СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/27051/25
пр. № 3/759/8740/25
21 листопада 2025 року Суддя Святошинського районного суду міста Києва Бандура І.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з УПП у м. Києві, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
Згідно протоколу про адмінстративне правопорушення серії ЕПР1 №501006 від 02.11.2025 року, ОСОБА_1 02.11.2025 року о 09 год. 15 хв., рухаючись по Берестейському шосе (Брест-Литовське) у м.Києві, керував транспортним засобом "ЗАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп"яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп"яніння у встановленому законом порядку у чергового лікаря-нарколога в приміщенні КНП "КМКЛ №10" відмовився на місці зупинки ТЗ, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 02.11.2025 року о 09 год. 15 хв., рухався по Берестейському шосе (Брест-Литовське) у м.Києві та керував транспортним засобом "ЗАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 , також з ним в салоні автомобіля перебували його дружина та 5-річна дочка, вони повертались додому від його матері, яку навідували у лікарні, поспішали додому, де на них чекала малолітня дитина, залишена з родичами. Працівники поліції його зупинили за перевищення швидкості, а потім почали вказувати, що в нього ознаки наркотичного сп"яніння. Він пояснював, що він наркотики не вживає, є багатодітним батьком, повертається з лікарні від хворої матері, однак вони направляли його на проходження медичного огляду до лікарні, що знаходиться на іншому березі Дніпра, тому він туди не поїхав, оскільки поспішав до дітей та в стані наркотичного сп"яніння не перебував.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУПАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На виконання положення пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників суддя дослідив всі надані докази та вважає, що провадження по адміністративному матеріалу підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Так, надані до суду матеріали, як докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП містять протокол, направлення на медичний огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозапис з бодікамери.
Однак, згідно дослідженого судом відеозапису з бодікамери поліцейських факт зупинки транспортного засобу відсутній. На відеозаписі ОСОБА_1 пояснює патрульним поліцейським, що повертається додому з лікарні, де відвідував з сім"єю хвору матір, під час спілкування з поліцейськими поводив себе адекватно, відповідав на всі запитання та виконував всі вимоги працівників поліції.
Допитана судом свідок ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_1 підтвердила пояснення чоловіка про те, що вони були зупинені працівниками поліції за перевищення швидкості, в салоні автомобіля перебували також вона з дочкою і вже після зупинки автомобіля поліцейські, щось пошукавши у своєму планшеті, почали казати про ознаки наркотичного сп"яніння у чоловіка, хоча їх не було, а також казали, що необхідно поїхати до лікаря на інший берег Києва. Також зазначала, що у них на утриманні четверо дітей, із них троє - малолітніх.
Також в матеріалах адміністративної справи відсутня інформація щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, як того вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17).
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
В ході дослідженого в якості доказу відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що відразу після зупинки автомобіля під час ОСОБА_1 та пасажир автомобіля - дружина ОСОБА_3 пояснювали необхідність керування транспортним засобом з перевищення швидкості руху, про що заперечень не було, та екстреною необхідністю надати допомогу матері для проведення операції та наявністю в салоні автомобіля « ЗАЗ» малолітньої дитини віком 5 років та залишеної у м. Житомир іншої малолітньої дитини віком 1,5 року яким необхідно було надати допомогу і водій діяв для усунення реальної загрози життю і здоров'ю рідних, і заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Будь яких інших доказів, крім почервоніння очей у водія не встановлено і і є сумнівним направлення водія із Житомирського напрямку на лівий беріг м. Києва за даних обставин для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння за наявністю поряд із зупинкою водія іншого медичного закладу, де також проходять аналогічний медичний огляд.
Водій ОСОБА_1 є багатодітним батьком, про що надано в судовому засіданні відповідні докази, вів себе адекватно, проживає в сільській місцевості, де веде селянське господарство, є єдиним утриманцем сім'ї і будь який інших доказів про можливість перебування його в стані наркотичного сп'яніння суду не було надано.
Зважаючи на викладене, суд визнає, що складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому суддя відмічає, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення даної справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І.С. Бандура