27 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 568/441/25
Провадження № 22-ц/4815/1310/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської
області,
- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Бернацьким Павлом Васильовичем на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Радивилівського районного суду Рівненської області із позовом про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Позов обґрунтовувала тим, що за час свого життя її баба ОСОБА_3 04.04.1994 року склала заповіт, яким заповіла на її користь все своє майно.
Зазначає, що в заповіті допущена помилка, а саме: неправильно зазначено її (спадкоємця) прізвище та ім'я, замість " ОСОБА_4 " зазначено " ОСОБА_5 ". Через вказану помилку, нотаріус відмов їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби. За наявності неправильного написання прізвища спадкоємця, вона не може реалізувати своє право на спадщину.
Просила суд встановити факт належності заповіту ОСОБА_6 , яка проживає в АДРЕСА_1 , та те, що ОСОБА_6 і ОСОБА_6 , одна й та ж сама особа.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_2 про встановлення факту - задоволено частково.
Встановлено факт належності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту від 04.04.1994 р. посвідченого заступником голови Хотинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, зареєстрованого в реєстрі № 8, виданого на ім'я ОСОБА_8 .
В іншій частині позову - відмовлено.
Рішення суду мотивовано доведеністю, що спадкоємцем у заповіті від 04.04.1994 р., посвідченому заступником голови Хотинської сільської ради Радивилівського району, зареєстрованому у реєстрі № 8 є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Бернацького П.В., оскаржив рішення в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що при складанні заповіту спадкодавцем була вказано іншу особу, а саме: ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивачка ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини не зверталася, а тому вона не являється спадкоємницею, яка у встановленому законом порядку та у встановлений шестимісячний строк прийняла спадщину.
Суд першої інстанції не звернув уваги на пояснення відповідача ОСОБА_2 , що він постійно проживав разом із матір'ю ОСОБА_3 і після її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по даний час проживає у будинку, а позивачка намагається позбавити його права на володіння та користування нерухомим майном.
Позивачка під час розгляду справи не довела належними та допустимими доказами своє право на спадщину, оскільки із відповідною заявою протягом строку на прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася і за її заявою спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася.
Просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове - про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про смерть Хотинською сільською радою Радивилівського району Рівненської області зроблено запис № 11 від 08.05.2002 р. Вказане підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.05.2002 р. (а.с. 8).
Відповідно до заповіту від 04.04.1994 р., посвідченого заступником голови Хотинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, зареєстрованого в реєстрі № 8, спадкодавець ОСОБА_3 заповіла все своє майно онуці - ОСОБА_8 (а.с. 7).
У судовому засіданні, судом першої інстанції оглянуто оригінал журналу для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Хотинської сільської ради 1994 р., в якому 04.04.1994 р. під № 8 міститься запис про складення заповіту ОСОБА_3 .
З витягу з спадкового реєстру вбачається, що заповіт ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі № 40175652.
18.11.2024 у зв'язку з втратою оригіналу вищевказаного заповіту, старостою Хотинського старостинського округу Крупецької сільської ради Матюшок Лесі Василівні виданий дублікат цього заповіту, який зареєстрований у реєстрі № 4/41. Відповідно до вказаного дублікату заповіту, прізвище спадкоємця зазначено " ОСОБА_10 " (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.09.1983 р., ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками записані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с. 9).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 123, 133, 135 СК України від 10.01.2025 р. вбачається, що ОСОБА_13 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записані ОСОБА_14 та ОСОБА_3 (а.с. 11).
Отже, ОСОБА_9 є онукою ОСОБА_12 .
01.11.2003 р. у зв'язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на " ОСОБА_15 ", що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 (а.с. 10).
З паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області, прізвище спадкоємця записано як " ОСОБА_15 " (а.с. 4).
Як вбачається з повідомлення нотаріуса від 11.12.2024 р. видати свідоцтво на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 неможливо, оскільки у заповіті від 04.04.1994 р. спадкоємцем вказано “ ОСОБА_8 » (а.с. 5).
Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Метою встановлення факту про який зазначено у позовній заяві є реалізація права на спадщину, отже такий факт породжує юридичні наслідки, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що при складенні та посвідченні заповіту в написанні імені спадкоємця допущено помилку, оскільки ОСОБА_9 , у зв'язку з реєстрацією шлюбу 01.11.2003 р, змінено прізвище на " ОСОБА_15 ", що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , а також не правильно зазначено її ім'я: замість ОСОБА_17 (а.с. 10).
Вказані розбіжності у написанні прізвища (ім'я) спадкоємця позбавляють її можливості реалізувати свої спадкові права.
За встановлених обставин, місцевим судом правомірно задоволено позов, в частині встановлення факту належності правовстановлюючого документа (заповіту).
Правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у встановленні факту тотожності особи, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_18 є одна і та ж особа, оскільки згідно приписів глави 6 ЦПК України, вбачається, що судами не встановлюється тотожність особи; не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.
У цих справах, суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них, а також не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачкою строку на прийняття спадщини апеляційним судом відхиляються як неналежні, оскільки питання прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не є предметом цього спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Бернацьким Павлом Васильовичем, залишити без задоволення, а рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В
Хилевич С.В.