Справа № 357/11908/25
Провадження № 2/357/5222/25
28 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
І. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.
У липні 2025 року позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.
30.05.2021 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» був укладений кредитний договір №2562841, згідно з умовами якого відповідач отримав 9000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 2562841 від 30.05.2021 року) повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено.
ТОВ «МІЛОАН» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму.
Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 2562841 від 30.05.2021 року - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
Пункт 7.1. Кредитного договору № 2562841 від 30.05.2021 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
29.01.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги №76МЛ від 29.09.2021 року.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 2562841 від 30.05.2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 2562841 від 30.05.2021 року було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «МІЛОАН» згідно Договору відступлення прав вимоги №76МЛ від 29.09.2021 року.
Сума заборгованості Відповідача становить 33878,06 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №76МЛ від 29.09.2021 року, з них:
прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7372,00 грн.;
прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 24906,06 грн.;
прострочена заборгованість за комісією становить - 1600,00 грн.
Позивачем Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 21373332/1808 від 13.06.2025 року.
Оскільки, відповідач добровільно умови кредитного договору не виконала та заборгованість не сплатила, позивач просила суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за Кредитним договором №2562841 від 30.05.2021 року в розмірі 33878,06 гривень, сплачений судовий збір в сумі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 гривень.
16 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 68).
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 71-72).
У всі призначені по справі судові засідання Відповідач не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву, пояснень, жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило. При цьому, суд вважає Відповідача таким, що був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, оскільки це підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаної адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Днем вручення судової повістки у такому випадку є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 13.05.2024 року у справі №755/4829/23.
Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
ІІ. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
30.05.2021 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» був укладений кредитний договір №2562841, згідно з умовами якого відповідач отримав 9000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 2562841 від 30.05.2021 року) повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено.
ТОВ «МІЛОАН» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму.
Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 2562841 від 30.05.2021 року - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
Пункт 7.1. Кредитного договору № 2562841 від 30.05.2021 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
29.01.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги №76МЛ від 29.09.2021 року.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 2562841 від 30.05.2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 2562841 від 30.05.2021 року було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «МІЛОАН» згідно Договору відступлення прав вимоги №76МЛ від 29.09.2021 року.
Сума заборгованості Відповідача становить 33878,06 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №76МЛ від 29.09.2021 року, з них:
прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7372,00 грн.;
прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 24906,06 грн.;
прострочена заборгованість за комісією становить - 1600,00 грн.
Позивачем Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 21373332/1808 від 13.06.2025 року.
Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Висновки суду.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду: копію договору про надання правової(правничої) допомоги №0605 від 06 травня 2025 року, копію Акту наданих послуг № 1745 від 23 червня 2025 року, копія детального опису наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06 травня 2025 року.
Згідно з частинами 1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Оскільки, витрати понесені на професійну правничу допомогу з боку позивача підтверджені, при цьому, з боку відповідача жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило, а зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, з урахуванням позицій Верховного Суду, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача з урахуванням вищенаведеного, підлягає стягненню понесення витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем були також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень, які документально підтверджені (а.с. 8).
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 2422,40 гривень.
ІІІ. Резолютивна частина.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 ро стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №2562841 від 30.05.2021 року в розмірі 33878,06 гривень (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень 06копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень, а всього стягнути 10422,40 гривень (десять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, місто Львів, 79018.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 28 листопада 2025 року.
Суддя В. П. Цукуров