Справа № 991/11915/25
Провадження 1-кс/991/12005/25
21 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023, та клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 ,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись за межі Київської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 01.10.2019 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 14.06.2010, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні №52023000000000154, а саме з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 щодо обставин, відображених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52023000000000154; утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , з членами Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, службовими особами і працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин», службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест», службовими особами і працівниками Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» щодо обставин, відображених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні 52023000000000154 від 03.04.2023.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, у межах якого 06.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206 , ч. 3 ст. 15. ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити повністю з викладених у ньому підстав.
Сторона захисту, в свою чергу, заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість повідомлення про підозру, оскільки у діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення та відсутні докази його причетності до дій, що інкриміновані іншим особам, а отже докази, якими прокурор намагається довести обґрунтованість підозри, на переконання сторони захисту, є внутрішньо суперечливими та нормативно невірними. Крім того, зазначені прокурором ризики не доведені та не підтверджені належними доказами. За таких обставин, за твердженнями сторони захисту, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
В той же час, захисник ОСОБА_5 , заперечуючи проти продовження підозрюваному обов'язків, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 , вважає, що застава у розмірі 17 400 000 грн. не відповідає принципу пропорційності та є надмірно обтяжливою. Нові обставини - погіршення стану здоров'я близьких підозрюваного, відсутність будь-яких нових ризиків, що могли б виправдовувати подальше застосування суворого заходу, а також бездоганна процесуальна поведінка підозрюваного, на переконання захисника, свідчать про необхідність перегляду раніше обраного запобіжного заходу. Одночасно, суттєве зниження ризиків у ході досудового розслідування та активне сприяння підозрюваного встановленню всіх обставин справи дають підстави для застосування більш м'якого та співмірного підходу - не лише зменшення розміру застави, але й її заміни на менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Такий захід повністю забезпечить досягнення мети кримінального провадження, зберігаючи баланс між інтересами слідства та дотриманням основоположних прав підозрюваного.
Враховуючи викладене, сторона захисту просить слідчого суддю змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м'який, а саме на особисте зобов'язання, а у разі не можливості цього - зменшити заставу до визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмірів, тобто від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію своїх захисників.
Не погоджуючись із заявленим клопотанням сторони захисту, прокурор у судовому засіданні заперечив проти його задоволення, посилаючись на те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде здатне забезпечити належне виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного, а також клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу приписів ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що детективи НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023.
У межах цього кримінального провадження 06.02.2025 ОСОБА_4 , як особі, що має статут депутата місцевої ради, у порядку ст. 481 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671- IX від 04.06.2020), ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 206 КК України; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України; ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України. Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в участі у злочинній організації, вчиненій службовою особою з використанням службового становища; в пособництві вчиненню незакінченого замаху на протидію законній господарській діяльності, вчиненому злочинною організацією, у тому числі службовою особою з використанням службового становища; у шести епізодах незакінчених замахів на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах; та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах.
За версією слідства ОСОБА_4 , будучи учасником злочинної організації, у ході вчинення кримінальних правопорушень використав повноваження депутата Київської міської ради та голови її постійної комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин з метою заволодіння майном територіальної громади м. Києва - земельними ділянками комунальної власності, а також сприяння протидії законній господарській діяльності ПП «КОЛІБРІС» для передачі підконтрольним злочинній організації особам земельної ділянки, яка перебувала у користуванні згаданого підприємства.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Водночас, доводи сторони захисту про те, що матеріали, якими прокурор доводить обґрунтованість підозри, є внутрішньо суперечливими та нормативно не вірними, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206 , ч. 3 ст. 15. ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.02.2025 у справі № 991/1083/25 до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 19 984 800 грн та, у випадку внесення застави, покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
У подальшому, ухвалами слідчого судді ВАКС строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою від 24.09.2025 строк обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжено до 24.11.2025.
Оскільки 24.11.2025 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків закінчується, виникла необхідність у зверненні прокурора до слідчого судді з клопотанням про їх продовження.
