м. Вінниця
28 листопада 2025 р. Справа № 120/10155/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України (далі - третя особа) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення до ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з 03.09.20218 ОСОБА_2 із військового обліку на підставі свідоцтва про хворобу № 1176 госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю НВМКЦ «ГВКГ», оскільки на підставі статті 38-а графи І розлад хвороб графи 5 таблиці «Д» позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військової служби.
При цьому, позивач наголошує, що 01.04.2025 його протиправно, повторно автоматично поставлено на військовий облік відповідно до змін згідно постанови КМУ № 932.
Ухвалою суду від 28.07.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України.
24.09.2025 позивачем до суду подано клопотання про залучення в якості співвідповідача - Міністерство оборони України.
А також, подано до суду додаткові пояснення, які фактично відповідають доводам, викладеним у позовній заяві та клопотанні про залучення в якості співвідповідача - Міністерство оборони України.
25.09.2025 представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. Також, відповідач зауважує, що виключення військовозобов'язаного з військового обліку здійснюється у визначеному законом порядку, який передбачає особисту участь громадянина у територіальному центрі комплектування. Такий алгоритм закріплений Порядком № 921 (чинним до 05.01.2023) та Порядком № 1487 та не зводиться лише до внесення відмітки у військово-обліковий документ.
ОСОБА_1 у 2018 році визнаний ВЛК непридатним до військової служби, однак до ІНФОРМАЦІЯ_2 для завершення процедури виключення з обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру особисто не прибув, чим порушив вимоги чинного порядку.
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок ведення Єдиного державного реєстру, затверджений наказом МОУ № 94 від 28.03.2022 року, який також передбачав необхідність особистого прибуття військовозобов'язаного.
З 25.08.2023 набрали чинності зміни до Положення про військово-лікарську експертизу (наказ МОУ № 490), які встановлюють обов'язкове затвердження рішення ВЛК ТЦК та СП регіональною ВЛК протягом 5 днів. Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконав обов'язку щодо своєчасного оформлення матеріалів та особистої явки до набрання чинності новими нормами, висновок ВЛК підлягає поновленню.
Таким чином, через невиконання позивачем законодавчо встановленого обов'язку особисто завершити процедуру виключення з військового обліку та з урахуванням змін у нормативному регулюванні, у відповідача відсутні правові підстави для внесення відповідних відомостей та виключення позивача з обліку відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Також заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
29.09.2025 позивачем до суду подано відповідь на відзив, з якої слідує, що основним доводом позовної заяви є те, що позивач був виключений із військового обліку ще 13.09.2018, а тому не міг бути взятий на військовий облік повторно.
Разом з тим, станом на 13.09.2018 позивачем та службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснено усі визначені законом дії для виключення ОСОБА_1 із військового обліку, а тому 13.09.2018, такий був виключений із військового обліку.
При цьому, позивач наголошує, що якби посадові особи відповідача після запровадження ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виконали свої обов'язки та перенесли інформацію із паперових особових справ до реєстру, то не було б порушеного права ОСОБА_1 .
Також, позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву на адміністративний позов.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення співвідповідача у цій справі.
05.11.2025 позивачем до суду подано додаткові пояснення у справі, які обґрунтовуються тим, що позивач не мав наміру змінювати предмет та підстави позову при зверненні до суду із клопотанням про залучення співвідповідача у цій справі Міністерство оборони України.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що
Відповідно до запису обліково-послужної карти до військового квитка серії НОМЕР_1 від 26.07.2017 ОСОБА_1 відрахований з навчання та звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до відомостей у військовому квитку від 13.09.2018, позивача поставлено на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 з одночасним виключенням з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 13.09.2018. Підставою виключення з військового обліку стало свідоцтво про хворобу №1176 військово-лікарської комісії №2453 від 13.08.2018.
