Справа № 161/13329/25
Провадження № 2/161/4689/25
(заочне)
18 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.
секретаря - Вегери Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Волинського національного університету імені Лесі Українки до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг,-
ВНУ ім. Лесі Українки звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг.
Свій позов обґрунтовує тим, що наказом від 27.09.2022 року № 43-С(з) відповідача було зараховано з 30 вересня 2022 року до складу студентів 1 курсу навчально-наукового фізико-технологічного інституту другого (магістерського) рівня вищої освіти денної форми здобуття освіти за спеціальністю 014.08 «Середня освіта. Фізика» за кошти фізичних і юридичних осіб.
Вказує, що 27.09.2022 року між ВНУ ім. Л. Українки та ОСОБА_1 було укладено договір про надання освітніх послуг № 31(Фіз)2022с/маг (далі - Договір), згідно з яким Університет узяв на себе зобов'язання за рахунок коштів вступника здійснити навчання за обраною ним спеціальністю 014.08 «Середня освіта. Фізика».
За умовами Договору відповідач зобов'язаний був сплатити за освітню послугу за 2022/2023 навчальні роки 27000 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1 щодо оплати за надану освітню послугу виконав свої зобов'язання частково, здійснивши платіж на загальну суму 17000 грн.
Зазначає, що наказом від 07.09.2023 року №257/с ОСОБА_1 було відраховано зі складу студентів 2 курсу групи Фіз-63МО навчально-наукового фізико-технологічного інституту другого (магістерського) рівня вищої освіти денної форми здобуття освіти за спеціальністю 014.08 «Середня освіта. Фізика» за невиконання навчального плану 2022/2023 н.р.
При цьому, на момент відрахування відповідача, його заборгованість за надані освітні послуги становила 10000 грн, що свідчить про невиконання взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної оплати за отриману освітню послугу.
Посилаючись на викладене, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Волинського національного університету імені Лесі Українки борг у сумі 17428,10 грн., що складається із: 10000 грн - заборгованість за надану освітню послугу; 5000 грн. - пеня згідно з п. 18 Договору; 602,47 грн - 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України; 1825,62 грн. - інфляційні втрати згідно з ст. 625 ЦК України, а також понесені витрати по сплаті судового збору.
До початку розгляду справ и по суті від представника позивача надійшла заява про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Позивач в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та просив їх задовольнити, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином та неодноразово був повідомлений про час та місце слухання справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подав. А тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки Комашко В.В. було зараховано з 30 вересня 2022 року до складу студентів 1 курсу навчально-наукового фізико-технологічного інституту другого (магістерського) рівня вищої освіти денної форми здобуття освіти за спеціальністю 014.08 «Середня освіта. Фізика» за кошти фізичних і юридичних осіб (а.с. 7).
27.09.2022 року між ВНУ ім. Л. Українки та ОСОБА_1 було укладено договір про надання освітніх послуг № 31(Фіз)2022с/маг (далі - Договір), згідно з яким Університет узяв на себе зобов'язання за рахунок коштів вступника здійснити навчання за обраною ним спеціальністю 014.08 «Середня освіта. Фізика» (а.с. 6).
Згідно з п. 12 договору фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. Відповідно до пп. 1 п. 14 Договору вартість навчання у закладі вищої освіти за 2022/2023 навчальні роки становить 27000 грн.
Відповідно до п. 15 договору замовник вносить оплату у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця: щомісяця - за перший місяць не пізніше 10 днів з дати видачі наказу про зарахування у розмірі 2700 грн. (а.с. 6-зворот).
Пунктом 17 договору передбачено, що здобувач може бути відрахований із закладу з підстав, визначених ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», в тому числі за порушення умов договору.
Згідно з п. 18 договору за несвоєчасну оплату освітніх послуг вступник та/або законний представник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% несплаченої суми за кожний день прострочення.
Наказом ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки № 257/с від 07.09.2023 року відраховано ОСОБА_1 зі складу студентів 2 курсу групи Фіз-63МО навчально-наукового фізико-технологічного інституту другого (магістерського) рівня вищої освіти денної форми здобуття освіти за спеціальністю 014.08 «Середня освіта. Фізика» за невиконання індивідуального навчального плану 2022/2023 н.р. (а.с.8).
Як вбачається із доданої до позовної заяви банківської виписки ОСОБА_1 сплатив на користь позивача 17000 грн. за оплату вартості навчання (а.с. 10).
Таким чином, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з договору.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено обов'язок замовника, якщо договором передбачено надання послуг за плату, оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 був відраховано з університету після закінчення 2022/2023 навчального року, вартість навчання за який відповідно до пп. 1 п. 14 Договору становила 27000 грн, з яких відповідачем сплачено 17000 грн., суд дійшов прийшов до про наявність підстав для стягнення з останнього у користь позивача заборгованості за надану освітню послугу в розмірі 10000 грн.
Водночас, позивачем заявлено вимоги в частині стягнення з відповідача пеню у розмірі 5000 грн, збитків із урахування 3% річних у розмірі 602,47 грн. та суму інфляційних витрат - 1825,62 грн.
Так, п. 18 договору передбачено у разі несвоєчасної оплати освітніх послуг вступником сплату виконавцю пені в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с. 6-зворот).
У силу вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, позивачем не враховано положення п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Крім того, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2" на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався та відмінений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року .
З 24 лютого 2022 року до дня розгляду справи в Україні триває дія воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
Таким чином, з огляду на виникнення у відповідача зобов'язання сплатити вартість навчання за 2022/2023 навчальні роки не пізніше 25 серпня 2022 року, беручи до уваги встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року та введення в Україні режиму воєнного стану 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та подальше продовження режиму воєнного стану, враховуючи, що неустойку, 3% річних, інфляційні втрати згідно зі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано після 24 лютого 2022 року, суд уважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивач сплатила судовий збір у розмірі 3028,00 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 10000,00 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 1737,42 грн. ((10000,00/17428,10) * 3028,00).
Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 137, 141, 247, 258, 259, 279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 257, 509, 526, 610, 625, 626 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинського національного університету імені Лесі Українки заборгованість за надану освітню послугу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. та 1737 (одну тисячу сімсот тридцять сім) грн. 42 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - Волинський національний університет імені Лесі Українки, адреса: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 13, , код ЄДРПОУ - 02125102.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 18 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк