Cправа № 570/259/25
27.11.2025 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» звернувся до суду з позовом, вказуючи, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 6951 від 09 лютого 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 5 000 грн., строком на 365 днів (до 08 лютого 2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Зазначає, що Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, у зв?язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 09.02.2024 року, таким чином порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи вищезазначене, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом за період з 09.02.2024 року по 13.12.2024 року, що становить 38 500,00 грн. (без пред?явлення вимоги дострокового повернення суми кредиту відповідно до положень Кредитного договору та вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування»), судові витрати, зокрема - 2 422,40 грн. судового збору та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.
22 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Скользнєвої В.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якій остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема важає, що у матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно договору. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим. Позивач не довів факту надання коштів позичальнику оскільки не надав відповідних доказів. Надані позивачем розрахунки кредитної заборгованості не підтверджені належними доказами, оскільки наявність або відсутність указаної позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації. Розрахунок заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які надані відповідачем первісним кредиторам, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов в позові не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому Позивачем розмірі, а також відповідно і користування ними, тому відсутні підстави для їх стягнення. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим. Просить у задоволенні позову відмовити. Також представник відповідачки просив зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, оскільки вказана сума є надмірною, необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг. Указана справа є справою незначної складності, не потребує збирання значного обсягу доказів чи залучення експертів при підготовці позову. Також, просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
24 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Фінансової компанії «Процент» - адвоката Руденка К.В. надійшла відповідь на відзив, У відзиві зазначає, що підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким Позичальник ознайомилася перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.При цьому, укладення Відповідачем з Позивачем Договору № 6951 від 09.02.2024 року це право, а не обов'язок Відповідача, яке було реалізовано на власний розсуд Відповідачем, який є вільним у своєму виборі. При цьому Відповідач не був обмежений ні у часі для ознайомлення з умовами кредитування, ні у часі для ознайомлення з самим Договором. Також Відповідач не обмежений у проведенні порівняльного аналізу кредитного договору, умов кредитування, які були у ТОВ «ФК «Процент» з іншими, які пропонуються різними небанківськими фінансовими установами або банками на ринку надання фінансових послуг, а саме кредитування. При цьому, укладення Відповідачем з Позивачем Договору № 6951 від 09.02.2024 року це право, а не обов'язок Відповідача, яке було реалізовано на власний розсуд Відповідачем, який є вільним у своєму виборі. При цьому Відповідач не був обмежений ні у часі для ознайомлення з умовами кредитування, ні у часі для ознайомлення з самим Договором. Також Відповідач не обмежений у проведенні порівняльного аналізу кредитного договору, умов кредитування, які були у ТОВ «ФК «Процент» з іншими, які пропонуються різними небанківськими фінансовими установами або банками на ринку надання фінансових послуг, а саме кредитування. За договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Зміни до Кредитного договору, що укладений з Відповідачем, не вносились (додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладались), то відповідно правових підстав для перерахунку денної процентної ставки немає.
У судове засідання представники сторін не з'явилися надали суду відповідні процесуальні заяви щодо розгляду справи без їх участі.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 09 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 6951, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 365 днів, шляхом переказу на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,50 % річних). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 11 днів.
До матеріалів справи долучено Витяги з ІТС, зокрема Анкета заява позичальника на кредит від 09.02.2024 року та Хронологія дій щодо укладення кредитного договру № 6951 від 09.02.2024 року (а.п. 30-31).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком № 1 до цього Договору (а.п. 23).
Невід?ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», які розміщені на сайті https:/procent.com.ua (примірник затверджених наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» від 14 вересня 2023 року № 14/09-23П долучені до матеріалів справи а.п. 32-40).
Відповідно до п. 2.4.1. Договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.
Сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку № 1. Нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника) до дня повернення суми кредиту, визначеної у Додатку 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений в пункті 9 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п. 4.1-4.2 кредитного договору).
Відповідно до п. 4.4 кредитного договору, у разі прострочення з оплати чергового платежу нарахованих процентів за кредитом, позичальник зобов'язаний протягом 11 календарних днів сплатити заборгованість по простроченим нарахованим процентам, строк платежу яких настав, а також фактично нараховані проценти за користування кредитом станом на дату оплати.
Кредитний договір підписано 09 лютого 2024 року шляхом введення позичальником електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 510569 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 510569 направлявся відповідачу 09 лютого 2024 року о 20:11:24, шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС.
Також, 09 лютого 2024 року за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 510569 ОСОБА_1 підписав Додатки № 1, № 2, № 3 до Кредитного договору, в яких викладені Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за договором, надано згоду на обробку персональних даних у випадку відступлення права вимоги, а також вказані два контактні номери телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.п. 23-14).
Кредитні кошти були відправлені відповідачу 09 лютого 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_4 , що підтверджується витягом з платіжного сервісу «FONDY» (а.п. 25).
