Справа № 543/575/22 Номер провадження 22-ц/814/2569/25Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т. Д. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
20 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.
за участю секретаря Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: Друга Лубенська нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Юхимович Світлани Андріївни на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2025 року,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду із вказаним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років померла її мати, ОСОБА_4 .
Її батько, ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги помер раніше своєї дружини ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа у Другій Лубенській державній нотаріальній конторі Полтавської області на підставі її заяви.
27.02.2020 року Другою Лубенською державною нотаріальною конторою їй, як єдиному спадкоємцю ОСОБА_4 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.05.2020 року серія НОІ №350141. Спадщина на яку було видано це свідоцтво складається з житлового будинку належного ОСОБА_4 .
Крім неї інших спадкоємців, що претендують на спадщину за законом чи заповітом немає, про що зазначено у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Крім того, інше спадкове майно що належало її матері, зокрема, право на земельну частку (пай), яку ОСОБА_4 успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вона прийняла в судовому порядку. Рішенням Оржицького райсуду від 08.11.2018 року за нею було визнано право на вказану земельну частку (пай).
Вказує, що після смерті ОСОБА_4 залишилася інша частина спадкового майна, яке остання успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , але юридично не оформила, а саме - житловий будинок АДРЕСА_1 .
Вважає, що за відсутності оригіналів відповідних документів, які підтверджують право спадкодавця на майно та інформації у Державному реєстрі про реєстрацію права власності за померлою спадкодавцем, іншим чином реалізувати своє право на майно як у судовому порядку вона не має можливості.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Юхимович Світлана Андріївна, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Апеляційну скаргу обгрунтовувала тим, що суд першої інстанції неправильно застосував висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.03.2019 у справі №343/1048/17, оскільки у зазначеній справі встановлені інші фактичні обставини, відмінні від обставин справи встановлених судом у справі за позовом ОСОБА_1 .
Вказано, що суд не звернув увагу на те, що відсутність у померлої особи свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не позбавляє її спадкоємців права на спадщину та не може свідчити про те, що спадкодавець не прийняла спадщину після смерті своїх батьків чи інших родичів.
Зазначала, що позивач надала технічний паспорту, в якому зазначено, що рік побудови спірного житлового будинку здійснено у 1944 році, при цьому до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедури введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на той час, не пов'язувало виникнення права власності на садові будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права.
Також зазначала, що висновки суду у мотивувальній частині є неправильними, такими, що не відповідають дійсності та показам свідків, оскільки ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину ОСОБА_3 , проживала та була зареєстрована у спадковому будинку на час відкриття спадщини, протягом шести місяців потому та продовжила користуватися та розпоряджатися майном спадкодавиці.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 від 31.10.1953 року батьками ОСОБА_6 вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . (а.с. 7)
Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.10.2001 року батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . (т.1 а.с. 5 зворот)
Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.06.2012 року (т. 1 а.с. 6)
На підставі заяви ОСОБА_1 від 12.10.2012 року після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа у Другій Лубенській державній нотаріальній конторі. (т. 1 а.с. 16)
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом Другої Лубенської державної нотаріальної контори від 27.02.2013 року спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її донька ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 . (т. 1 а.с. 6 зворот)
Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06.02.1996 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . (т.1 а.с. 5)
Відповідно рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08.11.2018 справа №543/1184/18, яке набрало законної сили 11.12.2018 року, позов ОСОБА_1 до Зарізької сільської ради Оржицького району Полтавської області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування задоволено. Встановлено факт знаходження померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утриманні померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з 1986 року і по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 3,17 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Зарізької сільської ради, Оржицького району, Полтавської області та належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Розпорядження Оржицької РДА від 23.10.1996 року №462, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 17-18)
