Справа № 991/11022/25
Провадження 1-кп/991/140/25
24 листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
його захисника ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання заступника начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених при обранні запобіжного заходу, у межах кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000131 від 22.03.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рубанівка Великолепетинського району Херсонської області, не одружений, має двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Глухів Сумської області, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,
І. Історія провадження
27.10.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000131 від 22.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 справу передано до провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 28.10.2025 у вказаному кримінальному провадженні підготовче судове засідання призначене на 04.11.2025.
Ухвалою суду від 04.11.2025 задоволено клопотання сторони захисту та постановлено проводити підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні колегіально судом у складі трьох суддів та передано матеріали справи до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду Управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для збільшення кількісного складу суду шляхом повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 04.11.2025 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3
21.11.2025 від заступника начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 до суду надійшли клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 при обранні запобіжного заходу, у межах вказаного кримінального провадження.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем в журнал судового засідання від 24.11.2025, судом було прийнято відмову обвинуваченого ОСОБА_10 від захисника - адвоката ОСОБА_13 .
ІІ. Щодо заявлених прокурором клопотань про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .
2.1. Обґрунтування заявлених прокурором клопотань
В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025 у справі №991/5464/25 щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в сумі 4 239 200 грн та покладенням відповідних обов'язків.
З огляду на внесення 11.06.2025 застави та звільнення ОСОБА_6 з-під варти, на обвинуваченого покладено такі обов'язки, строк дії яких продовжувався відповідними ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою:
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
3) утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні №52024000000000131 ОСОБА_10 , а також ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
Разом з цим, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2025 у справі №991/5503/25 щодо ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 908 400 грн. На ОСОБА_10 покладені такі обов'язки, строк дії яких продовжувався відповідними ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою:
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
3) утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні №52024000000000131 ОСОБА_6 , а також ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні.
4) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
В подальшому строк дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_10 продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.
Згідно з твердженнями прокурора, з огляду на той факт, що 02.12.2025 спливає строк дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2025 у справі №991/10061/25 на обвинуваченого ОСОБА_6 , та 03.12.2025 спливає строк дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.10.2025 у справі №991/10101/25 на обвинуваченого ОСОБА_10 , на теперішній час існує необхідність продовження строку дії відповідних процесуальних обов'язків.
Вказана необхідність обумовлюється існуванням наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду, (2) здійснення незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, а також (3) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На переконання сторони обвинувачення, ураховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення корупційних правопорушень, а також вагомість наявних доказів вчинення інкримінованих злочинів існує можливість переховування ОСОБА_6 та ОСОБА_10 від органів досудового розслідування та суду. Наявність в обвинуваченого ОСОБА_6 паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а також широкого кола зв'язків у ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , зокрема серед службових осіб органів державної влади та інших правоохоронних органів, набутих в період проходження служби в правоохоронних органах, також декларування ОСОБА_6 грошових активів, нерухомого майна на тимчасово окупованих територіях та права користування належним іншій особі транспортним засобом, а також декларування ОСОБА_10 грошових активів, нерухомого майна та транспортних засобів, може свідчити про можливість переховування обвинувачених від органу досудового розслідування та суду, у тому числі шляхом залишення території України.
У своїх клопотаннях прокурор вказує, що, зважаючи на необхідність безпосереднього дослідження доказів судом, можливість настання негативних наслідків для кримінального провадження через здійснення незаконного впливу на ще не допитаних безпосередньо судом свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні зберігається до моменту безпосереднього отримання судом показань та їх аналізу на стадії судового розгляду і не може бути усунута шляхом їх допиту під час досудового розслідування.
Окрім того, на переконання прокурора, вказані соціальні зв'язки обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_10 можуть використати також з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що зокрема шляхом впливу на ОСОБА_19 та на досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42021000000001079, створення завідомо неправдивих документів або знищення чи спотворення інших документів, які у сукупності будуть суперечити об'єктивно встановленим обставинам справи, а також приховування належного обвинуваченим майна з метою перешкоджання досягнення цілей кримінального провадження в частині можливої конфіскації як виду покарання, який передбачений ч. 4 ст. 368 КК України.
Прокурор також вказує на те, що заявлені ризики не зменшилися, а також на наявну неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до обвинувачених.
