Справа № 559/4140/25
Провадження № 2/559/1527/2025
28 листопада 2025 року м.Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семидубської сільської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, площею 0, 35 га, для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Семидубської (колишньої Гірницької) сільської ради Дубенського району Рівненської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримання правовстановлюючих документів на ім'я ОСОБА_1 , що посвідчують право власності на земельну ділянку 0, 35 га, приватизацію якої розпочав на підставі рішення Гірницької сільської ради Дубенського району № 30 від 18 жовтня 1996 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 . Спадкоємцями за законом після смерті батька була дружина померлого ОСОБА_4 та він, як син померлого. Дружина померлого ОСОБА_4 спадщину після смерті чоловіка прийняла своєчасно, але не оформила спадкових прав, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він спадщину після смерті батьків прийняв своєчасно шляхом володіння майном померлих, так як проживав з ними однією сім'єю до дня смерті і проживає надалі в спадковому будинку. 15 червня 2009 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області було винесено рішення про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , а 08 серпня 2009 року нотаріус Другої Дубенської районної державної нотаріальної контори видав свідоцтво на право на земельну частку (пай) в розмірі 2, 20 га умовних кадастрових гектарів (копія свідоцтва про право на спадщину за законом додається). Разом з тим, згідно витягу рішення Гірницької сільської ради Дубенського району за № 30 від 18 жовтня 1996 року ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 35 га - для ведення особистого підсобного господарства. Однак, батько за життя не завершив процес приватизації, а тому не набув у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку. ОСОБА_2 , яка є матір'ю позивача, померла, не оформивши належним чином свого права на одержання у власність вищевказаної земельної ділянки, відповідно він не може її успадкувати.
Ухвалою суду від 26.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
21.10.2025 позивач подав до суду уточнену позовну заяву.
Позивач просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, про що подав до суду заяву.
Представник відповідача Семидубської сільської ради згідно поданої заяви, проти задоволення позову не заперечує та просить розгляд справи проводити без їхньої участі.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 28.11.2025, тобто дата складання повного тексту рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.8).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.3).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.4).
Згідно рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 червня 2009 року за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.9), на підставі чого здійснено реєстрацію даного житлового будинку (а.с.10).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.08.2009 ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ) спадкове майно яке складається: земельної частки (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства «Гірницьке» розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належав померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0098666, виданого 20.08.1996 Дубенською районною державною адміністрацією та зареєстрованого 27.08.1996 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №2666; земельної частки (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства «Гірницьке», розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належав чоловіку померлої ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0098665, виданого 20.08.1996 Дубенською районною державною адміністрацією та зареєстрованого 27.08.1996 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №2665 (а.с.11).
Згідно витягу рішення Гірницької сільської ради Дубенського району Рівненської області № 30 від 18 жовтня 1996 року ОСОБА_3 передано у власність земельні ділянки площею 0, 25 га для обслуговування житлового будинку та 0, 35 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.13).
Як свідчить повідомлення завідувача Дубенської державної нотаріальної контори Рівненської області Л.Тимощук №304/01-16 від 09.10.2025 після смерті ОСОБА_2 заводилася спадкова справа 263/2009 за заявою ОСОБА_1 (а.с. 24-28).
Позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало померлому ОСОБА_3 , спадкоємцем якого була його дружина, ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутись до суду (а.с.33).
Згідно зі ст.549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини (пункт «г» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України).
Земельний кодекс України у редакції чинній до 01 січня 2013 року, установлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком установлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.а ч.3 ст.152 ЗК України.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч.1 ст.1225 ЦК України.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17.04.2019 року у справі № 723/1061/17, від 29.08.2019 року у справі № 554/1195/17 від 30.06.2020 року у справі № 623/633/17, від 25.03.2020 року у справі № 158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.
Крім того, згідно з пунктом 3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Пунктом 4.20 гл.10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Витягу з Державного земельного кадастру.
За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Через відсутність правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку позивач не може оформити спадщину, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач має право на завершення приватизації вказаної ділянки в порядку спадкування.
Під час розгляду справи відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тож, дослідивши надані докази, суд робить висновок про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі. Сукупність наданих суду доказів свідчить про те, що позивач є спадкоємцем майна за законом після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає. Обставин, які б вказували, що ОСОБА_3 при житті неправомірно набув або володів спадковим майном, в суді не встановлено. Оскільки нотаріусом відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину, суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право на спадкове майно в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82, 247, 200, 206, 258, 259, 265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, площею 0, 35 га, для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Семидубської (колишньої Гірницької) сільської ради Дубенського району Рівненської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримання правовстановлюючих документів на ім'я ОСОБА_1 , що посвідчують право власності на земельну ділянку 0, 35 га, приватизацію якої розпочав на підставі рішення Гірницької сільської ради Дубенського району № 30 від 18 жовтня 1996 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 28.11.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Семидубська сільська рада, юридична адреса: вул. Центральна,53, с. Семидуби, Дубенський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04385362, електронна адреса: semydubysr@ukr.net
Суддя О.М.Томілін