Водночас прокурор зазначає, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії вказаних обов'язків, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об'єктивного, повного завершення досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, ухвалою слідчого судді ВАКС від 29.04.2025 у справі № 991/3705/25 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 продовжено до десяти місяців, тобто до 06.12.2025.
Так, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не може бути закінчено у межах строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.
При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов'язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Надаючи оцінку заявленому прокурором ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя вважає доведеним, що на даний час такий ризик продовжує існувати.
Насамперед, вказаний ризик обумовлюється суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у вчинення яких підозрюється ОСОБА_4 (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК України). Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику. Слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, зокрема наявності дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також задовільний матеріальний стан, що у своїй сукупності свідчать про існування у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
За доводами прокурора, офіційний дохід підозрюваного за останні 3 роки (без врахування останніх кварталів 2024 року) становить близько 1 мільйону гривень, а його дружини ОСОБА_65 - близько 1,5 мільйона гривень. Поряд з цим, згідно відомостей з бази даних «Доходи фізичних осіб з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків», дохід, нарахований йому протягом 2022-2024 років податковими агентами становив 1 087 419 грн. Його дружина задекларувала дохід від підприємницької діяльності за 2024 рік у розмірі 361 332 грн., а дохід нарахований їй протягом 2022-2024 років податковими агентами становив 1 311 112 грн. Крім того, дружині підозрюваного належить дві земельні ділянки, розташовані у Київській області, та згідно декларації ОСОБА_4 , як особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, за 2023 рік, зазначено про наявність готівкових заощаджень на суму 20 000 доларів США.
Крім того, в ході проведення щодо підозрюваного ряду слідчих дій, у т.ч. негласних, встановлено, що у підозрюваного та його дружини може знаходитись значна кількість неофіційних/неопублікованих доходів і майна.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо погіршення майнового стану ОСОБА_4 та збільшення фінансового навантаження на його родину з моменту повідомлення йому про підозру, зважаючи на серйозні проблеми зі здоров'ям його дружини, яка перебуває у стані, що потребує постійного медичного нагляду та медикаментозного лікування, а також батька дружини, який також має погіршення стану здоров'я, що зумовлює необхідність регулярних витрат на його лікування та догляд. У сукупності це дійсно створює значний фінансовий тягар для родини, яка змушена забезпечувати щоденні витрати на підтримання життя та здоров'я близьких осіб. Водночас кошти, отримані за договором позики, підлягають обов'язковому поверненню, а у разі невиконання зобов'язань кредитор має право звернути стягнення на майно, що належить родині. Слушними є доводи сторони захисту про те, що зазначене ставить підозрюваного та його близьких у надзвичайно вразливе становище, проте цей факт не підтверджує відсутність будь-яких прихованих фінансових ресурсів, хоча власне це є всього лише припущення. Наразі офіційним джерелом доходу підозрюваного та утримання його сім'ї є заробітна плата ОСОБА_4 , отримана від проходження ним військової служби.
Втім, слідчий суддя зауважує, що наведені захисником аргументи щодо значного погіршення фінансового становища підозрюваного через укладання його дружиною договору позики, утримання членів сім'ї, що потребують лікування та догляду, не можуть звести до мінімального ризик переховування останнього від органу досудового розслідування або/та суду, або ж зовсім свідчити про його відсутність. Крім того, слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо відсутності конкретних доказів, які б підтверджувати наміри ОСОБА_4 використати своє майно для втечі, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії.
Також, суд враховує, що станом на зараз ОСОБА_4 є військовослужбовцем, отже відповідно до п. 2-15 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, має право перетинати кордон на підставі прийнятих Міністром оборони, керівником іншого утвореного органу спеціального призначення, керівником розвідувального органу рішень щодо виконання завдань у сфері безпеки і оборони. Проте, відхиляє твердження прокурора про можливість ОСОБА_4 використати статус депутата місцевої ради для безперешкодного залишення території України, адже рішенням ХХІХ З 'їзду Політичної партії «Удар» № 7 від 23.05.2025 ОСОБА_4 був виключений з цієї політичної партії.
