Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7331/25
про продовження запобіжного заходу
27 листопада 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100000000360 від 23.03.2025 за ч. 4 ст. 286-1 КК України, -
В провадженні районного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, мотивуючи тим, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 заперечувала щодо продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , оскільки прокурором не наведені наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 просив змінити запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Аналізуючи ризик переховування від суду, суд звертає увагу, що ОСОБА_7 усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватися від суду з метою уникнення.
Ризик того, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілих та свідків є те, що йому відомо про місцезнаходження їх, тещо вони не допитані в судовому засідання, що негативно вплине на хід судового розгляду.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. При цьому, тримання особи під вартою може відбуватися лише на підставі відповідного рішення компетентного суду.
Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави суду вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.
Захисником не доведено, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України та наведені вище.
Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 25 січня 2026 включно.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави щодо ОСОБА_7 , оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, спричинив загибель людей.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 314, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, без визначення застави, тобто по 25 січня 2026 року включно.
Копію ухвали скерувати начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору та захисникам - для відома.
Копію ухвали вручити обвинуваченому.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Cуддя ОСОБА_1