Справа № 761/37898/24
Провадження №1-кп/761/2541/2025
(в частині)
25 листопада 2025 року м. Київ
Шевченківським районним судом м. Києва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні № 42020000000002261 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 111 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК України.
25 листопада 2025 року в ході проведення судового засідання у наведеному кримінальному провадженні стороною обвинувачення заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, а стороною захисту заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на будь-який інший, не пов'язаний з триманням в умовах несвободи (особисте зобов'язання/домашній арешт), або в частині визначення розміру застави.
Судом вирішено відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, а клопотання прокурора - задоволено.
Частково не погоджуючись з цим рішенням, вважаю за необхідне зазначити таке.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 утримується під вартою з листопада 2023 року.
Так, на мою думку, при вирішенні питання щодо обґрунтованості подальшого утримання обвинуваченого в умовах несвободи, слід взяти до уваги значну тривалість кримінального провадження, та, головним чином, тривалість утримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою (без ухвалення судом кінцевого рішення у даній справі), що з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема загальних висновків, викладених у справах «Штепа проти України», «Ноймайстер проти Австрії», має призводити до зменшення ризику непроцесуальної поведінки обвинуваченого зі спливом часу, за умови відсутності появлення нових обставин, що виправдовуватимуть застосування раніше обраного запобіжного заходу, а тому, в даному конкретному випадку, на моє переконання, є доцільним та правильним визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В контексті даного питання слід також взяти до уваги і висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)/2024 (справа № 3-111/2023(207/23, 315/23), згідно з якими, за обставин повідомлення особі про підозру (обвинувачення) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у ч. 6 ст. 176 КПК України (109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України), допускається застосування такого запобіжного заходу як застава, що є дискреційним повноваженням суду.
На моє переконання, беручи до уваги основну обставину - надмірну тривалість безальтернативного перебування під вартою ОСОБА_7 в межах запобіжного заходу, а також те, що окремі події, які становлять зміст обвинувачення мають відповідну давність (2019 рік), з урахуванням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема стабільність та міцність соціальних зв'язків, публічна відомість останнього, журналістській та політичний досвід (є діючим Народним депутатом України), вказує на допустимість та правильність, при залишенні на поточний момент запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначення ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Суддя ОСОБА_9