До того ж, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що враховуючи роль та функції ОСОБА_4 , не виключається, що організатор злочину - ОСОБА_7 за рахунок власного майнового стану, доходів та належного йому майна зможе фінансувати витрати, необхідні для забезпечення можливого переховування ОСОБА_4 , у т.ч. за межами України, де останній має стійкі соціальні зв'язки.
За наведеного, доводи сторони захисту про здачу підозрюваним паспортів для виїзду за кордон не виключають можливість їх повторного отримання в майбутньому, враховуючи тяжкість покарання за інкриміноване правопорушення, та не спростовують ризик переховування.
Отже, на переконання слідчого судді, наведені прокурором обставини свідчать про очевидну схильність та реальну можливість ОСОБА_4 здійснити в майбутньому зазначені дії, відтак цей ризик продовжує існувати.
Доводи сторони обвинувачення про існування ризику знищення документів та інших речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обумовлені тим, що:
- механізм вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів передбачав складання, підписання документації із внесенням до них недостовірних відомостей (технічні паспорти, довідки, договори купівлі-продажу тощо), оформлення на третіх осіб права власності на неіснуючі об'єкти нерухомості, оформлення юридичних осіб, що використовувались як засоби вчинення злочинів, на підставних осіб;
- підозрюваний з огляду на його роль та функції у загальному механізмі вчинення злочинів, здійснював залучення інших співучасників, у т.ч. підставних осіб, для оформлення на них майна та юридичних осіб, забезпечував оплату «послуг» таких фіктивних власників та директорів, тощо, а тому має реальну можливість для зміни чи знищення наявних у таких осіб речей та документів, що мають викривальний характер, у т.ч. через здійснення тиску, впливу на них;
- підозрюваний є Головою постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а його участь у злочинній діяльності передбачала у т.ч. зловживання повноваженнями та можливостями пов'язаними з такою посадою, а тому він має доступ до документації, якою забезпечувалось опрацювання у такій комісії проектів рішень, листів, заяв, звернень, що використовувались для реалізації злочинних намірів підозрюваних та підтверджують механізм вчинення розслідуваних злочинів, у зв'язку з чим існує ризик їх знищення, приховування, спотворення;
- зафіксовано відомості про систематичне вжиття учасниками злочинної організації заходів щодо приховування доходів, наявного у них майна, джерел їх походження як щодо власних активів, так і активів інших співучасників, здійснення оплати злочинної діяльності співучасників через посередників, фіктивне працевлаштування, тощо;
- зафіксовано відомості про вжиття співучасниками, у т.ч. підозрюваним, заходів посиленої конспірації для унеможливлення викриття діяльності злочинної організації, які вказують на високий рівень підготовки та конспіративності їх дій, схильність та здатність приховувати і маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами через використання співучасниками в роботі зашифрованих носіїв інформації, шифрування паролями робочої документації, спілкування через платні захищені поштові сервіси та месенджери, опрацювання робочої документації через хмарні сервіси, без її зберігання у паперовому вигляді, систематичне знищення паперових носіїв та очищення носіїв інформації, знищення звітності про надання неправомірної вигоди, тощо;
- зафіксовано відомості про планування та інструктування співучасниками підлеглих осіб щодо знищення/приховування викривальних доказів з технічних носіїв інформації у разі проведення щодо них слідчих дій, зокрема, миттєве видалення інформації, вихід з облікових записів через інші пристрої, «скидання» пристроїв до базових налаштувань, видача представникам правоохоронних органів іншого «чистого» пристрою, тощо.
Слідчий суддя зауважує, що наразі підозрюваний вже не перебуває під вартою, отже може мати доступ до значної кількості важливих для слідства речей і документів. Поряд з цим, досудове розслідування триває і процес збирання доказів не завершений, тому доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обумовлені стадією кримінального провадження.
За таких обставин, на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує існувати.
