печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41457/25-к
пр. 1-кс-35197/25
02 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000002141,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002141 від 18.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
До Головного слідчого управління Національної поліції України надійшли матеріали від управління протидії кіберзлочинності в Харківській області ДКП НП України щодо протиправної діяльності мешканців м. Житомира, м. Харкова та м. Суми, які об'єднались в організовану злочинну групу та шахрайським шляхом заволодівають грошовими коштами громадян Грузії, Молдови та інших країн.
Під час виконання оперативно-розшукових заходів встановлено, що вказана організована злочинна група заснувала ряд фіктивних юридичних осіб на території Великої Британії та від їх імені пропонує громадянам інших країн «послуги» з оформлення робочих віз у Велику Британію.
Під час надання таких «послуг» учасники організованої злочинної групи підроблюють візи, після чого отримують грошові кошти потерпілих осіб на банківські рахунки британських фінансових установ, відкриті на підконтрольні юридичні особи.
У клопотанні вказано, що в період з 25.11.2024 по 30.11.2024 учасники організованої злочинної групи шахрайським шляхом заволоділи коштами, зокрема, громадянина ОСОБА_4 , під приводом виготовлення робочої візи та подальшого працевлаштування у Великій Британії.
За результатами проведення слідчих (розшукових) дій встановлено причетних до скоєння зазначених кримінальних правопорушень осіб, які є учасниками організованої групи, та телеграм-канал, за допомогою якого вчиняються злочини, а саме:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Також встановлено приміщення кол-центру, у якому учасники вказаної організованої групи заволодівають коштами громадян різних країн. Вказаний кол-центр розташований у місті Києві.
Крім того, на виконання доручення слідчого співробітниками управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та користується транспортним засобом марки «HYUNDAI», моделі «SANTA FE» з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
27.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: м. Миколаїв, вулиця Поздовжня друга, будинок 2д.
В ході проведення обшуку було здійснено вилучення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування та які відповідно до КПК України вважаються тимчасово вилученим майном, а саме:
- ноутбук MSI Katana A17 S/N K2410N0073763 із зарядним пристроєм.
27.08.2025 постановою слідчого, вищевказаний вилучений телефон визнано речовим доказом в кримінальному провадженні оскільки містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та являються майном яке здобуте в результаті його вчинення.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
У судове засідання прокурор не з'явився. До суду прокурор ОСОБА_15 подав заяву про розгляд клопотання за його відстуності, вимоги підтримує, просить задовольнити.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна, оскільки останній у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно частин 1 3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.
Постановою слідчого слідчої групи ГСУ Національної поліції України ОСОБА_16 від 27.08.2025 майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовими доказами.
Як вбачається із матеріалів клопотання, вилучене майно оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявні достатні підстави вважати, що набуте кримінально-протиправним шляхом.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000002141 - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході обшуку, а саме на:
- ноутбук MSI Katana A17 S/N K2410N0073763 із зарядним пристроєм.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1