Справа № 161/24238/25
Провадження № 1-кс/161/7011/25
м. Луцьк 28 листопада 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Старший детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту з метою подальшого забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме на майно підозрюваного ОСОБА_5 , яке належить йому на праві приватної власності, а саме на:
- будинок, загальною площею 316,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
- офіс (закінчений об'єкт будівництва), загальною площею 312,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .
Клопотання мотивує тим, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025030000000447 від 16.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 5 ст.27, ч. 2 ст.364 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , виконуючи обов'язки завідувача господарства ДП «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України», перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в межах Волинської області, у період з лютого по березень 2025 року, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи - ТОВ «Вербена», діючи всупереч інтересам служби, що виразилось у порушенні положень Статуту ДП «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України», зокрема п.4.3, п.4.4, п.4.8-4.11, п.7.6, п.7.7, за попередньою змовою із виконуючою директора вказаного підприємства ОСОБА_6 , з якою перебував у трудових та дружніх відносинах, достовірно знаючи, що земельні ділянки із кадастровими номерами: 0724582900:01:004:0025 площею 221,0051 га, 0724582900:01:004:0027 площею 21,6839 га, 0724582900:01:004:0028 площею 75,2958, 0724582900:02:002:0031 площею 165,0985 га, 0724582900:02:003:0039 площею 38,8132 га, 0724582900:04:002:0012 площею 94,4066, 0724582900:04:002:0024 площею 155,6642 га, 0724582900:04:002:0025 площею 73,9763 га, 0724582900:04:002:0026 площею 19,0512, що знаходяться в межах Копачівської сільської територіальної громади Луцького району Волинської області, перебувають у державній власності, а ДП «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України», у свою чергу, наділене виключно правом постійного користування вищевказаними земельними ділянками, використовуючи власний досвід роботи у сфері сільського господарства та особисті зв'язки із посадовими особами ТОВ «Вербена», шляхом надання консультацій та організаційної допомоги ОСОБА_6 щодо оформлення документів з метою створення видимості правомірності здійснення дій, внаслідок чого ОСОБА_6 було надано дозвіл ТОВ «Вербена» на обробіток, посів та збір урожаю на зазначених вище земельних ділянках, тобто передано у фактичне користування та володіння ТОВ «Вербена», без належного документально оформлення та не маючи на це відповідного права.
24 листопада 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше оголошеної підозри, а саме у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України.
Свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, ОСОБА_5 не визнав та на даний час завдані збитки у кримінальному провадженні не відшкодовані.
Враховуючи вищевикладене, з метою збереження нерухомого майна, з метою подальшого забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на вище вказане майно підозрюваного, тому дізнавач просить клопотання задовольнити та накласти запитуваний арешт.
В судове засідання не з'явилися прокурор ОСОБА_3 та детектив ОСОБА_4 , однак подали суду заяви в яких просять клопотання про арешт майна, розглядати без їхньої участі, клопотання підтримують та просять задовольнити, а тому слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних у ньому матеріалів із кримінального провадження. Відповідно до положень, передбачених ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України розгляд клопотання проводиться без повідомлення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника.
Дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали із кримінального провадження, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.
Так, відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України визначено, що арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із частиною першою статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Так, в ході судового розгляду слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру за ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України, санкція вказаної частини статті не передбачає конфіскацію майна як додаткове покарання, що унеможливлює застосування арешту майна в контексті п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Також, в матеріалах клопотання відсутній цивільний позов про відшкодування шкоди завданої вчиненням злочину, пред'явлений в межах даного кримінального провадження, що виключає застосування п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України як підстави застосування арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами необхідності арешту майна підозрюваного ОСОБА_5 , окрім того, не доведено наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому в задоволенні клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12025030000000447 від 16.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 5 ст.27, ч. 2 ст.364 КК України - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1