КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/6529/23
Провадження № 2/552/3689/25
28.11.2025 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання - Безугла А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяви відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо заперечення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд ,-
У провадженні Київського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення із квартири.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2025 року прийнято до провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.
27 листопада 2025 року до суду надійшла заява від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Як на підставу для задоволення заяви посилаються, на те що справа повернулась з Веховного Суду України на новий розгляд і перебуває на контролі Верховного Суду України, а тому відповідачі заперечують щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадження з викликом сторін і просять проводити розгляд у загальному провадженні.
Розглядаючи дані заяви суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1)залишення заяви відповідача без задоволення;
2)розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин, а також спори про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
Частиною 4 ст. 274 ЦПК України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження , а саме у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Вирішуючи питання про розгляд даної справи саме в порядку спрощеного позовного провадження судом враховано вимоги ч.3 ст. 274 ЦПК України, серед яких і значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорія та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, інші обставини.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження з викликом сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, забезпечити виклик свідків та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 7 ЦПК України визначено, що розгляд справу у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При розгляді справи як в загальному так і спрощеному провадженні суд керується вимогами діючого законодавства, що направлене на повне та всебічне встановлення обставин справи.
Крім того,суд приймає до уваги , що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01.11.2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення до квартири, виселення із квартири відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення з квартири скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, враховуючи зміст поданих відповідачами заяв, а також те, що категорія заявлених позовних вимог відноситься до справ, які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне залишити заяви відповідачів щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження без задоволення.
Керуючись ст.ст. 260, 277, 353 ЦПК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в задоволенні заяв про розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення із квартири у порядку загального позовного провадження.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.В.Кузіна