Згідно свідоцтва про хворобу позивачу установлено діагноз: міокардіофіброз, вторинний пролапс передньої стулки мітрального клапану з регургітацією I ст., стулок трикуспідального клапану з регуртітацією І ст., стійка міграція надшлунучкового водія ритму, минуча атріовентикулярна блоката 1 ст. ізольований міжхребцевий остреохондроз грудо-поперекового відділів хребта без порушення функцій, хронічна вертеброгенна люмбалія без порушення функцій, хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії, хронічний тонзиліт у фазі компенсації.
Крім того установлено, що: захворювання, ТАК, пов'язані із проходженням військової служби. Тому, на підставі статті 38-а графи І Розклад хвороб графи 5 таблиці «Д» додаткових вимог позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, з 13.09.2018 ОСОБА_1 виключено з військового обліку за станом здоров'я.
Як зазначає позивач, що у травні 2021 у його військовому квитку відповідальними працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 формально внесено відмітку про взяття на військовий облік при цьому, офіційного взяття на військовий облік не відбувалося та відповідне рішення про взяття ОСОБА_1 на військовий облік уповноваженими особами не ухвалювалося, відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не вносилися, а лише формально у військово-обліковому документів зроблено відповідну відмітку.
В подальшому в травні 2025 року із системи «Резерв+» ОСОБА_1 установив, що його поставлено на військовий облік та наразі він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідь на адвокатський запит Міністерство оборони України листом від 20.06.2025 № 952/8/11729 повідомило, що позивач автоматично взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно змін від 01.04.2025 до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 932.
Вважаючи повторне (автоматичне) взяття ОСОБА_1 на військовий облік протиправним та таким, що суперечить вимогам закону, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву на адміністративний позов, суд зазначає наступне.
Як зазначено у клопотанні, що у визначений судом строк відповідач не мав змоги вчасно підготувати всі необхідні документи та подати їх до суду через велику завантаженість у роботі.
Особливості процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною четвертою статті 121 КАС України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Тобто, встановлений судом п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву є мінімальним строком, визначеним законом. Разом із тим суд вважає, що за певних обставин такий строк дійсно може бути більш тривалішим, що є необхідним для належного забезпечення учасників процесу можливості реалізації їх процесуальних прав.
Тому, з огляду на принципи змагальності, рівності сторін та забезпечення права бути почутим, а також виходячи з обов'язку суду дослідити всі обставини справи повно, всебічно та об'єктивно, існують підстави для поновлення строку на подання відзиву. Непоновлення такого строку може призвести до порушення процесуальних прав сторони та ухвалення рішення без належного врахування її доводів, що суперечить засадам справедливого судового розгляду.
У зв'язку з цим, з метою дотримання балансу процесуальних прав сторін та забезпечення справедливого судового процесу, строк на подання відзиву підлягає поновленню.
Також, стосовно клопотання позивача про надання дозволу на подання додаткових пояснень у відповідності до норм ч. 5 ст. 159 КАС України та врахування таких у рішенні суд зазначає наступне.
З урахуванням принципів змагальності, пропорційності та забезпечення права кожної сторони бути почутою, суд вважає клопотання обґрунтованим, а подані додаткові пояснення такими, що підлягають прийняттю та врахуванню під час ухвалення судового рішення.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема, і дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно вимог ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.п.2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є: утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (п. 20 Порядку №1487).
Згідно з п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Підстави виключення з військового обліку встановлені частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як встановлено судом, в матеріалах справи міститься копія військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , де наявний запис: " відрахований з навчання та звільнений з військової служби у запас за п. «б» (за станом здоров'я) та направлений для постановки на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Також, у військовому квитку містяться відмітки: від 13.09.2018 року про взяття ОСОБА_1 на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 та відмітка від 13.09.2018 про виключення з військового обліку».
Разом з тим, підставою для виключення з військового обліку стало свідоцтво про хворобу № 1176 військово-лікарської комісії від 13.08.2018 року.