Під час оцінки ризику незаконно впливати на учасників кримінального провадження слідчий суддя бере до уваги, що:
- інкриміновані підозрюваному злочини вчинені ним у складі злочинної організації, в якій він був одним з основних учасників та брав активну участь в її діяльності, в т.ч. залучав до неї інших осіб, у зв'язку з чим має безпосередній вплив на таких осіб і можливість координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку;
- підозрюваний є Головою постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а його участь у злочинній діяльності передбачала у т.ч. зловживання повноваженнями та можливостями пов'язаними з такою посадою, у зв'язку з чим він може здійснювати вплив на представників та членів вказаної комісії, які досі не допитувались у цьому кримінальному провадженні і можуть володіти відомостями викривального характеру, з метою коригування, зміни або спростування відповідних показань;
- зафіксовані відомості про систематичну діяльність учасників злочинної організації, у т.ч. і підозрюваного, по підкупу службових осіб ряду правоохоронних та державних органів за вчинення дій в інтересах злочинної організації;
- підозрюваний та злочинна організація, у складі якої він активно діяв, за час своєї діяльності набули значного впливу над представниками КМР та її виконавчого органу, що надавало їм можливість фактично керувати вирішенням основних питань місцевого значення, надавати таким особам прямі вказівки щодо вчинення дій з використанням влади та службового становища в інтересах злочинної організації, у т.ч. брати участь у призначенні на відповідні посади пов'язаних осіб, або ж у звільненні нелояльних осіб, а також вимагати звітування про виконання поставлених їм завдань;
- з подальшим ходом досудового розслідування, у т.ч. у ході судового розгляду значної кількості клопотань, скарг у кримінальному провадженні, співучасникам стає відома інформація щодо свідків та їх показань, виявлених додаткових обставин та встановлених інших ймовірно причетних до злочинної діяльності осіб, у зв'язку з чим інтенсифікується загроза впливу на осіб, що можуть володіти важливими для слідства відомостями, речами та документами викривального характеру, з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань чи їх зміни, до перешкоджання в отриманні слідством відповідних речей і документів, у т.ч. які зберігаються у представників очолюваної ОСОБА_4 постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин.
Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.
Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що не будучи обмеженим у спілкуванні з визначеними органом досудового розслідування особами, які можуть бути допитані в якості свідків, ОСОБА_4 може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки з іншими особами, впливати на вказаних осіб у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що інкриміновані підозрюваному злочини передбачають вчинення незаконних дій у складі організованої групи, а тому у нього наявні можливості та способи впливу на інших підозрюваних.
Отже, ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження з боку підозрюваного досі залишається достатньо інтенсивним.
Щодо ризику продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора, що з огляду на роль та функції підозрюваного у діяльності злочинної організації, останній може вдатись до продовження своєї злочинної діяльності та до вчинення нових кримінальних правопорушень.
Оцінюючи зазначений ризик слідчий суддя враховує, що більшість епізодів злочинної діяльності співучасників були припинені органом досудового розслідування на стадії незакінченого замаху. Відповідно, злочинні наміри підозрюваних щодо заволодіння земельними ділянками не були реалізовані до кінця через незалежні від них обставини. Разом з цим, у ході досудового розслідування зафіксовано, що співучасники вже профінансували значну кількість витрат на проекти пов'язані з одержанням земельних ділянок у м. Києві та їх подальшою комерційною забудовою, а також заволодіння ще значною кількістю земельних ділянок за аналогічним злочинним механізмом.
За наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що цей ризик продовжує існувати.
Разом з тим, надані прокурором матеріали підтверджують ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вони вказують на наявність у підозрюваного та інших співучасників неформальних зв'язків у правоохоронних органах, завдяки яким вони систематично у позапроцесуальний спосіб отримують інформацію, що становить таємницю досудового розслідування, у т.ч. про заплановані щодо них слідчі дії, мають змогу впливати на рух кримінальних проваджень, перешкоджати проведенню заходів щодо протидії їх злочинній діяльності, тощо.
Отже, на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя встановив продовження існування цього ризику.
