Справа № 357/12296/25
Провадження № 2/357/5348/25
( ЗАОЧНЕ )
24 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кардаш О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2025 року адвокат Дорошенко Марина Анатоліївна, як діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулася до суду з даним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», обґрунтовуючи тим, що 11.04.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Кредитний договір №22039000212101 (далі - Кредитний договір -1), у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 11.04.2022 (п. 1.2 Кредитного договору - 1). 19.04.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Кредитний договір №26200000421664 (далі - Кредитний договір -2), у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 15.04.2022 (п. 1.2 Кредитного договору - 2). Після підписання Кредитних договорів Відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитними договорами. Відповідно до виписки по особистому рахунку Відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника як це передбачено умовами Кредитних договорів. Виходячи з вищезазначеного при укладанні Кредитних договорів АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбаченні умови договору, а саме ознайомив Відповідача з умовами Кредитних договорів, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі. 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс») було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитними договорами. Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до Відповідача за Кредитним договором-1 та Кредитним договором -2. На момент подання позовної заяви зобов'язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитними договорами Відповідачем не виконано ні Первісному кредитору, а ні Новому. Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Заборгованість за Кредитним договором - 1 враховуючи санкції ст. 625 ЦК України становить - 39598.12 гривень, яка складається з: - заборгованості по тілу кредиту - 24438,21 гривень; - прострочена заборгованість по відсоткам - 57,61 гривень; - прострочена заборгованість по комісії - 14097 гривень; - збитки від інфляції -864,7 гривень; - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 140,6 гривень. Заборгованість за Кредитним договором - 2 враховуючи санкції ст. 625 ЦК України становить - 15454,72 гривень, яка складається з: - заборгованості по тілу кредиту становить - 7551,46 гривень); - прострочена заборгованість по відсоткам - 7292,62 гривень; - прострочена заборгованість по комісії - 300 гривень; - збитки від інфляції - 267,19 гривень; - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 43,45 гривень. 3% річних та індекс інфляції нараховується за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 20 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у прохальній частині позову міститься заява представника позивача, у якій остання просить суд здійснювати розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався, в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Матеріали справи містять підтвердження про направлення відповідачу рекомендованого повідомлення про вручення поштою повістки в судові засідання.
При цьому слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. (позиція КГС ВС у справі № 911/3142/19 від 18.03.2021р).
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 04.11.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №22039000212101.
Згідно з п.1.2 договору, сума кредиту становить 25400,00 грн.; строк кредитування 36 місяців; кінцева дата повернення кредиту 04.11.2022. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 04.11.2019 по 03.09.2020 - 3% від суми кредиту, з 04.09.2020 по 03.06.2021 - 2,5% від суми кредиту, з 04.06.2021 по 03.03.2022 - 1,5% від суми кредиту, з 04.03.2022 по 04.11.2022 -0,925 % від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом фіксована та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 0,001 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 56,0% річних.
Також встановлено, що 19.04.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Договір №26200000421664 про встановлення кредитного ліміту.
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит на наступних умовах: ліміт кредитної лінії на дату укладення договору становить 7650,00 грн. та протягом дії цього договору може бути змінений банком в порядку визначеному в УДБО, при цьому максимальний ліміт кредитної лінії не може перевищувати 1 000 000,00 грн, строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту. Якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії кредитного ліміту жодна із сторін в установленому в УДБО порядку не заявить про припинення строку дії кредитного ліміту, строк дії кредитного ліміту продовжується на той же строк і на тих же умовах, що визначені в цьому договорі. Подовження строку дії кредитної лінії може здійснювати необмежену кількість разів; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується: на строкову заборгованість за кредитом 48,00%, на прострочену заборгованість 56% річних. Пільговий період 66 днів. Розмір процентів протягом пільгового періоду 0,01% річних. Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 58,59%
Після підписання Кредитних договорів відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитними договорами.
Відповідно до виписок по особовим рахункам відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника як це передбачено умовами Кредитних договорів.
15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитними договорами.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 є боржником за договором № 22039000212101 від 04.11.2019. Загальний розмір заборгованості становив 38592,82 гривень, яка складається з: суми боргу по тілу кредиту - 24438,21 гривень; суми боргу по відсоткам - 57,61 гривень; борг по комісії - 14097 гривень.
