Справа № 562/3302/25
"26" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., з участю секретаря судового засідання Щербак В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро Груп» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро Груп» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
В обґрунтування позову зазначає, що 06 травня 2016 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «Колос-Інвест» (Орендар) було укладено Договір оренди землі, за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5622681800:09:005:0128, загальною площею 1,9042 га, що розташована на території Дерманської другої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.
Відповідно до п. 8 Договору оренди землі, з урахуванням змін додаткової угоди від 25.07.2018, договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Додатковою угодою від 25.07.2018 р. до Договору (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) сторону Орендаря змінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Право оренди було зареєстровано 17 травня 2016 року, отже ТОВ «Західна агровиробнича компанія» мало право оренди на ЗД з кадастровим номером 5622681800:09:005:0128 до 25 липня 2025 року (номер запису про інше речове право 14571612).
Відповідно до п. 8 Договору оренди, після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
У зв'язку із закінченням 25 липня 2025 року строку дії Договору, на виконання п. 7 Договору оренди Позивачем 09 квітня 2025 року спрямовано Відповідачу лист повідомлення вих. № 2407 про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 06.05.2016 року.
До цього листа додано два оригінальних примірника додаткової угоди про продовження дії договору, підписані зі сторони орендаря (трек-номер відправлення 0505285679138).
Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист Відповідач не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження Договору на новий строк.
Вважає, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин.
Таким чином, Позивач (Орендар) скористався своїм переважним правом на поновлення договору та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, Позивач (Орендар) належно виконував свої обов'язки за договором оренди, в установлений договором та Законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди.
27.08.2025 року між ОСОБА_1 (Орендодавець, Відповідач-1) та ТОВ «Акріс Агро Груп» (Орендар, Відповідач-2) укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5622681800:09:005:0128 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Укладенням вищезазначеного Договору, ОСОБА_1 та ТОВ «Акріс Агро Груп» порушили переважне право Позивача на укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622681800:09:005:0128 на новий строк.
З врахуванням наведеного, просить визнати укладеною додаткову угоду № б/н до договору оренди землі №б/н від 06.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 , визнати відсутнім право оренди у ТОВ «Акріс Агро Груп» на земельну ділянку з кадастровим номером 5622681800:09:005:0128, загальною площею 1,9042 га та скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,9042 га, кадастровий номер 5622681800:09:005:0128, яка розташована на території Дерманської Другої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, номер запису про інше речове право 61329280.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі.
Представник відповідача ТОВ «Акріс Агро Груп» в поданому відзиві на позовну заяву від 22.10.2025, просив відмовити у його задоволенні. Мотивуючи тим, що ОСОБА_1 надіслав позивачу претензію від 28 лютого 2024 року в якій просив сплатити заборгованість з орендної плати. Позивачем 20.03.2024 року виплачена орендна плата ОСОБА_1 за 2023 рік, 12.03.2025 року - за 2022 рік; 12.03.2025 року - за 2021 рік. При цьому, умовами договору оренди землі від 06 травня 2016 року (п.11) передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки з 30 липня по 31 грудня. Таким чином, в зв'язку з невиконанням Позивачем умов договору оренди щодо строків виплати орендної плати Відповідач був змушений надіслати першому претензію з метою спонукання виконання умов договору в частині виплати орендної плати.
В подальшому, Відповідач-1 надіслав Позивачу лист від 17.08.2025 року з проханням передати земельну ділянку у власний обробіток (відмовився від продовження договірних відносин), який отримано Позивачем 26.08.2025 року. Таким чином, ОСОБА_1 висловив своє небажання продовжувати договірні відносини, адже Позивач систематично порушував умови договору в частині виплати орендної плати. Оскільки Позивач неналежним чином виконував умови договору оренди землі, а ОСОБА_1 надіслав лист Позивачу про відмову в продовженні договірних відносин, тому відсутні законодавчо визначені підстави для поновлення договору оренди на новий строк.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в поданій до суду відповіді на відзив зазначає, що дотримуючись механізму реалізації свого переважного права на продовження орендних відносин за Договором оренди землі від 06.05.2016 передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі», обумовленого в першу чергу належним виконанням Позивачем своїх зобов'язань, Позивач направив на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення №2407 від 09.04.2025 р. про намір продовжити дію вказаного Договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист Відповідач-1 не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження Договору на новий строк.
Представник позивача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" в судове засідання не з'явився. В поданому до суду клопотанні позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представник відповідача ТОВ «Акріс Агро Груп» в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву від 26.11.2025, якою просив розглянути справу без його участі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч.2ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5622681800:09:005:0128, загальною площею 1,9042 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Дерманської Другої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 24.09.2025 р. та копією Державного акту про право власності на земельну ділянку від 09.07.2009 р.
Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Колос Інвест" (орендар) було укладено договір оренди землі від 06.05.2016 щодо належної ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянки, та в подальшому згідно додаткової угоди № 1 від 25.07.2018 року до договору оренди землі від 17.05.2016 року відбулася заміна сторони орендаря - на ТОВ "Західна агровиробнича компанія", а також змінено строк дії оренди - до 25.07.2025 року, та відповідні зміни було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.09.2025 року.
Відповідно до умов вищезазначеного договору оренди землі (в редакції додаткової угоди від 25.07.2018р.), договір укладено строком до 25.07.2025 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.
Маючи намір продовжити договірні відносини з ОСОБА_1 , ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням за вих. №2407 від 03.04.2025р. звернулося до Відповідача-1 з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки. До вказаного листа було долучено додаткову угоду від 01.04.2025р., в якій запропоновано: 1.1 доповнити розділ "Строк дії Договору "наступним пунктом: Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялись; 1.2. доповнити розділ "Умови використання земельної ділянки" наступним пунктом: Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.
Лист-повідомлення та додаткову угоду було направлено ОСОБА_1 поштовим відправленням, що підтверджується описом вкладення в пріоритетний лист, адресованим орендодавцю.
20.08.2025 на адресу товариства була направлена заява від орендодавця ОСОБА_1 від 17.08.2025 р., в якій він просив у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622681800:09:005:0128 передати її у власний обробіток.
Направлення листа повідомлення для ТОВ "Західна агровиробнича компанія" підтверджується описом вкладення та довідкою «Укрпошта» від 21.08.2025.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.09.2025 р. вбачається, що 27.08.2025 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Акріс Агро Груп» було укладено договір оренди землі від 27.08.2025 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622681800:09:005:0128.
Таким чином, оскільки між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі №б/н від 06.05.2016 р., строк якого закінчився 25.07.2025 р., то відповідач після спливу строку його дії 27.08.2025 року уклав договір оренди землі з іншим орендарем ТОВ «Акріс Агро Груп», який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 28.08.2025 р.
Звертаючись з позовом до суду, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" посилається на те, що дії ОСОБА_1 не відповідають умовам договору оренди землі, положенням земельного законодавства та порушують переважне право позивача на поновлення оренди землі.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.
За змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).
В силу вимог ч.ч.1-3 та ч.ч. 5-6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
Як визначено в ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Так, відповідно до приписів ч. 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті).
Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).
Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов'язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов'язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.
При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури, так і наявності волевиявлення сторін.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року в справі № 923/925/18.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Судом встановлено, що до закінчення строку дії договору оренди, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням за вих. № 2407 від 03.04.2025 р. повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
20.08.2025 на адресу товариства була направлена заява від орендодавця ОСОБА_1 від 17.08.2025 р., в якій він просив у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622681800:09:005:0128 передати її у власний обробіток.
Зазначене чітко та послідовно підтверджує безпідставність тверджень позивача щодо порушення його прав, оскільки ОСОБА_1 у відповідь на пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі повідомив позивача про небажання поновлювати, продовжувати, переукладати, укладати в новій редакції договір оренди землі або в будь-який інший спосіб надавати йому право користування належною їй земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).
Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.
В даному випадку волевиявлення відповідача ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє.
Водночас, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі №399/295/11, від 15.05.2023 у справі №693/137/22.
Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
Такий висновок викладений у постановах Верховного суду від 28.05.2024 у справі №604/648/23, від 12.04.2024 у справі №131/970/23.
Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 (провадження № 61-1814св24).
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
В ході судового розгляду не встановлено наявність у позивача суб'єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, зокрема, щодо порушення переважного права ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки ОСОБА_2 у встановленому законом порядку вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем.
Встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договору оренди землі, суд, врахувавши положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", дійшов до висновку про те, що переважне право ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.
Водночас суд зауважує, що укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендатором не порушує переважне право ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася 25.07.2025 року, а новий договір укладений відповідачем вже після його припинення, а саме 27.08.2025 року.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Західна агровиробнича компанія" неналежно виконувало обов'язки за умовами договору оренду, з огляду на наступне.
Пунктом 11 Договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки з 30 липня по 31 грудня.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2024 Позивачем виплачена орендна плата ОСОБА_1 за 2023 рік, 12.03.2025 року - за 2022 рік; 12.03.2025 року - за 2021 рік, тобто порушено строки виплати орендної плати.
28.02.2024 ОСОБА_1 надіслав ТОВ "Західна агровиробнича компанія" претензію щодо сплати заборгованості з орендної плати.
Враховуючи, що позивач неналежно виконував обов'язки за умовами договору оренду, в нього відсутнє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк згідно положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі, відтак позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро Груп» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: ТОВ «Західна агровиробнича компанія», місце знаходження: провулок Центральний, 1, м. Дубно, Дубенського району Рівненської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41099127.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ТОВ «Акріс Агро Груп», місце знаходження: вул. Жилянська, 106Б, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41846549.
Суддя: Ю.А. Ковалик