Справа № 373/3565/25
Номер провадження 1-кс/373/465/25
27 листопада 2025 року Слідчий суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі клопотання слідчого, яке погоджено із прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного в кримінальному провадженні № 62025100140001888 за ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_4 ,
встановив:
Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду із клопотанням і просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Посилається на те, що 20 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відповідні відомості про те, що 03 квітня 2025 року солдат ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .
Правова кваліфікація даного кримінального правопорушення за ч.5 ст. 407 КК України. Кримінальному провадженню було присвоєно № 62025100140001888.
18 листопада 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КПК України.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, зазначивши, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є обгрунтованою та підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами. Також, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органу досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Прокурор також доповнила, що ризик переховування підтверджується тим, під час досудового розслідування, яке здійснювали слідчі ДБР м. Черкаси ОСОБА_4 на з'являвся на виклики. Крім того,санкція даної статті передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що дає підстави вважати, що особа буде вживати дії по уникненню від відповідальності. Ризик впливу на свідків підтверджується тим, що ОСОБА_4 відомі їх прізвища та місця знаходження. Оскільки ОСОБА_4 до місця служби не повернувся, на зараз є підозрюваним ще й за ст. 126-1 КК України, ризик вчинення інших злочинів наявний.
Слідча ОСОБА_3 доповнила, що вона особисто здійснює досудове слідство з 13 листопада 2025 року. На всі її виклики ОСОБА_4 з'являється, підозру отримав, показання надав.
Захисник ОСОБА_5 вважає, що клопотання не підлягає до задоволення. Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 не оспорюється, він все визнає. Однак жоден із вказаних прокурором ризиків не доведені. Він не переховувався, весь час перебував вдома з дітьми, будь-яких доказів того, що його викликали слідчі ДБР, немає. Впливати на свідків ОСОБА_4 не має ніякої можливості, оскільки вони є військовослужбовцями і проходять службу, а він перебуває вдома. ОСОБА_4 має трьох дітей, належним чином. Тому є всі підстави обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Підозрюваний ОСОБА_4 просить клопотання не задовольняти. Він не має наміру ні на кого впливати та ховатися. Нікуди не тікав, був вдома з дітьми, інколи їздив на роботу. Не знав, що здійснюється слідство, його ніхто не викликав. Загалом, розуміє, у чому підозрюється, заперечень не має.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ознайомившись, не оцінюючи належність та допустимість, з доданими до клопотання доказами, вважаю, що стороною обвинувачення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України надані достатні на даній стадії процесу докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Однак, на думку слідчого судді, зважаючи на подані докази, стороною обвинувачення не доведено існування на даний час будь-яких ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії»).
Аргументи за чи проти звільнення, у тому числі ризик того, що обвинувачений може перешкодити належному проведенню судового розгляду, не повинні прийматися абстрактно, але повинні бути підкріплені фактичними доказами. Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).
ОСОБА_4 у розшуку не перебуває, з квітня 2025 року (покинення військової частини) перебуває за місцем свого проживання. На виклики слідчого з'являвся, до суду на розгляд клопотання також з'являвся.
Свідки кримінального правопорушення, дані про яких містяться у клопотанні, є військовослужбовцями начальницького складу. ОСОБА_4 за місцем проходження ними служби таку службу на зараз не проходить. Тому будь-який влив на таких осіб є малоймовірним.
ОСОБА_4 має трьох дітей, самостійно з'являвся в судові засідання по розгляду клопотання. Будь-яких даних про те, о він викликався до слідчих ДБР і не з'являвся на виклики, слідчому судді не надано. Натомість, слідча ОСОБА_7 пояснила, що на всі її виклики ОСОБА_4 з'являвся, всі процесуальні обов'язки виконував.
Підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, зважаючи на кваліфікацію його дій, на думку суду , не може бути єдиною підставою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Будь-якого іншого запобіжного заходу, зважаючи на норми ч. 8 ст. 176 КПК України, до ОСОБА_4 застосувати не можливо.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України, суд має право зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою суду, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунтком1 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, згідно ст. ст. 176, 177, 181, 193, 194, 309, 395 КПК України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , прибувати за кожною вимогою, слідчого, прокурора, слідчого судді, суду або іншого органу державної влади в межах даного кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя (підпис ) ОСОБА_1