2.2. Позиції учасників щодо вказаних клопотань
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлені клопотання з підстав, зазначених в них. Послався на обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, а також на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливості переховування від органів досудового розслідування та/або суду, здійснення незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На теперішній час існує необхідність у продовженні обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , оскільки ризики, зазначені в клопотаннях, не перестали існувати. На думку прокурора, продовження строку дії покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обов'язків забезпечить досягнення мети запобіжних заходів та запобігання вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотань прокурора, вважаючи їх незаконними та юридично немотивованими відповідно до положень КПК України. Зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2025 визначено, що строк дії покладених обов'язків слід рахувати до 02.12.2025, але у межах строку досудового розслідування. Тобто слідчий суддя фактично визначив про те, що він покладає обов'язки на обвинуваченого ОСОБА_6 лише в межах строку досудового розслідування.
На переконання сторони захисту ОСОБА_6 , слідчий суддя не наділив повноваженнями пролонгації обов'язків після завершення або закінчення досудового розслідування, визначивши кінцевий строк обов'язків 02.12.2025. А отже, строк попередньо покладених обов'язків сплив у момент звернення прокурора з обвинувальним актом, тому продовження покладених обов'язків, є незаконним та таким, що не відповідає вимогам КПК України. Окрім того, зазначив, що продовження обов'язків не передбачене на стадії підготовчого судового засідання, оскільки фактично законодавець не визначає обов'язки як окремий вид заходу забезпечення кримінального провадження чи запобіжний захід. Також звернув увагу на зазначену прокурором в прохальній частині клопотання необхідність повідомляти та прибувати до слідчого, детектива Національного антикорупційного бюро України, у той час як вони не є суб'єктами на відповідній стадії кримінального провадження.
Інші захисники обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотань прокурора, зазначили про консолідовану позицію сторони захисту. Зазначили про часткову відсутність ризиків, зазначених у клопотанні прокурора щодо їх підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав правову позицію, висловлену його захисниками.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 , також заперечував проти задоволення клопотань про продовження дії обов'язків, зокрема ОСОБА_10 , оскільки вважає, що дія покладених обов'язків розповсюджувалась виключно у межах строку досудового розслідування. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_10 має бездоганну процесуальну поведінку, жодні ризики, заявлені прокурором, не мають відношення до обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав правову позицію свого захисника та у задоволенні клопотань просив відмовити. Додатково зазначив, що вказаних прокурором ризиків щодо нього не існує. Зазначив, що обвинувачення не обґрунтовано, жоден вказаний доказ, яким обґрунтовується обвинувачення, його взагалі не стосується.
Прокурор проти вказаних аргументів сторони захисту заперечував. Зазначив, що інститут продовження обов'язків передбачений статтею 199 КПК України. Щодо позиції сторони захисту про закінчення строку дії обов'язків одночасно із закінченням досудового розслідування, тобто із зверненням з обвинувальним актом до суду, зазначив, що в ухвалах слідчих суддів містяться положення про продовження обов'язків до 02.12.2025 та 03.12.2025 відповідно, але у межах саме строку досудового розслідування, який не сплив.
2.3. Обставини, встановлені судом
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025 (справа № 991/5464/25) клопотання детектива було задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.08.2025 включно, але у межах строку досудового розслідування.
У той же час підозрюваному визначено заставу у розмірі 4 239 200 грн та за умови внесення застави покладено такі обов'язки: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із м. Києва, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними у кримінальному провадженні № 5202400000000131, а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
11.06.2025 за ОСОБА_6 внесено заставу у розмірі 4 239 200 грн, у зв'язку із чим його звільнено з-під варти, та відповідно почався відлік строку виконання обов'язків.
06.08.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/7949/25) клопотання прокурора було задоволено частково та на два місяці, до 06.10.2025 включно, продовжено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися за межі Київської області (крім м. Києва) без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними у кримінальному провадженні № 5202400000000131, а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
02.10.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/10061/25) клопотання прокурора було задоволено частково та на два місяці, до 02.12.2025 включно, але у межах строку досудового розслідування, продовжено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними у кримінальному провадженні № 5202400000000131, а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (4) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
Разом з цим, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2025 (справа № 991/5503/25) було відмовлено у задоволенні клопотання детектива про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 908 400 грн, за умови внесення застави покладено такі обов'язки: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із м. Києва, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними у кримінальному провадженні № 5202400000000131, а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
16.06.2025 ОСОБА_10 внесено заставу у розмірі 908 400 грн, у зв'язку з чим почався відлік строку виконання покладених на нього обов'язків.