Також згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 є боржником за договором № 26200000421664 від 19.04.2019. Загальний розмір заборгованості становив 15144,08 гривень, яка складається з: суми боргу по тілу кредиту - 7551,46 гривень; суми боргу по відсоткам - 7292,62 гривень; сума боргу по комісії - 300 гривень.
Позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем: - за Кредитним договором 22039000212101 від 04.11.2019, із врахуванням ст. 625 ЦК України становить 39598,12 гривень, яка складається з: - заборгованості по тілу кредиту - 24438,21 гривень; - прострочена заборгованість по відсоткам - 57,61 гривень; - прострочена заборгованість по комісії - 14097 гривень; - збитки від інфляції -864,7 гривень; - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 140,6 гривень; за Кредитним договором 26200000421664 від 19.04.2019, із врахуванням ст. 625 ЦК України становить 15454,72 гривень, яка складається з: - заборгованості по тілу кредиту становить - 7551,46 гривень; - прострочена заборгованість по відсоткам - 7292,62 гривень; - прострочена заборгованість по комісії - 300 гривень; - збитки від інфляції - 267,19 гривень; - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 43,45 гривень, що нараховано по 23.02.2022р.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В розумінні Закону України «Про споживче кредитування», в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Заборгованість за кредитними договорами виникла на підставі користування відповідачем кредитними коштами, які після вдалого використання відповідач відмовився повертати чим грубо порушив взяті на себе зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 за змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Заборгованість за Кредитним договором 22039000212101 від 04.11.2019, із врахуванням ст. 625 ЦК України становить 39598,12 гривень, яка складається з: - заборгованості по тілу кредиту - 24438,21 гривень; - прострочена заборгованість по відсоткам - 57,61 гривень; - прострочена заборгованість по комісії - 14097 гривень; - збитки від інфляції -864,7 гривень; - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 140,6 гривень; за Кредитним договором 26200000421664 від 19.04.2019, із врахуванням ст. 625 ЦК України становить 15454,72 гривень, яка складається з: - заборгованості по тілу кредиту становить - 7551,46 гривень; - прострочена заборгованість по відсоткам - 7292,62 гривень; - прострочена заборгованість по комісії - 300 гривень; - збитки від інфляції - 267,19 гривень; - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 43,45 гривень. Суми за ст. 625 ЦК України нараховані в період з 15.12.2021р. по 23.02.2024р., тобто з моменту набуття позивачем права вимоги до відповідача та до початку введення в Україні воєнного стану.
Вказаний розрахунок відповідає умовам укладених між сторонами договорів, підтверджується матеріалами справи. Доказів на його спростування відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких відомостей (доказів) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення договірних зобов'язань відповідачем.
При вирішення питання щодо судових витрат, суд виходить з наступного.
При вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надала: Договір №43453613/1 про надання правової допомоги від 25.03.2025, укладеного між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Дорошенко Мариною Анатоліївною; Додаткову угоду №22039000212101/26200000421664 від 21.07.2025 до Договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25.03.2025; Детальний опис робіт від 21.07.2025; Акт №22039000212101/26200000421664 від 21.07.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); Платіжну інструкцію №12520 від 22.07.2025 на суму 6000,00 грн.
Отже, з вказаних вище документів вбачається, що ТОВ «Цикл Фінанс» отримало послуги в адвоката Дорошенко М. А., на загальну суму в розмірі 6000,00 грн.
ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
В своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Такий же правовий висновок містяться і постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Під-час розгляду справи на адресу суду від сторони відповідача не надходило жодних заяв або клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що виключає можливість суду самостійно на зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Така правова позиція міститься в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
В постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 607/14338/19-ц зазначено, що матеріали справи не містять клопотання Особа_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Аналогічної позиції дотримується ВС КЦС у справі № 523/3904/19 від 09.02.2022 року.
У вищевказаній постанові Верховний Суд зазначив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати в сумі 6000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також принципу справедливості, та за відсутності обгрунтованого клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, при цьому підстав для зменшення вказаної суми судом не встановлено.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2422,40 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 265, 268, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22039000212101 від 04.11.2019 в сумі 39598,12 грн. та за кредитним договором №26200000421664 від 19.04.2019 в сумі 15454,72 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі - 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 6000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»; адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ: 43453613.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Б. І. Кошель