Наявність наведених вище ризиків доводиться матеріалами провадження та доказами, зібраними органом досудового розслідування у вигляді протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколів допитів, протоколів оглядів мобільних телефонів, які у достатній мірі переконують слідчого суддю у їх наявності.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що з метою мінімізації встановлених ризиків, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є продовження строку дії покладених на нього обов'язків, які на цій стадії кримінального провадження є необхідними й достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Положення ч. 7 ст. 194 КПК України, з урахуванням ч.ч. 4, 5 ст. 115 КПК України, передбачають покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрювану особу на строк не більше двох місяців.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , на два місяці, тобто до 21.01.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання прокурора слід задовольнити.
У той же час варто наголосити, що альтернативним запобіжним заходом, застосованим до підозрюваного ОСОБА_4 , визначена застава, яка є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов'язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Як встановлено слідчим суддею, наразі запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 07.02.2025 у справі № 991/1083/25, з урахуванням ухвал слідчого судді ВАКС від 09.05.2025 у справі № 991/3902/25, від 23.07.2025 у справі № 991/7365/25, від 15.09.2025 у справі № 991/9272/25 про зменшення розміру застави, складає 17 400 000 грн.
Сторона захисту наполягала на зміні запобіжного заходу у вигляді багатомільйонної застави на більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання або зменшення розміру застави до мінімального можливого рівня відповідно до закону, оскільки наразі наявні обставини, що істотно впливають на доцільність зміни застосування цього суворого запобіжного заходу.
Так, у березні 2025 року дружині підозрюваного встановлено медичний діагноз - гостра реакція на стрес, соматоформні розлади. Вона перебуває у тяжкому психоемоційному стані, проходить тривале медикаментозне та психологічне лікування, яке включає прийом рецептурних препаратів, регулярні консультації психіатра, психолога та інші відновлювальні процедури. Через стан здоров'я вона не здатна самостійно доглядати за малолітнім сином, не може виконувати звичні побутові обов'язки, потребує постійної підтримки. Усі функції з догляду за дитиною та ведення господарства виконує підозрюваний ОСОБА_4 , що є для нього додатковим моральним, фізичним навантаженням. Лікування дружини супроводжується значними фінансовими витратами, зокрема: оплата медичних препаратів, які призначаються щомісяця, оплата послуг медичних спеціалістів, проходження курсу психотерапії, лабораторні обстеження та діагностичні процедури, а також супутні витрати, пов'язані з доглядом. Усе це створює серйозне навантаження на сімейний бюджет, що й без того обмежений у зв'язку з необхідністю забезпечення повсякденних потреб дитини та самих членів сім'ї.
Як наслідок, різко погіршилося майнове становище сім'ї підозрюваного. ОСОБА_4 фактично змушений фінансово піклуватися про лікування дружини, що є тривалим і витратним процесом. В умовах, коли кошти сім'ї спрямовуються на критично необхідні медичні потреби, утримання гігантської суми в розмірі більше 17 млн грн у заставі створює надзвичайний фінансовий тиск та додаткове психологічне навантаження, оскільки така застава хоча і внесена заставодавцем, проте є психологічним та моральним тягарем для родини підозрюваного.
Наразі у дружини підозрюваного сталось критичне погіршення стану здоров'я. Відповідно до довідки та висновку лікаря-психіатра від 07.11.2025, у дружини підозрюваного встановлено діагноз: змішаний тривожний та депресивний розлад, тривожно-депресивний синдром, що супроводжується суттєвим погіршенням психоемоційного стану та потребує регулярних повторних візитів до лікарів-психіатрів, постійного медичного нагляду та призначення медикаментозного лікування. Ця обставина, на переконання сторони захисту, об'єктивно посилює потребу у присутності підозрюваного в сім'ї для забезпечення належного догляду та підтримки. Стан здоров'я близького члена сім'ї підозрюваного суттєво погіршився, що вимагає значних матеріальних витрат на лікування, догляд та реабілітацію. Ці обставини виникли після обрання запобіжного заходу і раніше судом не оцінювалися.
Крім того, батько дружини підозрюваного - ОСОБА_66 є інвалідом першої групи з діагнозом: злоякісне новоутворення прямої кишки. Його стан потребує постійного лікування, дороговартісних медикаментів та спеціального догляду. Це підтверджується виписками з медичної карти хворого, квитанціями про оплату аналізів, МРТ-досліджень, а також придбання лікарських препаратів.
Наразі стан здоров'я ОСОБА_67 також суттєво погіршився: з 14.09.2025 встановлено прогресування захворювання, після чого було проведено хірургічне втручання - видалення пухлини, атипова резекція нижньої долі лівої легені (28.10.2025). Йому призначено тривале лікування, регулярний нагляд профільних спеціалістів, дороговартісну медикаментозну терапію та подальші оперативні втручання. Зазначене підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного хворого та рішенням консиліуму № 1133 від 14.10.2025. Враховуючи, що дружина підозрюваного, яка є донькою ОСОБА_67 , перебуває у тяжкому стані здоров'я та сама потребує догляду і лікування, вона не має можливості піклуватися про свого батька. У зв'язку з цим, функцію догляду за ним фактично виконує підозрюваний ОСОБА_4 . Таким чином, на підозрюваного одночасно покладено обов'язки з догляду за хворою дружиною, малолітнім сином і важкохворим батьком дружини. Ці обставини свідчать про наявність у нього тісних сімейних та соціальних зв'язків, відповідальність за благополуччя родини.
До того ж, після проведення комплексного обстеження вітчима підозрюваного - ОСОБА_68 , було встановлено наявність тяжкого онкологічного захворювання легень із множинними метастатичними ураженнями внутрішньогрудних лімфовузлів та ознаками ускладнень, які становлять безпосередню загрозу для його життя та здоров'я. Окрім того, діагностовано ураження хребців метастатичного характеру, також виявлено низку супутніх патологій, що додатково обтяжують загальний стан. З огляду на встановлені результати обстеження, вітчим підозрюваного потребує подальшого дообстеження, консультацій профільних спеціалістів, лікування, яке, з високою ймовірністю, включатиме тривалу та дороговартісну терапію, можливі оперативні втручання, регулярні контрольні дослідження та постійний догляд. Його стан об'єктивно потребує сторонньої допомоги у побуті, виконанні щоденних потреб та забезпеченні транспортування до медичних закладів. Таким чином, на підозрюваного покладається ще один додатковий обов'язок - забезпечення догляду за тяжкохворим вітчимом, що у сукупності з необхідністю надавати постійну допомогу хворій дружині та утримувати малолітню дитину створює надмірне навантаження та формує додаткові обставини, які істотно впливають на його сімейне та матеріальне становище.
Слідчий суддя враховує вищевикладене та поряд з цим приймає доводи захисника про те, що підозрюваний був звільнений з посади директора комунального підприємства «Інженерний центр», його відкликано з політичної партії як депутата, а єдиним джерелом доходу родини наразі є грошове забезпечення, яке він отримує у зв'язку з несенням військової служби. Отже зазначене вказує на погіршення майнового стану родини, які свідчать про додаткові фінансові навантаження, зумовлені як внесенням застави, на яку дружина підозрюваного укладала договір позики, так і щоденними витратами на утримання членів сім'ї, що потребують лікування та догляду.
Як було неодноразово зазначено стороною захисту, дружина підозрюваного ОСОБА_69 уклала договір про надання коштів у позику від 27.02.2025 у розмірі 19 984 800 грн. з цільовим призначенням: внесення застави за ОСОБА_4 , згідно з ухвалою ВАКС від 07.02.2025 у справі № 991/1083/25. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 2 % річних, що становить 399 696 грн. Пунктом 1.4 цього договору передбачено, що позика надається на строк з 27 лютого 2025 року до 31 грудня 2025 року. Тобто позичальник (дружина підозрюваного) зобов'язана повернути всю суму позики у визначений договором строк, до 31 грудня 2025 року. На переконання сторони захисту, з огляду на теперішні обставини, зокрема: різке погіршення стану здоров'я дружини, необхідність тривалого та дороговартісного лікування, суттєві витрати на утримання сім'ї, а також обмежений та стабільно невисокий дохід сім'ї, що складається фактично лише із заробітної плати підозрюваного від проходження військової служби, виконання зазначеного обов'язку є об'єктивно неможливим. Тож, за таких умов позикодавець, керуючись умовами договору та положеннями законодавства, матиме законне право звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості. У разі відкриття виконавчого провадження існує реальна загроза звернення стягнення на нерухоме майно позичальника або членів її сім'ї, у тому числі на єдине житло - квартиру, де проживає підозрюваний із дружиною та малолітньою дитиною.
