Справа №:755/14990/23
Провадження №: 2/755/6620/23
"15" лютого 2024 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Савлук Т.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва питання про закриття провадження в частині позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишин Андрія Миколайовича, з вимогами:
«визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 22 лютого 2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, що зареєстрований в реєстрі за №228, про стягнення ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 124 759,15 гривень;
стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 49 715,18 гривень безпідставно отриманих коштів;
стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишин Андрія Миколайовича на користь ОСОБА_1 5 834, 14 гривень безпідставно отриманих коштів».
04 жовтня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно отриманих коштів, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
04 жовтня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, щодо примусового виконання виконавчого напису № 228, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною 22 лютого 2022 року, де боржником виступає ОСОБА_1 .
За змістом положень статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
09 листопада 2023 року (вх. № 56859) до суду надійшов відзив на позов, проданий представником відповідача Мартою Гук, представником висловлена позиція щодо підстав для відмови у задоволенні позову.
15 листопада 2023 року (вх. № 57788) представником позивача - адвокатом Середа А.П. подано до суду відповідь на відзив, представником висловлені контраргументи щодо позиції відповідача стосовно підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Яцишин Андрій Миколайович, правом подати відзив на позов не скористався, заяв (клопотань) з процесуальних питань, до суду не подавав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, правом подати письмові пояснення по суті підстав та предмету позову не скористалась, заяв (клопотань) з процесуальних питань до суду не подавала.
09 листопада 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про задоволення заяви представника позивача - адвоката А.П. Середа про витребування доказів.
Зобов'язано Акціонерне товариство «Ідея Банк» надати суду належним чином завірену копію Генерального кредитного договору № ГКД 660933.1 від 11 жовтня 2018 року, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , та належним чином завірену заяву стягувача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» з вимогою вчинити виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 , разом з долученими до заяви додатками, на підставі якої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною вчинено виконавчий напис від 22 лютого 2022 року, зареєстрований за № 228.
14 грудня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про прийняття заяви, яка подана до суду 09 листопада 2023 року (вх. № 56840) представником позивача - Середа А.П., про збільшення позовних вимог майнового характеру щодо стягнення суми безпідставно набутих коштів та про закриття підготовчого провадження у цивільній справі.
Вивчивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Частиною 7 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Здійснення особою захисту порушеного права шляхом застосування кондикційного позову можливе лише за умови наявності підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача відповідне майно (у тому числі грошові кошти).
Водночас для правильного застосування статті 1212 ЦК України необхідно установити факт абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Стягнення з позивача на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича пов'язане зі здійсненням державним виконавцем примусового виконання виконавчого документа та відповідає нормам статті 42 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для виникнення у боржника обов'язку зі сплати таких витрат є сам факт наявності відкритого виконавчого провадження, під час виконання якого виконавець виконує обов'язки, покладені на нього Законом України «Про виконавче провадження».
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 цього Кодексу, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).
Отже, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Аналогічний висновок вже висловлювався Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року (справа № 127/9870/16-ц), від 30 січня 2019 року (справа № 161/8267/17) та інших.
За наведених обставин, враховуючи предмет спору та суб'єктивний склад сторін, суд дійшов висновку, позовні вимоги про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича на користь ОСОБА_1 19 024 грн 76 коп. безпідставно набутих коштів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог які пред'явлено позивачем ОСОБА_1 до відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про стягнення безпідставно набутих коштів.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів в частині позовних вимог, які пред'явлено позивачем ОСОБА_1 до відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 19 024 гривні 76 копійок.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.