичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку;
заклад охорони здоров'я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця;
час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім'я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
Командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.
Згідно п.18 розділу ІІ Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Згідно із пунктами 21.1-21.3, 21.5, 21.7, 21.8 глави 21 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.
Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами «a» та «б» не приймаються, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
е) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
з) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.
и) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.
Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
і) "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
ї) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі національного персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов'язків військової служби у складі національного персоналу.
й) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
Постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції №332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції №332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із медичної карти стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
Отже, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд зазначає, що у позивача наявне захворювання «осттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу F-43.1», за наслідком якого його звільнено з військової служби.
Отже наявність у позивача вищевказаного захворювання не є спірним у даному випадку. В свою чергу спірним у даному випадку є причинний зв'язок такого захворювання із проходженням військової служби, або захистом Батьківщини.
Позаштатною військово-лікарською комісією з правами госпітальної ВЛК при КП «ВОПЛ м. Луцька» Волинської обласної ради 08.01.2025 проведено медичний огляд молодшого сержанта ОСОБА_1 та встановлено: Діагноз згідно чинного НК-025 та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу F-43.1. Двобічна вертеброгенна люмбоішіалгія на ґрунті остеохондрозу поперекового відділу хребта з протрузіями дисків L4-L5, L5-S1. Міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом та незначним порушенням статитко-кінетичної функції хребта. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення службового розслідування за фактом отриманої позивачем травми (захворювання).
Таким чином, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести службове розслідування за фактом отриманої позивачем травми (захворювання).
Щодо визначення місця та дати отримання травми, що стала підставою захворювання позивача то, суд зазначає наступне.
Так, дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні) мають бути встановлені саме при проведенні службового розслідування.
В свою чергу, в даному випадку службове розслідування не було проведено, а отже у суду відсутні підстави вважати, що вказана травма (поранення, контузія) була отримана позивачем саме 17.06.2023 під час виконання бойового завдання в с. Степове, чи с. П'ятихатки Василівського району Запорізької області.
Таким чином позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою затвердженою Додатком 5 до Положення №402, то суд вважає, що дана вимоги є передчасною.
Оскільки, службове розслідування в даному випадку не проведено, в свою чергу, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо факту та обставин отриманої позивачем травми (захворювання), а отже спірна довідка може бути видана відповідачем лише за результатами проведеного службового розслідування, та підтвердження отримання позивачем травми в спірний період.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є передчасними, та такими, які заявлені на майбутнє.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведене пояснюється тим, що за загальним правилом особа звертається до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, які потребують поновлення. Без встановлення такого порушення, а лише допускаючи можливість неправомірної поведінки суб'єкта оскарження, суд доходить висновку про не можливість захисту прав у майбутньому, оскільки це не випливає із повноважень, визначених статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування з метою встановлення дійсної причини отримання позивачем травми (захворювання) та зобов'язати відповідача провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини отримання позивачем травми (захворювання), відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України №332 від 27.10.2021, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення службового розслідування з метою встановлення дійсної причини отримання ОСОБА_1 травми (захворювання).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини отримання ОСОБА_1 травми (захворювання), відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський