Номер провадження 22-ц/821/1854/25 Справа № 188/3314/24 Категорія: на ухвалу Головуючий по 1 інстанції Піньковський Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
28 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»
представник позивача - Скиданюк Михайло Васильович
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» - Скиданюк Михайло Васильович
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» - Скиданюка Михайла Васильовича на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 вересня 2025 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,
ПАТ «Укргазбанк» звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року цивільну справу № 188/3314/24 передано на розгляд до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2025 року позовну заяву ПАТ «Укргазбанк» залишено без руху з підстав відсутності документів, що підтверджують надсилання на адресу реєстрації відповідачів у справі копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками). При цьому судом застосовано положення ч. 1 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, відповідно до яких у разі подання до суду позовної заяви та документів до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
На виконання ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2025 року позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що зареєстроване місце проживання відповідачів розташоване в м. Алчевськ Луганської області, що наразі є тимчасово окупованою територією збройними силами російської федерації, в зв'язку з чим прийняття поштових відправлень за адресами відповідачів національним поштовим оператором не здійснюється, а отже позивач не має об'єктивної можливості оформити поштове відправлення на адресу відповідачів. Вказано, що позивачем вжито усіх вичерпних, можливих та необхідних заходів, а тому просив вважати недоліки позовної заяви усунутими, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 вересня 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу. Роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду обґрунтована тим, що законодавець чітко визначив обов'язок позивача у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Будь-яких виключень з такого правила законом не передбачено. Враховуючи, що позивач не дотримався вимог закону, не усунув недоліки позовної заяви, хоча об'єктивно не був позбавлений можливості їх усунути, позовну заяву визнано не поданою та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укргазбанк» - Скиданюк М.В. просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 вересня 2025 року як незаконну та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що повертаючи позовну заяву позивачу, з підстав невиконання вимог про залишення апеляційної скарги без руху, суд першої інстанції не врахував, що відповідачі зареєстровані в м. Алчевськ, а тому направлення позовної заяви з додатками відповідачам не вбачається можливим, оскільки відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами і доповненнями), вся територія, де зареєстровані відповідачі включена до вказаного Переліку і на даний час прийняття відправлень до нього національним поштовим оператором не здійснюється. Зважаючи на неможливість надсилання кореспонденції на територію, непідконтрольну органам державної влади України, засобами поштового/кур'єрського зв'язку, АБ «Укргазбанк» на виконання статті 177 ЦПК України вжив усіх вичерпних, можливих та необхідних заходів, однак існує об'єктивна неможливість оформлення поштових відправлень на адресу відповідачів з незалежних від позивача обставин. Позивач вважає, що повернення позовної заяви є порушенням його права на доступ до правосуддя, тому така ухвала суду підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності доказів направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на адресу відповідачів.
На виконання вимог ухвали суду від 02 червня 2025 року представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків (а.с. 80-84). До заяви додано докази направлення копії позовної заяви з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 та квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС ОСОБА_1 .
Щодо відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено, що у них відсутні Електронні кабінети у підсистемі Електронного суду ЄСІТС, а їх місце реєстрації м. Алчевськ, що окуповано збройними силами російської федерації і прийняття відправлень до нього національним поштовим оператором не здійснюється. Враховуючи відсутність інших достовірних та підтверджених відомостей про місцезнаходження відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач констатував об'єктивну неможливість оформлення поштового відправлення на їхні адреси з незалежних від Банку обставин.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції обґрунтував свій висновок тим, що позивачне усунув недоліки позовної заяви, хоча об'єктивно не був позбавлений можливості їх усунути.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).
Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст. 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Як вбачається з матеріалів справи, користуючись наведеним вище гарантованим правом на доступ до правосуддя позивач через систему «Електронний Суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
З аналізу наведених процесуальних норм слідує, що після отримання позовної заяви та доданих до неї документів обов'язковою є їх перевірка суддею на предмет відповідності вимогам ст.ст. 175 та 177 ЦПК України і вирішення питання щодо наявності підстав для залишення позову без руху та в подальшому для визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Статтею 177 ЦПК України визначено документи, що подаються до позовної заяви.
Частиною першою цієї статті передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже, визначені наведеними статтями ЦПК України вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також документів, які додаються до позовної заяви, в тому числі і щодо необхідності надання заявником доказів надсилання поданих ним документів протилежній стороні, є проявом здорового формалізму, який передбачає обов'язок всіх учасників судового процесу дотримуватися процедур, визначених законодавством, нехтування якими призводить до суттєвих негативних наслідків.
Разом з тим, згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Загальновідомою є обставина щодо запровадження на всій території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами та доповненнями), населений пункт місто Алчевськ з 2014 року до теперішнього часу є тимчасово окупованою територією збройними силами російської федерації.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та заяви про усунення недоліків позовної заяви, останнім відомим позивачеві місцем проживання (реєстрації) відповідачаОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 , а відповідача ОСОБА_3 є адреса: АДРЕСА_2 , які згідно наведеного вище Переліку є тимчасово окупованою територію та відповідно не мають поштового або іншого сполучення.
Статтею 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян на правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених ЗУ «Про доступ до судових рішень» у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
З огляду на викладене, а також враховуючи визначений законом порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення учасника справи, остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи якого знаходиться на тимчасово окупованій території, який не має офіційної електронної адреси, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав ненадання доказів надсилання її копії особі, яка перебуває на тимчасово окупованій території, є проявом надмірного формалізму та об'єктивною перешкодою у доступі позивача до судочинства.
У відповідності до ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд , -
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» - Скиданюка Михайла Васильовича задовольнити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду м. Черкаси від 01 вересня 2025 року скасувати, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді