Справа № 167/1001/25
Номер провадження 2-др/167/14/25
27 листопада 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - Кравченко Олександри Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу стороною позивача у зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах представником Кравченко Олександрою Олександрівною до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
Стислий виклад доводів учасників справи.
12 листопада 2025 року Рожищенським районним судом Волинської області ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 , поданий в її інтересах представником ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволено повністю.
У позовній заяві представник позивача зазначила, що позивачем були понесені судові витрати на правничу допомогу та орієнтовний їх розмір становить 6000 грн.
17 листопада 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - Кравченко О. О. через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн та надала докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір № 160 про надання правової допомоги від 03 вересня 2025 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Кравченко О. О., копію акта виконаних робіт від 14 листопада 2025 року, копію ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1263232 від 08 вересня 2025 року, квитанцію від 05 вересня 2025 року на суму 3000 грн, квитанцію від 12 листопада 2025 року на суму 3000 грн та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002814 від 22 червня 2021 року.
Процесуальній дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 18 листопада 2025 року призначено судове засідання для розгляду заяви по суті без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження судових витрат, матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
08 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - Кравченко О. О. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 , поданий в її інтересах представником Кравченко О. О. до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено повністю.
03 вересня 2025 року між адвокатом Кравченко О. О. та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір № 160 про надання правової допомоги.
Згідно акта виконаних робіт від 14 листопада 2025 року адвокатом Кравченко О. О. по справі ОСОБА_1 було надано такі послуги, а саме: первісна консультаця, аналіз судової практики - 1000 грн, написання позовної заяви до суду - 4500 грн, написання заяви про розгляд справи за відсутності - 500 грн, відправка поштової кореспонденції, роздруківка матеріалів в суд.
Згідно квитанції від 05 вересня 2025 року позивачем ОСОБА_1 за Договором № 160 сплачено адвокату Кравченко О. О. 3000 грн, згідно квитанції від 12 листопада 2025 року - сплачено 3000 грн.
Відповідно до ордера на надання правничої допомоги серії АР № 1263232 позивачем ОСОБА_1 уповноважено адвоката Кравченко О. О. представляти її інтереси в Рожищенському районному суді Волинської області.
Зміст правовідносин.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у заявника права на відшкодування судових витрат пов'язаних з розглядом справи.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи зазначаються у позові (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч. 1, 2, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК).
Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання щодо витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що на підставі Договору № 160 про надання правової допомоги від 03 вересня 2025 року адвокатом Кравченко О. О. позивачу ОСОБА_1 були наданні послуги з надання правничої допомоги, загальна вартість послуг визначена в розмірі 6000 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача було заявлено попередній (орієнтовний) розмір витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Відповідні докази представник позивача подала до суду 17 листопада 2025 року разом із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердження таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
З урахуванням обставин у цій справі, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах судового розгляду, кількість часу затраченого адвокатом на фактичне надання правової допомоги, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Керуючись ст. 270, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Кравченко Олександри Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу стороною позивача у зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах представником ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту додаткового рішення 27 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай