Справа № 289/645/25
Номер провадження 2/289/619/25
27.11.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2020 по 01.11.2023 в розмірі 40534,69 грн. В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 05.06.2013 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 . В порушення вимог закону, відповідач вчасно аліменти не сплачував, допустив заборгованість по сплаті аліментів, яка згідно з розрахунком заборгованості, наданого державною виконавчою службою, становить 133322 грн.
Ухвалою від 21.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі (а.с. 31).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив суд провести розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач до суду також не з'явився, однак, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, тому суд, враховуючи повторну неявку відповідача без поважних причин та не подання ним відзиву, розглянув справу заочно, без його участі, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 08.12.2012, який розірвано рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 23.04.2021 (а.с. 8-9).
З матеріалів справи встановлено, що сторони мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою (а.с. 10, 11, 12).
Згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» встановлено, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 05.06.2013 у справі №289/784/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 , виконаним державним виконавцем Коростишівського відділу ДВС у Житомирському районі, вбачається, що станом на 19.12.2023 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь позивача становить 133322 грн. Розрахунок зроблений за період з січня 2020 року по листопад 2023 року (а.с. 15, 16-18).
Матеріали справи не містять доказів на спростування здійсненого державним виконавцем вищевказаного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
При вирішенні позовної вимоги про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 4 ст. 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а вразі виникнення спору- судом, що кореспондується з ч. 7 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої суд вирішує питання заборгованості по аліментах лише у разі спору про її розмір.
Спірні правовідносини щодо стягнення пені регулюються ст. 196 Сімейного кодексу України, частина 1 зазначеної статті передбачає, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року).
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості (постанова КЦС ВС справа № 334/7702/16 від 15.01.2020).
Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, зробленого у позовній заяві, погоджується із наведеним розрахунком, оскільки позивачем він проведений виходячи із правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року за наведеною формулою.
Частиною першою статті 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України.
Передбачена даною нормою відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати виникає лише за наявності вини цієї особи.
Водночас, відповідачем не наведено об'єктивних підстав, які б перешкоджали йому своєчасно сплачувати аліменти на утримання дітей.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність підстав для стягнення пені, передбаченої статтею 196 СК України на користь позивача, а саме у розмірі 40534,69 грн., що є не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.
Керуючись ст. ст. 180, 195, 196 СК України,ст. ст. 81, 141, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів згідно рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 05.06.2013 за період з січня 2020 року по листопад 2023 року в розмірі 40534,69 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО