Справа № 167/906/25
Номер провадження 2-ві/167/1/25
28 листопада 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
за участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Рожищенського районного суду Волинської області Требика Вячеслава Борисовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
Історія провадження у цивільній справі № 167/906/25.
18 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Рожищенського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2025 року справу передано на розгляд судді Требику В. Б.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 21 серпня 2025 року у відкритті провадження у даній справі відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 21 серпня 2025 року скасовано, а справу направлено до суду для продовження розгляду.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 18 листопада 2025 року вказану справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання 10 грудня 2025 року о 10 год 45 хв.
Процесуальні підстави для розгляду заявленого відводу даним складом суду.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року постновлено передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу для вирішення питання про відвід судді Требика В. Б. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу. І визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року, заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Требика В. Б. від розгляду цивільної справи № 167/906/25 передано для розгляду судді Гармай І. Т.
Обгрунтування заявленого відводу.
26 листопада 2025 року через канцелярію позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючого у справі судді Требика В. Б. Заява обґрунтована тим, що на розгляді судді Требика В. Б. одночасно перебуває вказана цивільна справа та кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КПК України). Вказує, що оскільки встановлення обставин проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може мати істотне значення як доказ винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 в кримінальному провадженні, і ці справи знаходяться у прямій залежності одна від іншої, то суддя Требик В. Б. не може брати участь у розгляді цивільної справи і, через наявність сумнівів в неупередженості або об'єктивності на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), підлягає відводу.
Порядок вирішення заявленого відводу.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Судом вирішено розглянути заяву про відвід судді в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Позиція учасників в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 доводи заяви про відвід судді у справі підтримав, в повному обсязі та просив її задовольнити. Зазначив, що в провадженні судді Рожищенського районного суду Волинської області Требика В. Б. на розгляді перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні про обвинувачення його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. Зауважив, що потерпілою у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_2 і дії, що йому інкримінуються стосуються транспортного засобу марки «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 , а встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно для спростування обставин зазначених у обвинувальному акті та доведення спільної сумісної власності подружжя на вказаний автомобіль. На його переконання, оскільки в провадженні судді Требика В. Б. перебуває кримінальне провадження щодо нього та його дій, які стосуються транспортного засобу марки «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 , відтак дану цивільну справу має розглядати інший суддя Рожищенського районного суду Волинської області.
Представник позивача Вічинюк А. А. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань не подавала.
Заслухавши заявника ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами справи, суд доходить такого висновку.
Норми права, які суд застосовує при вирішення заяви про відвід судді.
Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначенні підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об'єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У справі «Ветштан проти Швейцарії», рішення від 28 жовтня 1998 року вказано, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до об'єктивного критерію, визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Європейський суд застерігає, що навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (рішення у справах «Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії».
Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень відносно сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.
Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Мотиви та висновки суду.
Позивач ОСОБА_1 обґрунтовує відвід тим, що в провадженні судді Требика В. Б. одночасно перебуває цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України і встановлення обставин у цивільній справі може мати істотне значення як доказ винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 в кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні судді Требика В. Б. перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024032010000042 від 21 лютого 2024 року.
З обвинувального акта судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за:
- ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційного документу, вчиненого із корисливих мотивів (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане на транспортний засіб марки «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 );
- ч. 1 ст. 358 КК України підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і який надає права з метою подальшого його використання підроблювачем (Договору комісії № 25986/02/2024 від 13 лютого 2024 року та Акту технічного стану транспортного засобу марки «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 та його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 6884/24/1/000401 від 13 лютого 2024 року);
- ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документа (Договору комісії № 25986/02/2024 від 13 лютого 2024 року та Акту технічного стану транспортного засобу марки «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 та його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 6884/24/1/000401 від 13 лютого 2024 року задля можливості укладення договору купівлі - продажу транспортного засобу марки «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 );
- ч. 3 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (транспортний засіб марки «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 ).
Потерпілою у цьому кримінальному провадженні зазначено ОСОБА_2 (відповідач у цій цивільній справі).
З обґрунтувань позовної заяви ОСОБА_1 та наданих ним пояснень в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 просить встановити даний факт для виникнення у нього прав на автомобіль марки «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 придбаний ним з ОСОБА_2 за час проживання в період з 10 листопада 2020 року по 20 лютого 2024 року як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначив, що розгляд цивільної справи № 167/906/25 та ухвалене рішення, на його думку, може спростовувати обставини кримінального провадження, а тому вважає, що цю цивільну справу має розглядати інший суддя Рожищенського районного суду Волинської області.
На переконання суду, реалізація принципу верховенства права, визначеного ст. 10 ЦПК України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Виходячи зі змісту застосованих судом норм та практики Європейського суду з прав людини, встановлених у цій справі обставин, предмету позову, суб'єктивного складу учасників справи, з метою виключення будь-якого сумніву як в учасників справи так і розсудливого стороннього спостерігача з приводу об'єктивності і неупередженості судді при ухваленні рішення у даній справі, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом та розгляду справи саме на засадах довіри до суду, виходячи із положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 про відвід судді Требика В. Б. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно задовольнити, а справу передати в канцелярію Рожищенського районного суду Волинської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 39 - 41, 260 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Рожищенського районного суду Волинської області Требика Вячеслава Борисовича у цивільній справі № 167/906/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Відвести суддю Рожищенського районного суду Волинської області Требика Вячеслава Борисовича від розгляду цивільної справи № 167/906/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Цивільну справу № 167/906/25 (провадження № 2/161/529/25) передати для здійснення повторного автоматичного розподілу у порядку, визначеному ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Т. Гармай