м. Вінниця
26 листопада 2025 р. Справа № 120/19700/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
суддів: Воробйової І.А.
Віятик Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Мартинюк У.В.
представника позивача: Браславця Я.Ю.
представника третьої особи: Юрченка Т.П.
відповідача не з'явився
представника третьої особи: Заверюхи К.О.
представника третьої особи: не з'явився
представника третьої особи: не з'явився
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМАНДОР БОТ КЛАБ"
до: Державного кадастрового реєстратора відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островського Олега Васильовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт", інженера-землевпорядника Холявко Віталія Миколайовича, Київської міської ради
про: визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМАНДОР БОТ КЛАБ" до Державного кадастрового реєстратора відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островського Олега Васильовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт", інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , Київської міської ради про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації.
21.10.2025 представником Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" подано клопотання про закриття провадження у справі. Обґрунтовуючи подане клопотання представник третьої особи зазначає, що судами апеляційної і касаційної інстанції не було звернуто уваги на ту обставину, що на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:115:0009 виникли речові права - 02.07.2021, що виключало можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
23.10.2025 представником позивача подано заперечення щодо клопотання про закриття провадження у справі. Обґрунтовуючи подане клопотання представник позивача зазначає що у прийнятому рішенні колегія суддів дійшла до висновку що спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних правовідносинах реалізував наявні у нього за законом контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Спору про речове право у справі, що розглядається, не виникло.
Представник позивача зазначає, що в межах поданого адміністративного позову позивач звернулась в межах оскарження дій державного кадастрового реєстратора, вчинених з порушенням визначеної законом процедури реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Позивач оскаржує саме дії суб'єкта владних повноважень - державного кадастрового реєстратора про реєстрацію земельної ділянки, сформованої інженером-землевпорядником за його технічною документацією, посилаючись при цьому на недотримання таким державним кадастровим реєстратором встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
В судове засідання 26.11.2025 відповідач Державний кадастровий реєстратор відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островський Олег Васильович та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача інженер-землевпорядник Холявко Віталій Миколайович не прибули, натомість подали заяви про проведення судового засідання без їх участі.
Представник Київської міської ради не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
В судовому засіданні 26.11.2025 представник третьої особи підтримав заявлене клопотання про закриття провадження. Обґрунтовуючи позицію з приводу заявленого клопотання представник третьої особи наголосив, що до повноважень Верхового Суду не відноситься встановлення нових обставин, які не були встановлені судами попередніх інстанцій. Разом із тим у своїй постанові колегією суддів зазначено, що якщо у результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору. Тому просить у відповідності до п.1. ч. 1 ст.238 КАС України закрити провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо поданого клопотання також наголосив про відсутність у межах поданої заяви спору про право у цьому процесі. Представник зазначив, що подане клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" від 21.10.2025 щодо закриття провадження у справі згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України є необґрунтованим та безпідставним, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМАНДОР БОТ КЛАБ" у судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання про закриття провадження у справі у повному обсязі та підтримав заявлену позицію представника позивача.
Визначаючись щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, суд виходив із наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Вказана позиція суду узгоджується за висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 01.02.2022 у справі № 120/7546/20-а.
Предметом спору у цій справі є дії відповідача, як державного кадастрового реєстратора - суб'єкта владних повноважень, пов'язані з реєстрацію земельної ділянки, сформованої інженером-землевпорядником за його технічною документацією, посилаючись при цьому на недотримання відповідачем своїх обов'язків, встановлених Законом України "Про Державний земельний кадастр".
В даному ж випадку, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача та скасувати державну реєстрацію. В межах даного позову позивач оскаржує дії державного кадастрового реєстратора, які на її думку вчинені з порушенням визначеної законом процедури реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі посилаючись при цьому на недотримання таким державним кадастровим реєстратором встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
Позивач в межах даного позову не оскаржує питання порушення права та/або інтересу у володінні або користуванні земельною ділянкою як про це зазначає відповідач.
Суд критично оцінює посилання представника Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" що судами апеляційної і касаційної інстанції не було звернуто увагу, що на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:115:0009 виникли речові права - 02.07.2021, що виключало можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки у постанові від 27.08.2025 колегія суддів Верховного Суду, яка прийнята за результатом розгляду касаційної скарги ПАТ "Київський річковий порт" в даній адміністративній справі, дійшла висновку, що у даному випадку позивачем не ставилось питання порушення її права та/або інтересу у володінні або користуванні земельною ділянкою. ОСОБА_1 піднімається виключно питання у перевірці дотримання державним кадастровим реєстратором визначеної законом процедури та виконання своїх обов'язків.
При цьому, відсутній будь-який спір за межі земельної ділянки, так само як і щодо прав позивача або третіх осіб на ці земельні ділянки. В результаті здійснення оскарженої позивачем державної реєстрації земельної ділянки, така земельна ділянка залишається комунальною власністю територіальної громади міста Києва.
Тому колегія суддів прийшла до висновку, що цей спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних правовідносинах реалізував наявні у нього за законом контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Спору про речове право у справі, що розглядається, не виникло.
Дані висновки містяться у пунктах 44-47 зазначеної вище постанови Верховного Суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 у справі №480/749/23.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Як наслідок, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого представником Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" клопотання про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, -
В задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" про закриття провадження у справі, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 28.11.2025.
Головуючий суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Судді Воробйова Інна Анатоліївна
Віятик Наталія Володимирівна