Постановою державного нотаріуса Другої Лубенської державної нотаріальної контори від 05.10.2022 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , спадкоємицею якої була ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Також з постанови державного нотаріуса від 05.10.2022 вбачається, що в Другій Лубенській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу №419/2012 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцем за законом, що прийняла спадщину є дочка померлої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідно до проведеної перевірки обліку спадкових справ згідно даних Спадкового реєстру встановлено, що спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 не відкривалася. Заповіти відсутні. Згідно довідки виданої Виконавчим комітетом Зарізької сільської ради Оржицького району Полтавської області №174/02-27 від 26.04.2018 року, встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 з нею за однією адресою була зареєстрована та проживала ОСОБА_4 . Відповідно до Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08.11.2018 року, справа №543/1184/18, яке набрало законної сили 11.12.2018 року, ОСОБА_4 є спадкоємицею ОСОБА_3 , згідно ст.ст. 549, 531 ЦК УРСР від 1963 року, оскільки вище вказаним рішенням суду встановлено факт знаходження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утриманні померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 з 1986 року і по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . У спадкоємиці ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутні. Так як спадкоємиця не надала доказів, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_3 , спадкоємицею якої була ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 , видати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно немає правових підстав. (т. 1 а.с. 19)
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 01.02.2013 року (справа №1623/1200/12) позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на жилий будинок та господарські споруди, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 . Рішення набрало законної сили 12.02.2013 року. (т. 1 а.с. 163)
Відповідно погосподарської книги №2 Зарізької сільської ради за 1996-2000 роки погосподарський номер за особовим рахунком № НОМЕР_5 по АДРЕСА_1 закритий. (т. 1 а.с. 68)
З листа КП «Лубенське МБТІ» №2-5 від 27.03.2024 вбачається, що інвентаризаційні матеріали за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні. (т. 3 а.с. 25)
На виконання ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.03.2024 про витребування доказів виконавчим комітетом Оржицької селищної ради до суду 05.04.2024 року надано документи згідно яких вбачається, що:
- згідно погосподарської книги (справа №43) Зарізької сільської ради за 1955-1957 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_6 ;
- згідно погосподарської книги №3 Зарізької сільської ради за 1958-1960 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_7 ;
- згідно погосподарської книги №3 Зарізької сільської ради за 1961-1963 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_8 ;
- згідно погосподарської книги №4 Зарізької сільської ради за 1964-1966 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_9 ;
- згідно погосподарської книги №3 Зарізької сільської ради за 1967-1969 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_10 ;
- згідно погосподарської книги №3 Зарізької сільської ради за 1971-1973 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_11 ;
- згідно погосподарської книги №2 Зарізької сільської ради за 1974-1976 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_12 ;
- згідно погосподарської книги Зарізької сільської ради за 1977-1979 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_11 ;
- згідно погосподарської книги (справа №02-17 том 5) Зарізької сільської ради за 1980-1982 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_13 ;
- згідно погосподарської книги №3 Зарізької сільської ради за 1983-1985 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_14 ;
- згідно погосподарської книги №3 Зарізької сільської ради за 1986-1990 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_11 ;
- згідно погосподарської книги (справа №02-17 том 2) Зарізької сільської ради за 1991-1995 роки ОСОБА_3 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_15 ;
- згідно погосподарської книги №2 Зарізької сільської ради за 1996-2000 роки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала в с. Заріг, за особовим рахунком № НОМЕР_5 .
Крім того, вбачається, що погосподарський номер (особовий рахунок № НОМЕР_5 ) закрито в травні 2000 року у зв'язку із виїздом 05.05.2000 року ОСОБА_4 до м. Лубни, що підтверджується записами в погосподарській книзі №2 Зарізької сільської ради за 1996-2000 роки та записами в домовій книзі для прописки (реєстрації) громадян, які проживають в с. Заріг Зарізької сільської Ради народних депутатів Полтавської області (номер запису 238). (т. 3 а.с. 26-56)
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів набуття спадкодавцем ОСОБА_4 права власності на спірний житловий будинок АДРЕСА_1 , у встановленому законодавством порядку.
Місцевий суд прийшов до висновку, що оскільки спадкодавець ОСОБА_4 за життя у встановленому порядку не набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , то це майно не є об'єктом спадкування і не увійшло до складу спадкового майна, а тому, за позивачем не може бути визнано право власності на вказаний житловий будинок.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1218 ЦК України)
Згідно із ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ч. 1 ст. 1261 ЦК України)
Згідно п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази по справі, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийшов до обрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено наявність підстав для визнання за нею права власності на спірний будинок АДРЕСА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що спірне майно не є об'єктом спадкування і не увійшло до складу спадкового майна та вважає його обгрунтованим.
Суд не бере до уваги посилання у апеляційній скарзі на висновки ВС, викладені у постанові від 14 серпня 2019 року, справа № 523/3522/16-ц, оскільки вони не є релевантними вказаним правовідносинам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юхимович Світлани Андріївни - залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 листопада 2025 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль