25 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2025 року, якою представнику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 відмовлено у поновленні строку на подання скарги на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення та повернуто скаргу особі, яка її подала,
учасники судового провадження:
скаржник: ОСОБА_5
представник скаржника: адвокат ОСОБА_6
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді. Постановити нову ухвалу, якою поновити строк на подання скарги та зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, внести відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 135, ч.1 ст.329, ч.3 ст.367 КК України з боку посадових осіб Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області.
Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції.
Ухвалою слідчого судді відмовлено представнику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 у поновленні строку на подання скарги на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, повернуто скаргу особі, яка її подала.
Узагальнені доводи апелянта.
На обґрунтування апеляційних вимог щодо скасування оскаржуваної ухвали, апелянт зазначає, що рішення слідчого судді є необґрунтованим та незаконним.
Зазначає, що слідчий суддя безпідставно повернув скаргу без розгляду, не поновивши строк на оскарження.
Стверджує, що слідчий суддя не врахував реальних обставин, коли скаржник дізнався про бездіяльність конкретного органу.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, дійшов висновку, що слід відмовити у поновленні строку на подання скарги представнику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 та повернути скаргу особі, яка її подала.
Рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку на подання скарги, у зв'язку з чим скарга підлягає поверненню.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідування.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 17.10.2025 ОСОБА_5 подала заяву до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 135, ч.1 ст.329, ч.3 ст.367 КК України.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наступний день після надходження заяви до правоохоронного органу, є моментом вчинення зазначеної бездіяльності у розумінні ч.1 ст. 304 КПК України, з якого й обчислюється передбачений законом 10-ти денний строк для подання скарги на такий вид бездіяльності.
28.10.2025 року ОСОБА_5 отримала листа від 23.10.2025 керівника Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві p повідомленням про направлення заяви для перевірки до Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
В межах строку, визначеного ст. 304 КПК України, представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся зі скаргою щодо невнесення відомостей до ЄРДР до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва. Ухвалою від 29.10.2025 скаргу було повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з її непідсудністю цьому суду.
Звертаючись зі скаргою щодо невнесення відомостей до ЄРДР уповноваженими особами ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, до Інгульського районного суду м. Миколаєва, представник скаржниці просив поновити строк звернення зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб щодо внесення відомостей до ЄРДР, посилаючись на те, що оскільки скарга була подана особисто до канцелярії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 18, то у них існувала впевненість, що скарга підсудна Центральному районному суду м. Миколаєва.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 та її представник, адвокат ОСОБА_6 зазначали, що після отримання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва, якою було повернуто їх скаргу в зв'язку з непідсудністю, відразу направили скаргу до Інгульського районного суду м. Миколаєва.
Стверджували, що саме незнання того, що ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві вже змінило своє місце розташування, а відповідно і підсудність, призвело до звернення в неналежний суд і як наслідок, до пропуску процесуального строку на оскарження протиправної бездіяльності уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві.
З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що оскільки представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 оскаржив бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві в процесуальний строк, але не до того суду в зв'язку з незнанням про зміну адреси ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, то існують підстави для поновлення строку скаржнику.
В раховуючи наведене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на подачу апеляційної скарги представником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 був пропущений з причин, які можливо визнати поважними, а тому строк має бути поновленим.
З огляду на викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням матеріалів до суду першої інстанції для розгляду в порядку ст. 303-307 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2025 року, якою представнику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 відмовлено у поновленні строку на подання скарги на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення та повернуто скаргу особі, яка її подала, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою поновити представнику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 строк на подання скарги на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_6 направити до Інгульського районного суду м. Миколаєва для розгляду в порядку ст. 303-307 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді