м. Вінниця
28 листопада 2025 р. Справа № 120/16444/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Хмільник" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання дій незаконними, внесення змін та зобов'язання вчинити дії,-
26.11.2025 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Хмільник" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", в якому просило:
- визнати дії щодо управління Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів об'єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 2039802305109, який розташований за адресою: м. Хмільник, вулиця Курортна, будинок 2Л та об'єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 1893721505109, який розташований за адресою: м. Хмільник, вулиця Курортна, будинок 2 на підставі ухвал Печерського районного суду міста Києва від 03.04.2023 року у справі №757/12536/23-к та від 06 лютого 2023 року у справі №757/2673/23-к незаконними;
- зобов'язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів припинити заходи з управління об'єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 2039802305109, який розташований за адресою: м. Хмільник, вулиця Курортна, будинок 2Л та об'єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 1893721505109, який розташований за адресою: м. Хмільник, вулиця Курортна, будинок 2 на підставі ухвал Печерського районного суду міста Києва від 03.04.2023 року у справі №757/12536/23-к та від 06 лютого 2023 року у справі №757/2673/23-к;
- внести відповідні зміни до реєстрів Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо скасування арешту з об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 2039802305109, який розташований за адресою: м. Хмільник, вулиця Курортна, будинок 2Л та об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1893721505109, який розташований за адресою: м. Хмільник, вулиця Курортна, будинок 2 та виключити відповідні обтяження;
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дій Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо передачі в управління об'єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 2039802305109, який розташований за адресою: м. Хмільник, вулиця Курортна, будинок 2Л та об'єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 1893721505109, який розташований за адресою: м. Хмільник, вулиця Курортна, будинок 2.
27.11.2025 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову у якій просив заборонити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів вчинення будь-яких дій щодо управління (передачі в управління) об'єктами нерухомого майна за реєстраційним номером 2039802305109, який розташований за адресою м. Хмільник Вінницької обл., вулиця Курортна, будинок 2Л та за реєстраційним номером 1893721505109, який розташований за адресою м. Хмільник Вінницької обл., вулиця Курортна, будинок 2.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, представник позивача повідомив, що оприлюднені Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів оголошення про конкурсні відбори управителів та рішення Комісії від 06.08.2025 №136 про визначення ТОВ "Інститут розвитку нерухомості" переможцем для оцінки й подальшої передачі арештованого майна свідчать про реальний і невідкладний намір передати майно Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Хмільник", що унеможливить його подальше користування.
Розглядаючи заяву та вирішуючи питання про необхідність забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Як уже наголошувалося судом, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
При цьому, регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Тому, сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Таким чином, аналіз змісту вказаних норм та правових висновків свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі дії можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд зазначає, що ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №640/15534/22).
Тому фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності дій відповідача, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
На даному ж етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності оскаржуваних дій суб'єкта владних повноважень. Крім того, встановлення ознак їх протиправності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
У даному випадку позивач просить суд заборонити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів вчинення будь-яких дій щодо управління (передачі в управління) об'єктами нерухомого майна за реєстраційним номером 2039802305109, який розташований за адресою м. Хмільник Вінницької обл., вулиця Курортна, будинок 2Л та за реєстраційним номером 1893721505109, який розташований за адресою м. Хмільник Вінницької обл., вулиця Курортна, будинок 2.
Однак, предметом позовних вимог у справі є визнання незаконними цих же дій відповідача та зобов'язання припинити управління відповідним майном.
Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично збігається зі змістом заявлених позовних вимог, що суперечить суті та призначенню інституту забезпечення позову.
Крім того, обставини, на які посилається позивач, самі по собі не свідчать про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача чи реальної загрози неможливості виконання рішення суду.
Питання правомірності дій Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підстав і порядку передачі майна в управління, дотримання законодавства та оцінка доказів є предметом розгляду суду під час вирішення справи по суті, а не на стадії забезпечення позову.
Встановлення ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача на цьому етапі фактично означало б передчасне вирішення адміністративного спору, що є неприпустимим.
Беручи до уваги відсутність передбачених статтею 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також те, що заявлені заходи є тотожними позовним вимогам і їх застосування означало б фактичне вирішення спору до його розгляду по суті, суд вказує на відсутність підстав для забезпечення позову.
Крім того, частиною шостою статті 151 КАС України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Заявником вказано, що на офіційному веб-сайті Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів оприлюднено оголошення про проведення конкурсних відборів управителів спірного арештованого майна.
Пунктом 5 наказу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 12.08.2025 №242 затверджено рішення Комісії з питань проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності, оформлене протоколом від 06.08.2025 №136, яким ТОВ "Інститут розвитку нерухомості" (код ЄДРПОУ 32829994) визначено переможцем конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності для проведення оцінки та рецензування звітів щодо майна, переданого в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі №757/12536/23-к та від 06.02.2023 у справі №757/2673/23-к.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" від 10.11.2015 №772-VIII управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом передачі відповідних активів в управління в порядку, визначеному цим Законом, або їх реалізації.
Отже, вказане свідчить, що Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів фактично розпочато процедуру відбору управителів, в тому числі із застосуванням публічних конкурсів, а заборона вчиняти будь-які дії щодо управління (передачі в управління) об'єктами нерухомого майна матиме наслідком припинення чи інше втручання у її проведення, що імперативно в силу положень частини 6 статті 151 КАС України не допускається.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -
В задоволенні заяви представника Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Хмільник" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Свентух Віталій Михайлович