Справа № 364/1095/25
Провадження № 2-о/364/25/25
про залишення заяви без руху
28.11.2025 , суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л.,
ознайомившись з заявою
ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , інформація щодо наявності електронного не зазначена),
представник заявниці Леус Іван Петрович ( РНОКПП не зазначено, адвокат АБ «Леус», свідоцтво про зайняття адвокатською діяльності №718 від 14.01.2010, адреса: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_3 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація щодо наявності електронного не зазначена),
заінтересована особа: Володарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Києва) код ЄДРПОУ 25297981 ( адреса: площа Миру, 2, селище Володарка, Київська область, 09300)
про встановлення факту смерті,
24.11.2025 представник заявниці звернувся до суду із зазначеною заявою про встановлення факту смерті в порядку п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної заяви, суддя встановила, що така заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 318 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Вказані порядки є відмінними між собою та мають певні особливості.
Щодо встановлення факту смерті на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України.
Так, пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
При цьому, заявником не додано до зави доказів звернення до відповідних органів реєстрації за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).
Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
Слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі №591/1461/19.
Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки. При цьому, заінтересованими особами є особи, що беруть участь у справі та мають юридичну заінтересованість.
Враховуючи вищевикладене, по вказаній категорії справ, учасниками є заявник та заінтересовані особи, однак заявник зазначає заінтересованою особою: Володарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Києва), який наразі має статус «припинено діяльність».
Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що наявні перешкоди для прийняття заяви до свого провадження.
Згідно правил ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, заявниці необхідно усунути вказані недоліки шляхом подання примірника заяви у новій редакції та додавши відповідні письмові докази з врахуванням наведених недоліків, зокрема:
-додати до заяви докази звернення до відповідних органів реєстрації за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови;
-зазначити з якою метою їй необхідно встановити такий факт про який просить суд;
-зазначити певний час смерті особи та місце смерті стосовно якої вона звернулася до суду;
-визначитися із належною заінтересованою особою, вказати повну назву із відповідними реквізитами.
Слід зауважити, що залишення заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).
З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків. Роз'яснити положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити заявниці, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали надіслати заявниці та її представнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Г. Л. Моргун