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, станом на 13 грудня 2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором 6951 від 09 лютого 2024 року становить 43 500,00 грн, з яких 38 500 грн. прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, про що свідчить Детальний розрахунок заборгованості (щоденні нарахування та погашення) (а.п. 26-29). Позивач просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЦЕНТ» заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 38500,00 гривень за період з 09.02.2024 року по 13.12.2024 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних), а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно достатті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 3 ст.11ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону № 675-VIII).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «ФК «Процент» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронними підписами. Відповідач підписав цей договір одноразовим ідентифікатором, що був направлений товариством на його телефонний номер.
Таким чином, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
Разом з тим, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів за користування кредитними коштами, з огляду на таке.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року(включно) - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року(включно) - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 21 серпня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день.
Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.
Кредитний договір №6951 від 09.02.2024 укладений на строк 365 днів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір укладений та діяв після набрання чинності цим Законом.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що до даних правовідносин застосовується зазначений вище закон.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору №6951 від 09.02.2024 процентна ставка становить 2,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Починаючи з 24 грудня 2023 року ( з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року) по 22 квітня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день - 74 днів *(5000 гривень * 2,5%) і становить 9250,00 гривень.
Починаючи з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року - 120 днів *(5000 гривень * 1,5%) і становить 9000,00 гривень.
Починаючи з 21 серпня 2024 року по 13 грудня 2024 року- 115 днів *(5000 гривень * 1 %) і становить 5750,00 гривень.
За таких обставин, ТОВ «Фінансова компанія «Процент» без належних на те правових підстав з 22 квітня 2024 року було нараховано відповідачу відсотки за процентною ставкою 2,5% на день, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Процент» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в сумі 19750,00 гривень.
Що стосується посилань представника ТОВ «Фінансова компанія «Процент» на те, що за договором про споживчий кредит, строк кредитування за яким триватиме після 21.08.2024 денна процентна ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору, то вони є такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та свідчать про хибне розуміння позивачем положень Закону України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року та яким було внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».
Так, вимогами п. 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року (далі - Закон), визначено, що «дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим законом».
У свою чергу, пунктом п'ятим розділу І вказаного вище Закону, у тому числі, статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5, якою закріплено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Разом з тим, пунктом 17 ЗУ №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, законодавцем закріплено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».
З огляду на те, що кредитний договір №6951 від 09.02.2023 був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 на строк 365 днів, то строк його дії продовжує діяти після набрання чинності вказаним вище Законом. Відтак, максимальний розмір денної процентної ставки може застосовуватися позивачем з урахуванням внесених змін до ЗУ «Про споживче кредитування» Законом України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження підписання відповідачем кредитних документів електронним цифровим підписом відповідача суд відхиляє, позаяк такі доводи спростовуються матеріалами справи. Інші доводи представника відповідача суд не бере до уваги, позаяк вони не ґрунтуються на вимогах закону, спростовуються матеріалами справи та свідчать про хибне трактування норм закону та перекручування правових висновків Верховного Суду.
Беручи до уваги наведене вище, з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №6951 від 09.02.2024, яка складається 19750,50 грн заборгованості за нарахованими процентами.
Згідно з платіжною інструкцією №1655 від 13.01.2025 при пред'явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 51,30%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1303,98 гривень (2422,40 : 100 х 51,30 = 1242,69).
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 гривень.
На підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року (а.п. 51), Акт приймання-передачі наданих послуг № 7 до Договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 року та Платіжна інструкція кредитового переказу коштів (а.п. 55, 57); Витяг з реєстру № 1 до Акту приймання-передачі наданих послуг № 7 до Договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 року про надання юридичних послуг (а.п. 56).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
За правилами ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічного змісту висновків щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі №826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Водночас, суд зважає на те, що правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В розумінні п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 51,30% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5130,00 гривень (10000 х 51,30% : 100% = 5130,00).
Крім того, представник відповідача просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.
На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були додані копії договору про надання правничої допомоги від 24 вересня 2025 року, ордеру про надання правничої допомоги від 30 вересня 2025 року, акту здачі-прийому наданих послуг від 24 вересня 2025 року.
Представник позивача у відповіді на відзив акцентував увагу суду на тому, що витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень є необґрунтованими, завищеними та такими, що не відповідають критерію розумності, реальності та співмірності, тому не можуть бути покладені на іншу сторону у заявленому розмірі.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягаю відшкодуванню відповідачу, суд враховує, складність цивільної справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, час, витрачений адвокатом Скользнєвою Валерією Владиславівною на ознайомлення з матеріалами справи, написання та відправлення відзиву, що згідно з актом здачі-прийняття наданих послуг становить 3 години, вважає, що з позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем, в сумі 4000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81,141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", заборгованість за Кредитним договором № 6951 від 09.02.2024 року по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 19750 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок за період з 09.02.2024 року по 13.12.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" витрати по сплаті судового збору в сумі 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) гривні 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5130 (п'ять тисяч сто тридцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент"на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", код ЄДРПОУ: 41466388, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя