Справа 556/2308/25
Номер провадження 2/556/837/2025
18.11.2025 .
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Котик Л.О.,
при секретарі Соловей Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 8119259 від 25 липня 2024 року в розмірі 33000 грн., за Договором позики №7719820 від 21 липня 2024 року в розмірі11710 грн. Всього стягнути заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 44710,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що відповідачем були укладені: Договір про надання фінансового кредиту № 8119259 від 25 липня 2024 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Договір позики №7719820 від 21 липня 2024 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» .
Відповідач свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитними договорами не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі - 44710,00 грн.
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклало договори факторингу з ТОВ «Авентус Україна» за №28032025, з ТОВ «МАНІФОЮ» за №11-01/2024, за змістом яких останні передали (відступили) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, які вказані у відповідних реєстрах до договорів. Позивач зазначає, що на підставі вказаних договорів вони набули права на стягнення з відповідача заборгованості за вище вказаними кредитними договорами на загальну суму 44710,00 грн. Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитними договорами.
Вказаний позов надійшов до суду 28 липня 2024 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, просив у позовній заяві про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.
Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Щодо укладання Договору про надання споживчого кредиту № 8119259 від 25 липня 2024 року.
25 липня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8119259. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
За змістом Договору про надання споживчого кредиту №8119259, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 10000,00 грн, строком на 360 днів. Процентна ставка становить 1,50 % в день.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору та кредит для ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не повернув. Зокрема, позивач зазначає, що з вище вказаного кредитного договору за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 33000 грн., з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 - сума заборгованості за пенею.
28.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 28032025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №1 від 28.03.2025 до Договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №8119259 року від 25 липня 2024 року в сумі 33000 грн., з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 - сума заборгованості за пенею.
Щодо Договору позики №7719820 від 21 липня 2024 року.
21 липня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №7719820. Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача.
Згідно з п.п. 2.1. Договору позики, за цим Договором Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику), а Позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти від Суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Відповідно до п.2.3 Договору позики, тип позики: довгострокова. Сума позики - 4000 грн. Строк позики - до 09 жовтня 2024 року (80 днів). Проценти за користування позикою - 1,5 % .
Згідно п.п. 2.5. Договору позики, позика надається Позичальнику в день підписання Сторонами Договору позики шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті.
Відповідно до п.п.9.1. Договору, Договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі Позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення Позикодавцем в Особистому кабінеті Позичальника Договору позики для вивчення та прийняття його умов Позичальником шляхом введения одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого Позикодавцем Договору у відповідне поле.
11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «САПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №№ 11-01/2024 (далі -Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників №9 від 11.12.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 11710грн., з яких: 4000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3820 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою; 3890 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Отже, обов'язок відповідача повернути кошти позивачу передбачений законом та договором між ними.
Згідно ст. 626 ЦПК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Індивідуальна частина оспорюваних договорів про надання фінансового кредиту містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі та строк його повернення, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договорів такого змісту.
Згідно ст. 638 ЦПК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦПК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦПК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
За статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Такий правовий висновок підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Відповідачу нараховані відсотки за кредитними зобов'язаннями, у строк кредитування.
Відповідно до положень статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акценту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13 вказано, що факт не вчинення жодних дій щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати апелянтом в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами є нічим іншим, як визнанням вище наведених кредитних договорів такими, що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених кредитними договорами.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку умови договорів, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, були узгоджені сторонами на момент підписання договорів, ОСОБА_2 погоджувався на вказані умови, крім цього, умови договорів чітко прописані у тексті, наведено розрахунок відсотків за весь період кредитування коштами.
Копіями договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року , укладеного між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», а також копіями актів прийому передачі реєстрів боржників до цих договорів та витягами з відповідних реєстрів, підтверджується, що відповідні товариства відступили на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги боргу за укладеними кредитними договорами з ОСОБА_1 .
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1077, ст. 1078 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Надані позивачем докази свідчать про те, що кредитні договори, укладені з додержанням загальних вимог, які є необхідними для чинності правочину і визначені статтею 203 ЦК України.
Також судом достовірно встановлено, що при укладанні вищевказаних кредитних договорів, відповідач підписав їх електронним підписом, без здійснення такої дії, договори були б не укладеними.
Однак ОСОБА_1 не виконав грошові зобов'язання по поверненню кредитних коштів.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Щодо стягнення відсотків за Договором про надання споживчого кредиту № 8119259 від 25 липня 2024 року.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України , позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
А як зазначено в ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту.
Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування, узгоджені проценти за користування кредиту, та термін на який видавався кредит, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами підлягають задоволенню, адже вони нараховані в межах строку дії кредитного договору.
Щодо стягнення відсотків за договором Позики №7719820 від 21 липня 2024 року, то судом встановлено наступне.
Суд вважає, що умови договорів, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування коштами, були узгоджені сторонами на момент підписання договору, позичальник погоджувався на вказані умови, крім цього, умови договору чітко прописані у тексті договору, наведено розрахунок відсотків за весь період кредитування коштами.
Однак, судом встановлено, що договором Позики №7719820 від 21 липня 2024 року визначено умови кредитування, зокрема: розмір позики: 4 000,00 грн; строк кредитування - 30 днів; відсоткова (фіксована) ставка 1,5 % за один день користування позикою.
З договору Позики вбачається, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді обов'язок нарахування відсотків поза межами строку користування кредитом.
Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності та уможливив би покладення на слабшу сторону - споживача, невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Схожий правий висновок сформовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у цивільній справі №342/180/17.
Більше того, на переконання суду вказана умова щодо щоденного нарахування відсотків на суму простроченого грошового зобов'язання, поза межами строку користування кредитом, відповідає положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України, як міра відповідальності, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню лише проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит),
Однак зважаючи на те, що відповідачем зобов'язання за договором належним чином виконані не були, а сторонами Договору було обумовлено процентну ставку, яка повинна застосовуватися за умови неналежного виконання умов договору, беручи до уваги строк кредитування та суму наданого кредиту, з відповідача підлягає стягненню за Договором позики №7719820 від 21 липня 2024 року сума в розмірі - 12,00 грн, як відсотки за користування кредитом. (Додаток №1 до Договору позики №7719820 від 21 липня 2024 року - розрахунок за Договором позики №7719820 від 21 липня 2024 року)
Нарахування позивачем заборгованості по процентах понад строк користування позикою є безпідставним, оскільки після спливу строку кредитування, нарахування процентів за користування кредитом припиняється в силу приписів статей 1048, 1054 ЦК України (висновки Великої Палати ВС, пункти 48-55 постанови від 28.03.2018 № 444/9519/12).
Щодо нарахування пені за Договором про надання споживчого кредиту № 8119259 від 25 липня 2024 року.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 - 5000 грн. пені за Договором про надання споживчого кредиту № 8119259 від 25 липня 2024 року.
Вирішуючи спір в даній частині судом взято до уваги те, що відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану.
15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новим п.18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З довідки-розрахунку заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 8119259 від 25 липня 2024 року вбачається, що в період дії воєнного стану позивачем здійснювалось нарахування неустойки, яка становить - 5000 грн.
Враховуючи вище викладене, на підставі Закону України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 з ОСОБА_1 пеня в розмірі 5000 грн. стягненню не підлягає, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Презумпцію винуватості боржника та факту виникнення між сторонами відповідних зобов'язань не спростовано, а тому порушення суб'єктивних прав правонаступника кредитора є очевидним, що спонукає до задоволення позову.
За таких обставин справи, суд всебічно та повно з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме за Договором про надання споживчого кредиту № 8119259 від 25 липня 2024 року в розмірі 28000 грн., з них: 10000 грн. - сума заборгованості за основою сумою боргу; 18000 грн. - сума заборгованості за відсотками; за Договором позики №7719820 від 21 липня 2024 року в розмірі 4012 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 грн. сума заборгованості за відсотками.
Що стосується сплаченого судового збору позивачем, то судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 44710 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 32012 грн., що становить 71,60 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2168,05 грн., що складає 71,60% від 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 141,247,263-265,352,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (КОД ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:
-за Договором про надання споживчого кредиту № 8119259 від 25 липня 2024 року в розмірі 28000 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000 грн. сума заборгованості за відсотками;
-за Договором позики №7719820 від 21 липня 2024 року в розмірі 4012 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 грн. - сума заборгованості за відсотками;
Всього стягнути заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі: 32012 ( тридцять дві тисячі дванадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені у справі судові витрати в розмірі 2168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) гривень 05 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Котик Л.О.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження м. Київ, вул, С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання згідно відомостей ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .