Справа № 357/19244/25
Провадження № 2/357/7942/25
28.11.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2025 року електронним шляхом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла (зареєстрована) вищевказана позовна заява, яка подана представником Шкапенком О.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви не додано доказів направлення відповідачу по справі позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі листом з описом вкладення, при цьому надана до позовної заяви виписка (роздруківка) про направлення матеріалів на електронну пошту відповідача не свідчить про виконання позивачем вимог абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, заявник (позивач) має надати суду належні докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи позовна заява підписана (подана) ОСОБА_2 .
На підтвердження повноважень вказаного представника в матеріалах справи міститься копія довіреності від 23.01.2024, видана АТ «Акцент-Банк» в особі голови правління Кандаурова Ю.В. на ім'я керівника напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно із ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, з 29.1.22019 самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшовши висновку про те, що крім керівника і члена виконавчого органу, особами, через яких можливе самопредставництво, можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
З матеріалів справи не вбачається, що Шкапенко О.В. є керівником АТ «Акцент-Банк» або працівником товариства з відповідними повноваженнями на звернення до суду, оскільки такі повноваження діяти від імені товариства у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Отже в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Шкапенко О.В. є адвокатом або має право діяти у порядку самопредставництва в інтересах АТ «Акцент-Банк» по даній справі, тому відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Таким чином, представник позивача має надати до суду належні докази на підтвердження повноважень на звернення до суду з даним позовом.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Слід роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Керуючись ст. 13, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Цуранов