З огляду на наведене, захисник ОСОБА_5 зауважив, що підтримання надмірно високого розміру застави фактично створює для родини підозрюваного ризик втрати єдиного місця проживання, що матиме вкрай негативні соціальні наслідки, особливо враховуючи хворобу дружини, тривалість її лікування, потребу у догляді за малолітньою дитиною та догляді за важкохворим батьком дружини.
Отже, сторона захисту та підозрюваний ОСОБА_4 наполягали на тому, що такий фінансовий тягар є непропорційним та несумісним із принципом необхідності та співмірності запобіжного заходу.
Разом з тим, вартим уваги є те, що розмір застави визначається судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Тобто, слідчий суддя при визначенні розміру застави керується об'єктивними фактами та обставинами, які відображаються поданими матеріалами у справі, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, його причетність до злочину, та не прирівнює розмір завданих збитків чи суму неправомірної вигоди до розміру застави. Аналіз же цих обставин в цілому допомагає визначити, чи є застава відповідною для підозрюваного.
Слідчий суддя дійшов висновку, що рівень матеріального забезпечення підозрюваного чи членів його сім'ї сам по собі не може розцінюватися як виключна обставина, яка дає право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави, оскільки безпосередньо не стосується обставин інкримінованого правопорушення.
В рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відтак, аналізуючи вищевикладене у сукупності зі спливом певного періоду часу досудового розслідування, в результаті чого значно знижується ймовірність вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, слідчий суддя приходить до висновку, що у разі зменшення розміру застави підозрюваному жодним чином не буде означати скасування запобіжного заходу як такого. На переконання слідчого судді, такі зміни спрямовані лише на приведення заходу у відповідність до принципу пропорційності та адекватності обставинам справи, втім, підозрюваний ОСОБА_4 продовжить перебувати під дією запобіжного заходу, умови якого будуть адаптовані до реальних обставин справи та матеріальних можливостей останнього. Варто також зауважити, що всі покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки залишаються чинними, що забезпечує досягнення мети запобіжного заходу - належну процесуальну поведінку та недопущення ризиків. Разом з цим, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, що ОСОБА_4 за цей час сумлінно виконував всі покладені на нього обов'язки, не допускав жодних порушень, а зі сторони органу досудового розслідування не зафіксовано жодних зауважень.
За таких обставин, слідчий суддя вважає наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника шляхом зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 17 400 000 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 16 400 000 грн, з поверненням частини застави в сумі 1 000 000 грн заставодавцю.
На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в іншій частині продовжує діяти без змін.
З огляду на викладене, клопотання захисника підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 176-178, 182, 194, 196, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
(1) Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатись за межі Київської області без дозволу детектива, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 01.10.2019 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 14.06.2010, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні №52023000000000154, а саме з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , а також ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 щодо обставин, відображених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52023000000000154;
- утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_70 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , з членами Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, службовими особами і працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин», службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест», службовими особами і працівниками Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» щодо обставин, відображених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні 52023000000000154 від 03.04.2023.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 , до 21.01.2026, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023.
(2) Клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі № 991/1083/25, з урахуванням ухвал від 09.05.2025 у справі № 991/3902/25, від 23.07.2025 у справі № 991/7365/25, від 15.09.2025 у справі № 991/9272/25 про зменшення розміру застави, у розмірі 17 400 000 грн змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 16 400 000 грн (шістнадцять мільйонів гривень).
Частину застави в сумі 1 000 000 грн (один мільйон гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі №991/1083/25, повернути заставодавцю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1