06.08.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/7948/25) клопотання прокурора було задоволено та на два місяці, до 06.10.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування продовжено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_10 , а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися за межі Сумської області без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними у кримінальному провадженні № 5202400000000131, а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
03.10.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/10101/25) клопотання прокурора було задоволено частково та на два місяці, до 03.12.2025 включно, але у межах строку досудового розслідування, продовжено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_10 , а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні № 5202400000000131, а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (4) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
2.4. Оцінка судом доводів прокурора
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Зі змісту ч. 6 ст. 182 КПК України слідує, що з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч.7 ст.194 КПК України, відповідно до яких обов'язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Враховуючи положення ч.3,4,5 ст.199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов'язків.
Водночас, у силу положень ч.2 ст.42 КПК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 наразі перебувають у статусі обвинувачених, тому судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ними кримінальних правопорушень.
В обґрунтування поданих клопотань прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати наступні заявлені органом досудового розслідування, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду, (2) здійснення незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, а також (3) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій вказаної особи.
2.4.1. Ризик переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та/або суду
В обґрунтування наявності ризику переховування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 від органів досудового розслідування та/або суду прокурор послався на те, що інкриміновані обвинуваченим злочини за ч.4 ст. 368, ч.5 ст.27, ч.4 ст. 368 КК України є особливо тяжкими, корупційними і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна тощо. Більш того, у випадку засудження ОСОБА_6 та ОСОБА_10 за вчинення вказаних злочинів відповідно до ст. ст. 45, 69 та 75 КК України їм може бути призначене лише реальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Невідворотність покарання за вказані злочини вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Згідно з твердженнями сторони обвинувачення, вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення інкримінованих злочинів. ОСОБА_6 та ОСОБА_10 тривалий час працювали в правоохоронних органах, а тому за цей час набули широке коло зв?язків серед службових осіб органів державної влади, інших правоохоронних органів, які вони можуть використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України. Зокрема, про такий ризик також може свідчити те, що ОСОБА_6 неодружений та має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, що свідчить про можливість обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності виїхати за межі України.
Крім того, на переконання прокурора, на можливість переховуватися ОСОБА_6 та ОСОБА_10 може вказувати їх майновий стан.
Так, у власності обвинуваченого ОСОБА_6 та його матері перебуває нерухомість на тимчасово окупованих територіях, куди він може виїхати, або яку може продати, а отримані від реалізації кошти та інше майно використати для переховування від органу досудового розслідування та тривалого проживання за кордоном. Зокрема, у власності ОСОБА_6 знаходиться дві земельні ділянки на території окупованої Великолепетиської РДА Херсонської області. Його мати у власності також має п?ять земельних ділянок. Загальна сума доходів обвинуваченого у 2023-2024 роках склала понад 1,5 млн грн. Відповідно до декларації при звільненні за 01.01.2024 - 09.09.2024 ОСОБА_6 задекларував грошові активи у розмірі 16 000 доларів США готівкою, 200 000 грн готівкою, а також задекларував дохід за звітний період у сумі 422 987 грн.
Разом з цим, у власності обвинуваченого ОСОБА_10 перебуває нерухомість та транспортні засоби. Зокрема, частина квартири в м. Глухів Сумської області, транспортні засоби «Mercedes-Benz GS00», 2001 р.в., вартістю 400 тис. грн, та «LAND ROVER RANGE ROVER», 2003 р.в., вартістю 300 000 грн. Раніше ОСОБА_10 придбано і відчужено автомобіль «Porsche Cayenne», 2008 р.в., вартістю 350 000 грн. Згідно щорічних декларацій ОСОБА_10 у 2023-2024 р.р. отримав дохід у вигляді відчуження рухомого майна (авто) та заробітної плати понад 1,1 млн грн та має заощадження в сумі 5 тис. доларів США.
Щодо вказаного ризику колегія суддів зазначає таке.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України. Відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст.12 КК України, ч.4 ст.368 КК України належить до особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що виключає можливість звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.
Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинувачених бути засудженими на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного їм майна.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п.33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, сталі зв'язки обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 із працівниками правоохоронних органів та інших органів державної влади, використовуючи які вони можуть реалізувати ризик втечі та ухилення від суду.
Також варто враховувати, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.
Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану, у тому числі й незаконно та через неконтрольовані ділянки державного кордону.
Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинувачених, співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у вигляді можливого ув'язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі, робить цей ризик достатньо високим.
Окрім того, суд враховує, що ОСОБА_6 за час роботи на посаді детектива БЕБ України, а ОСОБА_10 за час роботи в органах Національної поліції України, здобули значний досвід проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних, обізнані щодо форм та методів оперативно-розшукової діяльності, засобів та способів конспірації, візуального спостереження та розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду.
Суд також при встановленні цього ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність в обвинувачених можливості переховуватися від суду, зокрема, про відсутність перешкод покинути територію України свідчить також і наявність у ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та майнові активи обвинуваченого та близьких його осіб, які він може використовувати з метою переховування. Також наявність у обвинуваченого ОСОБА_10 широкого кола знайомих серед працівників правоохоронних органів, яке сформувалося за роки служби, обґрунтовує ризик можливого використання набутого ОСОБА_10 досвіду та наявних знань умінь та навичок для переховування від суду.
Суд також бере до уваги, що станом на день розгляду клопотання обвинувачений ОСОБА_10 не має паспорта громадянина України для виїзду за кордон, проте відсутність цього документа не виключає можливості його отримання у майбутньому. Ризик переховуватися від суду стосується не ухилення обвинуваченого від суду виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про наявність існування ризику переховування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 від суду.
Водночас суд констатує відсутність вказаного прокурором у клопотанні ризику в частині переховування обвинувачених від органів досудового розслідування, оскільки з огляду на той факт, що 27.10.2025 прокурор звернувся з обвинувальним актом до суду, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні є закінченим.
У зв'язку з викладеним, ризик переховування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 від органів досудового розслідування відсутній.
2.4.2. Ризик здійснення незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів спеціалістів у цьому кримінальному провадженні
Оцінюючи можливість здійснення незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від вказаних осіб у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень та дослідження їх судом.
Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, зокрема з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_10 знають як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування. У зв'язку з цим, на переконання суду, існує ймовірність безпосереднього або опосередкованого через третіх осіб можливості впливу на іншого обвинуваченого та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/унеможливлення надання ними правдивих послідовних показань на стадії судового розгляду задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності, зокрема з використанням своїх зв'язків, авторитету, приязних стосунків з такими особами, іншого незаконного впливу (шантажу, підкупу, погроз).
Отже, вказане дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу на іншого обвинуваченого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
2.4.3. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Обставини, наведені прокурором в обґрунтування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , такі як створення завідомо неправдивих документів або знищення, спотворення інших документів, які в сукупності будуть суперечити об'єктивно встановленим обставинам справи, вжиття заходів щодо приховання належного їм майна з ціллю перешкоджання в майбутньому можливої його конфіскації, використання сталих зв'язків в правоохоронних органах для впливу на досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001079, підслідність якого визначена за органами поліції, зокрема на ОСОБА_19 , є недостатніми на підтвердження існування цього ризику.
Колегія суддів зазначає, що у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_10 закінчено досудове розслідування, стороною обвинувачення зібрані всі докази, які вважали достатніми для доведення винуватості обвинувачених, справу передано до суду. При цьому, наявні докази були відкриті сторонами кримінального провадження в порядку статті 290 КПК України та перебувають у матеріалах кримінального провадження.
Ризик вжиття обвинуваченими заходів щодо приховання належного їм майна з ціллю перешкоджання в майбутньому можливій його конфіскації як виду покарання, не доведено жодними належними та допустимими доказами. До того ж, для попередження таких дій обвинувачених існують заходи забезпечення кримінального провадження, - арешт майна.
Щодо ризику впливу обвинуваченими на досудове розслідування у іншому кримінальному провадженні, зокрема на заявника ОСОБА_19 , то прокурор не позбавлений можливості вживати відповідних заходів саме в межах кримінального провадження №42021000000001079.
Щодо ризику впливу на ОСОБА_19 як на свідка у даному кримінальному провадженні, то він вже врахований судом, про що викладено в п.2.4.2 даної ухвали.
2.5. Оцінка доводів сторони захисту
Сторона захисту стверджує, що оскільки строк досудового розслідування закінчився з дня направлення обвинувального акту до суду 27.10.2025, це свідчить, що закінчився строк дії обов'язків, встановлених ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2025 та від 03.10.2025 в межах строку досудового розслідування, щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_10 відповідно, а відтак вони не діють.
Суд не погоджується з таким підходом сторони захисту до визначення дати закінчення продовжених ухвалами слідчого судді від 02.10.2025 та 03.10.2025 строку дії обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2025 продовжено строк дії обов'язків ОСОБА_6 на два місяці - до 02.12.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Також, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.10.2025 продовжено строк дії обов'язків ОСОБА_10 на два місяці - до 03.12.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_10 - 27.10.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За правилами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Також нормою ч. 6 ст. 199 КПК України, до якої є відсилання у ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено, що в разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження, і розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Досудове розслідування як перша стадія кримінального провадження, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, може закінчитись у трьох формах: 1) закриттям кримінального провадження; 2) направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) направленням клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження, що узгоджується із вимогою до вчинення прокурором однієї з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
Таким чином, досудове розслідування, у даному кримінальному провадженні, закінчено 27.10.2025.
Наведені норми КПК України свідчать про те, що строк дії запобіжного заходу, встановлений слідчим суддею щодо підозрюваного, за загальним правилом закон не обмежує строком досудового розслідування кримінального провадження, у якому такий захід застосований (продовжений). Тому ухвала щодо застосування запобіжного заходу в частині продовження строку дії покладених на особу обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишається чинною і після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду і настання однієї з обставин, зазначених у ст. 203 КПК України.
З огляду на те, що в разі направлення обвинувального акта до суду в межах строку досудового розслідування кримінальне провадження не припиняється, а продовжується - переходить у стадію судового провадження, статус підозрюваного в цьому випадку не скасовується, а особа набуває процесуального статусу обвинуваченого, то, на переконання суду, датою закінчення строку дії ухвал слідчих суддів від 02.10.2025 та 03.10.2025 слід вважати останній день двомісячного строку - 02.12.2025 та 03.12.2025 відповідно, як і вказано в цих ухвалах, а не дату направлення обвинувального акта до суду - 27.10.2025.
Водночас використане слідчим суддею формулювання «але в межах строку досудового розслідування» суд розуміє як встановлення гарантії для особи, що у випадку закінчення строку досудового розслідування до вчинення прокурором однієї з дій, передбачених у ч.2 ст.283 КПК України (тобто до закриття кримінального провадження або звернення до суду з відповідним клопотанням або з обвинувальним актом), дія покладених на особу обов'язків припиняється.
Разом з цим, слід зазначити що строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію (ч.1 ст.115 КПК України).
А відтак, оскільки продовження слідчим суддею строків дії обов'язків ОСОБА_6 та ОСОБА_10 з додатковою умовою - в межах строку досудового розслідування, не містить вказівки на подію для визначення строку запобіжного заходу - звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, тому немає підстав вважати, що зі зверненням прокурора до суду з обвинувальним актом закінчився строк дії покладених на особу обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які залишаються чинними і після закінчення строку досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду, до визначеної в ухвалі слідчого судді дати.
Така ж позиція викладена і в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі №991/4179/25 від 25 червня 2025 року.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 та ОСОБА_10 визначений до 02.12.2025 та 03.12.2025 відповідно.
Щодо тверджень сторони захисту про неможливість продовження дії обов'язків у підготовчому судовому засіданні суд зазначає, що такі твердження не відповідають приписам ч.7 ст.194 КПК України.
Також не є обґрунтованими доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 щодо сумлінного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків протягом досудового розслідування, оскільки їх виконання свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу та не є підставою для пом'якшення обов'язків, встановлених ухвалою слідчого судді.
Разом з тим, суд погоджується з твердженнями сторони захисту про недоцільність покладення на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обов'язків у частині повідомлення слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи, а також прибуття до них за кожною вимогою.
2.6. Висновки суду
Оцінюючи співмірність обов'язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками (1) переховування від суду, а також (2) здійснення незаконного впливу на свідків, іншого обвинуваченого, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів дійшла таких висновків.
З огляду на закінчення досудового розслідування та перебування цього кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання, колегія суддів не вбачає необхідності у покладенні на обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обов'язків у частині повідомлення слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи, а також прибуття до них за кожною вимогою.
Покладення зазначених у клопотанні обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_10 становитиме мінімальне втручання у їх права, а тому є співмірними меті застосування запобіжного заходу та здатне запобігти вказаним ризикам, а отже, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд
1. Клопотання заступника начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 при обранні запобіжного заходу, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000131 від 22.03.2024, - задовольнити частково.
1.2. Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні № 52024000000000131 від 22.03.2024 ОСОБА_10 , а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо такі не здано).
1.3. Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 24.01.2026 включно.
2. Клопотання заступника начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 при обранні запобіжного заходу, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000131 від 22.03.2024, - задовольнити частково.
2.2. Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні № 5202400000000131 від 22.03.2024 ОСОБА_6 , а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо такі не здано).
2.3. Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , до 24.01.2026 включно.
3. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000131 від 22.03.2024.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3