єдиний унікальний номер справи 546/860/25
номер провадження 2/546/611/25
іменем УКРАЇНИ
28 листопада 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лободи Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 12 326,35 грн., посилаючись на те, що 10.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 838402237, у відповідності до умов якого відповідачці надано кредит в розмірі 7 000,00 грн. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги до відповідачки згідно вказаного вище договору кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022.
23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідачки згідно вказаного вище договору кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022.
08.07.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало, а ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022 в розмірі 12 326,35 грн., з яких 6 999,70 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 5 326,65 грн. - заборгованість за процентами.
Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 12 326,35 грн та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогув розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 10.09.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, за клопотанням позивача витребувано від АТ «ТАСКОМБАНК» письмові докази та інформацію.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, позивач в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти проведення заочного розгяду справи та ухвалення заочного рішення в даній справі не заперечував.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, судові повістки, направлені відповідачці на адресу реєстрації, повернулися до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву, будь-яких клопотань чи заяв від відповідачки до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.01.2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 838402237 (далі кредитний договір).
Пунктом 1.3. кредитного договору визначена сума кредиту, що становить 7000,00 грн., що має бути повернуто до 09.02.2022.
Відповідно до п. 1.7. кредитного договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період), а саме до 09.02.2022.
Пунктом 1.9.1. визначено розмір дисконтної процентної ставки, що застосовується під час дисконтного періоду та становить 664,30 % річних, що становить 1,82% від суми кредиту за кожен день користування ним.
Згідно п. 1.12.1. зобов'язання щодо основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу, зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 % річних, що становить 2,98 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Договір кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022 підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV64WJ9, що був відправлений відповідачці на її номер телефону: НОМЕР_1 10.01.2022 о 23:44:23 та був введений 10.01.2022 о 23:45:12.
Згідно платіжного доручення № 1cecd290-84de-4a3e-b6eb-2ff65991a6e5 від 10.01.2022 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 кошти в сумі 7 000,00 грн. згідно вказаного вище кредитного договору.
На виконання вимог ухвали суду від 10.09.2025 від АТ «ТАСКОМБАНК» надійшов лист № 5931/47.7.-БТ від 29.09.2025, в якому банк повідомив, що на ім'я ОСОБА_1 була емітована картка НОМЕР_3 , на яку 10.01.2022 о 23:45:15 було виконано зарахування в сумі 7 000,00 грн., а номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером ОСОБА_1 та знаходиться в її анкетних даних. До зазначеного листа банком додана виписка про рух коштів від 29.09.2025 по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 10.01.2022 по 15.01.2022, згідно якої 10.01.2022 о 23:45:15 відповідачка отримала 7 000,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов'язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату, на визначених договором умовах.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог
На підтвердження переходу від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022 позивачем надано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022, Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а також підписаний сторонами Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022. Згідно вказаних документів ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 8 883,99 грн., з яких 6 999,70 грн.- заборгованість по основному боргу, 1884,29 грн.- заборгованість по відсоткам.
23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату, на визначених договором умовах.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.
На підтвердження переходу від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022 позивачем надано платіжну інструкцію № 5703 від 26.02.2024 про сплату ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» плати за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 та вказаного вище договору факторингу в сумі 6 238 410,72 грн., а також підписаний сторонами Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024. Згідно вказаних документів ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 12 326,35 грн., з яких 6 999,70 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 5 326,65 грн. - заборгованість за процентами.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників.
Згідно п. 3.4. договору факторингу ТОВ «ФК «ЕЙС» сплачує ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» 100% ціни продажу, визначеної в пункті 3.3. договору, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру боржників. Ціна продажу за договором згідно п. 3.3. становить 2 501 429,88 грн.
З відомостей Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, грошова вимога до відповідачки ОСОБА_1 складає загальну суму заборгованості 12 326,35 грн., з яких 6 999,70 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 5 326,65 грн. - заборгованість за процентами.
Згідно платіжних інструкцій № 297 від 17.07.2025, № 316 від 12.08.2025, №319 від 13.08.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 в загальному розмірі 2 501 429,88 грн.
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, складених ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», загальна сума заборгованості відповідачки становить 12 326,35 грн., з яких 6 999,70 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 5 326,65 грн. - заборгованість за процентами, період нарахування відсотків - з 10.01.2022 по 08.06.2022.
З матеріалів справи вбачається, що договір кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022 укладений в електронній формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи наведене, судом встановлено укладання договору кредитної лінії №838402237 від 10.01.2022 первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 в електронній формі, в якому сторони узгодили суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів. Факт отримання відповідачкою суми кредиту в розмірі 7 000,00 грн. підтверджується наданою позивачем копією платіжного доручення № 1cecd290-84de-4a3e-b6eb-2ff65991a6e5 від 10.01.2022 та наданою на виконання вимог ухвали суду АТ «ТАСКОМБАНК» випискою про рух коштів від 29.09.2025 по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 10.01.2022 по 15.01.2022.
З розрахунків заборгованості, складених первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС, вбачається, що вони складені відповідно до умов кредитного договору щодо розміру відсотків та періоду їх нарахування, а тому з врахуванням викладеного, а також ненадання відповідачкою відзиву на позовну заяву та контррозрахунку заборгованості, доказів оплати заборгованості, суд вважає надані позивачем розрахунки заборгованості достатнім доказом наявності такої заборгованості та її розміру.
З врахуванням умов вказаних договорів факторингу, а також наданих доказів на підтвердження переходу прав вимоги за ними, суд вважає доведеним перехід від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а також від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» суми заборгованості за договором кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022 в сумі 12 326,35 грн., з яких 6 999,70 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 5 326,65 грн. - заборгованість за процентами.
Позивач в прохальній частині позову просить стягнути з відповідачки судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Згідно доданої до позовної заяви платіжної інструкції № 24792 від 29.08.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує , чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують
з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд врахував, що відповідачка не подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляла.
Правнича допомога, надана позивачу в суді, полягала у складанні позовної заяви, вивченні матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту, підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором. Вартість правової допомоги адвоката становить 7 000,00 грн. Будь-яких інших процесуальний дій адвокатом не вчинялось. Крім того, розгляд справи відбувався без участі позивача та його представника.
Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на їх обсяг, ціну позову, а тому заявлений позивачем розмір судових витрат, понесених в суді, підлягає зменшенню з 7 000,00 грн до 4 000,00 грн.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 10, 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а) заборгованості за договором кредитної лінії № 838402237 від 10.01.2022 в сумі 12 326 (дванадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 35 коп., з яких 6 999,70 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 5 326,65 грн. - заборгованість за процентами .
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а) судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а) судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а;
Представник позивача - Поляков Олексій Володимирович, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а;
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 28.11.2025.
Суддя І.В. Лівер