Відповідно до свідоцтва про хворобу позивачу установлено діагноз: міокардіофіброз, вторинний пролапс передньої стулки мітрального клапану з регургітацією I ст, стулок трикуспідального клапану з регуртітацією І ст, стійка міграція надшлунучкового водія ритму, минуча атріовентикулярна блоката 1 ст. ізольований міжхребцевий остреохондроз грудо-поперекового відділів хребта без порушення функцій, хронічна вертеброгенна люмбалія без порушення функцій, хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії, хронічний тонзиліт у фазі компенсації.
Також установлено, що: захворювання, ТАК, пов'язані із проходженням військової служби.
На підставі статті 38-а графи І Розклад хвороб графи 5 таблиці «Д» додаткових вимог визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-ІХ (набрання чинності 23.04.2021) установлено, що:
територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом;
територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_5 є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_6 , на якого покладено обов'язок виключення з військового обліку громадян.
Суд звертає увагу, що позивач просить виключити його з військового обліку та зазначає, що вже був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі законодавства, чинного на момент вчинення відповідної дії (оформлення військового облікового документа) та, відповідно, не має статусу військовозобов'язаного.
При цьому, суд зауважує, що повторного взяття на військовий облік чинне законодавство не передбачає.
Відповідно до п. 12 ч. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов'язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
В пункті 55 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), зазначено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", є чинним та не потребує обов'язкової заміни у разі (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
Таким чином, позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 до 13.08.2018 та з 13.08.2018 цим же ІНФОРМАЦІЯ_4 був виключений з військового обліку за станом здоров'я, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .
При цьому, виданий позивачу 26.09.2017 військовий квиток серії НОМЕР_1 та внесені до нього записи зберігають свою чинність.
16 березня 2017 року прийнято Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" №1951-VIII (далі-Закон №1951-VIII), який визначив правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1 ст. 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 ч.1 ст. 9 №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ № 94 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок № 94).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку № 94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру; захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку № 94, суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
- внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
- внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
- верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
- перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
- знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Згідно з п.2 розділу IV Порядку № 94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
- в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
- у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Із системного аналізу наведених норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Як встановлено судом, згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 виключений з військового обліку з 13.09.2018 року.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (в редакції станом на 13.09.2018), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі-Положення №402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1.1 Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 22.1 розділу ІІ Положення №402 визначено, що дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
У відповідності до п.п. "в" пункту 22.1 розділу ІІ Положення № 402 на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу.
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
З урахуванням викладеного вище суд зазначає, що наведені норми Положення про ВЛК не вимагають від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем дій по виключенню позивача з військового обліку, є постанова ВЛК.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення під час виключення його з обліку, чи подання позивачем підроблених документів під час визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідач не надав доказів, що позивачем було повідомлено свідомо неправдиві відомості та/або надані документи містили недостовірні дані та/або були підробленими.
Окрім того суд звертає увагу, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити висновок, що процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась в минулому (вересень 2018 року), і ніким за цей час не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.
Водночас, процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена, в тому числі і для повторного проведення процедури виключення з військового обліку.
Однак, саме на відповідача покладаються повноваження щодо внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому після отримання від позивача заяви про внесення змін відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має внести зміни до Реєстру щодо відомостей стосовно позивача.
На переконання суду, в даному випадку позивач виконав усі необхідні та залежні від нього дії, які вимагалися нормами чинного законодавства як на час проходження ним військово-лікарської комісії (пройшов медичний огляд, подав відповідачу військово-обліковий документ для внесення відповідних записів), так і протягом часу до звернення з позовом до суду та очікував від відповідача вчинення відповідних передбачених законодавством дій щодо внесення до Реєстру актуальних та дійсних відомостей щодо ОСОБА_1 .
Проте, всупереч наведеним вище законодавчим приписам відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, що зазначені у військовому квитку в паперовій формі, відповідачем не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так, як збирання відомостей здійснюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких також відноситься відповідач, на підставі інформації, що подається, зокрема особисто військовозобов'язаними, тому, після надходження заяви від позивача у відповідача виник обов'язок внести вказані дані до цього Реєстру.
Таким чином, відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не привів відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у відповідність до відомостей, зазначених у військовому квитку позивача, а саме не вніс до Реєстру інформацію про виключення позивача з військового обліку, з зазначенням підстав.
Обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яку позивач не має впливу, не може створювати негативні наслідки для позивача.
Суд зазначає, що невнесення до Реєстру актуальних відомостей про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
У зв'язку із зазначеним, суд не приймає доводи представника відповідача про те, що виключення з військового обліку має чітко визначений алгоритм дій для забезпечення якого Порядком № 1487 передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_2 та не обмежена лише проставлянням відповідної відмітки у військово-обліковому документі.
При цьому, суд наголошує, що саме у зв'язку із протиправною пасивною поведінкою працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 (як правонаступника) відомості про виключення ОСОБА_1 із військового обліку 13.09.2018 року до Реєстру не було внесено, з урахуванням того, що у військовому квитку позивача проставлено відмітку про виключення останнього з військового обліку.
Таким чином, хоч постановою КМУ від 16.08.2024 за № 932 визначено автоматичне взяття на облік осіб, однак таке автоматичне взяття позивача на облік є протиправним, оскільки воно суперечить ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров'я виникло ще 13.09.2018 року на підставі відповідного рішення ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов'язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.
Тобто, відповідач неправомірно та всупереч закону ставить в залежність можливість відновлення порушеного права позивача на виключення з військового обліку за станом здоров'я, яке виникло станом на 2018 рік, від можливості виконання приписів внесених змін від 01.04.2025 до постанови КМУ № 932.
За наведеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави для внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно виключення з військового обліку за станом здоров'я, оскільки вчинення таких дій прямо передбачено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не вчинення таких дій фактично є порушенням з боку державного органу взятих на себе зобов'язань, тобто є порушенням принципів належного урядування та юридичної визначеності.
У зв'язку із зазначеним суд визнає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Що стосується автоматичного взяття відповідачем ОСОБА_1 на військовий облік у зв'язку із внесенням змін від 01.04.2025 до постанови КМУ № 932, суд зазначає наступне.
Взяття осіб на військовий облік регулюється п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» цією нормою визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до ст. 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених ч. 11 ст. 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Зазначеними нормами не визначено підстав для повторного взяття на військовий облік осіб, які були виключені з нього за станом здоров'я та яких визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Питання взяття, зняття та виключення осіб з військового обліку регулюється виключно цим законом та здійснюється лише відповідно до установлених ним підстав.
3 огляду на вказане, дії відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік не відповідають вимогам закону, оскільки суперечать Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а тому є протиправними.
Отже, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
При цьому суд зазначає, що з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина підлягає частковому задоволенню та викладенню в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що для здійснення належного захисту інтересів позивача у даній справі, з урахуванням дискреційних повноважень відповідача, необхідним є визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі свідоцтва про хворобу № 1176 госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю НВМКЦ "ГВКГ".
Також, слід визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік автоматично відповідно до змін від 01.04.2025 до постанови КМУ № 932.
У зв'язку із чим слід зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 скасувати (анулювати) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис про автоматичне взяття ОСОБА_1 на військовий облік відповідно до змін від 01.04.2025 до постанови КМУ № 932.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 та на підставі свідоцтва про хворобу № 1176 госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю НВМКЦ "ГВКГ".
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн., адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі свідоцтва про хворобу № 1176 госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю НВМКЦ "ГВКГ".
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік, автоматично відповідно до змін від 01.04.2025 до постанови Кабінету Міністрів України № 932.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 скасувати (анулювати) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис про автоматичне взяття ОСОБА_1 на військовий облік відповідно до змін від 01.04.2025 до постанови Кабінету Міністрів України № 932.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 та на підставі свідоцтва про хворобу № 1176 госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю НВМКЦ "ГВКГ".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Третя особа: Міністерство оборони України (просп. Повітряних сил України, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022)
Рішення суду складено: 28.11.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна